Оксана Сироїд, політик: Воєнний стан в Україні Ми повинні зробити все, щоб “смерть” України була невигідна Росії

7 грудня 2018 р.

 

Джерело: Радіо НВ

Advertisements

Іван Крулько, депутат: Тарифи ростуть: хто винен, що субсидій вистачить не всім

5 грудня 2018 р.

Енергоефективність допоможе Україні не залежати від продавців газу

Олег Василишин, депутат ЛМР: Говорити до Людини, а не до Посади і Крісла

4 грудня 2018 р.

Директор банку про гроші, проблеми і вміння переключатись у важкі хвилини.(Депутат ЛМР — фракція «Об’єднання «Самопоміч», член постійної комісії із питань фінансів та планування бюджету)

Отар Ґріґолія, грузинський депутат: Треба створювати чесні умови для бізнесу, але із захистом своїх національних інтересів

27 листопада 2018 р.

Під час 28-го Економічного форуму, який відбувся в польському місті Криниця-Здруй, Тиждень поспілкувався з депутатом сакребуло (міської ради) Тбілісі, головою комісії з економічного розвитку, інвестиційної політики та міжнародних відносин, щоб з’ясувати, як можна зробити країну привабливою для міжнародного бізнесу та як боротися з токсичними інвестиціями.

Стюарт МакДональд, парламентар Великої Британії: Російські медіа платять нашим депутатам, щоб вони приїхали у студію

14 листопада 2018 р.

Стюарт МакДональд, член парламенту Сполученого Королівства, розповів «Детектору медіа», скільки RT платить британським політикам за зйомку та чому головна редакторка цього медіа звинуватила його в безумстві.

Степан Хмара у проекті Усна Історія Незалежної України 1988 -1991

22 січня 1996 р.

Оксана Юринець: У Варшаві відчули себе серед друзів, які розуміють наші проблеми

20 червня 2018 р.

У Варшаві та Свіноуйсцє відбулося дводенне Х засідання Парламентської асамблеї Україна-Польща. Першого дня депутати України і Польщі обговорили енергетичну безпеку в регіоні та координацію дій двох країн щодо блокування будівництва «Північного потоку-2», військову співпрацю та перспективи поглиблення відносин України з ЄС і НАТО, а також співпрацю у сфері молодіжного обміну. За результатами першого дня ухвалили спільну резолюцію, в якій, зокрема, засудили російську агресію і закликали Москву звільнити усіх українських політв’язнів. Другого дня депутати відвідали LNG-термінал для скрапленого газу в Свіноуйсцє, що на узбережжі Балтійського моря. Серед учасників української делегації була член Групи міжпарламентських зв’язків України з Польщею Оксана Юринець. Polukr.net розпитав її про досягнення та враження від поїздки.

Оксана Сироїд, віце-спікер ВРУ: Польська політика загрожує громадянам України в Польщі

9 лютого 2018 р.

У вівторок, 6 лютого, президент Польщі Анджей Дуда підписав правки до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП), попередньо прийняті в Сеймі та Сенаті. Потім відправив їх в Конституційний суд, аби той перевірив її на відповідність принципам дотримання свободи слова. Правки передбачають кримінальну відповідальність за вживання термінів «польські табори смерті» та заперечення злочинів «українських націоналістів», які співпрацювали з Третім Рейхом проти громадян Другої Речі Посполитої. Ці правки спричинили скандал у відносинах Польщі з Україною та Ізраїлем.

Рефат Чубаров, народний депутат України: Говорити про розподіл риби в Азовському морі поза контекстом про окупацію Криму – це нонсенс

26 жовтня 2018 р.

Ситуація навколо скандального засідання у Києві російсько-української комісії з питань рибальства в Азовському морі все ще не отримала належної оцінки в українському суспільстві. Народний депутат України Рефат Чубаров вважає, що факт приховування в посольстві РФ у Києві російського чиновника Ігоря Рульова, який побував минулого року в окупованому Криму, а тепер прибув в Україну з місією “розділу риби” в Азовському морі, вимагає, як мінімум, ноти протесту з боку МЗС України.

Оксана Юринець, депутат: Співпраця України та Польщі може стати поштовхом для всієї Європи

15 грудня 2016 р.

Народний депутат України, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща Оксана Юринець в інтерв’ю виданню Polukr.net розповіла про нові формати співпраці українських та польських депутатів і про складнощі пошуку компромісу між державами.

