Письменник доби “постмодерн” – Василь Кожелянко

15 березня 2019 р.

Альтернативна історія від Василя Кожелянка не догодить ані затятим українофілам, ані матьорим українофобам, лише читачам зі справно працюючим органом мислення.

Василь Кожелянко, письменник: Українська культура повинна нав’язуватися, проштовхувати себе

30 серпня 2001 р.

Ми звикли до того, що минуле не повернути. Але суто по-людськи не хочемо здаватися й постійно вигадуємо якісь машини часу. В майбутнє заглядали ще біблійні пророки та середньовічний ескулап Нострадамус, а назад переважно обернені погляди звичайних людей. Чи має історія умовний час, умовний спосіб, умовну реальність? Будь-який вчений скаже, що «ні». Будь-яка література доводитиме протилежне. Без гри з історією сучасна література виглядає неповноцінною.

Василь Кожелянко, письменник: Я думав про руйнацію комплексів…

6 травня 1999 р.

О. С.: Пане Василю, Ваш роман, що з’явився в “Сучасності” наприкінці минулого року і був відзначений премією, зробив Вас відомим в усій Україні прозаїком. Треба, мабуть, чекати перекладу російською, а відтак розголосу не меншого, ніж того, що зазнав роман Оксани Забужко. А як виник задум роману “Дефіляда в Москві”?

Василь Кожелянко: Альтернативно-дефілядні історії

25 квітня 2006 р.

Спілкування з цим письменником не далося легко. Можу однозначно стверджувати, що київські письменники значно розкутіші у своїх розповідях. Можливо, тому, що Василій Кожелянко не живе у галасливій столиці, з ним важко знайти точки контакту. А він ще власними силами впровадив на території нашої держави жанр альтернативної історії, і, поміркувавши, назвав його дефіліадним, в честь першого свого роману…

До 60-річчя: Останнє інтерв’ю. Василь Кожелянко — про себе і про нас

21 липня 2008 р.

 

Ця розмова  з Василем Кожелянком відбулась 21 липня цього року, за місяць до його відходу у потойбіччя. На інтерв’ю Василя запросив журналіст обласного радіо Микола Цвірінько, який люб’язно надав запис  редакції „Часу”. Вважаємо, що багатьом читачам буде цікаво дізнатися окремі судження письменника  і просто Людини, тому пропонуємо розшифрування цього інтерв’ю. Шкода, що на папері не передаються імпресія, тембр, інтонації, голосові акценти.