Ігор Калинець, дисидент: Я не написав жодного твору в дусі “павличкізму”

24 серпня 2018 р.

Із розмовами про відсутність у сучасній Україні справжньої еліти можна погоджуватися або не погоджуватися. А можна, скажімо, зустріти десь посеред львівських вулиць поета Ігоря Калинця, і всі ці розмови перестануть щось важити. Людина-символ, людина-уособлення, в якої шляхетністю світяться не лише доля і творчість, а й навіть пасмо сивого чуба над посрібленими вусами. Людина, яка сторониться громохкого пафосу, але живе по cовісті й тихим голосом говорить посутні речі, чутні для багатьох. Український поет, дисидент, політв’язень Ігор Калинець розповів читачам Opinion, чому почувався щасливим у таборі, чому не писав віршів-«паровозів», якої політичної сили воліє в Україні, хто з українських літераторів міг би претендувати на високе звання Нобелівського лауреата і ще багато цікавого.

Ігор Калинець: Я хотів би бачити молодь патріотичною, щоб це було основне, чим люди керуються в житті, бо в іншому не бачу сенсу

5 вересня 2017 р.

Поет та дисидент Ігор Калинець переконаний, що зараз багато доброї молоді і що сучасна молодь, займається речами, про які їм, тодішнім студентам, і не снилося.

У своєму інтерв’ю для рідного університету пан Ігор згадує про однодумців, мрії про незалежну Україну та як жив Львівський університет на зламі 50-60 х рр. XX ст.

Ігор Калинець: Ми маємо героїв, які ідуть на смерть. Вони – жертовні діти України

4 лютого 2014 р.

 

 

 

 

Поет та дисидент Ігор Калинець переконаний, що Майдан має закінчитися перемогою

Ігор Калинець: Влада показує, що вона нічого не чує, нічого не хоче бачити. Мусимо її повалити

23 січня 2014 р.

Ігор Калинець, який роками жив у казковому світі Антонича і його слідами вимальовував свій неповторний світ поезії… на засланні у Мордовії, сьогодні майже не пише. Часу, каже поет, обмаль. Треба встигнути видрукувати все, що написала покійна дружина Ірина Калинець, а потім – перевидати своє. Втім, душа дисидента в ньому живе і понині.

Поет Ігор Калинець про "зону", творчість та орден Свободи

Ярина Коваль     Четвер, 16 липня 2009, №76(814)

Наша газета й справді була заскочена, коли з’ясувала, що львів’янину Ігореві Калинцю сповнюється сімдесят. Попри його високі титули (лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, лауреат ще кількох дуже престижних нагород, до яких щойно долучився ще й орден Свободи, поет, з появою якого в українському літературному процесі почалися дискусії про необароко), Ігор Калинець для більшості перехожих – людина, яка закинувши за спину портфель, неспішно кудись мандрує, зазвичай, занурившись думками сама у себе, або нехапливо спілкуючись із супутником. Так було і рік, і надцять тому. І здавалося, що час і цей чоловік не мають нічого спільного. А може, й так. Бо що таке цокання годинника – як не умовність?