Category Archives: “2001 – 2010”

Олесь Ульяненко, письменник: Жінкам кажу: «Вродлива». Брехати навчився

17 лютого 2010 р.

Навколо особистості Олеся Ульяненка тривають бурхливі обговорення. Сам він називає себе втіленням оптимізму, мовляв, щороку видає по роману (і не якусь там попсу!), пише купу статей, створює сценарії до кінофільмів. Себто провадить активний спосіб життя. Натомість загалом про українців письменник Олесь Ульяненко не вельми доброї думки: «Побудова держави потребує жертв, а в нас жертвувати ніхто не хоче, хіба кайфово жити, веселитися. Дивишся телевізор – і в кожній рекламі «оттянуться, оттянуться». Отже, нація хоче лише гуляти, а не працювати!» Одне слово, про оптимізм не йдеться, та й на світле і втішне у творах цього автора нечасто натрапиш. І це дивно, адже Олесь, на переконання великої частини жіноцтва, ну справжній мачо… Читати далі

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Ульяненко Олесь

Марічка Бурмака, співачка: Якими словами описати таїнство народження?

19 січня 2006 р.

Як журналіст – журналістові: ми мусимо залишати по собі позитивні спогади. Можливо, це видаватиметься комусь невдалим фарсом, але не слід переоцінювати межі відвертості в обмежених часових рамках спілкування. Варто ним просто насолоджуватися. Тим паче, що не так уже й часто щастить на таких співрозмовників, як Марічка Бурмака. Просто та сміливо: “Дозвольте Вам допомогти”, – каже популярна співачка й перетягує речі моєї подруги за інший столик. Подружка вражена: тепер я всім розповідатиму, що мої речі несла Марічка Бурмака. Жартуємо, звісно. Та коли є з чим порівнювати (всі ми люди, так, так, авжеж!), тобі важко абстрагуватися, попри свідому легкість сприйняття та прийняття (адже йдеться про роботу насамперед), і утриматися від компліментарно-несміливої посмішки. Геніальна чеснота: довіра до людей. Опанувати й померти: але раптом не захочеться?! Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Бурмака Марічка

Тарас Прохасько, письменник: Українська література є поки що на рівні літератури внутрішнього вжитку

27 червня 2007 р.

40-річний прозаїк Тарас Прохасько належить до письменників так званого «Станіславівського феномену». Він один із не багатьох представників сучасної української літератури, чиї твори після Юрія Андруховича, Сергія Жадана та Юрія Іздрика є зрозумілі читачеві Західної Європи саме через ту «середньоєвропейськість», яка відчувається не тільки в топонімах, а й у проблематиці його повістей, що вийшли книжками «Інші дні Анни», «FM-Галичина», «Непрості», «Лексикон», «З цього можна зробити кілька оповідань». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Прохасько Тарас

Юрій Андрухович, письменник: Нам усім страшенно пощастило

квітень 2008 р.

Ким є Андрухович для України? Не скажу «найкращим письменником», бо література не спорт: «найкращість» у ній — поняття проблематичне. Але скажу: найважливішим. Він є найважливішим письменником тієї уявної України, в якій я хотів би жити. України, навіки відірваної від совка й органічно вписаної у центральноєвропейське товариство. Бо совок — це уніфікація, хамство, попса і блатняк, а Центральна Європа — це культура, національна своєрідність і безвізовий режим. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Андрухович Юрій

Борис Олійник, політик: І як це спецслужби світу допустили, щоб на чолі України став справжній українець?

4 червня 2006 р.

Борис Олійник – постать в українському політикумі вже майже легендарна. Підстав для творення легенди більш ніж достатньо: у Верховній Раді України він, здається, був одвіку (прийшовши з ВР СРСР), багато років очолює нашу парламентську делегацію в Раді Європи, є віцепрезидентом її Парламентської Асамблеї, побував у багатьох “гарячих точках”, завдяки йому в сейсмічно неспокійному Криму так і не постала нова АЕС, устояла в Каневі Чернеча гора… Але в багатьох звичних міняти “орієнтацію”, залежно від напряму політичного вітру діячів, основну повагу й навіть острах до Бориса Ілліча викликає навіть не все перелічене вище, а його феноменальна послідовність: аж до березня минулого року, коли категорична незгода з рішенням фракції не голосувати за призначення Прем’єр-міністром Юлії Тимошенко призвела до його переходу в лави поза-фракційних, Олійник був вірним і послідовним членом парламентського загону Компартії. Власне, ця його послідовність водночас викликала до Бориса Ілліча найбільше запитань з боку патріотичного сектора українського політикуму: більшого українця, ніж Олійник, годі й шукати. А КПУ під проводом Петра Симоненка – далеко не та політична сила, де шанують національну гідність… Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Любомира Бойчишин: Усі спільні фотографії В’ячеслава Чорновола і мого чоловіка зникли з нашої квартири

3 жовтня 2006 р.

