Tag Archives: перекладач

Сім днів колективного перекладу: враження від Translatorium з перших вуст

травень 2019 р.

19–25 квітня у Хмельницькому відбулась перша перекладацька резиденція TRANSLATORIUM. Одним із завдань проекту стала практика колективної роботи. Учасниці протягом семи днів разом працювали над перекладом п’єси «Дім» британської драматургині Ніколи МакКартні. Маючи свободу самостійно обирати метод роботи, резидентки вирішили розділити текст відповідно до ролей — кожна перекладала окрему героїню, що допомогло більше зрозуміти твір. Окрім того, перекладачки мали змогу обговорити п’єсу з авторкою через онлайн-зв’язок і поставити їй усі запитання. Завершенням проекту стало сценічне читання акторками Хмельницького музично-драматичного театру ім. М. Старицького. Читати далі

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Оксана Забужко, письменниця: Крайнього нема, за державу відповідає кожен із нас

15 травня 2019 р.

– Ваша збірка публіцистики, яку презентували сьогодні у Празі, «за вашими словами, є вашою мобілізацією, виконаним громадянським обов’язком у час війни. Війна триває вже понад 5 років. Чи ви відчуваєте, що вас стало краще чутно з того танка, що люди стали більше розуміти, про що ви хотіли нею сказати? Бо раніше ставлення до подій в Україні було таким, що «там це сталося, бо з українцями є щось не так, а в нас таке неможливо». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Забужко Оксана

Юрій Андрухович, письменник: Значення сім’ї неможливо переоцінити, але й – не варто ідеалізувати

10 червня 2008 р.

Не так давно сучасний письменник Юрій Андрухович, якого за лаштунками літературної тусовки вже охрестили живим класиком, пішов «на підвищення» – став дідусем. Його 25-річна донька, письменниця і перекладачка Софія Андрухович народила йому онуку Варвару. Чи вже звик літератор-дідусь до нового статусу і чи закінчилася нарешті його творча відпустка, яку він оголосив після написання роману «Таємниця» я поцікавилася у автора. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Андрухович Юрій

Тарас Прохасько, письменник: Нічого немає поза Україною і все, що в мені є – це Україна

6 квiтня 2008 р.

«Луцьк неймовірно фотографічне місто. І ваш клуб «Майдан» також, я вже встиг зробити для себе стільки фотографій подумки. А ще мені найбільше подобається те, що мені тут легко й добре, у мене ні за що не болить серце, я не маю родичів, які жили б тут, не маю ніяких зобов’язань і уподобань – це фантастичні відчуття. У Львові і Франику усе зовсім по-іншому», – розповідає Тарас Прохасько, що зголосився приїхати до Луцька, щоб провести літературний вечір. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Прохасько Тарас

Юрій Андрухович, письменник: Балачки про літературу залишмо професійним літераторам, а ми – аматори

6 грудня 2007 р.

Це перше інтерв’ю Юрія Андруховича у нашому виданні. Ми зустрілися з паном Юрієм у Луцькому «Майдані», там відбувався концерт Півнів, який добряче підсмажили своїми віршами двійко неперевершених, вічно молодих і вічно зухвалих бубабістів – Юрко Андрухович та Олександр Ірванець. Олександр зарядив публіку своїм рафінованим, фірмово Ірванцевим почуттям гумору. А Юрко, теж прочитавши кілька поезій, потім вийшов на сцену і склав Півням компанію. Говорили ми з «Патріархому бу-ба-бу» переважно про музику. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Андрухович Юрій

Сергій Жадан, поет, письменник, громадський діяч: Я можу припустити ситуацію, коли все буде «відмотано» назад

17 квітня 2019 р.

Сергій Жадан – один із найвідоміших сучасних українських митців. Автор десятків поетичних збірок, низки романів, оповідань та есе, учасник музичного гурту «Жадан і Собаки». Жадан відомий ще й як глибоко небайдужа до долі України людина: він брав активну участь у всіх українських революціях, протестах та ключових подіях – з 1990-го року і до Євромайдану в Харкові та волонтерського руху на охопленому війною сході України після 2014 року. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Оксана Забужко, письменниця: Я себе не дозую

24 вересня 2003 р.

Як Ви навчилися так володіти своїм голосом?

— Мій голос не мінявся з 14-ти років. Так, змінюється висота голосу, але не тембр. В юності я досить непогано співала, у мене було колоратурне сопрано, а зараз вже, мабуть, друге… проте я не співаю. Голос не змінюється. Бо ж інтонація — це людина, людина — її інтонація. Напрошується аналогія з відбитками пальців. Це банальна думка, яка не має копірайту. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Забужко Оксана

Юрій Винничук, письменник: Відпочивати люблю на Балканах

9 жовтня 2007 р.

Юрій Винничук напрочуд плодовитий письменник. До того ж у його книжках щедро насіяно згадок про плотські радощі: любовно виписані сексуальні сцени, еротичні спомини чи фантазії героїв, або прозорі авторські натяки на цю живильну тему. Винничук ренесансний за духом автор. Вільний у висловлюваннях й поза своїми літературними творами, у живому спілкуванні. Ми добре з ним погомоніли про важливі у житті порядного мужчини речі: кохання, секс, вино, книжки, мандрівки й славу. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Винничук Юрій

Віктор Неборак, письменник: Неборок ми записали за сто доларів

24 вересня 2007 р.

Нещодавно у стінах львівської філармонії пройшов поетичний вечір «Повернення «Бу-ба-бу». Ось уже протягом кількох років мовчання «бу-ба-бістів» глядачі мали чудову нагоду знову послухати прочитання їх цікавих есеїв і оповідань та ще й під музичний супровід. Про особливості цього літературного угрупування, феномен львівської літератури і інші цікаві речі наш кореспондент вирішив розпитати у відомого львівського літератора Віктора Неборака. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Неборак Віктор

Оксана Забужко, письменниця: Після 40 – просто супер!