Вікторія Сюмар про мовні квоти на телебаченні: галузь чинила спротив, але справа того була варта

12 жовтня 2018 р.

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики — про мовні квоти, медіареформи, майбутні вибори та особисте життя, яке стало публічним.

Василь Гацько: «Демальянс» має стати платформою для об’єднання партій та адекватних депутатів парламенту (повна розмова)

2 листопада 2015 р.

Нечисленні біґ-борди з гаслом «Петя боїться Гацька. Демократичний альянс», які з’явилися напередодні місцевих виборів у Києві, наробили немало галасу в соціальних мережах. Над ними відверто кпили, висміювали, зазначаючи, що партія могла б пустити гроші й на більш адекватну рекламу. Однак, каже голова «Демальянсу» Василь Гацько, своє головне завдання така знахідка піарників виконала: про партію почали згадувати в медіа, її почали краще впізнавати.

Святослав Шеремета: Нинішня молодь стане тим поколінням, яке залишить у минулому історичні конфлікти України та Польщі

3 квітня 2015 р.

Депутат Львівської обласної ради, заступник голови постійної комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв воєн та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Святослав Шеремета розповідає про складний процес пошуку історичного порозуміння та примирення навколо дражливих та болісних історичних питань українського та польського народів.

Мустафа Найєм, депутат: Ми дуже близькі до кримінальних справ проти учасників Революції Гідності

18 вересня 2018 р.

Наш сьогоднішній гість – депутат парламенту Мустафа Найєм. Напевно найяскравіший спікер Верховної Ради в історії Іван Плющ колись говорив: “Чим ближче вибори, тим більш активною стає прокуратура”. Останні події яскраво підтвердили правоту цієї формули.

Сергій Рудик, народний депутат України: Бойове злагодження, ураження цілі й вихід із вогневої позиції – все за 5 хвилин

28 вересня 2018 р.

У ЗМІ пройшла новина: «Народний обранець став командиром взводу артилерії». Як ми з’ясували – це народний депутат Сергій Рудик, перший із 371 депутата-чоловіка Верховної Ради цього скликання, який добровільно пішов на військову службу і уклав контракт із ЗСУ.

Київ без обличчя. Як “Самопоміч” позбулася Гусовського

10 вересня 2018 р.

фото: golos

Оксану Сироїд ми випадково зустріли в кулуарах Верховної Ради під кінець робочого дня в п’ятницю. Вона спокійно погодилася роз’яснити позицію партії, але запропонувала присісти на великий підвіконник. Отак прямо на підвіконнику в кулуарах УП записала цю розмову.

– На чому базується рішення “Самопомочі” про виключення з партії депутатів Київради?

– Почнемо з пана Марченка. Стосовно цього депутата надходили сигнали від різних середовищ про його “доброчесність” впродовж останніх двох років. Були сигнали про його бізнес у Росії та в окупованому Криму – після того, як почалася війна, він відкрив офіс у Москві і в Криму. Люди кажуть, я не можу цього стверджувати, що це було зроблено в інтересах Фірташа. Ми зверталися до фракції Київради, щоб вони самі дослідили ці звинувачення і вжили якихось заходів.

– Тобто ви говорили Гусовському: “Виріши цю ситуацію”?

– Так. Ми говорили про це багато разів і з ним особисто, та з фракцією.– Коли ви почали цю розмову?

– Я почала цю розмову з того моменту, коли стала головою міської партійної організації, тобто десь з осені минулого року. Проблема була в тому, що Гусовський ігнорував претензії. Він вважав, що це питання фракції Київради, що в них є команда і вони повинні захищати Марченка, незважаючи на його дії.

– Без Гусовського ви не могли розібратися з Марченком?

– Він не член партії. Тобто його могла виключити лише фракція, або він самостійно міг скласти мандат. У якийсь період часу Марченко написав заяву, тоді начебто не було голосів на його відкликання, і він потім повернувся до роботи.

Ми неодноразово звертали на це увагу, я неодноразово приходила на їхню фракцію і намагалася людям пояснити, зокрема стосовно бізнесу в окупованому Криму і Росії. І коли людина мені пояснює “мы людям помогаем”, я кажу: “Ви безкоштовно надаєте допомогу?”. “Нет, за деньги”.

То я кажу, що це ведення підприємницької діяльності на окупованих територіях, а не правова допомога. Для нас це неприйнятно, “Самопоміч” категорично виступає проти ведення підприємницької діяльності з Росією.

