Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо – Дзвенислава Новаківська

14 березня 2023 р.

Зразковий випускник Краківської академії мистецтв і учень Яна Матейка. Перспективний маляр, потенціал якого порівнювали з Ван Гогом і Мунком. Засновник мистецької школи у Львові, яка розкрила десятки яскравих талантів. Улюбленець богемної молоді, друг Шептицького і людина-міф, про яку послідовники складали легенди, а недоброзичливці – скандали. 151 рік тому, 14 березня 1872-го, народився Олекса Новаківський.

Станіслав Чернілевський: перепоховання Стуса, Литвина і Тихого; Василь Овсієнко та загибель сина

28 лютого 2023 р.

Валентина Ковальська: “Золоті ключі”, знайомство з Миколайчуком та участь у “Пропалій грамоті”

27 серпня 2022 р.

“Пан плюс пані” мінус радянська цнота

13 лютого 2023 р.

У Тернополі сіро та мокро — останні осінні дні. Серед дощової сірости — жовта цятка на сходах драматичного театру. В яскравій куртці — Володимир Андріїшин, редактор легендарного тижневика “Пан плюс Пані”. Мені спадає на думку, що так яскраво він одягнений не випадково.

Олена Кашуба-Вольвач: Донедавна Європі було не цікаво розділяти російський і український авангард

31 січня 2023 р.

У Мадриді проходить виставка «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х». Український модернізм вперше експонується в Іспанії. Кураторка проєкту Олена Кашуба-Вольвач розповідає про початок, розвиток і згасання українського модернізму, про те, яким могло бути українське мистецтво, якби не зазнало репресій і знищення і чому не існує «стилю соцреалізму».

Я – українець і я цим горджуся: волинський композитор Олександр Каліщук розповів про сталінські репресії, творчість та життя

29 січня 2023 р.

91-річний композитор, поет-пісняр, диригент, автор пісні “Волиняночка”, член Спілки політв’язнів і репресованих України Олександр Каліщук нині живе у Нововолинську. Чоловік поспілкувався з Суспільними та розповів про засудження, арешт, перебування в таборі, творчість та своє життя.

Інтерв’ю з Мирославом Симчичем “Кривоносом”. До 100-річчя Героя України

Такими рішеннями сталінського режиму хотіли знищити українців. Інтерв’ю з Семеном Калнишем, який пережив Голодомор

26 листопада 2022 р.

Семен Калниш, якому 1933 року було лише шість, добре пам’ятає, як в Обухівці люди страждали від голоду, їли мишачі запаси, ховали родичів та ділилися їжею з сусідами. Історію своєї родини й односельців – тих, хто вижив, і хто помер від голоду він розповів в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному.

Останнє інтерв’ю Юрія Шухевича. In memoriam

22 листопада 2022 р.

“Юрку, ми приречені, але то є наш національний обов’язок”. Цю фразу Роман Шухевич промовив, коли його 14-річний син попросився у підпілля. “А хто ж через 15–20 років буде піднімати цей народ знову на боротьбу, якщо такі, як ти, загинуть?”, – додав батько. Юрій Шухевич сприйняв напутні слова як святий заповіт, який має виконати. 31 рік він провів у в’язницях і таборах, ще п’ять – на засланні. Терміни сипалися на нього один за одним. Але найгіршою була заборона повертатися в Україну.

Спогади Юрія Шухевича в 10 частинах від Ярослава Тинченка

28 листопада 2022 р.

Син командарма Української Повстанської Армії, багатолітній в’язень радянських концтаборів та український політик пан Юрій Шухевич не був публічною особою. Йому дались взнаки 38 років за гратами: зламане здоров’я, втрачений зір, а ще – пан Юрій звик до того, що мав триматись у тіні, ховатись від режиму, який його переслідував більшість життя. І ще один фактор спричинив до того, що пан Юрій не став публічним політиком. Розповідаючи про стосунки в ув’язненні з «новою генерацією» дисидентів-шестидесятників, він обмовився: «Тертя мимоволі були, бо вони себе тримали трохи зверхньо… Як один з них сказав: «То вам не буде цікаво, бо ви не інтелігенція…» Але, як на мене, то ті хлопці, що стара генерація, стояли набагато вище шістдесятників. Особливо, як я тепер дивлюся на цих депутатів-шістедсятників. Значно вище».

Історія української мови: феномен Шевченка, вплив Радянського Союзу, англоварваризація. Ірина Фаріон

8 листопада 2022 р.

Гібридна війна почалася у 90-х: уроки для України та Європи – Євген Магда

23 жовтня 2022 р.

Поліна Сіновець: 80-річчя ядерної зброї: від першого атомного проєкту до теперішньої загрози застосування

13 жовтня 2022 р.

Чи застосує Росія ядерну зброю? Це питання зараз хвилює дуже багатьох в Україні і за її межами.

Ретроспектива: як Україна не стала росією? Перебудова, Чорнобиль та Кучма – Микола Вересень

9 жовтня 2022 р.

Світове захоплення російською культурою. Що це — гроші імперії чи сліпота світу? Ірина Старовойт

31 липня 2022 р.

Боголюб пропускаю, а Богоматір – ні! Як вдалося зберегти давні ікони Чернігівщини

4 липня 2022 р.

Коли в лютому росіяни почали бомбувати Чернігів, думками Раїса Боголюб була в рідному місті. Майже 40 років свого життя вона присвятила пошуку та відродженню давніх ікон Чернігівщини. Постійна експозиція Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” – це і її велика робота. 

Багато що стане на свої місця — продюсер “Спадку Терещенків” про причини дивитись серіал

28 червня 2022 р.

У вівторок, 28 червня, в ефірі телеканалу Суспільне Культура розпочнеться прем’єрний показ документального серіалу «Спадок Терещенків», який йтиме щобудня о 22:00. Крім телебачення, серіал можна дивитися ще й на ютуб-каналі Суспільне Культура.

Ірина Голубєва: Кожен з нас зараз має робити все, що він може, тільки трішки більше

31 березня 2022 р.

Коли рятуєш дітей від вибухів, а сам з головою пірнаєш у полум’я позафронтових боїв, коли на виході хапаєш у руку найцінніше для себе, але разом з цим не залишаєш і національних цінності, коли прикриваєш наших героїв в тилу, тоді встигаєш значно більше, ніж можеш у повсякденному житті, але при цьому не відчуваєш ні каплі втоми…  У такі миті приходить усвідомлення, що у тебе немає іншого шляху, ніж перемога. Тоді  кожним своїм вчинком наближаєш цей день.

“Совок довбаний”: Як ентузіасти з Вінниці і Харкова згадують минуле, щоб не тягнути його в майбутнє

15 січня 2022 р.

На переконання авторів проєкту “Совок довбаний”, процес декомунізації має бути підсилений “десовкізацією” — неагресивним, однак наполегливим викоріненням з українського інформаційного простору всього, що гальмує процес кришталізації модерної української ідентичності.

Дарія Гусяк, звязкова Шухевича: Ніколи не жаліла про те, чим займалася

4 лютого 2022 р.

Фото: Володимир Бонішко

98-річна зв’язкова командира УПА Романа Шухевича – про життя, схоже на суцільний детектив, принципи конспірації у підпіллі та головні свої завдання.