Рік старих розмов

Любі читачі!

Вирішили почати публікувати старі розмови, котрі лежать в закамарках наших закладок.

Тож, не дивуйтеся, якщо вас запросять до бесіди з Орестом Субтельним, Іваном Миколайчуком чи ще “живими класиками”)

Трішки бесід буде російською, але в них ітиметься про важливу для нас інформацію. Почнемо з другої половини 1990-х і до 2015.

Перша розмова вже буде 24 листопада з видатним істориком Орестом Субтельним.

Адіос!

 

 

П.с. Чекаємо відгуків)

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Сергій Харчук, меценат: Сучасна музика в нас так само розвивається!

24 червня 2008 р.

Про євроінтеграцію молоді, відмінності СЛАВСЬКЕ-РОК 2008 від всіх інших фестивалів та правила створення музичної Мекки серед Карпат розповів засновник музичного форуму під Тростяном відомій бізнесмен Сергій Харчук.Головна мета фестивалю «Славське-рок» – як ви визначаєте її для себе? Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Life in Vacuum: Всі палять, п’ють і б’ються

23 червня 2008 р.

Потужним музичним відкриттям літнього сезону, став у Чернівцях вже в статусі доброї традиції захід для неформальної молоді , та просто пошановувачів музики, що обпікає легені – шNU-rock-6! Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Сергій Харчук, меценат: Я борюся за свій культурний простір

17 вересня 2010 р.

Підприємець — про сприяння українським музикантам і письменникам Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010"

Любов Якимчук, письменниця: Я працювала над собою із психотерапевтом

12 травня 2019 р.

Любов Якимчук – письменниця, поетка, кіносценаристка. У 2015 році перевезла батьків із Первомайська, що в Луганській області, до села Кибинці, у якому народився Михайль Семенко. Там організувала літературний фестиваль «Метро до Кибинець», щоб адаптувати маму з татом до нового дому, затягнути їх до фестивальної роботи: «У період, доки вони адаптовувалися, я грала роль голови сім’ї. З усіма наслідками…». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Олександр Король. Наповнюйте свій світ дивами!

14 травня 2019 р.

– Що спонукало тебе прийняти рішення і поїхати в Азію на такий, достатньо довгий, період?
– Ще в кінці 2017 я вперше вирвався подорожувати Азією. Тоді це була Індія, Тайланд та Сінгапур. Тривала поїздка всього 3 місяці, але після повернення я вже точно знав, що в Україні мені тісно. Коли я полечу знову – було лише питанням часу. Квитки одразу не брав – хотілося спонтанно прийняти рішення, як і першого разу. Так і сталося.
У жовтні, коли я завершив 7 віпасану, познайомився випадково на ній (ціла канва збігів) з моїм тепер вже другом, який пройшов 52 віпасани. 15 років тому, продавши свої бізнеси і сівши на велосипед, він об’їхав півсвіту – більше 250 тис. кілометрів. Це ж майже кожний другий день в іншому місці, з іншими людьми!
Він планував наступну поїздку в Північну Африку.Я ж сказав, що хочу в Індію, проте з радістю би “катнув на вєліках”. Тоді ми й вирішили летіти в найбільше місто в Індії – Мумбаї (35 млн людей). Поряд з ним, до речі, розташований центр Індійської кіноіндустрії – Болівуд.

– Мета твоєї поїздки в Азію з самого початку була зайнятися духовними практиками? Чи найперше – це було бажання просто відпочити, “відірватися від світу”?

– Ох… слова про відпочинок. Я намагаюсь зараз працювати і займатись тільки тим, що приносить справжнє задоволення. Навіть якщо я втомлююсь, то це приємна втома. Більше фізична, ніж душевна. Вона не базується на виконанні неприємних для душі справ. Справ, які спустошують, після яких потрібно відновлювати енергію.
А щодо духовності, то я відчуваю, що Життя і є справжньою духовною практикою. Але враховуючи суть твого питання, то – ні. Я не планував займатись різними йогами, Правилом, гіпоксією, певними видами медитацій. Всім цим я з певною періодичністю займався багато років до цієї поїздки. Та й, взагалі, я намагався не планувати.
У мене був один намір – “Жити в Потоці”. Ти не знаєш, що буде через місяць, тиждень, день, годину та навіть наступну мить. Ніяких планів – тільки відчуття в моменті. Тоді ти дозволяєш собі віддаватись випадковим зустрічам, подіям, поїздкам. Забігаючи наперед: саме так все в мене і відбувалось. І тоді кожний день сповнений чудесними моментами та сюрпризами.