Любомира Бойчишин знає про страшні політичні злочини в Україні, на жаль, не з газет. Їй судилося стати чи не першою жертвою такої розправи: під час передвиборчої кампанії 1994-го , за кiлька рокiв до вбивства В’ячеслава Чорновола, його надійна правиця і секретар НРУ Михайло Бойчишин, чоловік Любомири, зник назавжди… Замовників його викрадення донині не знайдено, справу не закрито… Однак на цьому нещастя у житті Любомири не скінчилися: через кілька місяців після зникнення батька 18-річний син Роман гине за загадкових обставин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а прикута до інвалідного візка Любомира Бойчишин не має ні сил, ні можливості знайти вбивць найдорожчих для неї людей. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Віра Бойчук, співачка: Якби я піснею стала

12 жовтня 2006 р.

Відлунали всі урочисті заходи, присвячені 15-тій річниці Незалежності України. Як ніколи чисельною була наша громада на святі Державної Незалежності України, що проходило під патронатом Українського Конгресового Комітету Америки (відділ Іллінойс) 19-20 серпня у Smith Park, де я мала велику приємність бути ведучою. Брати участь у таких заходах є завжди цікаво, бо маєш можливість втілити нові ідеї, познайомитися з цікавими людьми та бути в гущі подій. Готуючи концертну програму дізнаєшся багато цікавого про її учасників. Однак, трапляються і непередбачувані ситуації, як це сталося цього року. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Мирослав Попович, філософ: Універсал не було складено як програму національних інтересів

5 жовтня 2006 р.

Розмова з Мирославом Поповичем, філософом, академіком НАН України Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", 1 Грудня. Ініціатива, Попович Мирослав

Григорій Явлінський, політик: У путінській Росії — «демократія», але «інша»

1 серпня 2006 р.

Попри нинішнє політичне роздоріжжя, на думку Григорія Явлінського, українська ситуація  все одно здоровіша, ніж російська, хоча українцям і не вдалося роз’єднати бізнес та політику. А саме це, за словами російського ліберала, мусило би стати запорукою успіху. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Юрій Луценко, міністр МВС: Я виключаю силовий варіант (повна розмова)

28 липня 2006 р.

СБУ попереджає, МВС зупинятиме, ГПУ дасть правову оцінку

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Сергій Жадан, письменник: Естетика мого покоління — важкий алкоголь, сучасного — легкі наркотики

28 липня 2006 р.

Одна моя харківська знайома прийшла на іспит із сучасної української літератури у білій майці, на якій темним маркером було написано «Оленці від Жадана!». На екзамені, звісно, проблем не було, хіба що із заздрісними поглядами викладача. Студентське покоління Харкова виростає на віршах і прозі цього, як про нього кажуть, завжди молодого письменника, воно вчить українську, аби мати можливість поставити запитання Жадану під час зустрічі, й прогулює пари задля презентацій його нових книжок; воно, власне, ігнорує ті пари, поринаючи під монотонний голос викладача у світ героїв Сергія; воно ділиться автографами, спогадами від зустрічі із ним в арт-клубі «ОstаNNя барикада». Чи не вперше українська молодь знайшла себе у літературі, адже їй розповідають не про столітню давнину, а про те, що було, що є сьогодні в її житті; чи не вперше молодь має змогу говорити зі своїм письменником, говорити на «ти», говорити і бути почутою. Настала моя черга ділитися смайликами та словами Сергія Жадана, приводом до яких стала зовсім не поява чергової книжки, а рідкісне, слід сказати, для Харкова явище — кількаденна присутність у ньому харківського письменника. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Жадан Сергій

Август Вірлич, херсонський краєзнавець: Фашизм винищував усіх, а комуністи – кращих…

27 липня 2019 р.

Херсонський краєзнавець Август Вірлич переконаний у необхідності моральної люстрації для тих, хто спiвпрацював зi злочинним режимом Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Борис Возницький, Герой України: Наша держава така бідна, що навіть не вміє приймати подарунки

21 липня 2006 р.

Ернест Гемiнгвей написав повість «Старий і море», присвячену самовідданості літнього чоловіка при боротьбі зі стихією. Про легендарного ж хранителя львівських скарбів, вісімдесятирічного Бориса Возницького можна сказати «Старий і вічність» — він також бореться зі стихією; колись «виловлював» iз небуття ікони, зараз прагне їх зберегти. Саме йому вдається зупинити ерозію культурних пам’яток Галичини. Попри вік, попри тотальну фінансову негоду, попри завжди несприятливі для мистецтва часи, саме йому вдалося зібрати докупи і зберегти «Криворіжсталь» української культури — Львівську галерею мистецтв. Її вартість — шiсть мільярдів доларів. Навколо неї товчуться цинічні натовпи спекулянтів антикваріатом, намагаючись «розкрутити» когось iз персоналу на злочин. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Возницький Борис

Роман Бончук, художник: «Хроніка України» — 150 м2

21 липня 2006 р.

