Category Archives: 2000 – 2010

Владислав Єрко: Я не вважаю свої книги шедеврами

1 грудня 2004 р.

Ілюстрації Владислава Єрка до творів Пауло Коельо сам „алхімік слова” визнав найкращими в світі, а про „Снігову королеву” сказав, що це найдивовижніша дитяча книга, яку він бачив. Дійсно, роботи Владислава Єрка („Аліса в країні чудес”, „Казки туманного Альбіону”, усі частини „Гаррі Поттера” для „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ”, ілюстрації до творів Карлоса Кастанеди для „Софії”) стали справжнім задоволенням для охочих поринути у світ фантастичних образів. І незважаючи на всі ці приголомшливі успіхи, Владислав залишається людиною скромною і зовсім непоказною. Інколи він здається навіть дещо цинічним. Читати далі

Advertisements

Залишити коментар

Filed under 2000 - 2010, Єрко Владислав

Владислав Єрко: Я б ніколи в житті не погодився ілюструвати “Майстра та Маргариту”

27 вересня 2008 р.

Владислава Єрка називають найкращим українським ілюстратором. Він оформив дитячі книжки “Снігова Королева”, “Казки Туманного Альбіону”, серію книг про Гаррі Поттера видавництва “А-Ба-Ба-ГА-ЛА-МА-ГА”, романи Пауло Коельо і Карлоса Кастанеди видавництва “Софія”. Нещодавно книга Вільяма Шекспіра “Гамлет, принц Данський”, проілюстрована Єрком, отримала Гран-прі конкурсу “Найкраща книга Форуму видавців -2008”. І таких нагород, як українських, так і закордонних, у Владислава безліч, але він до них байдужий. УНІАН завітав до художника на інтерв’ю.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under 2000 - 2010, Єрко Владислав

Владислав Єрко: Малкович затягнув мене в церкву. Не міг дивитися на нехриста у видавництві

3 серпня 2007 р.

«За що я люблю політиків, так це за те, що вони не виходять зі своєї казки. Раз увійшов в образ — і все», — говорить Владислав Єрко. Це — вже на прощання. Треба ж було насамкінець сказати бодай щось про політику. Хоча розмову завела я, потроху задкуючи до дверей. А початок спілкування був менш вдалий: захлинаючись захопленням, розповідаю, що тільки тому не прикрасила стіни своєї свіжовідремонтованої квартири картинами Єрка, що шкода було видирати їх iз книжок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». «Справді? — похмуро перепитує Єрко. — А от я їх бачити не можу». В сенсі: не книжки, а свої власні малюнки. Пізніше Єрко пояснює, звідки така автонеприязнь. Хоча — підозрюю! — трохи таки лукавить. Бо роботу свою він любить. А значить, любить і її плоди. Читати далі

Залишити коментар

Filed under 2000 - 2010, Єрко Владислав