– Ти зараз займаєшся “пізнанням себе”. Розкажи, будь ласка, що тебе до цього мотивувало?

– Я б сказав, що займаюсь цим постійно. Коли я щось бачу у людині чи в події, то намагаюся відразу зрозуміти, що це для мене. Про що це. І зазвичай приходить розуміння. Так розкривається навичка встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Коли я даю пораду – намагаюсь в цей же момент дати її собі. Або відчути стан людини. Щомиті можна пізнавати світ всередені і назовні. І з часом набираєшся досвіду і розуміння чудової зв’язності цих світів.

 

– Ти займаєшся медитаціями, пройшов n-кількість курсів віпасан. Як це змінило тебе, твоє ставлення до життя? І взагалі, як ці практики впливають на людину?

– Я звик говорити про себе. Бо “за всіх” – це ніби середню температуру в лікарні вимірювати. Може бути дуже по-різному.
Я пройшов 8 віпасан і одну сатіпатхану (теж саме що віпасана, тільки поглиблена теорія для тих, хто практикує більше 2 років).
Медитацій є багато і різних. Різниця в формах концентрації, деконтрації та об’єктах споглядання. Якщо таки рекомендувати – то обирайте ту медитацію, яка розвиває одночасно дві навички: чуттєвість та рівновагу розуму. Медитації – це як фітнес для розуму. Ви ж можете оцінити тіло, яким займаються, а яким – ні. Так само і з медитацією. Тільки вона тренує рівновагу розуму та чуттєвість тілесну.
Ми називаємо медитацію якимось “інструментом”, бо передбачаємо для неї необхідність окремого місця, часу, ніби якийсь тренажерний зал чи урок англійської мови. Для людей на певних рівнях вже немає потреби виділяти окремо час для навчання. Вони просто живуть і перебувають в цьому стані щомиті.

Легко сказати, але не так легко виконати. Тому і виникають різні форми допомоги. Наприклад? Одна з форм обмеження на 10-денних курсах віпасани – не розмовляти, не контактувати. Щоб легше було концентруватись на внутрішніх відчуттях. Щоб розум не пропадав в постійних балачках. Проте більшість вважає це якоюсь особливістю саме цього напрямку медитації. Ні, це одне з обмежень – яке дозволяє легше зрозуміти суть техніки – споглядання за відчуттями в тілі.
Мені медитація дала:
– вміння краще відчувати себе і світ, співчувати;
– рівновагу розумову – не діяти реактивно, автоматично, емоційно – це такий стан Тиші – всередені, коли немає метушні;
– як наслідок кращого відчуття тіла – відчуваю, яка їжа, які думки, слова, дії (діяльність), люди більш здорові для мене, а які менш;
– рівновага і споглядання за автоматичними реакціями – дало більш спокійне сприйняття своїх реакцій та реакцій інших людей. Раніше я міг дуже швидко і сильно розізлитись, і це не можливо було контролювати. Тепер, якщо злість починає виникати – я споглядаю за цим процесом, і він проживається вже не в такій стихійній формі;
– відчуваю їжу під час їди;
– відчуваю насолоду дихання;
– менше зайвих думок, раніше я на них відволікався – загорався і вщухав, те саме що зі злістю. Тепер я відчуваю ідею, яка “моя” і спокійно її реалізовую.
Звісно так не завжди, але ті, хто мене знає ближче, можуть назвати мене 2 різними людьми.

– У тебе з’явилося нове ім’я. Чому воно “твоє” і що оначає?

– Кожне слово має свою вібрацію. От у слова мама – є своя вібрація, і свій сенс за ним.
Я зараз відчуваю зв’язок з цією вібрацією і сенсом слово – Дваайа. Суть його ще розпаковую поступово. Ім’я мені прийшло у відповідь на моє запитання самому собі.

