Tag Archives: науковець

Галина Лавренчук, радіобіолог: Жоден комп’ютер будь-якої потужності за складністю ніколи не наблизиться до живої клітини

30 жовтня 2019 р.

Чергове інтерв`ю рубрики «ПАРАЛЕЛЬНІ СВІТИ» присвячене дивним прадавнім створінням, які сьогодні мешкають у наших живих клітинах, і по суті, стали їх енергетичними станціями – мітохондріям. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру: Ринок землі – це ще один крок у правильному напрямку. Що працює в західному світі, працюватиме й у нас

1 листопада 2019  р.

В уявленні українців з давніх-давен земля – сакральна. Ми за походженням глибоко аграрна нація. У роки комуністичного режиму українців від землі відчужували, а приватну власність ліквідували. Коли ріллю зробили “спільною, загальною”, це призвело до її страшного занепаду. З дитинства пам’ятаю бабине антирадянське прислів’я: “Гуртове – чортове”, – каже 46-річний Євген Дикий, екс-командир роти батальйону “Айдар”, директор Національного антарктичного наукового центру. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Олексій Комар, археолог: Якби залишилося германське населення, тут давно була б Західна Європа

27 жовтня 2019 р.

Прем’єра рубрики: ПАРАЛЕЛЬНІ СВІТИ. Світ, у якому ми з вами живемо, хоч і прекрасний, але, схоже, не єдиний. Науковці, фантасти та всілякі медіуми стверджують, що різних світів довкола нас, усередині нас, десь поза нами – аж кишить. Є паралельні, меридіанні, перпендикулярні реальності, такі, що рухаються по синусоїдній кривій чи по спіралі, лише зрідка перетинаючись із іншими реальностями, зокрема і з нашою. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Володимир Склокін, історик: Держава творить національну пам’ять, але забуває про різноманіття спогадів регіонів

1 листопада 2019 р.

Публічна історія вперше заявила про себе в 70-х роках ХХ століття у США, натомість в Україні її поява та стрімкий розвиток почався п’ять років тому з “вибухом” Революції Гідності. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Володимир Павлович, доктором фізико-математичних наук: Інститут ядерних досліджень супроводжує всі українські реактори

26 жовтня 2019 р.

Ядерні реактори треба не зупиняти, а відновлювати й будувати, розробляючи і освоюючи при цьому нові технології.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Мартін Шваб, нейробіолог: Відновлювати органи та їхні функції — це не фантастика

20 жовтня 2019 р.

Донедавна про таке йшлося хіба що в творах фантастів, а сьогодні про це говорять як про реальність.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ірина Дегтярьова, про те чи потрібна конституція для науки?

11 жовтня 2019 р.

© depositphotos/diego_cervo

Ірина Дегтярьова — кандидат філологічних наук, доктор філософії з політичних наук та адміністрування. Активна діячка об’єднань молодих учених в Україні та Європі. Заступниця голови Ради молодих учених при МОН України, радниця Європейської ради аспірантів і молодих учених Eurodoc, бере участь у роботі Експертної групи Європейської комісії з питань моніторингу кар’єри випускників.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Ірина Дмитришин, історик: Спотворені сторінки нашої історії необхідно вичищати від зайвих нашарувань

11 жовтня 2019 р.

Усім, хто цікавиться темою Гетьманщини, відома Ірина Дмитришин, яка завідує кафедрою українських студій у Національному інституті східних мов і культур у Парижі. Нещодавно дослідниця презентувала в Україні дві книжки. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Зенон Когут, історик: В Пенсильванії я став істориком, а в Гарварді я став істориком України

5 жовтня 2019 р.

Осінь з “Україною Модерною” продовжується розмовою з доктором Зенон Когутом, знаним українсько-канадським істориком, фахівцем з ранньомодерної доби. Учений розповідає про повоєнну втечу своєї родини від совєтів на Захід, про досвід дискримінації через українське походження, яке врешті, дало стимул досліджувати Історію України. Також в розмові про українське наукове середовище Гарварду, про працю в Пентаґоні, директорство в Канадському Інституті Українських Студій, важливі проекти підтримки українських істориків на світанку незалежності др. Когут ділиться своїми думками про потребу досліджень ранньомодерного періоду, український ґранд-наратив та коріння ідентичності. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Довго запрягали, а як поїдемо?

5 жовтня 2019 р.

Національний фонд досліджень розпочинає роботу.

Нарешті! — полегшено зітхнули науковці, дізнавшись про призначення виконавчого директора Національного фонду досліджень (НФД), а значить — і запуску Фонда.  Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Костянтин Курилишин, завідувач відділу україніки Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника: Тішитись малим і велике “Діло”

8 жовтня 2019 р.

