Роман Григорів, Ілля Разумейко: Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від Росії

3 травня 2024 р.

10 травня в Києві відбудеться прем’єра сучасної опери GAIA-24. Opera del Mondo — нового твору незалежної формації Opera Aperta. Її лідери, композитори Роман Григорів й Ілля Разумейко, працюють разом з 2007-го; за останні 10 років вони встигли написати 11 опер. У відповідь на запитання «По опері на рік — це не забагато?» сміються: «То нас же двоє, це, вважай, по пів опери». 

Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів: У постановці ми поєднуємо діаметрально протилежні речі – оперу й реп, фольклор і рейв, огидну, брутальну попсу і складну й вишукану авангардну партитуру

5 травня 2024 р.

10 травня у столичному Міжнародному центрі культури й мистецтв відбудеться прем’єра експериментальної опери GAIA-24. Opera del Mondo. Це четвертий проєкт лабораторії сучасної опери Opera aperta та другий за час повномасштабного російського вторгнення. Після єдиного показу в Україні вистава відкриє міжнародний фестиваль опери, музики й театру O. Festival у Роттердамі.

Кіно — це дорого. Денис Іванов про 20 років кінопрокату “Артхаус Трафік”

12 грудня 2023 р.

Арткіно, VHS-касети та стратегія блокбастера — разом із засновником “Артхаус Трафік” Денисом Івановим говоримо про українське кіно і не тільки.

Художниця Марина Соченко: І під час повітряних тривог, і під час блекаутів брала до рук пензлика, молилася і писала при ліхтарику…

21 грудня 2023 р.

Художниця Марина Соченко волонтерить із часів Революції Гідності. На замовлення греко-католицької громади церкви Святого Миколая на Аскольдовій Могилі, в малій військовій каплиці Зведення Чесного Хреста Господнього, створила знаковий твір «Покрова Богородиці», присвячений захисникам України різних періодів історії.

“Впевнена” перевиконала відведену їй роль, – куратор Львівського тижня скульптури Павло Гудімов

14 вересня 2023 р.

Уже 20 вересня у Львові розпочнеться масштабний “Тиждень скульптури” – захід, спрямований на популяризацію мистецтва як такого. Однак цей захід уже наробив чимало галасу, зокрема через скульптуру Василя Корчового “Впевнена” – образу жінки з пишними формами, довкола якої розгорілися справжні пристрасті, які охопили ледь не всю країну.

Хто такі “Шмальгаузен”? Або як музично-театральний гурт схрестив дарк-кабаре та шансон

30 травня 2023 р.

“Шмальгаузен” 一 театрально-музичний ансамбль, що створювався у стінах університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.

Пилип Іллєнко: Через податкові повернення треба стимулювати вхід в Україну іноземних знімальних груп

24 липня 2015 р.

В Україні не будуть заборонені фільми, відзняті разом з росіянами. Але, доки йде війна, Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) не має наміру фінансувати такі проекти. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів глава Держкіно Пилип Іллєнко.

Петро Качанов, директор – художній керівник Київської опери: Допоки я у театрі, Чайковський сюди не повернеться

12 травня 2023 р.

Війна змусила українські театри внести зміни до наявних репертуарів і  переглянути майбутню діяльність.

«… раніше я не полишав ідеї, що поставлю рок-оперу «Сагайдачний – штурм москви», зараз – не полишаю самого того факту», – каже директор – художній керівник Київської опери. 

Іван Козленко: Якщо ми будемо мислити Україну в шароварах, то особливого майбутнього в країни немає

29 жовтня 2014 р.

На жаль, часто-густо відбувається так, що прогресивні культурні інституції та ініціативи потрапляють у поле уваги ЗМІ – із причини скандалу, а не завдяки своїй діяльності. Так, власне, і сталося з українським кіноархівом – Національним центром Олександра Довженка.

Сергій Тримбач: історія українського кіно, феномен Довженка, спогади про Миколайчука і Параджанова

17 вересня 2022 р.

Поле як сад: розмова Алевтини Кахідзе та Олексія Коваленка

18 лютого 2023 р.

Поки триває війна, “напівтонів” бути не може. Інтерв’ю з Людою Чирковою, ведучою “Культури на часі”

24 січня 2023 р.

