Василь Махно, письменник: Українська література – цілком добротна, а мотлох є всюди, і в американській, і в польській

11 липня 2020 р.

Василь Махно – український письменник, що вже близько двадцяти років мешкає в Нью-Йорку.

Він автор понад десятка поетичних збірок, книжки оповідань, роману, чотирьох збірок есеїв, твори якого окремими виданнями виходили в Ізраїлі, Польщі, Румунії, Сербії й США та перекладені більш як на двадцять мов світу.

Василь Махно, письменник: Нью-Йорк – світ, але все ж не Всесвіт

29 сiчня 2009 р.

Василь Махно добре знаний в Україні та зарубіжжі як поет, есеїст, літературний критик та вчений. Зараз він мешкає в Нью-Йорку, тому наша розмова про нове поетичне світобачення, успіх за кордоном, кризу української драматургії та молоде покоління в літературі відбулася так, як і все в наші часи – віртуально.

Тернопільський поет і письменник Василь Махно, який нині живе у США, каже, що він досі нічого не знає про життя.

3 вересня 2017 р.

З його слів, життя – це щось незрозуміле, в чому ми беремо участь і що неможливо собі розтлумачити, проте дещо тлумачить про стосунки чоловіка і жінки. Любов – це вища форма життя, вважає Василь Махно, а от кохання – це падіння стрімголов і нема певності, що впадеш на приготовлений кимсь брезент.

Інтерв’ю з перекладачем Василем Махном

17 липня 2016 р.

Як Ви стали перекладачем?

Я почав перекладати із нестримного зацікавлення іншими літературами. До того ж, я належу до покоління, коли у розмовах тодішніх «тусовок» виникали імена зі світової літератури, які потрібно було знати і твори яких потрібно було прочитати, щоби належати до «кола своїх». У 90-ті роки практично неможливо було прочитати мексиканця Хуана Рульфо, а його «Педро Парамо» морочив нам голови уже самою назвою. За «Хозарським словником» полювали, а діставши два примірники (як знаєте, чоловічий  і жіночий) шукали той ключ, який власне ділить цю книгу на чоловічу і жіночу.

Василь Махно: Писання – це очищення мови від зайвих слів

15 грудня 2015 p.

Автор: Іван Любиш-Кірдей Василь Махно – переможець “Книги року Бі-Бі-Сі – 2015”

“Книгою року Бі-Бі-Сі -2015” стала збірка оповідань “Дім у Бейтінґ Голлов” Василя Махна. Письменник вже 15 років живе у США. Пропонуємо читачам Gazeta.ua повну версію інтерв’ю із Василем Махном, що вийде у новому номері журналу “Країна“. Також там ви можете прочитати репортаж із нагородження премії з ексклюзивними коментарями журі та учасників конкурсу.

Василь Махно: Я пишу свій Тернопіль, щоби зафіксувати його на папері

5 липня 2015 р.

Поет, есеїст, перекладач, літературознавець Василь Махно народився у Чорткові, але вже п’ятнадцять років мешкає  в Нью-Йорку. Йому вдається долати кордони і не втрачати зв’язок з Україною.

Василь Махно: Пограниччя – це наче відчуття провини

6 травня 2015 р.

«Був час, коли базарські пагорби були найвищими і найзеленішими. А Джуринку я носив за пазухою, як знайдені у траві перепелині яйця» – так позначив імпульс пам’яті та її міфологію у есеї «Кури не літають», опублікованому в журналі «Кур’єр Кривбасу» поет та есеїст Василь Махно. У 2015 році планується вихід двох книжок Василя Махна «Ровер: вірші та есеї 2011-2014» у тернопільському видавництві «Крок» і книжки оповідань «Дім в Бейтінґ Голов» у «Видавництві Старого Лева». Про своєрідну міфологію місця та часу, феномен малих міст центральноєвропейського пограниччя ЛА поговорив із Василем Махном розмовляв дрогобицький журналіст.

Василь Махно: Поезія завжди про майбутнє, принаймні, про майбутню тугу за минулим…

18 грудня 2012 р.

На початку 2013 року вийде друком книга  Василя Махна «Я хочу бути джазом і рок-н-роллом. Вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк» (Тернопіль, Крок, 2013 ).

Василь Махно / «А дим Вітчизни? а пуповина?»

27 листопада 2012 р.

Пане Василю, якось на Форумі видавців Ви сказали, що для Вас не існує поняття тут/там, і що Ви не відмежовуєте Тернопіль від Нью-Йорка та скрізь маєте свій дім. Тож чи вважаєте себе космополітом і як це може засвідчити Ваша творчість?
Ваше питання пригадало мені роман американського письменника Томаса Вулфа з промовистою назвою «Поглянь на свій дім, ангеле». Взагалі питання дому для мене важливе, колись у давньому своєму вірші «Диптих про поезію» я написав «важливо йти додому – увійти в дім – мати дім// звикнути до предметів до запахів до себе». Інколи я думаю, що дім – це мова, інколи, що дім – це поезія. Звичайно, що географія, чи окреслене місце також важливе, тому згадані Вами міста Тернопіль і Нью-Йорк – це міста з особливим статусом у моєму житті та біографії. Це «страшне» слово космополітизм, яким побивали у 60-их усіх, хто хотів зазирнути за лаштунки іншої культури, слухаючи джаз, читаючи іноземних авторів, чи мріяв про джинси, – якось перетворилося у радянській та пострадянській суспільній свідомості на негативний термін. Можливо, в якихось виявах космополітизм, відкидаючи національне, й справді, приймав викривлені форми, але в іншому випадку відчуття світової культури таке ж потрібне і необхідне. Важливо тримати баланс.