Tag Archives: перекладач

Оксана Забужко, письменниця: Я себе не дозую

24 вересня 2003 р.

Як Ви навчилися так володіти своїм голосом?

— Мій голос не мінявся з 14-ти років. Так, змінюється висота голосу, але не тембр. В юності я досить непогано співала, у мене було колоратурне сопрано, а зараз вже, мабуть, друге… проте я не співаю. Голос не змінюється. Бо ж інтонація — це людина, людина — її інтонація. Напрошується аналогія з відбитками пальців. Це банальна думка, яка не має копірайту. Читати далі

Advertisements

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Забужко Оксана

Юрій Винничук, письменник: Відпочивати люблю на Балканах

9 жовтня 2007 р.

Юрій Винничук напрочуд плодовитий письменник. До того ж у його книжках щедро насіяно згадок про плотські радощі: любовно виписані сексуальні сцени, еротичні спомини чи фантазії героїв, або прозорі авторські натяки на цю живильну тему. Винничук ренесансний за духом автор. Вільний у висловлюваннях й поза своїми літературними творами, у живому спілкуванні. Ми добре з ним погомоніли про важливі у житті порядного мужчини речі: кохання, секс, вино, книжки, мандрівки й славу. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Винничук Юрій

Віктор Неборак, письменник: Неборок ми записали за сто доларів

24 вересня 2007 р.

Нещодавно у стінах львівської філармонії пройшов поетичний вечір «Повернення «Бу-ба-бу». Ось уже протягом кількох років мовчання «бу-ба-бістів» глядачі мали чудову нагоду знову послухати прочитання їх цікавих есеїв і оповідань та ще й під музичний супровід. Про особливості цього літературного угрупування, феномен львівської літератури і інші цікаві речі наш кореспондент вирішив розпитати у відомого львівського літератора Віктора Неборака. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Неборак Віктор

Оксана Забужко, письменниця: після 40 – просто супер!

17 квітня 2010 р.

Вирушаючи на інтерв’ю з письменницею Оксаною Забужко, я склала ланцюг з питань-ланок, що не дозволяють у разі незручності елегантно викрутитися. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Забужко Оксана

Сергій Жадан, письменник: Новий роман про війну писатиму інакше

16 березня 2019 р.

В Києві останнім часом поетичних сольних виступів Сергія Жадана не почути.

А все тому, що автор готується до великого поетичного вечора 23 серпня в Центрі культури та мистецтв, де обіцяє багато сюрпризів і несподіваних гостей. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Сергій Жадан крізь власну музику: про рок-н-рол, релігію, алкоголь, Харків і зміну системи

11 квітня 2018 р.

Із Сергієм ми зустрілися у приміщенні Одеського художнього музею. Відігравши разом із «Лінією Маннергейма» другий концерт, письменникові залишалося лише витримати навалу журналістів та з чистою совістю вирушити до вокзалу. Говорити з Жаданом про щось одне, конкретне, – складно та недоцільно. Щоразу повертатися до тих самих тем та питань – нудно та одноманітно. Тому в розмові із Сергієм ми вирішили посилатись на 6 пісень проекту «Жадан та Собаки», таким чином дізнавшись, проти чого протестує відомий письменник та музикант, чи відповідають дійсності пісні про алкоголь, яке місце займає у творчості релігія, чи потрібно спиняти український аналог «трьохсот китайців» та як змінити заржавілу та стару систему.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Оксана Забужко, письменниця: І тут я витягаю свій автомат Калашнікова й кажу: “Ах ви ж, курви! Вам пам’ять повідрубувало?”

8 березня 2019 р.

Її треба знімати. От просто знімати все, що вона промовляє, бо жодне письмове інтерв’ю ніколи не передасть, як вона розмовляє. Не лише жести, які притаманні лише їй. А ще і фірмові інтонації, і слова, вимовлені з притиском або по скла-дах, і нові словоформи, і неочікувано точні образи. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Забужко Оксана

Ніна Бічуя, письменниця: Лише тоді, коли президент зробить щось дуже вагоме, доведе, що його обрали недарма

3 березня 2014 р.

Пам’ятаємо сакраментальне, написане Ліною Костенко: «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». Письменниця Ніна Бічуя – не поет, але її новели та повісті – то вістря епохи, її зріз і біль.
«Оповідайте, дбаючи про істину, та хай кожен говорить тільки те, що бачив», – звертається до читача Ніна Бічуя у своїй найвідомішій новелі «Дрогобицький звіздар». Бути правдивою зі своїм читачем – великий талант. І він у Ніни Бічуї є. Промовляє до нас через слова та вчинки Митуси, Юрія Дрогобича, Лесі Українки… Говорить і сьогодні, коли правдивого слова так бракує.
Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Бічуя Ніна

Сергій Жадан про війну, церкву і ліву та праву ідеології

29 листопада 2019 р.

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Жадан Сергій

Олекса Негребецький, режисер дубляжу: Найтяжче перекладати “О май Ґад!”

15 лютого 2019 р.

Переклад фільмів для телебачення і кіно почався в Україні десь у 1992 році. Звичайно, займалися перекладом у нас і раніше, але на російську мову. А от саме на українську в масовому масштабі почала перекладати компанія, яку згодом назвали ICTV. Проте у 92-му  році вона була ще без назви. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Негребецький Олекса

Оксана Забужко про Донбас, Галичину, війну і «націоналіста» Медведчука

9 лютого 2019 р.