Це схоже на знак – Інь та Ян в східній традиції. Проте додає нотки “суб’єктності” та тотальної довіри, а не протиставлення у випадку Інь та Ян (хоча його там як такого немає, але, на жаль, так сприймається). І відображається як – ЯR.
Вслід за іменем прийшов і знак. Це 2 Я, об’єднані в одне. Одне Я переходить в інше. І стоїть спина спиною до один одного. Тотальна довіра – я відчуваю, підтримку за спиною. Якщо детальніше придивитись, то в логотипі задіяні найвідоміші гармоніки Всесвіту – числа Пі та Фі.
Одним словом – це знак гармонії.

– Зараз ти, крім ФБ, завів блог ще й в Інстаграмі. Ділишся інсайтами і допомагаєш людям, власне, також поринути у цю стихію “пізнання”. Чому (і коли) ти вирішив, що хочеш передавати свої знання?

– Так. Я раніше менше ділився зі світом, що відчував і думав. Більшість залишалось тільки для себе, а дещо для рідних та близьких друзів.
Проте, коли розібрався і довірився тому, чим бажаю займатись в цьому житті – то одна з форм прояву – це пояснювати сенси, ділитись власними спостереженнями та розшифровувати інформацію – пояснювати.

– Однією із цікавинок твого блогу є гра Ліла. Можеш трішки про неї розповісти? У чому суть?

– Ліла – це стародавня індійська гра для відображення стану свідомості в моменті. В грі 72 клітинки – 72 різні стани. Є стани, які нас підносять, наприклад, співчуття, благодійність, служіння, правильні знання. Є ті, які приземляють: заздрість, ревнощі, егоїзм і т.д.

Задача – увійти в гру викинувши 6 на гральному кубику. Є люди, які по 5-6 годин не можуть викинути 6 – це відображає їхню не готовність честно поглянути у свій внутрішній світ. Завершити гру можна тільки ставши на клітинку – 68, яка відображає стан поєднання з самим собою Вищим. Можна назвати цей стан “станом Потоку”.

Вся гра відбувається до кидання кубика всередені гравця. Можна помічати, як різні стани дають різні результати на кубику та ігровому полі.

В гру грають з бажанням розібратись в актуальних питаннях-проблемах чи знайти свій шлях, чи навчитись його відчувати. Найціннішим буде – отримати досвід, як стан перед дією (кидком кубика) приводить до відповідних результатів. Наприклад, хтось швидко піднявся вгору, а інший гравець побачив це і відчув заздрість: він кидає і потрапляє на клітинку заздрощів. І як виявляється – це досить звичне відчуття в його житті. І він постійно з ним бореться. Таким чином ще більше розвиває прив’язку до нього. А цінність – приймати свої прояви, як є. У всього є своя цінність. Тоді в момент прийняття – йде перезапис в свідомості та тілі (новий гормональний бульйон). І вже прив’язка до цього стану зменшується.
Буває так, що пара подорожує годину по однакових клітинках. Про інші чудеса та відгуки можете почитати на сайті – http://dvaaya.one/leela

– Плануєш повернення в Україну? Якщо так, то коли і чим збираєшся тут займатися?

– Я не відчуваю наразі прив’язаності до території. Коли летів з України, то з прощався з друзями і сказав: “Здається, я вже від країни відв’язався”. Просто не сприймаю себе частиною тільки країни. Більше – Землі. Тому в мене немає сильного бажання жити в якійсь одній країні чи місці. Поживу трохи на Балі, а далі в інші місця поїду.
Проте на певний час завітаю в Україну. Провідаю рідних, друзів. Можливо, ближче до кінця літа – початку осені.

 

Займатись планую наразі тим, чим і зараз:

  • витягую асоціативні карти, які відображають те, куди намагається людину направити її підсвідоме;
  • проводжу гру Лілу (онлайн та оффлайн);
  • консультую на тему призначення за системами Дизайну Людини та Генних ключів;
  • проводжу персональний та груповий коучинг на місяць та півроку;
  • планую проводити групові тренінги на Балі та онлайн.

Деталі на сайті: російською та англійською.

– Що можеш порадити тим, хто теж хотів би почати “пізнавати себе”. Із чого, власне, “почати”?

