Страшнішого немає за війну. Невідоме інтерв’ю Івана Чендея

7 травня 1999 р.

7 травня 1999 року я прийшов на розмову до патріарха закарпатського письменства Івана Чендея. Інтерв’ю відбувалося напередодні Дня перемоги, який тоді ще гучно відзначався, тож бесіда з Шевченківським лауреатом почалася з фронтових згадок, але потім перейшла на життя-буття.

Інтерв’ю з Мирославом Симчичем “Кривоносом”. До 100-річчя Героя України

Спогади Юрія Шухевича в 10 частинах від Ярослава Тинченка

28 листопада 2022 р.

Син командарма Української Повстанської Армії, багатолітній в’язень радянських концтаборів та український політик пан Юрій Шухевич не був публічною особою. Йому дались взнаки 38 років за гратами: зламане здоров’я, втрачений зір, а ще – пан Юрій звик до того, що мав триматись у тіні, ховатись від режиму, який його переслідував більшість життя. І ще один фактор спричинив до того, що пан Юрій не став публічним політиком. Розповідаючи про стосунки в ув’язненні з «новою генерацією» дисидентів-шестидесятників, він обмовився: «Тертя мимоволі були, бо вони себе тримали трохи зверхньо… Як один з них сказав: «То вам не буде цікаво, бо ви не інтелігенція…» Але, як на мене, то ті хлопці, що стара генерація, стояли набагато вище шістдесятників. Особливо, як я тепер дивлюся на цих депутатів-шістедсятників. Значно вище».

Опанас Заливаха: Недобиті і невідроджені, бо ялові

1999 р.

Ростислав Котерлін розмовляє з Опанасом Заливахою. Вперше цей текст опублікували в 1999 році, і ми передруковуємо його без змін.

До 90-річчя Михайлини Коцюбинської

1997 р.

18 грудня Михайлині Хомівні Коцюбинській (1931-2011) виповнилося 90 років. Вона була близьким та вірним другом Євгена Сверстюка, Івана, Леоніди та Надійки Світличних, Івана Дзюби та інших шістдесятників. Її біографію можна прочитати на сайті ХПГ. Ми публікуємо інтерв’ю з Михайлиною Хомівною, взяте Євгеном Захаровим ще у 1997 році.

Микола Амосов. Письменник

3 жовтня 2021 р.

Тепер чекаю і заздалегідь червонію, начебто  роздягаюся на Хрещатику. Неприємно, особливо коли врахувати мої роки й інші обставини. Одне з них – «міф про Амосова». Хірург зі світовим ім’ям. Талановитий учений, винахідник, кібернетик. Письменник. Спортсмен. Громадський діяч. Бачите, скільки ролей мені надавали люди. Дійсність набагато скромніша. Рівень хірургії – вітчизняний, не світовий (відомість від популярних книг). Винахідник скорше з додатком «горе» (в активі тільки перший апарат штучного кровообігу і клапани). Кібернетик? Однобокий, без належного знання математики. Письменник? Ні, не назвуся.

В житті хотів грати тільки одну роль – чесного працівника.

Микола Амосов.

Леонід Говоруха про сувору землю та мужніх людей

1 серпня 1998 р.

У рамках відзначення 25-річчя Української антарктичної станції «Академік Вернадський» згадуємо тих, кому завдячуємо передачу Україні британської станції «Фарадей», а також учасників І Української антарктичної експедиції.

Леонід Сергійович Говоруха – полярний дослідник, який близько 40 років займався вивченням Арктики та Антарктики, гляціолог та географ. Доктор географічних наук, професор, талановитий письменник – популяризатор науки. Учасник Першої УАЕ.

Богдан Гаврилишин, економіст: Я дуже гордий за Україну (рос.)

13 липня 1997 р.

Известный политолог и экономист Богдан Гаврилишин родился и вырос в Украине, высшее образование п…

Волтер Зампієрі: Одна з найголовніших речей, яку дає культура, — змушує людей думати

13 грудня 2020 р.

Про роль і проблеми культури в час пандемії, про творення загальноєвропейського публічного простору, а також про відмінності між культурною дипломатією та вибудовуванням міжкультурних відносин Тиждень поспілкувався з керівником підпрограми «Культура» програми «Креативна Європа» у виконавчій агенції Європейської комісії Волтером Зампієрі.

Ґурдзан Василь Васильович. Розмова

8 листопада 1998 р.

Інтерв’ю учасника національно-визвольних змагань, правозахисника.

Сергієнко Олесь про Василя Стуса

4 січня 2000 і 26 червня 2006 р.

О. Сергієнко розповідає про виступ В. Стуса в кінотеатрі “Україна” на презентації фільму “Тіні забутих предків” 4 вересня 1965 року та про інші вечори поезії, в яких брав участь В.Стус.

Руденко Микола Данилович. Інтерв’ю про створення УГГ

1 листопада 1996 р.

Розмова з Миколою РУДЕНКОМ, Головою Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод, про її створення в 1976 році.

Дробаха Олександр Іванович. Розмова

20 липня 2000 р.

З когорти шістдесятників. Учитель, письменник, просвітник, публіцист, краєзнавець.

Шевченко Олесь Євгенович. Розмова

21 жовтня 1998 р.

Журналіст, учасник правозахисного і національно-визвольного руху, громадський і політичний діяч.

Василь Овсієнко. Розмова

березень 1997 р.

Фото: Василь Овсієнко – студент, 1970; у день звільнення 5 березня 1977; у неволі 1979 р.

Філолог, поширював самвидав, правозахисник, член Української Гельсінкської групи (УГГ) з 1978 р., просвітянин, публіцист.

Кравченко Валерій Олексійович. Розмова

10 і 16 липня 1999 р.

Робітник, дисидент, правозахисник, громадський і політичний діяч.

Могильний Віктор Миколайович. Розмова

13 січня 2000 р.

Робітник, поет, учасник руху опору.

Маринович Мирослав Франкович. Розмова

1-2 лютого 2000 р.

Член-засновник Української Гельсінкської Групи, правозахисник, публіцист, релігієзнавець, організатор амністійного руху в Україні.

Маринович Любова Йосипівна. Розмова

2 лютого 2000 р.

Мати Мирослава Мариновича про себе і про сина.

Маринович Люба Михайлівна. Розмова

1 і 2 лютого 2000 р.

Філолог, дисидентка, дружина Мирослава Мариновича, член Міжнародної Амністії.