Це справжня війна, – Максим Нефьодов про контрабанду, Андрія Богдана та “тіньового прем’єра” (повна розмова)

25 листопад 2019 р.

Останні тижні Державна митна служба і її новий очільник Максим Нефьодов є в епіцентрі усіх можливих скандалів. А тому журналісти 24 каналу вирішили запитати, що ж відбувається насправді. Про контрабанду, митну реформу та співпрацю з Офісом Президента – читайте у великому інтерв’ю з Максимом Нефьодовим.

 

“Я несу відповідальність за свої призначення”

Усі катавасії на митниці – це ознака того, що система опирається реформі чи все-таки, що реформу завалюють?

Я вважаю, що чим далі ми рухаємося шляхом реформи і чим більше наші опоненти пересвідчуються, що ця реформа справжня, а не звичні розмови, що все буде по-новому і ми справді хочемо робити це серйозно – звільняємо сотні корумпованих митників, хочемо легалізувати і підвищити зарплати митникам та позбавити їх гачків, на яких вони сидять десятки років, то зрозуміло, що ми стикаємося з все більшим опором.

Доходить вже до трагікомічних випадків, коли я викликаю людину на співбесіду в Києві і одразу за 3 – 4 години про цього достатньо анонімного керівника митного посту, наприклад, починає з’являтися 5 – 6 повідомлень, що він страшний корупціонер – 20 років тому з кимось був залучений у переправленні героїну.

Потім викликаю іншого, і на наступний день про нього починають писати, що все погано, призначати його не можна тощо. Я ставлюся до цього по-філософськи, адже на кону стоять, як мінімум, десятки мільярдів гривень, які ми відбираємо у корупціонерів і контрабандистів та маємо направити у державний бюджет. Зрозуміло, що просто так, без опору та чорного піару, без позовів та погроз, вони їх не віддадуть.

Цей злив інформації відбувається просто у середині, в Києві?

Я переконаний, що він відбувається і тут, і в надрах Державної фіскальної служби. Тому що вже й тут щонайменше десятки людей розуміють, що у нову Держмитслужбу не потраплять. Тобто вони, як мінімум, саботують і як максимум, намагатимуться комусь довести свою лояльність на зовні і якось зберегтися тут.

Інтерв’ю з Максимом Нефьодовим

Цим призначенням дуже велику увагу приділяють народні депутати. Нещодавно відбулося відповідне засідання, де вас засіяли питаннями про призначення. Ви пов’язуєте народних обранців і чорний піар проти реформи митниці?

Я думаю, що в нардепів є право цікавитися моїми рішеннями як держслужбовця, які імплементують ту політику, за яку вони голосують. А втім, в мене на все це досить проста відповідь – якщо я очільник Держмитслужби, то відповідно я несу відповідальність за ті призначення, які я роблю.

Я звичайно відкритий до обговорення цих кандидатур, в мене немає якогось рентгену, яким я зможу на першій зустрічі відрізнити чесну людину від корупціонера або того, хто може стати корупціонером в майбутньому. Тому я вітаю будь-яку інформацію, яку нам передають і прошу нардепів одразу направляти її для перевірки в правоохоронні органи. Якщо вона підтвердиться, то звичайно, я буду на неї реагувати і цих людей, як мінімум, звільняти, переводити, а правоохоронці, сподіваюся, виконають свою роботу.

А втім, йти на поводу у якихось повідомлень в пресі, типу “от кажуть, що ця людина три роки тому була погана”, чи “а інша людина була гарна” – я не можу довіряти словам ні в першому, ні в другому випадку. Тому якщо є конкретні докази, то, будь ласка, надавайте їх мені і одразу надавайте копію в правоохоронні органи.

А як ви тоді вимірюєте репутацію тих людей, яких наймаєте. Репутація взагалі має для вас значення? Якщо щось говорять давно, до того моменту, як ви викликали людину в свій кабінет, то для вас це є ознакою того, що її краще не запрошувати на співбесіду?

Власне кажучи, я користуюся тієї ж логікою, як і будь-яка людина, яка наймає працівників на роботу – звичайно, я намагаюся перевіряти репутацію людини, на держслужбі ще є можливість перевіряти декларації та звертатися до правоохоронних органів. По всім призначенням виконуючих обов’язків ми розіслали листи в НАЗК, ДБР та інші органи, аби вони надали нам реальну інформацію про те, чи замішані ці люди в якихось інкримінуючих чи проблемних історіях.

Тому якщо є реальний фактаж, а не слова про те, що людина колись зробила щось погане, то одразу хочеться поставити на таких людях якийсь “мінус олівцем” і сказати, що вони точно не мають потрапити до нової митниці.

Що для вас означає, коли нардеп України Ігор Палиця, якого повсякчас звинувачують у “кришуванні” контрабанди, зокрема й бурштину, говорить про ваше рішення призначити керівником Волинської митниці Олександра Шавлака, якого він теж підозрює у “кришуванні” контрабанди на митниці?

Можу повторити ще раз – я не можу реагувати на голослівні обвинувачення, я запропонував би пану Ігорю, якщо є реальний фактаж, надати його мені і правоохоронним органам.

Хто такий Ігор Палиця?Український політик та юрист. У 2006 році потрапив до Верховної Ради під 6 номером за списком “Селянської партії України”. У 2012 році його повторно обрали нардепом по мажоритарному округу як самовисуванця. На позачергових парламентських виборах 2019 року переміг у мажоритарному окрузі у Волинській області. Нині в кулуарах парламенту Палицю називають довіреною особою Ігоря Коломойського.

Я не хочу захищати чи виправдовувати будь-кого із митників у цій структурі і будь-хто не може бути вище підозр, зокрема, і я. Але давайте говорити фактами, а не просто звинуваченнями.

Ігор Палиця

Якщо казати про показники роботи Волинської митниці за останній місяць, то вони достатньо позитивні. За жовтень на Волині затримано більше ніж на 30 мільйонів гривень товарів, які незаконно переміщувалися, та затримано 11 машин, які обладнані тайниками. Митниця збирає більше, ніж минулого року, тому в принципі, тренд достатньо позитивний. Але ще раз кажу – недоторканних немає, якщо у пана Ігоря чи в будь-якого іншого депутата, бізнесмена чи журналіста є інформація по будь-кому з моїх підлеглих, то, будь ласка, надавайте, бо це важливо.

Олександр Шавлак

“Я не прийшов догоджати політичним партіям”

Чи викликаєте ви митника до свого кабінету, аби сказати на кшталт “от якщо працюєш нормально, відмовляєшся від корупційних схем, то я закриваю очі на твоє майно і ми співпрацюємо. Але якщо я бачу, що ти продовжуєш займатися корупційними схемами, то ми прощаємося”?

Розмови відбуваються взагалі на тему принципів роботи. Я кожному керівнику доношу одну і ту ж саму історію про те, що, насамперед, я реально прийшов робити зміни, я не прийшов робити кар’єру чи догоджати якимось політичним партіям чи спонсорам.

Це означає, що я сам несу відповідальність за свої призначення, а тому буду достатньо жорстоким до будь-яких порушень чи компромісів із совістю.

