Інтерв’ю з перекладачем: 12. Наталка Сняданко

25 січня 2010 р.

Як Ви стали перекладачем?
Загалом банально. Завжди мріяла перекладати, поставила собі це за мету, вивчила мови і почала. Але мені страшенно пощастило, бо я потрапила до одного із небагатьох семінарів для перекладачів-початківців. Це був семінар “Трансляторіум”, організований свого часу при Варшавському університеті відомою науковцем та перекладачем Олею Гнатюк та віце-президентом польського ПЕН-клубу Адамом Поморським. У семінарі брали участь перекладачі-славісти з Польщі, України, Білорусії та Росії, і ми багато років зустрічалися і вчилися теорії та практики перекладу. Завдяки саме цьому семінару постала серйозна школа молодих перекладачів української літератури, скажімо, у Польщі, чимало перекладів вийшло у Білорусії та Україні. Знання, досвід і контакти, які дала мені участь у цьому проекті, я б не змогла отримати де-інде. Брак серйозної перекладацької освіти дуже відчутний зараз у перекладах, які з’являються в Україні, дуже часто буквальних, нередагованих, іноді цілком курйозних.

Наталка Сняданко, письменниця: Хочеться історії людей, а не пам’ятників

10 лютого 2020 р.

А що було б, якби Василь Вишиваний не загинув у Лук’янівській в’язниці, а втік, оселився у Львові, одружився і дожив до 90-річчя? Так, як у романі “Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма”, де він – затятий прихильник української справи, готовий заради України на найбільші жертви – водночас постає схильним до істерик авантюристом. Авторка цієї книжки Наталка Сняданко розповіла про неготовність українців пізнати приватне життя відомих історичних постатей і чому вже не цікаві історії, позбавлені усього людського

Наталка Сняданко, письменниця: Вживання будь-якої лексики в літературі — це наслідок вживання її в житті

24 лютого 2006 р.

Нещодавно в харківському арт-клубі «Остання Барикада» відбувся літературний вечір, присвячений презентації нових творів сучасних українських письменників Наталки Сняданко («Сезонний розпродаж блондинок») і Тараса Прохаська («Із цього можна зробити кілька оповідань»). Вищезгадані книги вийшли в серії «Агресивна бібліофілія» івано-франківського видавництва «Лілея-НВ». Наразі вашій увазі пропонується інтерв’ю з Наталкою Сняданко — молодою талановитою авторкою, відомою своїм відвертим автобіографічним твором «Колекція пристрастей, або пригоди молодої українки», та просто цікавою людиною.

Наталка Сняданко: Нема нічого гіршого, ніж коли мова перетворюється на місію

28 листопада 2017 р.

Цієї осені письменниця й перекладачка Наталка Сняданко презентувала новий роман «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», зроблений із нетиповим для письменниці зануренням в історичну площину. Це й охудожнена біографія Василя Вишиваного (члена родини Габсбургів), і родинна сага, і книжка про Львів. Ми зустрілися з письменницею, щоб поговорити про її новий роман, і наша розмова весь час повертались до теми побуту й того, як сильно він впливає на різні сфери нашого життя: як побут визначає ідентичність, впливає на якість перекладу, а також на загальний стан українського літпроцесу.

Наталка Сняданко: Текст має право бути таким, яким він є

10 лютого 2014 р.

 

 

 

— Наталко, нещодавно вийшла друком Ваша нова книга «Фрау Мюллер не налаштована платити більше», в якій ідеться про долю українських жінок-заробітчанок у Німеччині. Розгорнулася дискусія і в літературних колах, і на радіо, й на ТБ. Що в цьому романі принципово відмінного від Ваших попередніх творів?

Наталка Сняданко: Повалення нинішньої диктатури – лише перший крок. Треба думати, як організувати життя потім

27 січня 2014 р.

 

 

 

Нещодавній роман львівської письменниці Наталки Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» потрапив до списку премії «Книга року ВВС – 2013».

Наталка Сняданко: Щоб бути на маргінесі, достатньо бути жінкою в Україні

11 вересня 2013 р.

Наталка Снядянко цього року видала новий роман “Фрау Мюллер не налаштована платити більше“. Цей текст ще підніме шквал дискусій в сучасній українській літературі.