Ніна Бічуя, письменниця: Лише тоді, коли президент зробить щось дуже вагоме, доведе, що його обрали недарма

3 березня 2014 р.

Пам’ятаємо сакраментальне, написане Ліною Костенко: «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». Письменниця Ніна Бічуя – не поет, але її новели та повісті – то вістря епохи, її зріз і біль.
«Оповідайте, дбаючи про істину, та хай кожен говорить тільки те, що бачив», – звертається до читача Ніна Бічуя у своїй найвідомішій новелі «Дрогобицький звіздар». Бути правдивою зі своїм читачем – великий талант. І він у Ніни Бічуї є. Промовляє до нас через слова та вчинки Митуси, Юрія Дрогобича, Лесі Українки… Говорить і сьогодні, коли правдивого слова так бракує.

Ніна Бічуя, письменниця: Українці — живучі! І мова наша — живуча!

11 жовтня 2012 р.

У 1960-ті письменник Валерій Шевчук називав свою колегу по літературному цеху Ніну Бічую «королевою жіночої прози». Її твори пронизані глибоким психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо — вишукане й елегантне. На жаль, уже понад два десятиліття пані Ніна не пише…

Ніна Бічуя, письменниця: З шести років я знала, хто такий Сталін і правду про Голодомор

11 червня 2016 р.

У художньому середовищі Львова постать письменниці Ніни Бічуї — особлива, непересічна. Ще в 1960-х авторитетні колеги називали її королевою жіночої прози, а критики писали, що її твори пронизані інтелектуальною напругою і психологізмом. 

Ніна Бічуя: У місті я існую й не знаю, чи могла би існувати поза ним

28 січня 2013 р.

Нині ім’я Ніни Бічуї (нар. 1937 р. у Києві) менш відоме, ніж багатьох інших письменників її покоління, — але це зовсім не через якість текстів, а радше тому, що вже понад 20 років львівська авторка зосереджується не на художньому письмі для дорослих, а на перекладах із польської (перекладала, зокрема, Ольгу Токарчук, Єву Островську, Яцека Бохенського, Людвіка Єжи Керна) та на редагуванні. Також вона читає лекції з театрознавчих дисциплін у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. У Видавництві Старого Лева виходила її дитяча книжка «Шпага Славка Беркута». 2003 року вперше за добу незалежності було перевидано деякі новели й повісті письменниці, зібрані в книжці “Землі роменські” (Львів: Піраміда, 2003. – Серія “Приватна колекція”), а за сім років ці самі твори видано книжкою “Великі королівські лови” (Львів: Піраміда, 2011. – Серія “Приватна колекція”) – попри те, що тексти вийшли з-під пера авторки три-чотири десятиліття тому, читач сприйняв їх як написані щойно.