Представлення минулого тижня у Львівській національній науковій бібліотеці імені Василя Стефаника п’ятого тому багатотомника часопису «Діло» (Львів, 1880-1939 рр.): матеріали до біобібліографістики» стало помітною подією як у середовищі львівського наукового світу, так і для науковців України. Принаймні на неї набігли десятки вченого люду, як місцевого, так і зі сусідніх областей та столиці. І не заради звичайної цікавості, а через те, що усі, хто займається вивченням будь-яких історичних, історико-культурних чи інших процесів Галичини чи України ХІХ – початку ХХ століть, без штудіювання «Діла» обійтися просто не можуть. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Сергій Плохій, історик: Україна опиняється у ситуації передвоєнної Чехословаччини або Польщі. Але є й відмінності

2 жовтня 2019 р.

Сергій Плохій, історик, професор Гарвардського університету, автор бестселерів “Ялта – ціна миру”, “Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи” в ефірі програми телеканалу Еспресо “Студія Захід з Антоном Борковським” про те, як і чому великі держави “здають” своїх слабших союзників

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Плохій Сергій

Микола Багров у проекті Усна Історія Незалежної України 1988 -1991 (рос.)

14 червня 1996 р.

Микола Васильович Багров – радянський та український політичний діяч, доктор географічних наук, професор, академік НАНУ (з 2010). З 1970 працював у партійних органах, у 1989–1991 – перший секретар Кримського обкому КПУ, народний депутат України (1990–1994), з січня 1992 по лютий 1994 – голова Верховної Ради Республіки Крим. Один з авторів першої Конституції Криму. З 1999 – ректор Таврійського національного університету імені В. Вернадського.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "1996-2000", Усна історія Незалежної України 1988 - 1991

Ігор Козловський, релігієзнавець, мислитель, колишній в’язень Кремля: У полоні я отримував записки на млинцях та шкірці банана

3 вересня 2019 р.

Журналістське покоління нашого часу – щасливчики ще й тому, що ми можемо наживо спілкуватися з Ігорем Козловським. Про себе я називаю його – наш Віктор Франкл. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Едуард Андрющенко, історик: Чекісти проти духів (рос.)

18 вересня 2019 р.

Как КГБ имитировал бурную деятельность. Рассказывает историк Эдуард Андрющенко, работающий в рассекреченных Киевом архивах Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Serhii Plokhy: Americans objected to Stalinism, not socialism

The Harvard historian on the tale of a US-Soviet operation in 1944 – and his fascination with Britain’s angry young men

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Плохій Сергій

Ольга Коляструк, історик: Подолання радянського починається з себе і дається дуже важко

23 вересня 2019 р.

На початку осені «Україна модерна» запросила до розмови Ольгу Коляструк – докторку історичних наук та провідну дослідницю у царині історії радянського повсякдення. Гостя ділиться спогадами про сім’ю, рідну домівку, навчання і вчителювання у школі. Згадує про те, як минуле її репресованої родини впливало на її професійний розвиток. Пояснює, чому вирішила докорінно переписати свою кандидатську дисертацію, попри рекомендацію до захисту. Розповідає про своє перше знайомство з історією повсякдення, її становлення, перспективи розвитку та інституціоналізацію в Україні. Розмірковує над тим, як міждисциплінарні діалоги дозволяють зрозуміти і пояснити радянськість в минулому і сучасності. Дає корисні поради молодим дослідникам історії радянського повсякдення. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Енн Еплбаум, американська журналістка та історик: Спільні страхи Путіна і Сталіна

21 вересня 2019 р.

Відома американська журналістка та історик Енн Еплбаум дала ексклюзивне інтерв’ю Радіо НВ про майбутнє відносин України і Росії, спільні риси Сталіна і Путіна, а також взаємну українсько-польську історію.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Марта Дичок у проекті Усна Історія Незалежної України 1988 -1991 (англ.)

27 січня 1996 р.

Марта Дичок ‒ канадійський науковець і журналіст українського походження. Викладач кафедри історії та політичних наук в Університеті Західного Онтаріо та працівник Центру європейський, російських та євразійських студій при Торонтському університеті. У 1991‒1996 працювала в Україні журналістом The Guardian and Radio Canada International і читала лекції в університеті «Києво-Могилянська Академія».

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "1996-2000", Усна історія Незалежної України 1988 - 1991

Стефан Машкевич, історик: Двоє німців намагалися залагодити українсько-російські відносини 100 років тому

31 серпня 2019 р.

Сто років тому останні літні дні – 30–31 серпня 1919 року – видалися для Києва дуже насиченими. До міста увійшли одразу три армії. Із заходу – армія УНР разом з союзною Галицькою армією. Українські війська змусили відступити Червону армію. Між тим, з південного сходу, до Києва невдовзі увійшли російські білогвардійці – підрозділи Збройних сил Півдня Росії чи то денікінці. Подальші події мали великий вплив на перебіг української національно-визвольної боротьби, а також російської громадянської війни.

Про те, що відбувалося в Києві наприкінці літа 1919-го Радіо Свобода спілкувалося із дослідником історії Києва, автором книжки «Два дні з історії Києва» Стефаном Машкевичем. Читати далі

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"