– Чому тоді ви аж зараз за це взялися?

– Ми зверталися щодо цих питань. Потім виникли питання із землею. Громадські активісти зверталися до Київради і до нас. Тих активістів наші київські депутати назвали нехорошими словами, а нам постійно розповідали, що це божевільні. Ми мали довіру до наших депутатів, це ж наші колеги… Довіряли фактично до моменту ухвалення цих останніх двох рішень про виділення землі.

Ми збиралися в липні міською організацією, запросили фракцію, намагалися з людьми говорити, але вони заперечують репутаційний ризик від такої діяльності. Оскільки київська фракція не робила розслідувань, ми взялися за це самі і перевірили. Було розслідування, яке проводив виконавчий комітет партії, і інформація, яку знайшли, нас утвердила в тому, що ми маємо справу з недобросовісною людиною.

– Скільки взагалі було рішень про виділення землі родині Марченка?

– Там є дві групи землі: берегової смуги і під забудову. Земля берегової смуги захоплена незаконно, її начебто купила дружина Марченка, а згодом продала двом юридичним особам, які пов’язані з Марченком. І коли прокуратура почала вимагати повернення цих земель назад у комунальну власність, то дружина Марченка як колишній власник подала зустрічний позов, щоб зупинити повернення.

Друга частина – це земля під забудову. Там була одна ділянка придбана, а інша захоплена. Фактично, вони побудували будинок, який уже був на іншій ділянці. Потім вони оформили цю іншу ділянку, тому що там стояв уже збудований будинок. Після цього в документах вони посунули будинок на іншу ділянку. Тобто той будинок пересувався кілька разів.

Далі приймається рішення про приватизацію на дружину, потім на особу з прізвищем Макодзеба, яка є залежною від них. Тобто в кінцевому результаті ми говоримо про чотири ділянки, і ще чотири є захоплені.

– Ви виключили Гусовського. Він за ці рішення голосував?

– Мені зараз важко сказати з пам’яті. Не за всі рішення, за останнє рішення він точно не голосував, бо йому вже всі звернули увагу на ризики. Але найприкріше, що їхня фракція не готова з цим впоратися.

Сергій цілеспрямовано уникав вирішення цієї ситуації. Він є людина, яка відповідає за процес. Він мав захистити від цього.

– Ви описали Марченка як не дуже добросовісну людину, але де ви були раніше? Як ця людина потрапила до команди “Самопомочі”?

– Сергій Гусовський взяв його в команду.

– Ви хочете сказати, що вся історія стосовно виключення ваших депутатів стосується лише історії землі Марченка, і що фракція міської ради нічого з цим не хотіла робити?

– Кожна фракція працює автономно, я не можу сказати, що були якісь історії… Розумієте, коли виникає проблема, яка стосується репутації всієї партійної організації і безпеки тисяч людей, то це вже не питання Марченка. Це питання, наскільки люди, які сьогодні є в “Самопомочі”, можуть нести загрозу для самої “Самопомочі”.

– Гаразд, які у вас претензії до Гусовського, крім історії з Марченком?

– Ще раз кажу, у нас автономна фракція Київради. Просто ця історія показала тектонічні розломи в системі цінностей. Це не історія з Марченком, це історія цінностей.

– Ви ж могли в Марченка забрати мандат, без виключення частини команди?

– Якби наші колеги з фракції хоча б визнали факт, що ці рішення були недобросовісними, тоді би можна було про щось говорити і якось виправити це. Але коли люди заперечують сам факт недобросовісності цього депутата, стаючи в кругову поруку, – це значить, що вони несуть загрозу всій партії.

Сергій Гусовський: “Телефонний дзвінок Садового не має впливати на результати нашого голосування”

Сергій Гусовський

фото: pershi.com

Сергій Гусовський запросив кореспондента УП до партійного офісу “Самопомочі” ввечері в п’ятницю. Через різкі переміни він дуже заклопотаний та проводить зустріч за зустріччю. Буквально за годину до нашого приходу до кінця не було зрозуміло, чи ми зможемо поговорити наживо, чи запишемо цю розмову по телефону.

Врешті, вмостившись у своєму робочому кріслі, він просить помічницю принести йому чай. За кілька хвилин Гусовський пив чай з чашки, де написано “Самопоміч”. “Не встигли замінити”, – дещо зніяковіло говорить він і починає розповідати свою версію подій.

– Пане Сергію, як ви дізналися, що вас виключають з партії?

