Tag Archives: історія

Костянтин Курилишин: Врятуватися від історичної “забудькуватості” допоможе “Діло”

9 лютого 2018 р.

На початку січня 2018 року виповнилося 130 років із дня виходу першої українськомовної щоденної газети.

Це була газета “Діло”, яка друкувалася ще в січні 1880 року як півтижневик, і лише через вісім років видавці наважилися перейти на щоденний ритм роботи. Фундаторам газети, зокрема талановитому журналісту Володимиру Барвінському, доводилося працювати навіть без зарплатні, тож відразу втілити мрію створити щоденну газету не було фінансової можливості.

Читати далі

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Володимир В’ятрович: Порошенко має заявити Дуді про неприпустимість підписання «антибандерівського» закону»

1 лютого 2018 р.

З чим пов’язана нова криза у стосунках Варшави і Києва. Читати далі

Залишити коментар

Filed under В'ятрович Володимир

Марія Повх, член ОУН: Уночі відкопали брата. Загорнули в простирадло й так несли майже вісім кілометрів

30 січня 2018 р.

Залишити коментар

Filed under ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ, УПА

Аліна Шпак про «антибандерівський» закон: Те, що робить Польща, – гра на внутрішній електорат

8 лютого 2018 р.

1 лютого посеред ночі в Польщі з’явилось законне табу на Бандеру. Сенат Республіки Польща таки ухвалив скандальний закон про заборону бандерівської ідеології. Відтепер у Польщі за заперечення, підтримку або пропагування злочинних, на думку поляків, дій ОУН та УПА можуть посадити до в’язниці на 3 роки. Розслідуваннями «антибандерівських справ» займатиметься Інститут національної пам’яті Польщі.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Віталій Бардецький розповів про фільм «Вусатий фанк», який розповість про феномен української фанк-сцени

7 лютого 2018 р.

Діджей та в минулому співвласник культового київського клубу XLIБ Віталій Бардецький і режисер Олександр Ковш розпочали зйомки документального фільму «Вусатий фанк». Стрічка розповість про український фанк, феномен українських ВІА, серед яких «Кобза», «Смерічка», «Водограй», «Візерунки шляхів», «Опришки», та їхній вплив радянську естраду. За словами Бардецького, який написав сценарій, ця музика зрозуміла як сучасній українській молоді, так і західній аудиторії, але її варто актуалізувати. В інтерв’ю DTF Magazine він коротко розповів про майбутній фільм і феномен “вусатий фанка” Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Вахтанг Кіпіані: Якщо людина побачила обіцянку зарплати в 500 євро, то за “300 євро” вона вже не проголосує (повна розмова)

29 січня 2018 р.

Журналіст та засновник Музею-архіву преси вважає, що головна місія виборчої реформи знизити вартість “вхідного квитка” в українську політику.

Вахтанг Кіпіані майже 30 років спостерігає за виборами в Україні – і як громадянин, і як журналіст. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Кіпіані Вахтанг

Швейцарський історик Андреас Каппелер: Росія мусить припинити дивитись на Україну, як на молодшого брата

26 січня 2018 р.

Андреас Каппелер – один із небагатьох європейських науковців, який досліджує українське питання

До сторіччя із дня заснування Української Народної Республіки швейцарський радіоканал Radio Kultur вирішив оприлюднити інтерв’ю із фахівцем з українсько-російських відносин, професором Андреасом Каппелером. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Історик Станіслав Кульчицький: Нинішня Україна змогла об’єднати практично всі території, населені українцями, і це дуже добре

22 січня 2018 р.

Фото: Укрінформ Історик Станіслав Кульчицький

22 січня Україна відзначає День заснування УНР і День злуки (соборності). Але цього року ця дата особлива. Рівно 100 років тому (за старим стилем 9 січня) був ухвалений Четвертий Універсал Центральної Ради, який проголошував незалежність України від Росії. За цим документом Україна ставала «самостійною, вільною суверенною державою українського народу». Документ піддавав жорсткій критиці більшовицьку політику, яка «веде до громадянської війни», закликав жити в мирі із сусідами, зобов’язував Центральну Раду провести переговори з Німеччиною, встановлював контроль над торгівлею та банками, проголошував український народ джерелом влади. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Наталія Рульова: Про походження українських прізвищ

18 січня 2018 р.

Чи задумувались ви колись, яке прізвище в Україні є найбільш розповсюдженим? Статистичні дані стверджують, що найпопулярнішим є Шевченко – так звуться понад ​158 тисяч людей. На другому місці розташувалося прізвище Мельник – більше 155 тисяч українців, а третє займає Коваленко – понад 133 тисячі.  Наступні у списку: ​Бондаренко, Ткаченко, Бойко, Кравченко та Ковальчук – ​понад 100 000 осіб кожне Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Аркадій Вайспапір: Останній із Собібора

19 січня 2018 р.

“Мене всього трясло. Це дуже страшно. Я ж до цього декілька місяців воював, стріляв, і в рукопашному ми близько, один на один, билися, я в нього стріляв, а він в мене. А ось сокирою вбити – це по-іншому, це страшно…” Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Наталія Пушкарьова: Я постійно думаю над тим, що ж дають сучасним жінкам мої власні історичні дослідження…

січень 2018 р.

«Я була буквально одержима ідеєю написати про жінок»

– Ви походите з сімї істориків. Чи саме це мало визначальний вплив на Ваш професійний вибір? Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Олександр Палій, історик: Історична правда лікує

12 січня 2018 р.