– Почніть із дихання. Це такий процес, який завжди з вами – протягом життя.

І щоб не відкладати роками – заплющте очі просто зараз. Зафіксуйте свій стан в тілі та свідомості. А потім зробіть 3 усвідомлені вдихи та видихи. Спостерігайте, як повітря входить в ніздрі і виходить із них, як воно торкається поверхні шкіри над верхньою губою і під носом, які відчуття виникають на цьому клаптику поверхні і як змінюється ваша свідомість в процесі цього спостереження.
Наповнюйте свій світ дивами!

 

 

 

 

 

 

Розмовляла Ганна Морозова

 

 

 

 

Джерело: Моя Могилянка

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Сім днів колективного перекладу: враження від Translatorium з перших вуст

травень 2019 р.

19–25 квітня у Хмельницькому відбулась перша перекладацька резиденція TRANSLATORIUM. Одним із завдань проекту стала практика колективної роботи. Учасниці протягом семи днів разом працювали над перекладом п’єси «Дім» британської драматургині Ніколи МакКартні. Маючи свободу самостійно обирати метод роботи, резидентки вирішили розділити текст відповідно до ролей — кожна перекладала окрему героїню, що допомогло більше зрозуміти твір. Окрім того, перекладачки мали змогу обговорити п’єсу з авторкою через онлайн-зв’язок і поставити їй усі запитання. Завершенням проекту стало сценічне читання акторками Хмельницького музично-драматичного театру ім. М. Старицького. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ллойд Аксворсі, глава канадської спостережної місії за виборами в Україні: Відкритість та прозорість українських виборів викликають захват

16 травня 2019 р.

На час проведення першого та другого турів виборів Президента України, Канада надіслала до нашої країни близько 150 спостерігачів. Своєю присутністю та щоденними звітами вони додавали українським виборам ще більшої легітимності в очах міжнародної спільноти. Їх неупереджений сторонній погляд також дав змогу підготувати ряд рекомендацій щодо покращення майбутніх голосувань. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Анатолій Амелін, політолог: Порошенко робить все, щоб поставити Зеленського в найгірші умови

Яка роль Петра Порошенка в затягуванні процесу інавгурації нового президента, що необхідно зробити Зеленському за перші 100 днів на посаді, і які його шанси здійснити обіцяне народу, не маючи підтримки парламенту, в інтерв’ю “Апострофу” розповів співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” АНАТОЛІЙ АМЕЛІН. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Владислав Бурик, експерт з радіохірургії: У лікуванні раку однаково важливі діагностика, технології та рішучість перемогти хворобу

15 травня 2019 р.

Більше трьох років тому у мальовничому куточку Латвії в муніципальній лікарні міста Сігулда відкрився Центр стереотаксичної радіохірургії, оснащений одним із найсучасніших в Європі радіохірургічних комплексів – CyberKnife M6 (Кіберніж М6). Сотні пацієнтів з онкологічними захворюваннями зі всього світу пройшли радіохірургічне лікування в Латвії, серед них більше 50 осіб з України. Наш співрозмовник – Владислав Бурик, нейрохірург, експерт з радіохірургії, український фахівець з багаторічним досвідом роботи на КіберНожі, який працює зараз у Латвії. Оскільки травень – місяць боротьби з пухлинами головного мозку, доктор Бурик розповів Укрінформу про те, які симптоми пухлин головного мозку, як їх розпізнати і, звичайно ж, про новітні методи лікування. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ярослава. Мати полоненого моряка

11 травня 2019 р.

Мама – це назавжди. І в горі і в радості. Мами ділять з нами долю навпіл.

Неможливо передбачити майбутнє свої дитини, коли вперше кажеш їй: “Привіт, крихітко!” Але саме в цю мить ти точно зустрічаєшся зі своїм майбутнім, в якому знімеш останню сорочку, коли можна допомогти, і залишишся без шкіри, коли допомогти не можеш. Дивишся в дзеркало, яке має відображати і тебе, і час, і змісти, які закладені в цьому неймовірної сили посланні Всесвіту. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Роллік’с: Гоп-стопом живемо!

17 червня 2008 р.