– У четвер відбулися збори. Вони почалися з доповіді голови контрольної комісії об’єднання “Самопомочі”. Він зачитав висновки комісії, утвореної виконкомом київської партійної організації.

Ця комісія складалася з чотирьох людей, вони досліджували питання, пов’язане з землею, 10 соток, які виділили пані Макодзебі, яка є родичкою Марченка. Зачитали це дослідження, далі зачитали всю інформацію про статки Марченка, про статки його родини…

– Зачекайте, але там звинувачення у виділенні 1,4 га!

– Просто треба розуміти, що все питання піднялося тому, що 10 липня було проголосовано 10 соток приватизації пані Макодзебі. Але теж йшлося про 1,4 га і всю історію приватизації. Тобто була складна велика презентація того, що таке активи пана Марченка. З однозначними висновками, що все це не збігається з цінностями “Самопомочі”.

Після закінчення доповіді було обговорення. Виступали і члени фракції Верховної Ради, міської ради і просто члени партії з київського осередку. Була дуже гаряча дискусія, і в певний момент Оксана Сироїд підвела риску як головуюча на засіданні і передала слово Олегу Лаврику (народний депутат з фракції “Самопоміч” – УП). Він зачитав протокол засідання виконкому партії.

Тобто рішень жодних ці загальні збори не приймали. Це було обговорення заради обговорення.

– Тобто виконком провів засідання ще до ваших зборів?

– Виконком перед цим засідав. Мені достеменно не відомо, коли саме.

– Ви опублікували відеозвернення, де звучать такі слова: “На початку виборчих перегонів острах керівництва партії щодо київської команди став причиною рішення” про ваше відкликання. Що ви маєте на увазі, коли говорите про “острах керівництва партії” і “напередодні виборів”?

– Коли розглядалося питання Марченка, маю на увазі, коли воно розглядалося в Київраді на пленарному засіданні, мені подзвонив Садовий і сказав: “Ви знаєте наше ставлення до Марченка? Не треба голосувати за це”.

До Марченка в “Самопомочі” ставлення, яке можна назвати упередженим. Але в нас немає практики казати “єсть”, коли хтось дзвонить і щось хоче.

– А Садовий хотів би, щоб було так?

– Садовий подзвонив і сказав, що не треба підтримувати питання землі. У той день дзвонив Садовий і Лаврик. Я просто хотів би наголосити на тому, що ми заздалегідь повідомили, як ми будемо голосувати. Але з цього приводу не надходило жодних коментарів юридичного, політичного, будь-якого характеру. Нічого не було на президії, на погоджувальній раді.

Під час формування порядку денного так само нічого не відбувалося. У день голосування надійшов дзвінок, один, другий. Голосування відбулося – 78 голосів було “за”. У тому числі 8 голосів від “Самопомочі”.

Для того, щоб було прийнято рішення, потрібен 61 голос Київради. Тобто ці 8 голосів “Самопомочі” не були ключовими для цього рішення. Отже, телефонний дзвінок не має впливати на результати нашого голосування в принципі.

– Ви також уточнили, що все сталося напередодні виборів. Ви незручні в команді? Як це розуміти?

– Я не виключаю, що ми недостатньо ручні. Якщо нам дзвонять, а ми не підкоряємося телефонному дзвінку – може, це не влаштовує.

Нас чекають президентські, а потім парламентські вибори. Може, там будуть якісь моменти, коли це важливо, щоб ми швидко зреагували на телефонний дзвінок. А ми того не робимо.

– Про президентські вибори. Вам пропонували очолювати київський штаб, формувати якусь команду? Була якась така розмова в партії?

– Я думаю, що якби це відбулося на рівні попередніх консультацій, то в будь-якому випадку воно не є фактом, на який слід посилатися. Я знаю, що є озвучені ключові проекти, з якими “Самопоміч” виходить у передвиборчий процес.

Це – пенсійний калькулятор, тобто допомога пенсіонерам обрахувати пенсії. Це – безоплатна медична допомога: можливість поміряти тиск, взяти аналіз крові на цукор і так далі. І допомога в питаннях ЖКГ чи ОСББ. Це три ключові напрямки, по яких “Самопоміч” йде.

– Коли це має початися?

– Воно вже почалося по всій Україні. У нас можуть бути жваві дискусії. Але, безумовно, тут дуже тонка етична лінія… Це навряд чи є чимось, що є фундаментальною ідеологічною засадою “Самопомочі”.