17 квітня 2010 р.

Вирушаючи на інтерв’ю з письменницею Оксаною Забужко, я склала ланцюг з питань-ланок, що не дозволяють у разі незручності елегантно викрутитися. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Забужко Оксана

Сергій Жадан, письменник: Новий роман про війну писатиму інакше

16 березня 2019 р.

В Києві останнім часом поетичних сольних виступів Сергія Жадана не почути.

А все тому, що автор готується до великого поетичного вечора 23 серпня в Центрі культури та мистецтв, де обіцяє багато сюрпризів і несподіваних гостей. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Сергій Жадан крізь власну музику: про рок-н-рол, релігію, алкоголь, Харків і зміну системи

11 квітня 2018 р.

Із Сергієм ми зустрілися у приміщенні Одеського художнього музею. Відігравши разом із «Лінією Маннергейма» другий концерт, письменникові залишалося лише витримати навалу журналістів та з чистою совістю вирушити до вокзалу. Говорити з Жаданом про щось одне, конкретне, – складно та недоцільно. Щоразу повертатися до тих самих тем та питань – нудно та одноманітно. Тому в розмові із Сергієм ми вирішили посилатись на 6 пісень проекту «Жадан та Собаки», таким чином дізнавшись, проти чого протестує відомий письменник та музикант, чи відповідають дійсності пісні про алкоголь, яке місце займає у творчості релігія, чи потрібно спиняти український аналог «трьохсот китайців» та як змінити заржавілу та стару систему.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Оксана Забужко, письменниця: І тут я витягаю свій автомат Калашнікова й кажу: “Ах ви ж, курви! Вам пам’ять повідрубувало?”

8 березня 2019 р.

Її треба знімати. От просто знімати все, що вона промовляє, бо жодне письмове інтерв’ю ніколи не передасть, як вона розмовляє. Не лише жести, які притаманні лише їй. А ще і фірмові інтонації, і слова, вимовлені з притиском або по скла-дах, і нові словоформи, і неочікувано точні образи. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Забужко Оксана

Ніна Бічуя, письменниця: Лише тоді, коли президент зробить щось дуже вагоме, доведе, що його обрали недарма

3 березня 2014 р.

Пам’ятаємо сакраментальне, написане Ліною Костенко: «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». Письменниця Ніна Бічуя – не поет, але її новели та повісті – то вістря епохи, її зріз і біль.
«Оповідайте, дбаючи про істину, та хай кожен говорить тільки те, що бачив», – звертається до читача Ніна Бічуя у своїй найвідомішій новелі «Дрогобицький звіздар». Бути правдивою зі своїм читачем – великий талант. І він у Ніни Бічуї є. Промовляє до нас через слова та вчинки Митуси, Юрія Дрогобича, Лесі Українки… Говорить і сьогодні, коли правдивого слова так бракує.
Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Бічуя Ніна

Сергій Жадан про війну, церкву і ліву та праву ідеології

29 листопада 2019 р.

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Олекса Негребецький, режисер дубляжу: Найтяжче перекладати “О май Ґад!”

15 лютого 2019 р.

Переклад фільмів для телебачення і кіно почався в Україні десь у 1992 році. Звичайно, займалися перекладом у нас і раніше, але на російську мову. А от саме на українську в масовому масштабі почала перекладати компанія, яку згодом назвали ICTV. Проте у 92-му  році вона була ще без назви. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Негребецький Олекса

Оксана Забужко про Донбас, Галичину, війну і «націоналіста» Медведчука

9 лютого 2019 р.

Джерело: Еспрессо

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Забужко Оксана

Тарас Прохасько, письменник: Вінценз. Єдиний субконтинент

р.

Станіслав Вінценз побудував літературний монумент колосальної, герметичної, особливої монокультури Східних Карпат. Філософ, есеїст, гуманіст центральноєвропейського літературного канону, Вінценз жив в епоху великих геополітичних змін у тій частині Європи, крізь яку неодноразово проходив кордон, змінюючи політику, релігію, абетку, змішуючи культурні коди. В монументальній тетралогії «На високій полонині» йому вдалося зафіксувати унікальний час, коли перетиналися і змішувалися цивілізації. Він описав субконтинент Центрально-Східної Європи, з його найважливішою ознакою – близькістю культур. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Прохасько Тарас

Ольга Гнатюк, письменниця: Львівська область – це ментальна провінція

27 січня 2019 р.

Фото Дмитра Ларіна

Олександра Гнатюк, ширше відома як Оля Гнатюк – перекладачка, громадська активістка та дослідниця. Зараз вона живе на два міста: у Варшаві, де народилася і де мешкають її чоловік та син, і в Києві, де Гнатюк працює в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Народилася у польсько-українській родині: її мати похо- дить із довоєнного Львова, а батько – українець із Холмщини. Історію своєї сім’ї вона описала у книзі «Відвага і страх», яка отримала гран-прі Форуму видавців у Львові (2015). Оля Гнатюк вивчала в університеті українську та російську філологію, пізніше своєю громадською позицією причинилася до розвитку польсько-українських відносин та поширення української літератури у Польщі. Оскільки тема коріння Олі Гнатюк вже широко обговорена в медіа, ми поспілкувалися про початки її громадського активізму на користь України у Польщі. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Філософії перекладу: Алла Татаренко

11 грудня 2018 р.

Їхніми творіннями насолоджуються. Іноді їх звинувачують у блюзнірстві; часом – узагалі не помічають. Із ними завжди розмовляють лиш про останній з черги перекладений опус, або про те, як хтось інший зіпсував твір знаного класика. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"