Я кажу про те, що готовий дивитися в майбутнє, але тепер ми працюємо тільки по закону і у такий спосіб, аби “білий” бізнес працював і митниця для нього була непомітною, а “чорний” бізнес не працював взагалі. В нас не може бути інших варіантів. Не буває такого, що є “жовта картка”, в нас буває лише “червона картка”. Якщо є якийсь зальот, то вас 100% тут не буде і ці матеріали підуть в правоохоронні органи. Такого при мені не буде.

Ми поспілкувалися з митником, що працює на Одещині, та поставили йому запитання – які схеми працюють і хто покриває найбільші потоки на митниці в Одесі. Відповідь була така: “Вадим Альперін та Орест Фірманюк клали на всіх. Орест кричить, що він з новою владою і зараз працює нібито у “білу”. Він реально під ковпаком і тому намагається здаватися супер пухнастим, але це до місяця. Альперін працює більш-менш рівно. Орест його сприймає як конкурента”. Які у вас з ним стосунки?

Стосунків у мене з ними немає. Будь-яка людина, не залежно від її прізвища, яка не хоче працювати у білу, звичайно, є моїм ворогом і завжди буде. Щодо прізвищ, якщо хтось хоче працювати чесно і оформлюється легально, показує правильні ціни і не намагається маніпулювати з якимись пересортами і вагою, то ми працюємо законно.

Хто такі Альперін та Фірманюк?Вадим Альперін відомий як “король Одеської контрабанди”. Йому приписували фактичний контроль за Одеською митницею, а статки оцінюють у мільярд доларів.

Орест Фірманюк – бізнесмен, якого вважають організатором митних схем та один з ключових гравців на ринку контрабанди товарів господарської групи і тканин.

Чи ці люди пручаються і роблять спротив? Звичайно. Чи митники в Одесі і загалом хочуть працювати законно? Звичайно, ні. Кожен митник хоче працювати в Одеському торговому порті, що є найвигіднішим місцем, яке дає доступ до величезних фінансових ресурсів. Цю ситуацію ми ламаємо, система пручається. Наприклад, нещодавно одному з митників спалили машину, були підозри, що намагалися пошкодити сканер, на щастя з ним все добре. Але це справжня війна.

Вадим Альперін та Орест Фірманюк

І не існує кнопки, яка зможе припинити контрабанду. Ми маємо співпрацювати з правоохоронцями, робити кадрову реформу, інвестувати у безпеки, інфраструктуру, обмінюватися інформацією з іноземними колегами аби перевіряти вартість і номенклатуру вантажів, які везуть. І лише комбінація цих багатьох факторів допомагає нормалізувати ситуацію.

Що означають слова “Орест Фірманюк під ковпаком”?

Я не знаю, що означає “під ковпаком”. У мене немає ніякого специфічного ставлення до будь-якої компанії чи особистості. Питання не у тому, що у мене є якісь “білі” списки гарних компаній і “чорні” – поганих. Якщо люди працюють законно, то вони їдуть. До мене приходять люди і кажуть, що це компанія такого-то. Я кажу, навіщо ви мені це розповідаєте?. Для мене це не має жодного значення, якщо ми будуємо рівні правила гри, то ми робимо це для всіх, незалежно від прізвищ, партій, регіонів тощо.

Але ви називали Альперіна та Фірманюка контрабандистами…

Я можу назвати і десятки інших людей, яких преса та правоохоронці пов’язують із незаконним переміщенням товарів. І ці люди, ймовірно, справді причетні до великих схем в Одесі та інших регіонах. В інших місцях контрабандою займаються інші люди по інших схемах. Наприклад, у Львові я жартома кажу, що кордон – це мережа ФОПів, де замість одного корупційного центру є величезна кількість малих, середніх людей, що організовують незаконний перетин кордону та гарантують провести майже будь-що за якусь таксу. Ми затримуємо таких людей і намагаємось, аби цих затримань було якомога більше.

Окремо треба розглядати порушення у поштовій контрабанді. Цим займаються декілька поштових операторів, яких правоохоронці підозрюють у покриванні схем, бо їх методи роботи, м’яко кажучи, викликають якийсь подив. Є величезні оператори, що взагалі нікому не відомі, не мають жодного відділення в Україні, але, втім, вони завозять сюди такі обсяги товару, які за розмірами дорівнюють завезенням Укрпошти.

“Є навіть онлайн-супермаркети з контрабандою”

Я так розумію, що мається на увазі схема, коли, наприклад, український замовник купує у Туреччині товар, вказує номер складу, куди компанія-виробник має завести товар, вони складаються у контейнер, привозять їх поштовою посилкою в Україну, розмитнюються за 3 – 7%?

Насправді воно працює навіть цинічніше. Я колись контактував з менеджерами у фейсбуці щодо оголошень, які можна знайти. Є цілі онлайн-супермаркети з контрабандою, коли ви можете замовити якісь речі. І там навіть можна галочками відмічати, наприклад, плюс 50 центів – вам замінять фейковий інвойс (накладна, – 24 канал), за такі-то кошти вам направлять на вигадане прізвище, а якщо ви трохи доплатите, то її надсилають на реальне прізвище людини, а ще за додаткову плату – буде людина, яка підніме слухавку і скаже, що це вона замовляла цей товар. У результаті комерційні партії товару дробляться і відправляються окремим пакунком з заниженим інвойсом. Після цього вона їде на ринок чи продається в інтернет-магазині переважно за готівку, без будь-яких документів чи чеків.

Тому наші головні три пріоритети на наступний рік:

• південний кордон і контейнери;
• західний кордон і машини, бусики;
• поштова контрабанда.

Бо ці три схеми взаємоперетинаються і, умовно кажучи, вводиш якісь додаткові заходи контролю в Одесі, то бачимо, що доходи бюджету починають зростати і компанії, що багато возили, припиняють це робити.

Максим Нефьодов

А з іншого боку бачимо зростання аналогічних обсягів на західному кордоні. Тому ці три схеми треба розглядати у комплексі. Не можна закривати щось одне і казати, що стало все класно. Не стало. Воно просто перерозподілилося. Тому моє велике завдання – не перерозподіляти потоки від одного контрабандиста до іншого, а стиснути всю систему з усіх боків, аби можливостей для перевезення нелегальних товарів ставало все менше.

“Боротьба з контрабандою – це справжня війна”

Скажіть, чи розподіляються зараз потоки між самими митними пунктами. Тобто, умовно кажучи, менше розмитнюється в Житомирській області, а більше у Волинській?

До речі, так. І для мене це досить яскравий показник того, що десь все-таки відбувається більш-менш реальна боротьба з контрабандою, а хтось тільки симулює цю боротьбу. Ми якраз дуже зосереджені зараз на внутрішній аналітиці перерозподілу таких потоків.

Тому що, коли я бачу, що раптово якісь товари починають приходити в інше місце, наприклад, в Одесу і там вони накопичувалися, але не пред’являлися до митного оформлення, а потім раптово поїхали на Київ чи Дніпро, то для мене це дуже підозріло. А тому ми ставимо такі контейнери на особливий контроль. Я наприклад, тільки вчора розмовляв про подібну історію з розмитненням автомобілів. Раптово машини контейнерами почали їхати з Одеси на північ. Чому? Ну, це достатньо нелогічно. У мене є підозра, їм здається, що вони знайшли десь дірку, де пропонують ліберальніші умови оформлення.