Його проекти схожі на виклики. Вони дивують, захоплюють, дехто дивиться на них очима, подібними на знаки запитання. Але всім цікаво, окрім маститих володарів пензлів. Їх заздрісна «дрож пронімає» від підвищеного інтересу мас-медіа до молодого, вдатного на несподівані ідеї колеги. Маститих теж можна зрозуміти: хлопець побожно не завмирає перед полотнами патріархів, не просить у них милостивої поради, зате часто «вибухає» непрогнозованими мистецькими витворами, на які журналісти кидаються, як піраньї. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Марта Фаріон, голова Комітету міст-побратимів Чікаго-Київ: Український модерн 1910 − 1930 років

20 липня 2006 р.

Українська громада у Сполучених Штатах Америки перебуває в очікуванні відкриття грандіозної виставки українського модернізму початку ХХ століття. Незважаючи на величезну зайнятість, пов’язану з організацією виставки, голова Комітету міст-побратимів Чікаго-Київ та одночасно й Організаційного комітету цієї виставки пані Марта Фаріон люб’язно погодилася розповісти про подію, що на нас очікує найближчими днями. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Мирослава Гонгадзе, журналістка: Я вірю у краще майбутнє мого народу!

13 липня 2006 р.

Перебуваючи у службових справах у Вашингтоні, я зустрівся з Мирославою Гонгадзе, дружиною підступно і жорстоко вбитого популярного українського журналіста Георгія Гонгадзе. Сьогодні Мирослава працює на телебаченні у столиці Сполучених Штатів Америки і є ведучою телепрограми “Час” -“Time” на “Голосі Америки”. Вбивство Георгія Гонгадзе для всіх українців є незагоєною раною і постійно залишається у фокусі громадської уваги у всьому світі. На превеликий жаль судовий процес, який зараз відбувається в Києві, поки що залишає більше запитань, ніж відповідей. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Тарас Чубай, музикант: Моя життєва концепція: Все справжнє людьми сприймається добре

14 липня 2006 р.

Три місяці тому в Тараса Чубая народилася донька — Меланія Тарасівна. Ви ніколи не уявите, поки не побачите, як змінився Тарас Григорович із народженням блакитноокої принцеси! Він усміхається, дивлячись на неї, навіть коли дівчинка спить, помічає, що вона випхала з рота пустушку і дбайливо полоще її у кип’яченій воді. Для Меланки він поки що люблячий батько. А для когось — символ цілого покоління: зовсім не алкоголіків, він «буде пити не п’яніти від дешевого вина», як пожартував колись про безсмертний хіт «Вона» письменник Віктор Неборак, але точно — романтиків українського бароко від «Коли до губ твоїх лишається півподиху». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", "Плач Єремії", Чубай Тарас (Плач Єремії)

Василь Іваничук, шахіст: Ті, хто вважає, що живу лише в шаховому світі мають рацію частково

7 липня 2006 р.

Хтось сказав, що дурень прагне змінити світ, розумний — його поліпшити, а геній намагається залишити цей світ у спокої. Якщо застосувати цей вислів до визнаного українського шахового генія Василя Іванчука, то вийде навпаки. За ті дванадцять років, що довелося спостерігати за Василем на змаганнях, на творчих зустрічах і сеансах одночасної гри у Львівському шаховому клубі, склалося враження, що Іванчук був би щасливим, якби світ залишив його у спокої. Авжеж, дуже часто нашого найвідомішого гросмейстера можна побачити заглибленим у себе, а натхнення Іванчука пов’язане передусім із пошуком чогось нового у шахах, тобто — у своїй голові. Хоча іноді бажання поспілкуватися з Іванчука просто «виплескується»… Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Алекс Сивінський, бізнесмен: У бізнесі робіть усе навпаки

22 червня 2006 р.

Якщо ви часом зaходите до Rich’s Deli, то ви точно, принаймні раз запитали у нього, де лежить “ну, знаєте, оте, щоб приготувати отаке”. І він, звичайно ж, гречно намагався вас зрозуміти і показати, де воно лежить, а якщо воно там не лежить, то придумував, чим би ваше “оте” можна було замінити, або, принаймні, наступного разу мати те, що вам потрібно.

Знайомтеся ближче: Алекс Сивінський, менеджер магазину Rich’s Deli на Western і Augusta, що в Українській околиці. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Патріарх усієї Руси-України Філарет: Влада має нарешті підняти меч і покарати зло

21 липня 2006 р.

Без помісної Української православної церкви, із центром у власній, а не будь-якій чужій державі, не буде й незалежної України. Цю тезу патріарх Філарет проголошує давно, послідовно й щиро. У 1997-му, через два роки після сходження на патріарший престол, у Москві йому оголосили анафему й тепер саме ім’я «розстриги» Михайла Денисенка (як уперто називають його по-мирському «там»), викликає у російських церковників лють. Його святість Філарета ненависть не лякає. І не тільки тому, що він, як каже сам, не з лякливих, а й через те, що добре розуміє справжні причини цієї ненависті: Російська держава, із якою Російська церква віддавна пов’язана надто тісними узами залежності, понад усе боїться втратити свій вплив на Україну. І патріарх Філарет, який виступає за створення незалежної церкви в незалежній державі, їй як більмо в оці. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Денисенко Михайло (Філарет, УПЦ КП), УПЦ КП