Джерело: Еспрессо

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Забужко Оксана

Тарас Прохасько, письменник: Вінценз. Єдиний субконтинент

р.

Станіслав Вінценз побудував літературний монумент колосальної, герметичної, особливої монокультури Східних Карпат. Філософ, есеїст, гуманіст центральноєвропейського літературного канону, Вінценз жив в епоху великих геополітичних змін у тій частині Європи, крізь яку неодноразово проходив кордон, змінюючи політику, релігію, абетку, змішуючи культурні коди. В монументальній тетралогії «На високій полонині» йому вдалося зафіксувати унікальний час, коли перетиналися і змішувалися цивілізації. Він описав субконтинент Центрально-Східної Європи, з його найважливішою ознакою – близькістю культур. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Прохасько Тарас

Ольга Гнатюк, письменниця: Львівська область – це ментальна провінція

27 січня 2019 р.

Фото Дмитра Ларіна

Олександра Гнатюк, ширше відома як Оля Гнатюк – перекладачка, громадська активістка та дослідниця. Зараз вона живе на два міста: у Варшаві, де народилася і де мешкають її чоловік та син, і в Києві, де Гнатюк працює в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Народилася у польсько-українській родині: її мати похо- дить із довоєнного Львова, а батько – українець із Холмщини. Історію своєї сім’ї вона описала у книзі «Відвага і страх», яка отримала гран-прі Форуму видавців у Львові (2015). Оля Гнатюк вивчала в університеті українську та російську філологію, пізніше своєю громадською позицією причинилася до розвитку польсько-українських відносин та поширення української літератури у Польщі. Оскільки тема коріння Олі Гнатюк вже широко обговорена в медіа, ми поспілкувалися про початки її громадського активізму на користь України у Польщі. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Філософії перекладу: Алла Татаренко

11 грудня 2018 р.

Їхніми творіннями насолоджуються. Іноді їх звинувачують у блюзнірстві; часом – узагалі не помічають. Із ними завжди розмовляють лиш про останній з черги перекладений опус, або про те, як хтось інший зіпсував твір знаного класика. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Оксана Забужко, письменниця: Яка ж прекрасна ідея людської смертності!

22 січня 2019 р.

Під час міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» у Луцьку відбувалася презентація перевидання «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» Оксани Забужко. Власне перед нею нам вдалося почати розмову про вибори, про мову, про сучасні проблеми людства загалом та фемінізму зокрема.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Забужко Оксана

Їх чують, але не бачать: робота перекладачів-синхроністів, на яку не здатен навіть найпотужніший комп’ютер

31 січня 2019 р.

У режимі реального часу перекласти з однієї мови на іншу не може жоден комп’ютер світу. Втім, із цим легко справляється перекладачі-синхроністи. Ба більше, вони можуть паралельно писати смс-ки, в’язати та розв’язувати кросворди. 5.ua поспілкувався з Анною Дорошенко, яка займається синхронним перекладом англійської та німецької мов, та спробував дізнатися секрети цієї професії

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ніна Бічуя, письменниця: Українці — живучі! І мова наша — живуча!

11 жовтня 2012 р.

У 1960-ті письменник Валерій Шевчук називав свою колегу по літературному цеху Ніну Бічую «королевою жіночої прози». Її твори пронизані глибоким психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо — вишукане й елегантне. На жаль, уже понад два десятиліття пані Ніна не пише… Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2011-2013", Бічуя Ніна

Ніна Бічуя, письменниця: З шести років я знала, хто такий Сталін і правду про Голодомор

11 червня 2016 р.

У художньому середовищі Львова постать письменниці Ніни Бічуї — особлива, непересічна. Ще в 1960-х авторитетні колеги називали її королевою жіночої прози, а критики писали, що її твори пронизані інтелектуальною напругою і психологізмом. 

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Бічуя Ніна

Юрій Андрухович, письменник: В книжках треба шукати здивування

квітень 2005 р.

Юрій Андрухович (1960 р.н.) — поет. Патріарх Бу-Ба-Бу (скорочення від “бубон-барабан-бутафорія”) — музичної групи, що її він уперше створив разом з Ігорем Небораком та Сашком Іздриком. Співвидавець часописів “Четвер-Імперія” та “Перевал 76”. Автор романів “Реінкарнація” (1992), “Московіяна” (1993), “Переверзії” (1996) та “Володар перстенів” (2003), а також есеїстичної книжки “Тринадцять ритуалів на місцевості” (2000). “Пісні для мертвого півня” (2004) — перша книжка поета.
      (Із анотації до останньої поетичної збірки Юрія Андруховича “Пісні для мертвого півня”)
Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2001 - 2010", Андрухович Юрій

Наталя Якубчак для #ПроЧитання: Переклала чотири дитячі книжки з німецької – і всі про зайчиків!

28 вересня 2017 р.

Фото: Оксани Тисовської

Наталя Якубчак — літературознавиця, літредакторка, перекладачка. Співпрацювала із часописом «Україна модерна», видавничим домом «Києво-Могилянська академія», видавництвами «Читаріум» та «ArtHuss». Була відповідальним редактором дитячих журналів «Абетка права» та «Правобукварик». Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"