Tag Archives: історія, історик

Віктор Рог: Революція на Граніті – це перемога над страхом

4 жовтня 2020 р.

30 років тому, з 2 по 17 жовтня 1990 року, в центрі Києва протягом 16 днів відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на Граніті.

 

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", революція на граніті, шістдесятники, дисиденти, правозахисники, діячі опору 50-89 р.

Ігор Галагіда: Зміна парадигми – з катів на жертви

14 жовтня 2020 р.

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Волинська трагедія

Юрій Волошин, історик: Перепис не передбачав графи “козак”

5 жовтня 2020 р.

Козаччина – центральна тема української історії. Саме з козацтвом найчастіше пов’язані наукові роботи сучасних дослідників. Втім схоже на те, що про ті часи українці знають лише з радянських шаблонів, фольклору й масової культури. Про сучасні уявлення українців про Гетьманщину, найживучіші стереотипи про козаків і шкільні підручники – у розмові з українським публічним істориком, доктором історичних наук Юрієм Волошиним.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Дмитро Архірейський, історик: 100 років тому армія Махна і більшовики уклали союз. Махновці першими увійшли до Сімферополя і Євпаторії

28 вересня 2020 р.

Сто років тому – наприкінці вересня на початку жовтня 1920 року – командувач Революційно-повстанської армії України Нестор Махно уклав черговий союз із більшовиками. В історію ця подія увійшла під назвою Старобільської угоди. Більше про обставини та наслідки цієї події Радіо Свобода поговорило з дослідником махновського руху, істориком Дмитром Архірейським.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Гетьманат, Директорія, УНР

Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ ім. Шевченка: Або Україна існуватиме як український проєкт, або не існуватиме взагалі

23 вересня 2020 р.

Упродовж наступних трьох місяців у семи містах України відбуватимуться загальнонаціональні дискусії інтелектуалів та представників громадянського суспільства на найбільш дражливі для українського суспільства теми. Можливо, розмова людей, які за будь-яких умов утримують стандарт культурного спілкування, й допоможе нашому досить поляризованому суспільству знайти діалог. Принаймні, кінцевою метою цього діалогу його організатором Олесем Донієм заявлені саме ці цілі: консолідація суспільства, спротив російській агресії та світоглядна реформація.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Патриляк Іван

До 76-річчя… Іван Миколайчук: Сходження на перевал

p0226_crобріз Читати далі

Залишити коментар

Filed under Миколайчук Іван

Володимир В’ятрович: У пошкодженні Щорса винні ті, хто заважає його демонтажу

4 травня 2017 р.

Інститут національної пам’яті дуже “виріс” за останні три роки. В його становленні відстежуються три етапи – малопомітний в еру Ющенка, девальвований за часів Януковича та активний і бурхливий після Революції Гідності. Хоча найбільша роль у кореспондуванні Інституту динаміки належить його теперішньому голові Володимиру В’ятровичу.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under В'ятрович Володимир

Ігор Галагіда, професор, співробітник Інституту національної пам’яті Польщі: Акція “Вісла” була “розв’язанням української проблеми” в Польщі

28 квітня 2017 р.

Рівно 70 років тому, 28 квітня 1947 року, розпочалася найбільша за масштабами  операція комуністичного режиму в Польщі. Вона отримала кодову назву “Вісла” у полягала у примусовому виселенні українців зі своїх етнічних земель на північ і захід Польщі та їх розпорошенні по цих територіях. Ця тема й донині дуже болісна для українців у Польщі, які називають акцію найбільшою трагедією українців, які проживали на територіях нинішнього польсько-українського прикордоння. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Володимир В’ятрович: Декомунізація – тимчасові ліки, які потрібні для держави

3 травня 2017 р.

Декомунізація завершується. Вулиці міст отримали нові назви, а на п’єдесталах більше нема Ленінів. Як проходила декомунізація, з якими викликами зіткнувся на своєму шляху Національний інститут національної пам’яті в інтерв’ю “Українському інтересу” розповів його директор Володимир В’ятрович. Читати далі

Залишити коментар

Filed under В'ятрович Володимир

Левко Лук’яненко: Національний інтерес – це найвищий інтерес

5 травня 2017 р.

«В двадцять років я став на шлях Наливайка. І з того часу не відступився», – каже Левко Лук’яненко. Незалежна Україна стала для нього життєвою метою. Саме Лук’яненко ще в 1959 році заснував першу підпільну організацію партійного типу в повоєнній Україні – Українську робітничо-селянську спілку. Десятиліття підпільної діяльності й таборів були винагороджені 1991 року, коли Лук’яненко власноруч писав Акт проголошення незалежності України. Читати далі

2s коментарів

Filed under Лук'яненко Левко

Олег Філюк: Майбутнє наукової книжки залежить від популяризації нашої науки в світі

3 квітня 2017 р.