– Як взагалі львівська команда намагається співпрацювати з київською? Збоку видно, що львів’яни закриті, не виносять якісь речі у ЗМІ, роблять усе тихо.

– Я буду всіма силами намагатися втриматися від оціночних суджень. Але я можу сказати, що два тижні тому без жодних попереджень нас залишили без адміністративного доступу до сторінки Facebook “Самопоміч. Київ” і до сайту “Самопомочі”. Це два ресурси, які ми розвивали всі ці чотири роки.

Пояснили, що йде реструктуризація управлінського характеру і оскільки виборчі перегони, то оптимізація, реструктуризація, і тепер там якийсь хлопець за це все відповідає. Але просто це відбулося от так.

– Садовий сам приймає рішення в партії? Хто на нього впливає з партійців? Часто говорять, що Березюк – його мозок?

– Зрозуміло, що є найближче коло. Це Березюк і Лаврик. За комунікаційні питання відповідає Остап Процик. Фахова людина в питаннях комунікації. Це, думаю, найближче коло. Далі можна подивитися склад політради і виконкому. Фактично, Олег Лаврик – партійний адміністратор, Олег Березюк як ідеолог.

– На президентських виборах Березюк буде стратегом? Давайте не будемо лукавити, що Садовий не збирається на вибори.

– Я знаю, що Єгор Соболєв ставив ультиматум, що якщо не будуть звільнені ті, хто голосував за 10 соток Марченка, то він піде з “Самопомочі”. Я не виключаю, що в нього є амбіції балотуватися в президенти.

– Ви думаєте, що може бути кілька кандидатів?

– Я не знаю, чи будуть праймеріз. Звісно, про це, мабуть, було б варто говорити в партії.

Я просто до цього приклад навів – внутрішньопартійна дискусія, яка відбувалася майже протягом трьох годин, закінчилася зачитуванням протоколу виконкому.

– Як ви думаєте, Садовий піде на президентські вибори? Чи буде в партії хтось інший?

– Я вам можу дуже щиро сказати, що навіть гадки не маю.

– Це такий характер Садового, що він настільки непередбачуваний, що його не можна зрозуміти?

– Я думаю, що рішення буде озвучено в самий останній момент. Наразі можна тільки посилатися якось… не знаю, мольфарів, мабуть, треба запрошувати до колективного аналізу.

Андрій Іванович зараз робив вояж по Україні, зустрічався в різних містах. У принципі, з цього можна зробити висновки, що це підготовка до президентської кампанії. Але, наприклад, є ще Оксана Сироїд – людина амбітна, юрист, коментує багато питань…

– Я вас слухаю – тут чорт ногу зломить! Одні кандидати.

– Я вже трьох назвав. Думаю, кожен з них по-своєму бачить свою перспективу.

– Давайте детальніше поговоримо про Марченка. У партії кажуть, що саме ви запросили його в команду. Це правда?

– Коли ми формували список на вибори в 2015 році, пропозиції надходили з різних сторін. Ключовими двома сторонами були колеги зі Львова і ми тут у Києві. Оскільки Роман живе в Києві, то його кандидатура надійшла з нашого боку. Але в нас існувало правило – не було квот, але було правило вето. Я міг накласти вето на будь-яку кандидатуру, яку пропонували зі Львова. І так само з їхнього боку. З кожним кандидатом ми проводили співбесіди, де були присутні або Олег Лаврик, або Олег Березюк. Вони могли сказати “ні”. У випадку Марченка вето не було.

– Ви давно знайомі з ним?

– Ні, ми з ним познайомилися якраз під час формування команди.

– Зараз багато говорять у партії, що він як юрист свого часу працював і з Дмитром Фірташем, що з 2015 року в нього якийсь бізнес у Криму. Ви про це все знали?

– По кожному з кандидатів були перевірки, дивилися, чим людина займалася, її статки. Якщо виникало питання, то тоді накладалося вето. Жодних питань такого штибу до Марченка не виникало.

– Але депутати “Самопомочі” кажуть, що в його фірми є офіс у Криму.

– У них є офіс у Криму, наскільки я знаю. На те є пояснення – що він представляє інтереси українських громадян. Я думаю, що з питань безпосередньої бізнесової діяльності буде точніше говорити з Романом Марченком.

– Скільки взагалі “Самопоміч” просила вас виключити його з фракції?