Новий сезон “Культури на часі” на телеканалі Суспільне Культура стартував у оновленій студії. Перед початком нового сезону програми ми поговорили з ведучою інформаційно-аналітичного проєкту Людмилою Чирковою про враження від роботи з командою Суспільного, теми, які стали найбільш значущими в попередньому сезоні, й про плани на наступний.

Чому українці – це спів, а фольклор зараз дуже актуальний? – Уляна Горбачевська

19 січня 2023 р.

Іван Козленко: Я песимістичний щодо майбутнього Довженко-Центру. Але є надія на зміни

22 листопада 2022 р.

У проєкті “Власні назви” Мирослава Барчук розмовляє з українськими інтелектуалами про те, у якій історичній точці ми перебуваємо, якою хочемо бачити нашу країну після перемоги і як описати тектонічні зрушення сьогодення. Гостем 22-го випуску став Іван Козленко, кінодослідник і колишній директор Довженко-Центру. Говорили про те, для чого Держкіно збирається реорганізувати Довженко-Центр, про режисерів і виконавців процесу, а також про те, чи вдасться відстояти одну з найстаріших і найуспішніших інституцій у сфері кіно і кіноспадщини.

Владислав Троїцький: В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво

24 липня 2022 р.

Війна поставила на паузу більшість мистецьких проєктів всередині країни, але водночас у рази збільшила присутність і видимість українських митців та творчих колективів у Європі. Серед найактивніших амбасадорів української культури за кордоном – надзвичайно популярні проєкти Влада Троїцького, географія яких охоплює всю Європу та подекуди виходить за її межі. 

Марина Пезенті: Відомі британські інтелектуали часто не в змозі пояснити сутність цієї війни, бо вони нічого або майже нічого не знають про Україну

18 квітня 2022 р.

Про перспективи нашої боротьби з Росією, а також про сприйняття України британським суспільством Тижню розповіла Марина Пезенті, членкиня Наглядової Ради Українського інституту, колишня директорка Українського інституту у Лондоні.

Володимир Рак, мистецтвознавець: Народна картина – це risorgimento 1920-х років

19 грудня 2021 р.

Народна картина, “Родина Павла Петренка”, Ярмоленко Панас, 1941 рік. Усі ілюстрація надала авторка

10 грудня Музей Івана Гончара презентував свій оновлений сайт honchar.org.ua. Його цінність полягає ще й в тому, що Музей одним із перших в Україні створює цифрову базу даних для збереження і наукового опису своїх фондових колекцій та архівів. На момент презентації на сайті викладено близько 1500 артефактів. Наступного року буде оцифровано ще 1000 експонатів, далі – всю колекцію. Відтак скарби народного мистецтва стануть доступними для всіх охочих – в Україні це рідкість. Музей має добру колекцію народного малярства, на якому чудово знається художник, реставратор, старший науковий співробітник музею Володимир  Рак. І це невипадково, бо його мама Анастасія Рак (1922-2014) – відома художниця з народу, яка почала малювати після виходу на пенсію і створила близько 1000 творів.

Обличчя часів Януковича повертаються в культуру – Іван Козленко

17 листопада 2021 р.

Іван Козленко: Культура: опір узурпації

27 жовтня 2021 р.

Владислав Берковський, виконавчий директор Українського культурного фонду: УКФ заперечить у суді окремі висновки позапланової ревізії Держаудитслужби

22 жовтня 2021 р.

Нещодавно у медіа з’явилася інформація щодо результатів ревізії Держаудитслужби в Українському культурному фонді. Зокрема, на брифінгу 18 жовтня екскерівниця УКФ Юлія Федів повідомила про  те, що в УКФ відбулася позапланова ревізія Держаудитслужби, за результатами якої відкрито кримінальне провадження на підставі нібито порушень при розподілі 69,6 мільйона гривень. З них за майже 42 мільйони, на думку ДАСУ, несе відповідальність ексдиректорка УКФ Юлія Федів. Федів назвала ситуацію, що складається навколо УКФ та щодо неї особисто, одним із прикладів відкату позитивних зрушень у царині культури, що відбулися після 2014 року. І заявила, що збирається оскаржувати акт ДАСУ в судовому порядку.