липень 1996 р.
Іван Дацько – греко-католицький священик, доктор богослов’я, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), президент Інституту екуменічних студій УКУ. Після легалізації УГКЦ приїхав в Україну разом з кардиналом Мирославом-Іваном Любачівським. Був канцлером Львівської архієпархії, згодом – генеральним вікарієм Львівської архієпархії, канцлером патріаршої курії. З лютого 1997 р. за дорученням глави УГКЦ Любомира Гузара відповідає за зовнішні зв’язки УГКЦ.
Advertisements
Про досвід служіння під час війни, стосунки з місцевими, допомогу військовим та співпрацю зі священиками інших конфесій Тиждень поспілкувався з ієромонахом Павлом, монахом єдиного на Донеччині греко-католицького монастиря, що розташований у селі Званівка Бахмутського району. 
Ось уже другий рік на офіційній веб-сторінці Української Греко-Католицької Церкви працює оригінальна й інтерактивна рубрика – “Запитуємо священика”. Заходячи на сайт 
Нещодавно 
Сьогодні відбувається інтронізація нового митрополита Філадельфійського, очільника Української Греко-Католицької Церкви у США, владики Бориса (Ґудзяка). З цієї нагоди у Філадельфії впродовж тижня проходить фестиваль «Від серця до серця», під час якого щодня йде активне літургійне життя, виступають мистецькі колективи, проходять дні молоді, наукові зустрічі, суспільні діалоги. Напередодні інтронізації РІСУ попросила владику Бориса розповісти, чому саме таке гасло: «Від серця до серця»? 
Напередодні Національного Дня Молитви, який відзначається 8 червня, у розмові з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком) говоримо про особисту відповідальність українців, про те, що нас вилікує, навчить поважати одне одного та бути вдячними. 
Отець Богдан Пушкар народився в українській родині в Польщі, навчався у Мюнхені, а зараз служить при Українській греко-католицькій персональній парафії у баварському Бамберзі. І вже тривалий час збирає по всій Німеччині гуманітарну допомогу та передає її до України. Platfor.mа поговорила з ним про діаспору в Баварії і про те, чому допомагати Україні сьогодні — справа не з легких. 
Я завжди вважала, що Україна покаже всьому світу унікальний приклад єдності двох традицій – православної та греко-католицької. Це теза, яку я повторювала й у публікаціях в Україні, й у своїх виступах для російської аудиторії. 
Святослав Шевчук – фігура знакова як для Української Греко-Католицької Церкви, так і для українського християнства в широкому сенсі. Наступного тижня блаженніший Святослав відзначатиме восьму річницю своєї інтронізації на престол голови УГКЦ.
З кінця липня і до вересня 1945 року у галицьких греко-католицьких єпархіях на території Західної України були проведені деканальні соборчики, на яких вирішували питання підтримки ідеї «возз’єднання» з Російською Православною Церквою Московського Патріархату чи «підпису за православ’я». Такі зустрічі скликалися спеціально утвореною на вимогу влади і під контролем органів держбезпеки Ініціативною групою, до якої входило греко-католицьке духовенство на чолі з відомим і авторитетним на той час о. Гавриїлом Костельником. Ця ж група потім провела Львівський псевдособор у березні 1946 року. Ззовні виглядало, що греко-католики самостійно вирішують перейти на православ’я, але, як показують нещодавно розсекречені агентурно-оперативні документи зі справи «Рифи», і ця «ініціатива» була прописана у сценарії радянських спецслужб на декілька років вперед. 
Якщо Ви захочете описати цю постать двома словами, то, найімовірніше, у вас нічого не вийде. А все тому, що Борис Ґудзяк – настільки багатогранна та цікава особистість, що досі складно зрозуміти, в якій сфері життя він має вищий авторитет. Єпископ Української греко-католицької церкви, громадянин США, син українських емігрантів, випускник Гарварду, поліглот, вчений і засновник одного з найбільш передових університетів України – Українського католицького університету (УКУ). Усе це про президента УКУ Бориса Ґудзяка. Його мудрість, здібності та вміння сміятися із власних помилок та по-справжньому любити цей світ закохують і надихають багатьох людей не тільки в Україні, а й за її кордонами.
Напередодні Різдва Христового кореспондент «ВЗ» поспілкувалася на Святоюрському пагорбі з митрополитом Львівським, архієпископом УГКЦ, владикою Ігорем (Возьняком) 
Сьогоднішній день святого архистратига Михаїла увійшов у сучасну історію України як День гідності. І у 2004, і у 2013 роках провідні Церкви України підтримали акції протестів, які відстоювали право людини на вибір, на гідність, на свободу. Ці події викликали дискусії про необхідність участі віруючих у політиці, чи можуть вони змінити політичне обличчя нашої країни, якщо будуть у цій царині керуватися своїми моральними цінностями. 
Священик Української греко-католицької церкви, який став першим військовим капеланом при штабі АТО, вже 5-й рік підтримує воїнів на передовій, впроваджує нові цінності в українській армії і щодня викладає позитивні селфі у Facebook та Instagram. 
У травні 1989 р. розпочалося голодування греко-католицького духовенства на найбільшій пішохідній вулиці Москви – на Арбаті. Тоді вимогою був легальний правовий статус Греко-Католицької Церкви в Україні. Акція тривала до листопада 1989 року, коли був виданий державний документ, що дозволяв реєстрацію релігійних громад. До голодування долучалися не тільки греко-католики Західної України, але й радянські дисиденти, москвичі, яким була не байдужа доля Церкви, що діяла всупереч будь-якої владної політики СРСР і яка не раз служила підпільні Літургії на стрихах, уділяла таїнства за завішеними вікнами. Вимушене підпілля ГКЦ тривало понад 40 років. 
Протодиякон Львівської архієпархії УГКЦ Назарій Ярунів нагадує, що свято — від слова «святість» 
Про Великий піст і підготовку до Великодніх свят розповів ієромонах Макарій (Дутка) зі Свято-Успенської Унівської лаври 