Зовсім недавно в ефірі відомої телепрограми почула фразу, яку завжди вважала своєю: освіченою слід вважати саме ту людину, яка знає історію своєї країни. Що історія – це стрижнева наука, на яку нанизується безліч дисциплін, що незнання знакових подій стає соромом. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Володимир Окаринський: Тернопіль/Тарнополь: місто для всіх

12 січня 2018 р.

Минуле міста може стати чудовим ресурсом для його майбутнього. Це врешті усвідомили у Тернополі й активно досліджують історію міста. Адже тут зруйнована не лише більшість старовинних будівель – минуле славного міста має багато загублених та невідомих сторінок. І тепер науковці активно намагаються їх віднайти і дослідити. Зокрема, нещодавно побачила світ книга історика Володимира Окаринського «Тернопіль: місто, люди, історія (від давнини до 1991 року)». Це найбільший на сьогодні нарис історії Тернополя у форматі «для всіх». Це не екскурсії містом, не хроніка й не академічна історія. Через людський вимір книжка показує Тарнополь/Тернопіль від доісторичних часів аж до незалежності України. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Ярослав Грицак: Поняття гідності більше за квартири і телефони

3 січня 2018 р.

На початку осені мережею – буквально із вірусною швидкістю – ширилися тези лекції, що її прочитав у Чернівецькому університеті відомий історик та публіцист, професор УКУ Ярослав Грицак. І хоча майже кожен публічний виступ пана Ярослава цитується доволі широко, цей випадок став особливим. Особливим, оскільки в простих, але дуже влучних, майже по-медичному дошкульних дефініціях вченого, багато хто – від депутата до простого менеджера – впізнавав себе. Причому не завжди в позитивному контексті. «Насправді, це покоління мені подобається, – говорить пан Грицак, розвиваючи власну тезу щодо сучасної молоді. – Вважаю, що його поява є найбільшим здобутком незалежності. Воно має своїх ідейних лідерів – Святослава Вакарчука і Сергія Жадана. Але коли йдеться про велику політику, таких лідерів там нема. Надіюся, однак, що це тимчасово». Читати далі

Залишити коментар

Filed under Грицак Ярослав

Ярослав Грицак, історик, професор Львівського католицького університету: Українська нація відбулася. Найкращий доказ – крах «російської весни»

27 грудня 2017 р.

Сьогодні в Україні не так багато людей, чиї думки так важать для суспільства і, саме завдяки своїй вазі, – миттєво розлітаються по всіх медіа. За всі роки незалежності Ярослав Грицак ніколи не загравав із жодною владою, у ньому не було ані крихти того, що прийнято вважати кон’юнктурою. Саме тому про шлях України, про її суперечки, тривоги та виклики ми говоримо із професором, істориком, моральним авторитетом Ярославом Грицаком. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Грицак Ярослав

Наталя Яковенко, професор Інституту міжнародних відносин, доктор історичних наук: На які емоції має право дипломат? Стримані!

21 грудня 2017 р.

Цьогоріч професійне свято дипломатів має особливий символізм, адже дипломатичній службі України виповнюється 100 років.  Свою історію вона веде від підписання 22 грудня 1917 року законопроекту про створення Генерального секретарства міжнародних справ. Як акцентують в МЗС, українська дипломатична служба від моменту створення розвивалася як зовнішньополітична служба європейської держави.  Читати далі

Залишити коментар

Filed under Яковенко Наталія

Ігор Гошовський: Останніми роками спостерігається лавиноподібне відродження інтересу українців до свого родоводу

19 грудня 2017 р.

У червні 2017-го запрацював проект Pra.in.ua — онлайн-база мешканців території України, народжених між 1650–1920 роками. Станом на грудень у ній уже є інформація про понад 3,1 млн осіб. Платформу наповнюють самі користувачі сайту, а також волонтери. Тиждень поспілкувався із засновником проекту Ігорем Гошовським про інтерес українців до генеалогії, проблеми дослідження родоводу та ситуацію з доступом до архівів. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Гжегож Мотика: Більше двадцяти років тому я ступив на «українську стежку» і йду нею з приємністю, бо Україна є захоплюючим краєм з цікавою історією

грудень 2017 р.

«Вперше в житті в університеті я усвідомив, що вивчаю те, що мене насправді дуже захоплює» Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Олександр Панченко, в.о. директора Державного архіву міста Києва: У нас можна «побачити» київську історію

9 грудня 2017 р.

Не без хвилювання відкривали ми в стінах Державного архіву міста Києва папку з дозвільними документами на будівництво готелю «Гладинюк». Адже в цьому приміщенні нині працює рідне для нас агентство Укрінформ. Тоді, у вісімдесяті роки XIX століття, це був ріг вулиць Фундуклеївської та Ново-Єлизаветинської. Нині у вулиць інші назви – Богдана Хмельницького й Пушкінська. А от конструкція будівлі не змінилася – вона така ж, як і була в ескізах і проектах її автора – відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Василь Ульяновський: Спадкоємність історії, як науки, полягає в тому, щоб наступні покоління дослідників були кращі, ніж попередні, щоб учні пішли далі, ніж їхній учитель (повна розмова)

6 грудня 2017 р.

Вадим Назаренко. Доброго дня. Дякуємо, що погодилися на інтерв’ю для інтернет-порталу Historians.in.ua. І, власне, перше питання: звідки у Вас зацікавлення історією? Як Ви її обрали і як історія обрала Вас? Коли зрозуміли, що хочете стати саме істориком? Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized