Tag Archives: історик

Кічак Ігор Йосипович. Розмова

21 березня 2000 р.

Член ОУН, історик.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "1996-2000", ОУН, УПА, шістдесятники, дисиденти, правозахисники, діячі опору 50-89 р.

Володимир Кравченко, історик: Люди, які й досі живуть в символічному світі, вважають, що, змінивши символи, вони змінюють соціальну реальність

20 травня 2020 р.

Цього разу “Україна Модерна” запросила до розмови Володимира Кравченка, професора Альбертсього Університету (Едмонтон, Канада), провідного фахівця в ділянці української історіографії XVIII- XIX ст. і українсько-російського прикордоння. Учений розповідає про свій шлях до української історії, який пролягав через “непопулярну” в радянській науці царину україністики, митарства із захистом, цензуру, врешті, захоплення інтелектуальним світом і українською високою наукою на зламі XIX-XX ст. Серед іншого розмова торкнулася важливості досліджень історії Харкова як фронтирного пункту та браку дослідницької уваги до індустріальних центрів Східної України. Учений ділиться своїм досвідом переходу до західної академії та часи перебування на посаді директора КІУСу, а також розмірковує над осмисленням комуністичної спадщини і декомунізаційних процесів в Україні, про майбутнє українознавчих студій поза межами України і роль української громади. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Хакан Киримли, історик, правозахисник, професор Бількентського університету: Нинішня ситуація в Криму може мати ще більш трагічні наслідки, ніж депортація 1944 року

18 травня 2020 р.

18 травня Україна і весь світ відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу і вшановують пам’ять жертв депортації кримських татар у 1944 році. Цього трагічного дня до Середньої Азії з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано понад 190 тисяч осіб. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Третя російсько-українська війна

Надія Миронець, архівіст: Хотілось мені до правди докопатися

7 травня 2020 р.

Цикл «Життєписи історії» пропонує розмову з Надією Миронець, знаною дослідницею-джерелознавцем, однією з провідних українських археографів. Учена щиро розповідає про своє непросте воєнне дитинство, розкриває таємницю, чому «випадково» стала істориком, відтак описує досвід навчання у Київському університеті. Історикиня ділиться відвертими спогадами про труднощі поєднання родинного життя, материнства та професійної кар’єри жінки-науковця в радянський час. Згадуючи своїх численних наставників, професорка докладно оповідає про теми, які її захоплювали у різний час: від селянських рухів та художньої літератури як історичного джерела – до біографії Олени Теліги і листування Володимира Винниченка, архівні документи яких опрацьовувала першою. Живий і щирий інтерес до всього, чим займалася і що вивчала дослідниця, звучить рефреном у її оповіді, ключовим мотивом якої є вираз «мені було дуже цікаво…» Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Вахтанг Кіпіані. Велика розмова

22 серпня 2014 р.

Основною метою візиту відомого журналіста була робота в Українському Національному музеї міста Чикаго. Відбулася також і зустріч з громадою. Але понад усе мені хотілося поспілкуватися з Вахтангом у рамках інтерв’ю. І не тільки тому, що він – відома людина і головний редактор чудового сайту “Історична правда”. А також – дуже “вигідний” співрозмовник. Педагог, історик та журналіст в одній особі. Що може бути краще для філософських бесід? Сподіваюся, Вахітанг вибачить мені те, що я відволікала його від улюбленої справи – занурення у безцінні архіви музею. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Кіпіані Вахтанг

Володимир В’ятрович: Москва визнає Голодомор в Україні геноцидом

27 листопада 2012 р.

“Причиною небажання Кремля визнати Голодомор геноцидом є політика російської влади, спрямована на реабілітацію радянського минулого та навіть використання деяких притаманних тоталітарному режиму механізмів у сьогоденні”, – вважає історик. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013", В'ятрович Володимир

«Побєдобєсіє». Сталін і Жуков: cтратеги чи м’ясники?

11 травня 2020 р.

Сьогодні московська пропаганда із геббельсівським цинізмом на всі лади до хрипоти вихваляє полководчий геній «генералисимуса победы» Сталіна та «маршала победы» Жукова. Хто ці особи насправді, йдеться у бесіді письменника Івана Шпиталя з переяславським істориком, доктором наук, профессором, ректором університету Віктором Коцуром у бесіді «Про братання та лобизання берлінських коричневих із кремлівськими червоно-коричневими. Хто і якою мірою співпрацював із фашизмом». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Олександр Добровольський, історик: Нам треба донести не просто правдиві історичні факти, а парадигму боротьби

15 травня 2020 р.

Про невідомі факти з діяльності національно-визвольного руху на Донбасі у ХХ столітті «Тижню» розповів історик Олександр Добровольський.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", ОУН, УПА

Яна Примаченко, історик: Друга світова – це смерть, голод, сироти, інваліди й розруха. Про це радянська влада воліла не згадувати

5 травня 2020 р.

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Руслан Забілий, історик: Процес державотворення – це не тільки політика, економіка, це й національна пам’ять

10 жовтня 2012 р.

Початок тижня налаштовує на серйозні роздуми та розмови. Минулого понеділка відбулася дискусія, яку розважальною не назвеш. Справа в тім, що до української громади 8 жовтня завітав директор музею-меморіалу жертв окупаційного режиму «Тюрма на Лонцького» – Руслан Забілий. Його приїзд та зустріч із громадою увечері було організовано відділом УККА в Іллінойсі. Саме член управи відділу – пан Павло Бандрівський – потурбувався, щоб відомий історик побував у нашій редакції для розмови. Обговорити було що. Всі ще добре пам’ятають, як вранці 8-го вересня 2010 шестеро співробітників СБУ в цивільному без будь-якої санкції затримали Руслана Забілого на пероні Київського вокзалу, коли той виходив із львівського поїзда. Метою приїзду Руслана до Києва була зустріч із колегами в Інституті національної пам’яті. Підставою для затримання, за словами історика, в СБУ назвали усну вказівку керівника служби Валерія Хорошковського. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013"

Російський історик Андрій Зубов про поступки Путіну: Зеленському варто робити тільки одне – говорити “ні” (рос.)

4 травня 2020 р.

Социсследования в России показывают падение рейтингов Владимира Путина. 

Проблемы общества и власти в РФ оголила пандемия COVID-19. В конце апреля во Владикавказе произошли стычки с ОМОНом, во время которых полицейских забросали камнями.  Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Любомира Бойцун, історик: Хотілося б, щоб Тернопіль задавав тональність у національній свідомості

23 серпня 2012 р.

У переддень свята Незалежності поговорити з людьми, які є авторитетом для тебе, – це потрібна справа. В такі моменти хочеться, насамперед, розібратися в тому, що зараз відбувається в нашій країні. Складається враження, що надто багато ми вже втратили за останні два роки, і що випробування на міцність нашої гідності завдає багатьом з нас сильного душевного болю. Тому думки і бачення ситуації, того, кого міцно тримає стержень віри в силу України, в даний момент стають особливо потрібними. А якщо людина ще й знає про місто, в якому живе, більше за інших, то запитань стає все більше. Про День Незалежності і не тільки, ексклюзивно для «Тернопільської липи», – краєзнавець, автор книги «Тернопіль у плині літ» Любомира Бойцун. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013"

В’ячеслав Ліхачов , історик: …Ми вже занадто спізнилися

13 травня 2020 р.

