22 листопада 2022 р.
У проєкті “Власні назви” Мирослава Барчук розмовляє з українськими інтелектуалами про те, у якій історичній точці ми перебуваємо, якою хочемо бачити нашу країну після перемоги і як описати тектонічні зрушення сьогодення. Гостем 22-го випуску став Іван Козленко, кінодослідник і колишній директор Довженко-Центру. Говорили про те, для чого Держкіно збирається реорганізувати Довженко-Центр, про режисерів і виконавців процесу, а також про те, чи вдасться відстояти одну з найстаріших і найуспішніших інституцій у сфері кіно і кіноспадщини.
На жаль, сьогодні ми мало говоримо про нерозривний історичний зв’язок між скандинавськими країнами та українцями. Попри те, що свого часу нормани зайшли в наші землі: коли правили, коли керували, коли спрямовували – але однозначно допомогли Україні-Русі вибудовувати власну державу.
На суспільному телеканалі UA: Культура щосуботи вранці виходить єдина на українському телебаченні тематична програма «Музеї. Як це працює».
“Професія журналіста вийшла з періоду випробувань правління Кучми, вбивства Ґонґадзе та з обмежень прав свободи інвалідом. А неповносправна людина після травми не зможе жити таким повноцінним життям, яким жила до. Тому я думаю, що професія так і не одужала”, – резюме ретроспективи Вахтанга Кіпіані про наступ на свободу слова в Україні. Наступ, який вдався. 
В середині минулого тижня кіноспільнота України була ошелешена низкою поганих новин. 
«Довженко-Центр» – це державна установа, яка зовсім не схожа на традиційну бюрократичну. Вона сучасна, вона – прототип нової України, яка почала поставати після Майдану. І от влада Зеленського чи то через нездарність, чи прикриваючись нею, спочатку залишила Центр без фінансування, а потім прийшла з обшуками. Тексти поговорили з керівником “Довженко-Центру” Іваном Козленком.
«У 30-х роках його б уже розстріляли, без суду і слідства» – Максим Яковер про скандал із художнім керівником меморіального центру. 
Наше завдання — виробити спільну стратегію інтегрування здобутків діаспори в материкову науку», — Тамара Скрипка, хранителька фондів Музею-архіву імені Дмитра Антоновича УВАН у США. 
Коронавірус – далеко не перша хвороба, від спалаху якої потерпає людство та з якою стикається населення України. Радіо Свобода розпитало історика, завідувача інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця» В’ячеслава Зайцева про те, які хвороби існували за часів козацтва, як їх лікували та чи знали козаки про карантин. 
Ім’я Іллі Хржановського, російського режисера, хоча сам він вважає себе космополітом, добре відоме в Україні. І як професіонала, і як одного з не такої вже й великої кількості представників російської інтелігенції, котра засудила агресію РФ в Україні. 
Ілля Хржановський, амбітний режисер і автор масштабного кінопроекту Дау, а також художній керівник Меморіального центру Бабин Яр, дав інтерв’ю ведучому програми Скажені пси на Радіо НВ Олексію Тарасову. 
Наприкінці листопада після реконструкції відкрився один із головних музеїв країни – Національний художній. Тим часом команда все активніше намагається осучаснити музей і перетворювати його на живий майданчик для зустрічей та діалогу. Для свого циклу інтерв’ю “Надлюдський фактор” Platfor.ma поговорила з заступницей голови музею Ольгою Балашовою – про те, як розповідати історії в сучасному стилі, про що думають доглядачі, які роками сидять в одному й тому ж самому залі, та як Леви врятували важливу виставку.
У Музеї етнографії та художнього промислу триває виставка, присвячена великому будівничому та творцеві «візитівок» міста Лева 
У мого дядька Марка, по батьковій лінії, збиралися старші люди з нашого села і розказували про польську окупацію. Жалілися, що треба брати дозвіл, аби ставити п’єсу українською мовою. А ще говорили про шельців – польських комсомольців, які мали право носити пістолет. Іде якась забава у сільській читальні, хлопці з дівчатами танцюють, аж тут вони заходять. Зривали з молоді вишиті сорочки, били по обличчю. Ніхто здачі дати не міг, бо мали зброю. 
Віце-президентка, член правління Американської асоціації музеїв, музейна консультантка Елейн Ґуріан в інтерв’ю для Тижня розповіла про нові підходи та актуальні питання сучасної музеології, створення музейних установ, присвячених травматичним подіям, та демократизацію, у якій ці організації можуть допомогти громадянському суспільству. 
-poУкраїнці не чують одне одного. У суспільстві вирує суцільна підозріливість 
Олександр Мурашко – один із найвидатніших художників в історії України. При цьому навколо його постаті завжди існувало чимало таємниць – так, нічого не було відомо про народження митця, також досі не розкрите його вбивство у Києві. Однак після чотирьох років роботи науковий співробітник Музею духовних скарбів України Дар’я Добріян змогла перемогти деякі загадки життя художника. Platfor.ma поговорила з нею про те, як це – проводити детективне наукове дослідження того, що було настільки давно.
Інтерв'ю з України 
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.