Системно це треба перекрити – для цього ми і хочемо перейти на єдину юридичну особу. Тому що зараз, коли у мене 26 окремих регіональних князівств і кожне з них частково поставлене в умови конкурування за виконання плану. Для цього намагається перетягнути на себе якійсь вантажі, а частково кожен, зрозуміло, намагається знайти дірочку. Треба слідкувати одночасно за кожним регіоном. Тому наша велика мета – це наступного року перевести все це під єдину “парасольку”, єдине правило оформлення, єдине правило контролю цін, єдине правило визначення класифікації товарів і визначення країни походження товарів. Тому що без цієї системи ми будемо тільки ганятися за кожним порушником.

Уточнююче питання по Одесі. Одеса – це найбільший митний вузол в Україні, оминаючи Київ. Як там зараз відбувається реструктуризація, враховуючи кримінальний характер міста. У мене є свідчення, не підтверджені, що бізнесу приходять погрози, що, мовляв, за 500 доларів очільники міста наймуть виконавців і бізнесмени залишаться інвалідами. Як у такі умови призначити керівника, який не побоїться проводити реформу? І чи хтось взагалі погоджується без державної охорони йти туди працювати?

Це справді великі виклики і не тільки в Одесі, а й у багатьох інших регіонах. Тому що, коли я кажу, що війна з контрабандою – це справжня війна, то, на жаль, це не метафора. І справді, я тільки в Одесі прибрав вже 4-го виконувача обов’язків за неповні 4 місяці моєї роботи там. Зараз останні тижні там позитивна динаміка і я отримую ці свідчення від асоціації експедиторів, і від місцевого бізнесу. Але, зрозуміло, що ми все-таки зацікавлені не просто в тому, щоб перетасовувати людей, робити якусь ротацію і сподіватися, що це дасть тимчасовий ефект. Це треба робити, треба боротися кожен день, але треба розглядати й системні шляхи розв’язання цієї проблеми.

Вже на погодженні в Міністерстві фінансів є виконувач обов’язків, який буде реєструвати нову Одеську митницю. І я очікую, що мінімум 50, а скоріше й більше людей, особливо заплямованих з нинішнього складу, мають туди не перейти, а залишитися за бортом нинішньої Державної митної служби.

Крім цього, зрозуміло, що має працювати вся ця система, яку я вже описував, – інвестиції в інфраструктурі, обмін даними з міжнародними партнерами, постійні кадрові чистки і переатестація людей.

Переведення всього наступного року на єдину особу – це взагалі одна з тих речей, на яку я маю найбільше сподівань. Тому що єдина юридична особа дозволить банально тусувати декларації між інспекторами в межах всієї України.

Якщо зараз ми кажемо про Одесу, як про якийсь вузол, через який всі приходять туди, намагаються домовлятися і так далі. А що буде, якщо ви намагаєтеся домовлятися, а вашу декларацію випадковим чином перекидають в Чернігів чи Київ. З ким ви будете домовлятися? Як ви знайдете от того митника з тисячі, якому дісталися ваші документи. Це не панацея, але це буде дуже потужний удар по цих корупційних зв’язках, угруповуваннях, коли якійсь контрабандисти у контакті з митниками, прикордонниками, представниками правоохоронних органів, СБУ, поліції чи ще з якимось органами, реально формують з себе такий клан, який займається тим чи іншим видом бізнесу, географічним напрямком або видом товарів.

Наше завдання ламати такі зв’язки. Ламати через кадрові призначення. Ламати через те, що у цих людей фізично не буде повноважень займатися тією діяльністю, за яку вони зараз отримують хабарі. Ламати завдяки тому, що якійсь речі будуть перевірятися автоматично чи дистанційно.

“Митниця не може виграти всі бої самостійно”

В мене в руках є інтерв’ю Андрія Богдана, де він згадує вас незлим тихим словом…

Зокрема, й позитивним.

Добре, нехай так. І він зазначає, безпосередньо, що реформа митниці поки що не вдається. І дуже багато нарікань було зі сторони депутатів, що все відбувається дуже повільно. І обранці, і громадськість очевидно хотіли, щоб реформа митниці відбулася ще вчора…

Повірте, ще більше цього хотів би і я. Якби мені не треба було кожного дня боротися із тими проблемами, які створені за 28 років. І я погоджуюся з тим, що це великий виклик для нас, для всієї команди, нових людей, які заходять у державну службу, прискорювати зміни. Тому, так, я погоджуюся з депутатами. І готовий працювати з ними, над тим, щоб робити ці зміни швидше. Мені якраз подобається слова, які я почув на комітеті про те, що ми можемо зробити для того, аби спільно вирішувати це завдання швидше.

Андрій Богдан

Здається, це сказала тільки одна народна депутатка…

Це не тільки так. Наприклад, наступного вівторка я йду на митний комітет. У нас багато безпосереднього спілкування, починаючи від чатиків у фейсбуці до постійних зустрічей щодо координації роботи. Якраз те, що може зробити комітет в першу чергу – це пришвидшити та допомогти прийняти законопроєкт, який вже схвалений Кабміном, вже зареєстрований у Раді саме по створенню цієї єдиної юридичної особи.

Те про, що ми спілкуємося з Офісом Президента достатньо регулярно – це про кращу координацію із правоохоронцями. Митниця не може виграти всі бої самостійно. Врешті-решт митниця не проводить слідство, не арештовує тих самих людей, яких преса, напевно, справедливо підозрює в участі в контрабандних потоках.

Тому, звичайно, нам потрібна краща координація і більш агресивні дії з боку ДБР, СБУ, яка також наглядає за митницею і до підзвітності яких власне й входить контрабанда прикордонників. Тому що є схеми, які мають контролювати вони. Ті, хто умовно кажучи, проводять товари повз пункти пропуску, митний контроль. Їх мають контролювати люди зі зброєю, на швидкісних катерах і на машинах. Точно не люди за комп’ютерами, які сидять в офісах. Тому це спільна боротьба і я якраз вдячний за великий інтерес, який проявляють всі гілки влади до цього процесу.

Я вдячний прем’єр-міністру, який не забуває про це і відвідує митниці регулярно. Насправді, візит до Чернівців був дуже показовий і достатньо корисний. Я переконаний, що спільними зусиллями усе вдасться.

“Обсяги надходжень до бюджету зросли на 2,4%”

Ви з Олексієм Гончаруком у доволі дружніх стосунках були ще до ваших призначень. Ці дружні стосунки допомагають чи заважають працювати разом?

У нас нормальні робочі стосунки. Вони були, є і, сподіваюсь, будуть. У мене так само нормальні робочі стосунки з очільником Податкової служби і з міністром фінансів. І, власне, саме тому я й вірю, що зараз є вікно можливостей для реформи митниці. Я не вірив, що таке вікно можливостей було раніше через якісь політичні чи кадрові питання. Тому що митниця – це величезний організм. І перемога тут вимагає співпраці багатьох органів влади. І якщо ми хочемо реальних системних змін, не брати рецепти з минулого, які вже не спрацювали, очевидно, за 28 років, то ми справді маємо працювати інакше. Ми вчимось це робити.

Олексій Гончарук

Ми створили координаційний центр по збору всієї оперативної інформації щодо митних порушень, де щоденно надходить вся інформація від всіх правоохоронців. Ми вчимося в цій інформації фільтрувати, що справді корисно, а те, що некорисно. Бо інколи там досі бувають дивні, трагікомічні випадки, результатом яких є ганебні протоколи, де вилучили 214 капців чи щось таке. Ми напрацьовуємо статистику, яка потрібна нам, аби обсяги вилучень щомісяця зростали, а обсяги контрабанди – падали.

Зараз обсяги митних надходжень падають. Це правда?

Ні, це не так. Я можу сказати, і ці цифри я наводив на комітеті, що митниця за той час, коли я був призначений, збільшила надходження в державний бюджет у доларах на 2,4%.

Це у порівнянні жовтня до червня?

Це у порівнянні з минулим роком. Це дані за липень і більшість з жовтня, здається, ми наводили 21 чи 22 жовтня.

Це з урахуванням зміни курсу?

Це в доларах. Митниця отримує кошти у валюті. Митниця, власне, отримує кошти від імпорту. Імпорт, зрозуміло, в іноземній валюті. Тому ми не можемо впливати на курс. Ми маємо менший вплив на обсяги імпорту чи експорту. Так ось, за ці 3,5 місяці, обсяги оподаткованого імпорту зменшились майже на 1%. Обсяги надходжень до держбюджету зросли на 2,4%. Я вважаю це є показником, що ми принаймні рухаємось у правильному напрямку.

Казати, що це тотальна перемога, звичайно, м’яко кажучи, рано. Казати, що заслуга у цьому зростанні моя, теж було би несправедливо. Я хочу висловити подяку тим працівникам ДФС, суттєва частина яких продовжує сумлінно працювати і забезпечувати цю роботу, поки ми перебуваємо у створенні нової митниці. Але ще раз скажу, з боку, статистики ми рухаємось точно у правильному напрямку.

А з погляду часового проміжку, ви рухаєтесь швидко чи повільно?

Ми рухаємось приблизно десь з такою швидкістю, як створювалася Державна податкова служба. Мені би дуже хотілось пройти всю бюрократію швидше. Чую постійно заклики в соціальних мережах – наприклад, приймати закони швидше, змінювати Конституцію швидше чи робити призначення і проводити конкурси швидше. Це виклики, звичайно. Ми працюємо щоденно, без вихідних. Робимо все, що у наших силах.

Нефьодов заявив, що обсяги надходжень з митниці в держбюджет зросли

Я так розумію, що ви користуєтесь підтримкою у команди президента Володимира Зеленського. Маю на увазі прем’єр-міністра, міністра фінансів. Враховуючи це, з ким із них ви консультуєтесь і радитесь щодо реформи Митної служби? Чи вони вам повністю довіряють і тільки чекають звітів?

У нас проводяться щотижневі наради під егідою прем’єр-міністра з представниками ДФС, ДПС, Держмитслужби, всіх правоохоронних органах, Мінфіну щодо прогресу реформ і боротьбі з контрабандою. Ми кожного дня на робочому рівні спілкуємось з Мінфіном щодо операційних та тактичних питаннях.

Я регулярно, мабуть, кожного тижня спілкуюся з Офісом Президента. Насамперед щодо того, що стосується координації з силовими структурами і якоїсь підтримки, яка нам тут потрібна. Якось поскаржитись на брак підтримки чи брак співробітництва – точно не можу. Звичайно, ідеал недосяжний, треба робити більше. Я розумію очікування суспільства. Але мені здається, що ми тут виступаємо достатньо командно. Але навіть попри критику депутатів – вони, звичайно, мають право на критику на адресу уряду, на адресу моєї роботи в Держмитслужбі – співпраця з комітетом теж перевершує мої очікування.

“Мексика – може бути прикладом для України”

То все ж таки, щодо реформи митної служби з ким ви консультуєтесь і радитесь? Можливо, це якісь грузинські чи українські реформатори?

Я зустрічався, зокрема, з командою, яка робила реформи у Грузії. Зустрічався з представниками американського SBP (Прикордонна-митна служба США, – 24 канал). Також з багатьма представниками донорських проєктів. Але не можу сказати, що ця співпраця, вже вийшла на якийсь дуже налагоджений шлях.

Я, звичайно, вивчаю міжнародний досвід. Але можу сказати, що досвід багатьох країн для нас просто не дуже актуальний суто через географічні причини. Наприклад, досвід Польщі актуальний для України в історичному контексті, як вони дійшли до нинішнього стану. Але їх нинішній стан, зрозуміло, інший. У них є єдиний кордон. Їхні головні потоки контрабанди та митних порушень дуже відрізняються від наших. Інших кордонів, крім східного з Україною та Білорусією, в них немає. І відповідно там єдина митна зона – Євросоюз.

Приклад країни, яка, мені здається, найбільш схожа на Україну, і досвід якої для мене найцікавіший, – це Мексика. Бо це теж країна із ще достатньо слабкими інституціями, із багатим сусідом на Півночі, куди намагається перевести якісь товари, наркотики, зброю чи щось подібне. І водночас із біднішими сусідами на Півдні, звідки навпаки йде потім незаконне переміщення товарів, людей чи якось цінностей в саму Мексику.

Наші бідніші сусіди – це Молдова?

Ми ж бачимо, що у нас є потоки, які йдуть з України та в Україну. Наприклад, весь час кажуть про контрабанду цигарок, яка з одного боку йде з України в Євросоюз, де ціни вищі. І з іншого – періодично ловлять контрабанду цигарок з Білорусії, з Росії, а інколи навіть контейнерами з якихось південних країн, які надходять в Україну. Частина далі перевантажується, її намагаються протягнути в Європу, частина, можливо, споживається десь всередині країни. Тому мексиканський досвід для нас є достатньо цікавим та актуальним.

Якщо говорити про моїх радників – це в основному команда волонтерів, яка допомагала на етапі саме створення Держмитслужби. Тут питання курки або яйця – хтось має почати створювати новий орган, поки його ще фізично не існує. Переважна більшість з них піде на конкурси в нову Держмитслужбу. Я сподіваюсь, що все буде добре і вони стануть держслужбовцями й працюватимуть тут. Або ж у команді підтримки реформ, яка створена Євросоюзом, за що їм теж надзвичайно вдячний.

“Кілька хвилин спілкувався з Хорошковським”

Уточнююче запитання про консультації – пан Богдан, пан Зеленський, прем’єр-міністр чи все ж таки ви? Хто консультується з паном Хорошковським?

Довідка! За словами Андрія Богдана, Офіс Президента України користується послугами колишнього керівника СБУ та віцепрем’єром часів президента Януковича . Політик консультує команду Зеленського у питаннях української митниці.