Перед одним з виступів гурту Роллік’с в столиці ми зустрілись з ними в темній підсобці одного київського клубу, в тій атмосфері вони й розказали порталу ФаДієз чим живуть, чи й надалі їх переслідуватиме кролик, куди діли другого вокаліста та чому читають інтерв’ю з Кузьмою. Самими говіркими виявились вокаліст Дмитро Ігнатов (FaRa) та бас-гітарист Сашко Мурашов (Мура Show), барабанщик та гітарист лише інколи заповнювали гучним сміхом ту невеличку кімнату. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", "Роллікс"

Ольга Вакало, голова ради НСТУ: Редрада НСТУ має виправляти помилки колег і надихати працювати далі

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Олександр Богуцький: Університет — це величезний, міцний фундамент, який може дати тобі щасливе життя, якщо скористаєшся своєю можливістю

14 травня 2019 р.

Його називають обличчям медіаринку України. Від самого початку у великих та малих проектах саме Олександр Богуцький визначав і формував моду на стиль та методи комунікації. І вже вкотре директор-президент телеканалу ICTV Олександр Богуцький входить до рейтинг найвпливовіших українців за версією журналу “Фокус”. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ірма Вітовська, актриса: Українська мова — травмована, ми маємо її захистити

15 травня 2019 р.

 

Джерело: Радіо НВ

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Вітовська Ірма

Олег Ніколенко, віце-голова комітету ООН з інформації: Якщо не говорити з людьми до 30 років зрозумілою їм мовою, втрачається значимість ООН

15 травня 2019 р.

Два роки тому генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш оголосив про початок реформування організації. Зміни, зокрема, мають торкнутися і комунікацій ООН, донесення її повідомлень у світі. Водночас на посаді, яка має безпосередній вплив на впровадження нової інформаційної політики, працюватиме український дипломат: наприкінці квітня віце-головою комітету з інформації ООН було обрано речника Постійного представництва України Олега Ніколенка. Ми зустрічаємося з ним на другому поверсі будівлі Генеральної асамблеї у штаб-квартирі організації, аби поміркувати, як ООН має говорити зі світом, щоб бути почутою, про проблеми та виклики, які нині перед нею стоять, про способи комунікації в еру фейкових новин, перенасичення інформацією та боротьби за увагу читачів. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Брайан Валлік, піаніст: Пошук власного виконавського “голосу” в музичному творі є кінцевою метою

10 травня 2019 р.

Музикант розповідає про американську фортепіанну школу, особливості музичної інтерпретації та проблему сценічного хвилювання. 

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Євгенія Олійник, медіаексперт: Локальні медіа мають вчитися працювати як бізнес-організації

15 Травня 2019 р.

Експертка з досліджень Media Development Foundation, співавторка дослідження проблем незалежних регіональних медіа в Україні Євгенія Олійник розповіла, як локальним виданням розширити аудиторію, подолати кадрову кризу та розробити бізнес-моделі для успішної монетизації.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ігор Кондратюк, шоумен: Таке враження, що Україна не поважає ні себе, ні своїх громадян

р.

ІГОР КОНДРАТЮК – один з найвідоміших в Україні людей. Цьому продюсер і телеведучий зобов’язаний легендарному проекту “Караоке на Майдані”, місця за суддівським столом топових талант-шоу країни і любові мільйонів. На сьогоднішній день від продюсерської діяльності Кондратюк відійшов, цього року “згорнули” і його 20-річне дітище. Замість цього він все частіше стає гостем ефірів і передач, які не стосуються шоу-бізнесу. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики Стратегія XXI: Путін забув, що Україна вже запускала ГТС в реверс. Можемо повторити

15 травня 2019 р.

Енергетичні події місцевого та немісцевого значення. Північний потік-2, припинення експорту нафтопродуктів та запевняння Путіна, що не буде транзиту, не буде реверсу. Чи готова Україна вистояти у ймовірній кризі? Про наш енергетичний порядок денний ми говоримо із президентом Центру глобалістики Стратегія XXI Михайлом Гончаром. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Микола Петренко, поет: У радянському письменницькому середовищі кожен четвертий був сексотом

10 травня 2019 р.

Микола Євгенович — автор багатьох збірок поезій, прози, п’єс, дитячих творів. 

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"