Ярослава Стецько – інтерв’ю

1994 р.

Олесь Бердник. Захисник цивілізаційних скарбів. Інтерв’ю з письменником Олесем Бердником, записане 1992 року, звучить актуально і сьогодні

1992 р.

В ці літні дні 2022 року повномасштабної «колоніальної війни» (Тімоті Снайдер) москалів проти України я спробую привернути увагу читачів до постаті українського письменника-фантаста, футуролога і філософа, учасника Другої світової війни, богослова і громадського діяча, двічі судимого за дисидентську діяльність, автора понад двадцять романів і повістей, зокрема таких популярних як «Зоряний корсар», «Вогнесміх», «Стріла часу», «Вогняний вершник», «Камертон Дажбога», Олександра Павловича Бердника (1927-2003 рр.).

Микола Амосов. Письменник

3 жовтня 2021 р.

Тепер чекаю і заздалегідь червонію, начебто  роздягаюся на Хрещатику. Неприємно, особливо коли врахувати мої роки й інші обставини. Одне з них – «міф про Амосова». Хірург зі світовим ім’ям. Талановитий учений, винахідник, кібернетик. Письменник. Спортсмен. Громадський діяч. Бачите, скільки ролей мені надавали люди. Дійсність набагато скромніша. Рівень хірургії – вітчизняний, не світовий (відомість від популярних книг). Винахідник скорше з додатком «горе» (в активі тільки перший апарат штучного кровообігу і клапани). Кібернетик? Однобокий, без належного знання математики. Письменник? Ні, не назвуся.

В житті хотів грати тільки одну роль – чесного працівника.

Микола Амосов.

Політичне голодування і пошитий зі штори прапор: Як вінничани боролися за незалежність України

17 серпня 2021 р.

Історик Сергій Гула – про вінничан, які наближали незалежність України, і про те, як компартійна система перешкоджала проукраїнському руху у Вінниці.

Вінницький екснардеп і професор Борис Мокін про 24 серпня 1991-го: Чому комуністи проголосували за незалежність України

18 серпня 2021 р.

Сьогодні можна почути із уст деяких політиків, що незалежна українська держава народилась саме завдяки комуністам. Борис Мокін спростовує це твердження.

Єжи Марек Новаковський про те як Польща першою визнала незалежність України

25 серпнч 2021 р.

2021 рік стане для України роком тридцятирічних ювілеїв – 24 серпня наша країна відзначає 30 річницю проголошення Акту незалежності України, натомість 1 грудня – річниця референдуму, на якому українці остаточно висловили своє бажання жити в незалежній країні. Уже наступного дня після того референдуму Польща стала першою у світі країною, що визнала незалежність України. Про те, як це відбувалося, ми поговорили з людиною, що безпосередньо причетна до тих історичних подій. Єжи Марек Новаковський в 1989–1993 роках був керівником Центру міжнародних студій при Сенаті Польщі та в той же період працював радником президента Леха Валенси щодо східної політики Польщі.

Елізабет Робсон, журналіст ВВС: Ми були шоковані швидкістю розпаду СРСР

23 серпня 2016 р.

За розвалом СРСР та створенням незалежних республік стежили журналісти західних засобів масової інформації. У 1991 році під час заколоту, створення “ГКЧП” і його провалу вони були чи не єдиними, хто транслював на територію СРСР інформацію про події у Москві.

Геннадій Фузайлов, професор: Вакцину від ковіду створили за 8 місяців. Це феномен

15 грудня 2020 р.

Професор Гарвардського університету (США) Геннадій Фузайлов відомий українцям тим, що свого часу врятував життя Насті Овчар, яка у п’ятирічному віці винесла з пожежі свою молодшу сестру.

Обереги Василя Скуратівського

1993 рік.