Якщо ринок масліту й дитячої книжки стрімко розвивається і комерціалізується, то наукова і науково-популярна книжка залишаються благочинністю – не лише в Україні, а й в світі. Проблема в тому, що за кордоном, на відміну від наших реалій, видавцям цього сегменту всіляко сприяють – існують прозорі форми підтримки таких книжок, ґранти, державні багаторічні програми. І тому український видавець наукової книжки все ж більше нагадує Дон Кіхота, особливо зважаючи на наклад у 300 примірників. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

“Мій дід був есесівцем”. “А мій загинув в Освенцімі”. Історія кохання нащадків ката і жертви

28 березня 2017 р.

“Мене тягне в це місце. Справа в тому, що мій дід був есесівцем”. — “Чому ти це сказав! Мого діда вбили в Аушвіц, в Освенцімі”, — майже прокричала Ґабі. Через годину нащадки ката і жертви йшли по вулиці і мовчали. А через рік Ґабі й Уве побралися.

“Історична правда” публікує цей текст з люб’язного дозволу автора та порталу CULTURE.PL Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Директор центру “Бабин Яр”: Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно

18 квітня 2017 р.

“Ми не хочемо створювати другий Яд-Вашем чи другий Аушвіц-Біркенау. Наше завдання — створити унікальну й корисну інституцію. І в першу чергу — таку, яку хочуть бачити тут в Україні”.

Кілька тижнів тому на шпальтах “Історичної правди” розпочалася дискусія групи відомих українських істориків і керівництва Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Ґжеґож Мотика: Стати на сторону жертви

28 квітня 2017 р.

Не варто виправдовувати акції “Вісла”. Це був комуністичний злочин. Сьогоднішні польські дискусії не так про минуле, як про сьогодення: це дискусія про те, яким має бути теперішня польська держава – чи має до своїх громадян застосовувати громадянські критерії (рівність усіх перед законом без огляду на національність), чи теж національні. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Троє киян виявили 4 тисячі унікальних світлин Параски Плитки-Горицвіт, у яких відображене гуцульське життя

24 квітня 2017 р.

«Тільки з хаосу виникає щось нове», – говорив відлюдник Мирослав Тихий – фотограф, який потайки знімав дівчат, які жили в моравському селі Кийов. У Тихого і в Параски Плитки-Горицвіт, яка фотографувала в гуцульському селі Криворівня, можна знайти спільне. Обоє не сприйняли прихід до влади комуністів, жили відокремлено і вибирали мотиви для фотографій в рідних селах та їхніх околицях. Залишені ними світлини, звичайно, дають дуже різну картину місця і часу, але тим не менше зачаровують глядача. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Наталя Яковенко — про те, як вивчення історії шляхти може змінити самосвідомість українців (повна розмова)

7 квітня 2017 р.

В історичній свідомості українця вже протягом тривалого часу провідне місце займає козацький міф або ж, що гірше, нав’язане колоніальною ідеологією уявлення про українців як «селянську націю». Водночас шляхта, яка в минулому неодноразово поставала у ролі ключового історичного актора, традиційно таврується як «клас експлуататорів» чи «зрадницька еліта», що обслуговувала держави, до складу яких в різні часи входили українські території. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Яковенко Наталія

Віктор Суворов, історик: Української впертості вистачить на всіх олігархів і правителів

14 березня 2017 р.

У те, що Віктор Суворов пов’язаний з Україною зв’язками куди більш міцними, ніж просто офіційною національністю, говорить безліч речей. Пости в Фейсбуці, серед яких музичні репости з чисто українських сторінок. Він пишається українським походженням дружини: «Мене запитують – чи шведка вона, я відповідаю – звичайно, з-під Полтави». Читати далі

Залишити коментар

Filed under Суворов Віктор

Шимон Моджеєвський, голова громадської організації «Магурич» (Польща): Помста на померлих – це виняткова підлість

27 лютого 2017 р.

У проблематиці українсько-польського примирення негативні моменти ми помічаємо одразу, і так само одразу вони набувають широкого резонансу. Почасти зовсім не заслужено, на радість і гібридні потреби московського «старшого брата». Водночас, роками, ба навіть десятиліттями, ми можемо не помічати дуже позитивні приклади, які, власне, служать цьому примиренню. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Леся Пилип’юк-Диркавець, головний редактор журналу «Дзвіночок»: Саме дитячий журнал сформував покоління, що боролося в ОУН і УПА

25 лютого 2017 р.

Наприкінці 2016 року журнал «Дзвіночок» визнано кращим українським виданням для дітей на конкурсі, який щорічно проводить Держкомтелерадіо. Свого часу редактором часопису був відомий письменник, січовий стрілець Юрій Шкрумеляк. Під його керівництвом «Дзвіночок» видавали на Галичині до 1939 року. Тоді письменника кинули в радянські концтабори на довгих 10 років, а видання вдалося відновити лише в 1992-у, в містечку Рогатин на Івано-Франківщині. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Ґжеґож Мотика: Сьогодні можна сказати, що поляків та українців ніщо не розділяє, окрім суперечки про один фрагмент історії — волинські злочини

17 березня 2017 р.

Тиждень розмовляв із польським істориком про Волинську трагедію в сучасних політичних та медійних контекстах, можливість використання цієї теми як інструмента на користь Росії в сучасній гібридній війні та оптимальну для демократичних суспільств політику історичної пам’яті. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized