19 червня 2015 р.
Зняти сучасну картину сьогодні коштуватиме 8-10 мільйонів гривень, а якщо це історична картина, може бути і 40, і 50 – директор кіностудії Довженка
Колись кіностудія була справжньою перлиною не лише українського, але й світового кіно. Починаючи від Олександра Довженка протягом десятиріч тут творили справжні метри кіномистецтва – Сергій Параджанов, Леонід Биков, Микола Екк, Юрій Іллєнко та інші. В арсеналі кіностудії – п’ять павільйонів, один з яких найбільший у Європі, сотні тисяч костюмів і автопарк. Утім, нині національна кіностудія переживає не найкращі часи й живе в очікуванні свого відродження. Про те, чому кіностудія почала занепадати, та яким чином можна дати їй друге життя, Радіо Свобода поспілкувалася із її директором Олесем Янчуком.
За тиждень свого життя в українському прокаті історична драма «Таємний щоденник Симона Петлюри» отримала занадто контроверсійні відгуки у пресі, щоб лише по них можна було скласти свої враження про фільм. Вітчизняні кінокритики прискіпливо видивлялися – чи не переграють актори, чи не занадто «будуарні» декорації та чи не перестаралися гримери. Особливо приділялася увага питанню: все ж, це історичний чи художній фільм? 
Олесь Янчук розповів, що чекає на державну кіностудію найближчим часом 
Продюсери фільму «Таємний щоденник Петлюри» завершили львівську частину зйомок, що проводилися в одній із зал апеляційного господарського суду та в Палаці Потоцьких. Цим приміщенням випало «грати роль» паризьких інтер`єрів, оскільки стрічка розповідає про останні дні життя голови УНР у французькій столиці. 
Ексклюзивне інтерв’ю з режисером фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри», зйомки якого відбувалися у Львові. 
Відомий український режисер Олесь Янчук — про зйомки «Голоду-33», проблеми Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, особистість Симона Петлюри та свою першу вишиванку. 
Сьогодні свій 60-річний ювілей святкує найсміливіший режисер українського кіно Олесь Янчук. Адже він першим показав на великому екрані страшну правду нашої історії. Його фільм «Голод-33» був створений задовго до того, як в Україні вшанували жертв Голодомору на державному рівні. А стрічки «Залізна сотня», «Нескорений» та «Атентант. Осіннє вбивство в Мюнхені» розповіли про трагічну долю бійців УПА та боротьбу патріотів за нашу державу, що опинилася поміж двох агресорів – гітлерівської Німеччини та сталінського СРСР. 
Колись Україна свідомо відмовилася від потужного ядерного арсеналу. Й одночасно непомітно для себе почала втрачати ідеологічну зброю – національне кіно.
Інтерв'ю з України 
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.