28 квiтня 2010 р.
У рамках святкування свого 15-річчя літературна агенція «Піраміда» 23 квітня, на Міжнародний день книги, ознайомила журналістів із закуліссям видавничої діяльності й продемонструвала процес народження книжки. Епіцентр відзначення ювілею очікують під час Форуму видавців восени — на цей час готують новинки, зокрема від брендових авторів «Піраміди» — Марії Матіос, Василя Ґабора, Юрія Винничука. А статистику виданих за 15 років книжок «Піраміда» саме підраховує, але це — сотні назв. Читати далі
Advertisements
Моя розмова – з українськими видавцями, письменниками, публіцистами, громадськими діячами і просто неперевершеними витівниками – братами Капрановими. Їхньому винахідництву таки направду немає меж: то вони організують конкурс секс-символів української літератури, то вирішать перекласти Конституцію України мовою… віршів, то змусять наших улюблених авторів готувати оригінальні страви та так, аби нагодувати всіх відвідувачів книжкового ярмарку! Та наразі говоритимемо не про це, а про любов братів до читачів, до книжок і, звісно ж, до їхніх дружин та дітей. 
Упродовж 2018 року 60% українців не прочитали жодної книжки. Такі дані опитування, що провів Київський міжнародний інститут соціології.
Чи можна перетворювати стаканчики з-під кави на книжки, чому села, що читають, кращі за села з хорошими дорогами, навіщо видавництву відкривати приватну школу? Ми поспілкувалися з Віктором Кругловим, директором видавництва «Ранок», про екологію, видавничий ринок, інновації в освіті та нові технології. 
Ілля Стронґовський живе у Житомирі, працює дизайнером. Він не вказує свого імені, а прізвище пише з маленької літери. Він, тобто «стронґовський» – окрім особистості, ще й бренд, над яким сам автор працює кілька років. Він – автор збірки віршів із «прозаїчною» назвою «Глибоковроті» (видавництво «Факт»), яку досить просто пояснює. «На той час у мене було кредо: «Справжня творчість має йти з середини, – казав Стронґовський. – Воно й втілилося у назву книжки. Хоча насправді, це – данина тенденції називати книжку назвою одного з віршів, які туди увійшли». Також переклав українською Чака Палагнюка «Бійцівський клуб» та Чарльза Буковскі «Поштамт». Останній, зокрема, визнали «Книжкою року-2008» у номінації«Сучасна зарубіжна проза». Проте, не обійшлося і без критики. 
Як і чому виникла ідея створити «Локальну історію»?
Моя сьогоднішня співрозмовниця виросла в письменницькій родині, де дуже любили книги і мали велику домашню бібліотеку. Пані Марина, сміючись, згадує: «Про нас казали, що ці Гримичі на книгах сплять, книги їдять і книгами заїдають». 
Економічна криза давно вже насувається на нас звідусіль. Декого звільняють з роботи, декому затримують заробітну плату. Хтось купуватиме менше м’яса і каперсів, а хтось – менше ходитиме в кіно і більше братиме книг в бібліотеці, а не купуватиме їх. Ситуація кризи є загрозливою не лише для металургії або нафтовидобувної галузі – впритул вона торкається і книговидання. Про це і про багато іншого ми говорили з головним редактором видавництва «Факт» Леонідом Фінкельштейном. 
Про що, для кого і в яких форматах інформуватиме «Великий Київ», розповів видавець Віталій Усенко.
Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Га» безперечно можна назвати найуспішнішим з-поміж інших в Україні. Кожна нова книга – це велика чи мала, але «прем’єра». Вже традиційно нові видання презентують на Форумі видавців у Львові. Саме тут ми вирішили поспілкуватись із директором «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Ги» Іваном Малковичем. 
Український переклад графічного роману Лів Стрьомквіст “Заборонений плід” викликав у мережі бурхливу реакцію. Частина читачів захоплені роботою шведської письменниці, інша – засуджує, називає сороміцькою та закликає заборонити видання. Книга вийшла у київському видавництві “Видавництво”. Про що книжка, чи потрібне сексуальне виховання в українських школах, та чому фемінізм, як явище має позитивний вплив на суспільство 
Вона стала директоркою міжнародного літературного фестивалю у 18 років, а зараз поєднує цю роботу з посадою головної редакторки видавництва та кураторки міжнародних проектів із промоуції української літератури за кордоном. Уже котрий рік поспіль Meridian Czernowitz – це те, про що вона думає щороку, щодня, здається, 24 години на день. Думає і реалізовує. Про організацію однієї з головних літературних подій України, команду, яка перетворилася на родину, виконану обіцянку Померанцева та листи зі вказівками Жадану – у розмові з Євгенією Лопатою на Opinion.
Головний редактор всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги», публіцист, автор книг і численних публікацій з ідеології українського націоналізму, громадський діяч Віктор Рог презентував в Івано-Франківську свою книжку «Ієрархія національних пріоритетів» та працю Михайла Колодзінського «Воєнна доктрина українських націоналістів».
Роман Малиновський – не просто видавець, а двічі видавець. Він є співзасновником та головним редактором «Вавилонської бібліотеки» (яка починалась як перекладацький проект, та з 2017 року стала повноцінним видавництвом). Минулого року він заснував ще одне видавництво — «Цивілізацію». 
Іван Малкович якихось особливих представлень не потребує. Без нього просто складно уявити українське культурне життя останніх десятиріч. Надзвичайно тонкий, поліфонічний поет, чиї вірші для багатьох є маркером цілого покоління, «творець порцелянових міст» і різдвяних феєрій. А за сумісництвом – ще й успішний видавець, очільник чи не найрейтинговішого українського видавництва. Там, біля ґанку «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», навпроти столичної Бессарабки, я й зустрів Івана, котрий якраз припарковував авто. Часу Малкович мав небагато, але розмова, розпочавшись в офісі, плавно перейшла всі часові формати й закінчувалася уже в сусідній кав’ярні. 
Про дитинство й роки становлення, про заснування видавництва й виведення його в топ найкращих у царині, про вміння «дотягатися до своєї мрії» та приймати болючі рішення, про цінності й «території щастя і свободи» щиро поділилася Мар’яна Савка. Незмінна головна редакторка й співзасновниця «Видавництва Старого Лева», чуттєва поетеса, дитяча письменниця й віднедавна посол доброї волі Програми розвитку ООН в Україні.
Нещодавно Олеся Яремчук, журналістка та колишня головна редакторка видавництва «Човен» видала книжку репортажів «Наші інші. Історії українського різноманіття» про національні меншини, які проживають в Україні: вірменів, німців, турків-месхетинців, євреїв, румунів, шведів. Ми поспілкувалися з авторкою про шлях реалізації проекту від ідеї до її втілення окремим виданням, про труднощі роботи з художнім репортажем, пошук героїв та подальші плани.
Вибори цього року – іспит для суспільства: зможемо тверезо оцінити наші можливості чи підемо за популістами? У ХХ столітті ми його не склали й отримали крах, – каже видавець Леонід Фінберг 