Міленко Єрґович, письменник: Достатньо одного ідіота, щоб перетворити Америку на Балкани

30 жовтня 2018 р.

Однією з найкращих перекладених книжок першого півріччя 2018 року стала збірка оповідань боснійського і хорватського письменника Міленка Єрґовича «Іншалла, Мадонно, іншалла» в перекладі Катерини Калитко. Ми сподіваємося, що всі встигли прочитати цю книжку, яка багато що прояснює в культурній ситуації на Балканах, і публікуємо розмову з Єрґовичем про культурні паралелі між Україною й Балканами. Розмова відбулася під час Книжкового Арсеналу в Києві.

Міленко Єрґович, письменник: Обов’язок літератури – описувати злочини свого народу

12 вересня 2018 р.

Міленко Єрґович – один з найвідоміших у світі письменників балканського регіону. Європейську славу йому принесла збірка “Сараєвські мальборо”, котра в Україні виходила під обкладинкою “Історії про людей і тварин”.

Міленко Єрґович: Найбільше мене розчаровує в людях брак уяви

23 травня 2015 р.

Боснійський хорват, автор із багатьма ідентичностями, як він сам про себе каже, найуспішніший письменник Західних Балкан, чиї твори перекладені понад двадцятьма мовами і якого водночас не надто радо приймають у рідній Хорватії, Міленко Єрґович приїздить в Україну не вперше: у вересні 2014-го він уже був гостем львівського Форуму видавців, де представив одразу три свої книжки українською: збірку оповідань «Історії про людей і тварин», роман «Срда співає в сутінках, на Трійцю» (в перекладі Катерини Калитко), а також роман «Рута Танненбаум» (у перекладі Наталі Чорпіти).

Міленко Єргович: Я не розумію, як можна любити Мілошевича або Путіна

26 травня 2015 р.

Найпопулярніший балканський письменник – про культурну закритість США, не епічну війну і товсті романи

Міленко Єргович: Я людина й письменник із багатьма ідентичностями

5 грудня 2012 р.

Етнічний хорват Єргович, який народився і виріс у Сараєві, а нині живе та працює в Загребі – найуспішніший письменник Західних Балкан. Він є водночас яскравим представником хорватської та боснійської літератур, носієм югославського світогляду і борцем із хорватськими стереотипами. Його обожнюють або ненавидять, із його історіями починають день і не можуть заснути, він проникливо описує війну в рідній Боснії та не дає дрімати національній совісті в Хорватії – настільки невтомно, що йому часом закидають ворожість. Проте головна зброя Міленка Єрговича – хірургічний гуманізм. Він однаково тонко працює з колективною пам’яттю і з родинною історією, однаково вражаюче описує відчуження і ворожнечу, що спалахує від дрібної іскри. Каже, що пише завжди про ідентичності, а європейська критика уперто пророкує йому Нобеля.