Наскільки я зрозумів з інтерв’ю Богдана, він запросив Хорошковського, який допомагає йому і дає якісь поради щодо реформи митниці. Скажу чесно і казав це вже на комітеті, я бачив за рік пана Хорошковського двічі на якихось спільних великих зустрічах. І мав можливість з ним поспілкуватись якихось кілька десятків хвилин. За які я, власне, поставив йому запитання, як йому працювалось, що, можливо, працювало чи не працювало за часів, коли він був на митниці років 10 тому назад.

А у телефонному режимі?

По-моєму, жодного разу я точно з паном Хорошковським в телефонному режимі не спілкувався.

І які поради цінні він вам дав?

Він розповів про те, як у нього була налагоджена робота на селекторах. Як щодня контролювалася вартість і обсяги по 20 найбільших товарних групах. Це такі досить цікаві практичні невеликі поради. Більше ніяких конкретних коментарів чи ідей він мені не висловлював. Хоча насправді я готовий сприймати практичні поради з будь-якого боку.

Валерій Хорошковський

Як гадаєте, чому суспільство і журналістів-розслідувачів деяких обурило, що команду президента консультує пан Хорошковський?

Хто такий Валерій Хорошковський?Це український політик і бізнесмен, був керівником СБУ та віцепрем’єром часів президента Януковича. Виїхав з України у 2012 році. Раніше був власник телеканалу “Інтер”.

Цікаво, що у 2010 номінувався на антипремію “Будяк року” за використання спецслужби для системного обмеження громадянських свобод. За даними “Інформаційного опору” Хорошковський практично повністю згорнув роботу із протидії СБУ російським спецслужбам. Валерій Хорошковський мав конфлікт із прем’єром Миколою Азаровим. У грудні 2012 року він написав заяву про звільнення з посади віцепрем’єра через “незгоду щодо повторного призначення Миколи Азарова на посаду прем’єра”.

Після повернення Валерія Хорошковського до України його почали називати “тіньовим прем’єром”. Це пов’язане з тим, що він щонайменше двічі відвідував Зеленського на Банковій, про що свідчить 

Думаю, що у нього є явне політичне забарвлення. До речі, про це і Андрій Богдан казав у інтерв’ю. Звичайно, багато людей оцінюють це політичне забарвлення достатньо специфічно або негативно. Я розумію звичайні підозри суспільства. Ніхто ж не вірить, що реформи можуть бути справжніми. Саме тому людям дуже хочеться вірити, що я буду працювати лише якимось там обличчям, а, насправді, всі рішення будуть приймати якісь потужні старі політичні особистості за моєю спиною. Я можу точно пообіцяти, що поки я тут перебуваю такого не буде. Я несу відповідальність.

Про набір кадрів, чистки та нові зарплати

Питання щодо кадрів. Звідки ти набираєш людей? Хто погоджується на таку низьку зарплату – 6 тисяч гривень? Проблема з кадрами є реальною чи все ж таки можна знайти людей?

Тут треба розподілити те, що є зараз, в процесі створення,  коли ми можемо розраховувати лише на внутрішні кадри. Тому що конкурс в Держмитслужбу можна фізично розпочати за законодавством лише тоді, коли ми розпочнемо роботу. Тому зараз моє завдання – провести максимальну ротацію і знайти внутрішній кадровий потенціал. Він є в кожному державному органі.

Я завжди був категоричним противником загальної популістської ідеї, що всі державні службовці є погані. Якась частина, можливо, – погана. І ще раз кажу, вони категорично не мають пройти в нову Держмитслужбу, як би вони не намагалися чинити спротив, саботаж або поливати мене “чорним” піаром. Цього не станеться.

Але є й друга частина. Це люди, на яких тримається ця система, і це люди, які виконують свою роботу, і завдяки яким у нас, зокрема, рухаються експортні чи імпортні потоки. Моє завдання – знайти таких людей, які б розуміли нові правила гри, мали стовідсотково працювати чесно – і після цього знайти їм місце в новій Держмитслужбі.

Звичайно, побудувавши систему контролю, побудувавши систему розподілу відповідальності (коли я можу отримувати зворотній зв’язок) – якщо хтось із цих людей не виправдовуватиме довіри, то ми зможемо швидко приймати якісь відповідні кадрові рішення і їх змінювати.

Якщо говорити, що буде після початку роботи Держмитслужби, тобто за 3 – 4 тижні, то моя мета – одразу , зокрема, на голів митниці та на вакантні посади. Звідки наймати людей? Так, ми, звичайно, надіємось на випускників митної академії, надіємось, що зможемо залучити митних брокерів, людей із зовнішніх економічних відділів в різних приватних компаній. Більший вибір є в підтримувальному персоналі – юристи, ейчари, бухгалтери і так далі. Адже ми можемо дивитись на інші правоохоронні органи та на приватний сектор, бо ця робота значно більше уніфікована. Якщо на митника треба вчитись, то умовно робота бухгалтера – що в Держмитслужбі, що у великій приватній компанії – все ж таки достатньо подібні.

Нефьодов планує підвищити зарплати на митниці

Звичайно, що для цього треба підвищувати зарплати. І я не втомлююсь казати це в кожному інтерв’ю, напевно, не зважаючи на те, що ця думка не всіма сприймається. Але я водночас проти того, щоб просто механічно по системі. Звичайно, в нас є митники, які, судячи з їхніх декларацій, можуть бути доларовими мільйонерами. І вони можуть самі платити зарплату всьому регіональному підрозділу.

Завдання в тому, аби наступного року провести повну переатестацію всіх тих людей, які перейшли в Держмитслужбу. Ті з них, хто проходить цю переатестацію і переходить на контрактну роботу, можуть справді заслуговувати на суттєво більші зарплати.

Наскільки?

Моя мета – довести до кінця наступного року зарплату інспектора до зарплати митного брокера. Тобто зараз це десь приблизно 20 тисяч гривень в залежності від регіону і рівня досвіду. І, звичайно, співробітники на відповідальнішій роботі і керівники підрозділів мають пропорційно отримувати більше.

А зараз скільки вони отримують?

Зараз рядовий інспектор отримує на руки близько 6,5 тисяч гривень.

А очільники митниці?

Очільник митниці приблизно отримує близько 30 – 35 тисяч гривень.

А скільки має отримувати?

Я вважаю, що ці суми для очільника митниці так само мають бути приблизно в 2,5 – 3 рази вищі.

А ваша зарплата яка?

Моя зарплата станом на зараз складає близько 24 800 гривень.

Нефьодов розповів, що отримує приблизно 25 тисяч гривень на місяць

І яку ти хочеш отримувати?

Звичайно, що я б хотів отримувати вищу зарплату. Але це вже питання до Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів. І я виступаю за те, щоб зарплати в державному секторі були ринковими. І це питання не тільки в тому, що якщо будемо платити більше, то ці люди не братимуть хабарі. Я не беру хабарі і зараз, отримуючи низьку зарплату. А питання в тому, чи зможемо ми залучати багато людей, які не братимуть хабарі і не житимуть на якісь свої заощадження.