– Формальних вимог виключити з фракції до мене не надходило. Це було в якомусь спілкуванні: “Просто щоб не мав зайвого клопоту, щоб ми не займалися налагоджуванням якихось індивідуальних стосунків, коли тобі ця історія муляє, то, може, краще просто піти?”.

– У вас до Марченка є претензії як до людини, якій виділяли землю? Чи все це було законно?

– Я можу ще раз повторити, юристи дали свої висновки, і ці висновки були позитивні. Ніхто поки не довів, що такий висновок є некоректним. Тобто є претензії, але на ці претензії не дали можливості відповісти.

– І ви не погоджуєтеся з цим висновком взагалі?

– Я вважаю, що якщо є сумнів у юридичній площині, то це треба з’ясовувати в юридичній площині. Казати, що в нас достатньо сумнівів, а сумнівів достатньо для того, щоб сказати “це не годиться”, то я думаю, що так у правовій державі не має бути.

Бо сумніви інколи можуть бути керовані емоціями або замовленням.

– Чому тоді його так хотіли виключити з фракції і чому забрали вас? Яка причина?

– Ми не слухаємося телефонного дзвінка, наприклад. Я можу сказати, що законопроект про столицю є недолугим. Тобто я не хочу багато речей коментувати, бо життя…

– Я хочу зрозуміти, чи був у вас глобальний конфлікт, що ви просто не могли співіснувати?

– Я ж там одне слово використав у цьому відеозверненні – “неручні”.

– Від вас вимагають скласти мандати. Ви особисто готові скласти мандат?

– Мені ж мандат вручала не партія. Наприклад, ті ініціативи, які будуть розглядатися на Київраді у вересні, мають дуже різний характер. Це і питання розірвання інвестдоговору на Поштовій, тобто питання створення музею на Поштовій. Це питання бюджетного регламенту, так само буде розглядатися питання захисту ландшафтного парку на Осокорках. Там 176 га, банк “Аркада” збирається побудувати 40 25-поверхівок. У нас є рішення про те, щоб розірвати один з договорів оренди і не продовжувати інші чотири договори оренди.

Це тільки у вересні ключові питання. Ще є питання, які в процесі.

Я вважаю, що зараз скласти мандати – це процедури, коли суб’єкт проекту зникає, і це фактично означає, що цей проект рішення припиняє існувати.

– Озвучте варіанти, у якому форматі ви далі можете працювати в Київраді.

– Може бути вихід з фракції і, відповідно, перебування в позафракційному форматі, це може бути формування депутатської групи. У нас третина членів фракції – це юристи. Я гарантую, що ми сформуємо якісну позицію і в понеділок приймемо рішення.

– Можете приєднатися до якоїсь іншої команди? Наприклад, до БПП чи інших людей, з якими ви могли б співпрацювати?

– Ні, ми не будемо ні до кого доєднуватися, бо це би точно було некоректно. Обратися від однієї політичної сили, а потім приставати до іншої, я вважаю, це було б некоректним.

 

 

 

 

 

 

Розмовляв Роман Кравець

Дмитро Білоцерковець, депутат: Паркувальну реформу можуть відтермінувати на півроку

30 серпня 2018 р.

В кінці вересня набирає чинності Закон щодо реформування сфери паркування.

Сергій Лещенко, депутат: Порошенко і його команда крадуть наш час

21 серпня 2018 р.

Ми наздоганяємо навіть не Польщу чи інші європейські країни, а свої ж економічні стандарти часів Ющенка або Януковича. Женемося за своїм минулим, – каже народний депутат Сергій Лещенко

Лесь Танюк: Комуністи у серпні 1991-го самі собі вирізали апендицит

24 серпня 2018 р.

Лесь Танюк (1938-2016)

Шістдесятник, театральний режисер і політик, народний депутат Верховної Ради першого демократичного скликання Лесь Танюк був одним із тих, хто очолював опір ГКЧП в столиці України 19-21 серпня 1991 року. Фрагмент спогадів, записаних майже двадцять років тому.

Андрій Білецький: Наші хлопці – українофіли, а не ксенофоби

7 серпня 2018 р.

Коли в редакції ІА “Конкурент” один за одним почали з’являтися татуйовані та кремезні “азовці”, я зрозумів, що через клятого Лучика знову ризикую “піднятися на ешафот”. На щастя, чоловіки-націоналісти виявилися не такими радикальними, як про них зазвичай говорять, і нормально сприйняли ліберальний жарт мого головного редактора, в якому була задіяна колорадська стрічка.