Скандал довкола Меморіального центру Голокості Бабин Яр вийшов на загальнонаціональний рівень. Учора з’явилося звернення української наукової та культурної спільноти до Президента України, Прем’єр-міністра та Кабінету міністрів України, Київського міського голови та Київської міської ради з закликом «взяти на себе, у співпраці з громадянським суспільством, дієву відповідальність та безпосередній контроль за створенням меморіяльного комплексу в Бабиному Яру, щоб уникнути зовнішніх маніпуляцій». Кількість підписів під документом зростає щохвилини. Призначення скандального російського режисера Іллі Хржановського на посаду арт-директора Центру, всевладдя кремлівських олігархів у опікунській раді, сумнівне виділення землі під будівництво меморіалу неодноразово висвітлювалися провідними ЗМІ. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Володимир В’ятрович, історик: Кожен народ сам здатен адекватно оцінити, хто є для нього героєм в історії

26 квітня 2012 р.

Чат із відомим українським істориком, колишнім директором Архіву СБУ Володимиром В’ятровичем. Тема розмови – дискусійні питання польсько-українських взаємин часів Другої світової війни, зокрема «волинської різанини», а також полеміка навколо героїзації постаті Степана Бандери в Луцьку та інших західноукраїнських містах. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013", В'ятрович Володимир

Ігор Лильо, історик, журналіст і екскурсовод: Коли до Львова вперше приїжджає іноземець, не пов’язаний з Україною, він очікує побачити ведмедя з балалайкою

24 квітня 2012 р.

За кілька тижнів на «Євро-2012» в Україну приїдуть футбольні фанати з усього Старого світу. За прогнозами, до Львова завітає не менше 30 000 уболівальників. Львівський історик і журналіст, автор ексклюзивних екскурсійних маршрутів – Ігор Лильо – розповів про те, чим іноземні футбольні вболівальники відрізняються від українських, чи буде Львову за щось соромно під час чемпіонату, що він хотів би змінити у Львові й чи може бути Степан Бандера брендом столиці Галичини. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013"

Олександр Зайцев, історик: Нагальне питання – примирення між українцями і українцями

18 квітня 2012 р.

Олександр Зайцев – завідувач кафедри Нової та новітньої історії України Українського католицького університету (м. Львів). Автор багатьох публікацій з історії Західної України періоду 1920 – 1940 рр. Стипендіат багатьох міжнародних програм, проводив дослідницьку роботу у Центральноєвропейському (м. Будапешт), Колумбійському та Гарвардському університетах. Редактор і співавтор книги «Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та український націоналістичний рух на Галичині (1920 – 1930-ті рр.)». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013"

Ярослав Грицак, історик: «День победи» – це передусім міф воєнно-партійного керівництва, енкаведистів і тиловиків

8 травня 2019 р.

Чому вважати 9 травня Днем перемоги – помилка? Чому в Україні по-різному сприймають Другу світову війну, як залікувати історичні травми та як із цим можуть допомогти економічні реформи. Про це – у розмові Радіо Свобода із професором Українського католицького університету Ярославом Грицаком. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Грицак Ярослав, Несторівська група

Карел Беркхоф, нідерландський історик: Моє враження – Меморіальний Центр у Бабиному Яру стає арт-проектом

17 квітня 2020 р.

На початку березня стало відомо, що Меморіальний Центр Голокосту «Бабин Яр» залишився без очільника наукової ради – у нідерландського історика, доктора наук, спеціаліста з Голокосту на території Східної Європи (зокрема, в Україні) Карела Беркхофа закінчився контракт, поновлювати який він не має наміру. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Володимир В’ятрович, історик: Правда про УПА об’єднає Україну

22 березня 2012 р.

“В СБУ відроджуються ганебні чекістські традиції, і вона перетворюється на іструмент залякування суспільства”, – вважає історик. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013", В'ятрович Володимир

Ярослав Грицак, історик: Нова революція висить у повітрі

18 лютого 2012 р.

В Україні можлива нова революція. Адже протестні настрої, які наростають у суспільстві, дуже схожі на ті, що охопили торік арабські країни. Так вважає знаний історик i науковець Ярослав Грицак.  Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013", Грицак Ярослав