Банально, кількість людей, які мали до цього успішну кар’єру в бізнесі і мають заощадження, і можливість, і бажання працювати в держслужбі на важких умовах з постійними погрозами, з “чорним” піаром і скандалами, – звичайно, що така кількість не дуже велика. Якщо ми зможемо як держава виходити на ринок праці, як виходить західний бізнес, і наймати найкращих людей, то, звичайно, ми зможемо розв’язати величезну проблему із кадровим наповненням.

Отже, ми можемо очікувати, що до кінця листопада ви вже будете оголошувати конкурси на вакансії?

Моя мета, що в вже в грудні мають пройти перші конкурси. І я буду робити все від мене залежне, аби цей бюрократичний шлях пройти якомога швидше.

Про митні ставки та законодавчі дірки

Зміна структури митниці дуже допоможе бізнесу, який хоче і працює цілком легально. Що скажете про бізнес, який працює “всіру” і хоче так і продовжувати? Тобто зміна структури і очищення кадрів – це не вся боротьба з контрабандою. Повинна змінюватися ідеологія стягнення митних зборів. Що будете робити з митними ставками?

Митні порушення, як би цинічно це не звучало – це такий же специфічний ринок. Тобто є люди, які вважають, що вони на цьому економлять, хтось вважає, що вони і в принципі не можуть працювати інакше. У когось весь бізнес будується лише на тому, що вони мають конкурентну перевагу коштом більш дешевого імпорту.

Тому, звичайно, моє завдання – розібратися в цьому механізмі і знайти різні варіанти боротьби з кожним сегментом. Тому що щось закривається банально контролем. Врешті-решт, скільки б ми не говорили про те, як ми маємо змінювати ставки, але якщо на кордоні ніхто не перевіряє товари або перевіряє їх виключно очима і руками – то, зрозуміло, як є можливість возити, завжди будуть якісь злочинці. Тому наше завдання – побудувати безпекову структуру з цих сканерів, ваг, камер, мобільних груп і різних інших методів контролю.

В якихось випадках необхідно справді закривати законодавчі дірки. Тому що багато видів порушень – це навіть не порушення з юридичної точки зору. Вони легально працюють.

Наприклад?

Ми розуміємо, що це якась схема. Особливо це видно в підакцизних товарах в якомусь паливі. Можна завозити паливо, а можна завозити якісь розчинники, які, за великим рахунком, теж підакцизні товари. Щось із них – це види нафтопродуктів, щось – це спирти; з додаванням туди якихось присадок можна робити те саме, можливо, не дуже якісне, паливо.

Таких дірок відкрито, на жаль, достатньо багато. Ми зробили інвентаризацію більш кричущих випадків і вже передали якраз в Податково-митний комітет. Дуже сподіваюся, що вони будуть закриті.

Розкажи про дірки у законодавстві.

Якщо говорити про розміри, то ті самі розчинники або розріджувачі для бітуму чи щось подібне. Це, фактично, або спирт, або дизельне паливо – лише з якимись домішками. Але воно привозиться в Україну не як паливо, за яке треба платити акциз чи ставки, а провозиться по якійсь іншій категорії.

Історія, яка більш відома журналістам, – це історія з реактивним паливом для літаків, якого минулого року в Україну завозилося більше, ніж взагалі у нас тут є літаків. Зрозуміло, що це так само була схема, під якою воно завозилося, і після цього банально продавалося на заправках. Тому що це ніяке не реактивне паливо. Те саме стосується і базових мастил. Їх ще влітку, велику партію, арештувала податкова міліція. Так само це паливо, яке можна реалізовувати.

Тому я ще раз кажу, якісь історії треба закривати на законодавчому рівні, якісь треба закривати гармонізацією ставок.

Наприклад, у нас є постійна проблема з тканинами, тому що на деякі тканини ставка 0%, на деякі – 5%, на деякі – 8%, а на деякі – 12%. Зрозуміло, що всі імпортери намагаються якимось чином перекласифікуватися, щоб потрапити хоча би під 5%, а бажано – під 0%. Тому у нас постійні скандали з відбором зразків, з їхньою підміною, з роботою якісної чи неякісної лабораторії і так далі.

Врешті-решт, ми можемо або ганятися за кожним клаптиком тканини, або ми можемо сказати: уніфікуймо це, давайте просто зробимо всім по 5% або всім по 4%, незалежно від типу тканини.

Тобто передбачено, що тарифна сітка буде звужена?

Я підтримую подібні зміни. Звичайно, повноваження це робити є у депутатів. Але свої позиції стосовно цього ми їм передали.

Розглядають чи ні? Мінфін у цьому бере участь?

Розглядають, і Мінфін у цьому точно зацікавлений. Тому що у багатьох випадках, роблячи цю гармонізацію чи закриваючи дірки, насправді, ми отримуємо в державний бюджет більше, а не менше. Встановлюючи рівні правила гри.

Я читала інтерв’ю міністра фінансів Маркарової. Вона говорить, що зараз якісь суттєві зміни податкові чи митні, я маю на увазі по ставках, вони не передбачені? Хіба це стосується зменшення оподаткування заробітних плат…

Я думаю, вона каже про те, що стосується податкових змін. І, напевно, тут краще питати колегу Сергія Варланова. Але якщо казати про закриття дірок в митних тарифах, то Мінфін підтримує такі зміни і депутати підтримують такі зміни. Я дуже сподіваюсь, що буде політична воля таки їх закрити.

Тому що в мене теж є розуміння, що кожна з таких дірок має якесь “прізвище”. Вона не з’явилась десь просто так випадково. Це якісь пільги чи можливості, які надали певній людині, яка займається якимись операціями. Це показник того, що боротьба з контрабандою складається з багатьох елементів: інфраструктура, обмін даними, а також, у деяких випадках, боротьба і якісь заходи, які виходять за митні функції.

Міністр фінансів України Оксана Маркарова

Коли ви працювали із системою Prozzoro через Верховну Раду, то ви проявляли доволі багато емоцій. Можна очікувати, що ставки по митних зборах будуть так само емоційно лобіюватись у Раді?

Я точно планую активно працювати з депутатами по тому проєкту, який ми вже подали у Раду, і тим, які ми плануємо. Звичайно, адже це частина моєї роботи.

Про ініціативу Дубінського

В Олександра Дубінського є ініціатива щодо доступного розмитнення авто, скасування акцизу і ПДВ під час розмитнення. Його проєкт в процесі розробки. І в якісь найближчі два тижні він обіцяв його зареєструвати. Підтримуєте його ініціативу?

Якщо він в процесі розробки, я ще навіть нічого про нього не знаю. Буде зареєстрований, будемо дивитись і відповідно складемо власне враження. Я як ліберал по духу підтримую всі ініціативи зі зниження податків, мит, ставок, якщо вони підкріплюються адекватними змінами… Я за те, аби в нас була маленька компактна держава. Я не закликаю збільшувати кількість митників, я не закликаю збільшувати функції держуправління, тому подивимось, що зареєструє пан Дубінський.

В Олександра Дубінського є ініціатива щодо доступного розмитнення авто

Про поштову контрабанду

Як ви ще будете знижувати ризики на митниці?

