9 вересня 2009 р.
За той час, доки це інтерв’ю готувалося до опублікування, воно вже саме практично встигло стати «музейним експонатом». Але ті речі, про які говорили сестри Тельнюк, жодним чином не втратили актуальності. Бесіда, котра відбулась в приміщенні музею Лесі Українки, розпочалась з діалогу з Лесею Тельнюк, котра звичайно дає короткі, але змістовно насичені відповіді. Оскільки сестри звикли працювати разом, на початку інтерв’ю відчувалось, що відповідати без сестри для пані Лесі дещо незвично, бо пані Галина зазвичай доповнює більш розгорнуто. Хоча пані Леся швидко відволіклась від того, що поруч нема сестри, і доволі вільно відповідала на питання. Коли Галина Тельнюк з’явилася, то сестри деякий час відповідали разом, а потім пані Леся відлучилася, даючи змогу сестрі самій відповідати. Така поступова зміна тих, в кого було взяте інтерв’ю, додавало розмові ефекту п’єси. П’єси в музеї. Читати далі →
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.