Чи то під впливом сюрреалістично-галюцинаційної новели «Поїзд» Віктора Терена в серпневому числі «ЛУ», чи внаслідок редакційного оголошення в цьому ж часописі про новий спецпроект під назвою «Укрліт радянської доби», що має на меті заповнити білі сторінки нашої колективної пам’яті про літераторів «пізньої радянської ери», чи через рятівне занурення в тексти книжки Василя Скуратівського «Покуть», знайденої в бібліотеці одного з моршинських санаторіїв, де я нещодавно підліковував своє здоров’я, підірване працею в Чорнобилі, але в моїй душі крізь меланхолійну осмуту коронавірусних обмежень і всіляких заборон (хтивість і упередженість по-хамськи заперечили інтелектуальне і довірливе спілкування аж до обструкції), наче проблиск чистого світла, забринів спомин про зустріч з Василем Скуратівським в 1993 році на тлі гуцульської ватри в Яремчі під звуки троїстих музик, дзвінких коломийок, стрімких танців і веселощів Першого Всесвітнього Конгресу Гуцулів.

Батьківщина мови Мойсея Фішбейна

1991 р.

Болем в серці різонула звістка про кончину видатного українського поета і перекладача, лауреата премії імені Василя Стуса, палкого борця за престиж і чистоту української мови, рятівника чорнобильських дітей Мойсея Фішбейна. Чомусь подумалось, що не тільки хвороби і страхи, навіяні коронавірусом, але й вболівання за стан української мови і літератури, які на думку аналітиків останнім часом піддаються згубним утискам (ворохоблять Закон про мову, викидають із шкільних програм вивчення української літератури, нівелюють українську культуру, зрештою позбавляють державної підтримки могутню трибуну демократії і національного поступу, мужню «вчительку» і борця за державність України, славну без перебільшення всенародну письменницьку газету «Літературна Україна») призвели до передчасної втрати справжнього патріота України Мойсея Фішбейна, з яким мене вперше звела доля в Києві на початку літа 1991 року під час Міжнародної наукової конференції «Проблеми українсько-єврейських відносин».

Розмова з Балісом Гаяускасом в Вільнюсі

1995 р.

Автобіографічна розповідь борця за свободу Литви, в’язня з 37-літнім “стажем”.

Свідчення 126 селян із Центральної та Східної України про Голодомор

Вілльям Нолл під час тригодинного інтерв’ю із керівником хору з с. Щевченкове чи Моринці паном Сокирком.

У мережі доступний аудіо-архів усної історії української селянської культури 1920-30-тих років, який містить свідчення 126 селян із Центральної та Східної України.

Ці свідчення були записані у 1993-1995 роках групою українських науковців під керівництвом американського культурного антрополога Вільяма Нолла.

Лесь Танюк: Комуністи у серпні 1991-го самі собі вирізали апендицит

24 серпня 2018 р.

Лесь Танюк (1938-2016)

Шістдесятник, театральний режисер і політик, народний депутат Верховної Ради першого демократичного скликання Лесь Танюк був одним із тих, хто очолював опір ГКЧП в столиці України 19-21 серпня 1991 року. Фрагмент спогадів, записаних майже двадцять років тому.

Ніна Матвієнко. Інтерв’ю 1992 року

«За вільну Україну», 1 січня 1992 року, №1 (361)

«…Якось я дуже насторожено ставлюся до тієї співдружності незалежних держав: я би її не хотіла. Але час покаже. Ми повинні самі себе своїми ділами переконати,що ми працелюбні люди, нам треба лише доброго провідника. Сьогодні нас є кому тягти вниз, є багато ворогів у самостійної України, і це не сини її, а яничари. А найтяжче перевиховати яничарів. Синів дуже мало, вони поки що біля хати. А тим, що стали за кермо, а до того десь по сорок років працювали в чужій системі, якщо їм сказати осьУкраїна, твоя рідна мати, вона убога і просить пощади, вони не признаються до неї. Така сьогодні наша Україна. Але й інша…»

Ніна Матвієнко