Один із законопроєктів, над яким ми зараз працюємо, стосується поштової контрабанди. Тут якраз я бачу велику необхідність кардинальних змін законодавства. В результаті чи то свідомих, чи випадкових корегувань нормативної бази зараз складається така ситуація, що поштових операторів не регулює взагалі ніхто. Був колись спільний наказ ще Держмитслубжи і Міністерства транспорту, але зараз він скасований.

Звичайно, необхідно повертати якісь кваліфікаційні вимоги до місць роботи поштових операторів. Вони мають бути відповідним чином обладнані тими ж сканерами, камерами та системою контролю доступу. Пошта, яка їде від кордону до цього місця обробки, мусить мати GPS-мітки, які допомагають відстежувати, що вона насправді доїхала, а не була підмінена.

І митниця має отримати повноваження працювати з цими товарами статистично. Адже зараз є велика проблема (і я розумію, як це дратує суспільство) – це те, що митниця розглядає кожну посилку, кожен пакетик окремо. До прикладу, беруть і кажуть – джинси, чи коштують вони стільки чи не коштують – далі відправляють повідомлення “з вас треба сплатити 12 гривень мита”.

Зрозуміло, що вартість адміністрування цих платежів інколи вища, ніж будь-які надходження і збори до державного бюджету. І, звичайно, ворог на цьому етапі для нас – це не люди, які хочуть щось купити в інтернет-магазині, а це справді недобросовісні бізнеси і контрабандисти, які банально замовляють тисячні партії і розбивають їх на фейкових чи реальних людей, які навіть не знають, що їхні паспортні дані використовуються. Тому тут потрібні досить суттєві зміни до законодавства, і ми зараз над ними працюємо.

Про єдину юридичну особу і повернення митниці статусу правоохоронного органу

Коли чекати тих змін?

Я дуже очікую, що ми спробуємо їх представити ще до кінця цього року. Наразі наш перший пріоритет – це закон про єдину юридичну особу, він вже зареєстрований, в Раді вже є текст. Сподіваюсь, він буде винесений на комітет в найближчі тижні.

Другий законопроєкт, який вже написаний і ми його обговорюємо з різними стейкхолдерами – це законопроєкт про криміналізацію підакцизної контрабанди і повернення митниці статусу правоохоронного органу, що потрібно не лише у боротьбі з контрабандою, а й для ефективнішого обміну інформацією з міжнародними партнерами. Бо багато країн мають право ділитись цією інформацією лише з органами, який мають відповідний статус.

Україна вже багато говорить про це, але нічого не зробили…

Всі речі, які треба робити, – більшість з них вже давно відомі. Чому вони не були зроблені за 28 років? Напевно, це і є запитання до тих людей, які очолювали митницю до цього. Саме тому у мене є певні сумніви щодо використання порад чи консультацій людей з минулого, і що з них можна реально зробити системну реформу.

Зараз ми це повертаємо. Ми тільки вчора отримали схвальний відгук від ЄС на подібні ініціативи, вони вітали б повернення митниці статусу правоохоронного органу і навіть наводили приклади, коли в Європі митниці позбавляли цього статусу, це не працювало і ситуацію повертали назад, тому ми в якомусь сенсі повторюємо європейський шлях.

Нефьодов зазначив, що не планує працювати за старою системою

Про митний постконтроль

І третє, про що я казав – це законопроєкт про розв’язання проблеми з поштовою контрабандою. Також ми працюємо над постмитним аудитом, тому що це контроль, якого взагалі немає в Україні. Зрозуміло, що у нас є проблеми з фірмами-метеликами, які реєструються та закриваються. Але, тим не менш, ми маємо переходити у багатьох видах контролю на все-таки постконтроль. Не тоді, коли у нас складається ситуація, що якщо вже перетнуто кордон вантажівкою і контейнером – то все в тебе вже вдалося. А тоді коли у митниці є інструментарії та аналітичні здібності, повноваження проводити подальший постмитний контроль цих товарів: чи справді вони приїхали, куди вони пішли і чи раптом керамічна плитка не перетворилася на айфони.

У цьому постаудиті ви маєте тісно співпрацювати з податковою?

Звісно. Зараз ми якраз напрацьовуємо механізми такої взаємодії: як юридичні, так і ITшні. Тому що питання не втому (як люди часто собі уявляють), щоб відкрити комусь якийсь віртуальний доступ до бази даних. Питання в тому, аби отримувати ту інформацію, яка дасть нам можливість робити обґрунтовані рішення, які призведуть або до того, що ми ловимо порушників, або до того, що ми можемо стягувати якісь кошти в держбюджет. І якраз те, що нас цікавить від податкової – це відстежування подальшого ланцюжка руху товарів. Це достатньо складний процес, але це ті системні зміни, над якими ми працюємо паралельно з короткостроковими покращеннями, які робимо кожного дня.

Про перші покращення, боротьбу за реформу та яких “найгірших людей” Нефьодов встиг зустріти на держслужбі і чому досі не ходить з охороною – чекайте у третій частині інтерв’ю на сайті 24 каналу. Не пропустіть!

Коли покращення після реформи на митниці відчує бізнес, український бюджет?

Я сподіваюся, що деякі з цих покращень відчуваються вже зараз. Я, наприклад, вчора зустрічався з асоціацією “Легпром”. Вони сказали, що справді відчувають крок вперед після тих змін, які ми провели півтора місяця тому в порядку оформлення тканини. Ситуація далеко не ідеальна. Але це точно рух у правильному напрямку.

Можу навести приклад і по каві. Ми активно працюємо з імпортерами кави. Зміна певних правил імпорту вже призвела до того, що за останній тиждень бюджет отримав майже додатковий мільйон доларів. А деякі компанії, які ми підозрювали в явних заниженнях ціни, почали показувати ціни, які збігаються з цінами на світовому ринку.

Європейська бізнес асоціація каже, що тіньовий ринок кави в Україні – це десь 40%. Тобто 40% кави завозиться в Україну нелегально. Ви кажете, що імпортери показують правильні ціни. Чи це означає, що тіньовий ринок скоротився?

Я думаю, що тіньовий ринок скорочується. Якщо раніше були дві групи компаній: одні, які завозять розчинну каву за ціною приблизно 8-9 доларів за кілограм; та інші, які завозять її за ціною 3 долари. То ми бачимо, що зараз дивна і незрозуміла різниця почала стрімко скорочуватися.

Немає якогось способу, щоб ми взяли і повністю припинили будь-які порушення в цій сфері. Але ми точно рухаємося в правильному напрямку. І це можна виміряти не тільки статистично, не тільки відгуками від асоціації, але і надходженнями в державний бюджет.

Про закупівлю сканерів та супротив Южаніної

На комітеті з податкової політики Ніна Южаніна абсолютно не підтримувала вашу реформу і взагалі забракувала ідею продовжувати закупівлю і встановлення сканерів. За її словами, це дуже коштовна та неефективна річ для України. Чи будуть продовжуватися закупівлі?

Так, на комітеті була дискусія між різними членами. Одні казали, що сканери – це панацея, а Ніна Петрівна казала, що сканери взагалі не потрібні і працювати не будуть. Я вважаю, що істина – звичайно, посередині.

Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна не підтримує встановлення сканерів

Сканери, як і ваги, як і камери та будь-які інші технічні елементи контролю, працюючи в єдиній інфраструктурі, можуть давати потужний результат і можуть закривати багато схем. Чи є вони панацеєю? Звичайно, ні. Є методи порушень, які просто жоден сканер не зможе виявити – наприклад, відрізнити брендовий одяг від секонд-хенду. Але сканер може виявити ті самі айфони, які завозяться під виглядом керамічної плитки.

Тому казати про те, що ми поставимо сканери – і контрабанда зникне – вибачте, це перебільшення. Але не ставити сканери взагалі – мені здається, що це теж помилка. І це доводиться принаймні тим, який у ДФС був спротив тому, аби спочатку купити, а потім побудувати і встановити, а зараз – впровадити ті самі сканери.

Я можу сказати, що навіть документи – які ми зараз виштовхуємо для того, аби їх ввести в експлуатацію – люди всередині ДФС відмовляються візувати. Кожен з них візує їх із зауваженнями.

Зараз ми доопрацьовуємо “софт” тих же сканерів разом із постачальником для того, щоб ми мали можливість контролювати всі знимки на центральному рівні. Тому що вірити, що на місці все будуть чесно дивитися – це теж ризик.

Тому в інфраструктуру треба інвестувати. Без цього ми не поборемо ні черги, ні певні види митних порушень. Сподіватися, що якийсь суперчесний інспектор виключно очима зможе перевірити всі тисячі контейнерів, які надходять в Одесу, або сотні вантажівок, які заходять через великий пункт пропуску, – дещо наївно.

“Тут, як на війні, проявляються всі приховані якості людей”

В одному з інтерв’ю ви зазначили, що на держслужбі зустріли деяких найгірших людей у своєму житті, і що о 4-й ночі прокидаєтеся з думками не про дружину, а про митну реформу. Що це за люди і наскільки довго будете витримувати цей стресовий період? І, наприклад, якщо реформа не просуватиметься, визнаєте поразку чи будете боротися далі?

Я зустрів і деяких найгірших, і деяких найкращих людей у своєму житті. І причина цьому дуже проста. Тому що реформа – це теж певний фронт війни. І так само, як і на війні, тут проявляються всі приховані якості людей.

Ми бачимо людей, які щиро і за дуже низькі зарплати кожного дня працюють і без нагадувань роблять свою роботу. З іншого боку, ми бачимо людей, які точно є мільйонерами або мультимільйонерами, які продовжують красти абсолютно на всьому. Інколи прямо дивляться тобі в очі, або сміються кудись собі в кулак, коли їх сварить президент чи прем’єр-міністр. Бачимо людей, які в декларації показують Rolls-Royce чи Bentley, і у них навіть немає якоїсь тіні сорому про те, як показувати в країні, яка веде війну з зовнішнім агресором, такі коштовні речі.

Нефьодов: “Реформа – це теж фронт”

Через кого з них ти не можеш спати вночі?

Я, звичайно, близько до серця сприймаю ті виклики, які є на митниці. Я справді прийшов сюди показати результат. Тому мені так само, як і багатьом людям в Офісі Президента, Кабміні чи Верховній Раді хочеться бачити зміни швидше. Так само швидше хочеться бачити зміни і мені. І я постійно думаю, що ще треба,де я помиляюся. І виправлення цих помилок могло б прискорити цей процес.

Я переконаний, що у нас немає права на поразку. Зараз унікальний шанс на ці зміни. Це те, що я пояснюю своїм співробітникам, волонтерам, колегам з інших органів, які нам допомагають. Звичайно, як і кожна людина, я можу робити помилки – і тому для мене дуже важливо отримувати зворотній зв’язок. Навіть у критиці від депутатів чи журналістів, яка інколи здається не зовсім справедливою, я намагаюся шукати якесь раціональне зерно. Тому що, врешті-решт, я вірю, що більша частина і депутатів, і урядовців бажають цій країні кращого, і спільно ми зможемо досягти результату.

“Бути на Майдані значно спокійніше, ніж читати про Майдан”

Тобто, якщо ти програєш який-небудь бій з депутатами, яких підозрюють в кришуванні контрабанди, то ти видихнеш і підеш боротися далі?

Якщо я буду бачити, що я можу бути ефективним і можу продовжувати цю боротьбу – я, звичайно, буду продовжувати. Якщо в цьому не буде сенсу – то якось чіплятися за крісло немає ніякої логіки. Але зараз я щиро вірю, що в нас є унікальний шанс на зміни. І так, це війна. Так, вона буде важкою. І я на це налаштовуюся. І так, я розумію, що ті люди, яких ми зараз звільняємо, або ті люди, фінансові потоки яких ми намагаємося зменшити і перекрити – вони будуть з нами боротися. Я розумію, що вони будуть замовляти якийсь брудний піар, будуть переконувати, що я недостатньо досвідчений, і що краще мене замінити старими кадрами, або залишити когось, кого я хочу звільняти. Але ще раз кажу – це війна. І права на поразку у нас нема.

Рухатися немає куди – це якщо до вас прийде якась людина від Кононенка чи від Богдана і скаже: “Робіть так, як я кажу”?

Мова йде не про конкретні особистості. Мова йде про те, чи можемо ми робити системні зміни чи ні. Поки що я бачу, що нам вдається і рухати законодавство, і багато чого змінювати на рівні Кабміну. Поки що я відчуваю точну підтримку в прагненні звільняти старих і напевне одіозних корупціонерів. І в тому, аби все-таки підвищити зарплати наступного року. Тому ми рухаємося вперед.

Якщо я побачу, що по всіх цих напрямках глуха стіна, і надії на рух вперед немає – принаймні, тоді треба буде шукати якийсь альтернативний підхід.

Хтось із близьких вас відмовляє? Не кажуть, аби повернулися в Інвестиційний банк і заробляли нормальні гроші?

На щастя, ніхто не відмовляв. Хоча, звичайно, підтримка сім’ї для мене тут дуже важлива. Я розумію, що ця війна, напевно, ними сприймається більш складно і стресово, ніж вона сприймається мною. Я сам по собі це знаю. От як було на Майдані. Бути на Майдані значно спокійніше, ніж читати про Майдан чи слухати про те, що там відбувається. Тому якраз мені з усім стресом і проблемами все-таки легше бути тут, на якомусь передньому фронті боротьби з корупцією в митній сфері, ніж тільки сподіватися на те, що хтось зробить це за нас.

Максим Нефьодов під час Революції Гідності

“Я не бачу сенсу боятися”

Ви ходите з охороною?

Ні.

Чому?

По-перше, це дуже незручно. По-друге, державної охорони у мене немає. По-третє, я не бачу сенсу боятися. Хай бояться ті люди, які розуміють, що у них нечиста совість.

У нас погано з правоохоронною системою. Хоча дехто називає міністра МВС Авакова ефективним. Ви бачите напади на активістів, журналістів.

Принаймні, поки зараз я не відчуваю такої загрози, яка б вимагала того, щоб зі мною ходили люди зі зброєю. Я дуже сподіваюся, що так буде і продовжуватися.

 

 

 

Розмовляла Леся Виговська

 

 

 

 

Джерело: 24