7 травня 2020 р.
Сьогодні церковні лідери і прості священники напевно вперше в історії кажуть своїм вірним сидіти вдома і не йти до храму на Богослужіння. І все для того, щоби зупинити процес поширення коронавіруса. Як бачимо з непоодиноких новин, церковне середовище — чи це парафіяльна громада, чи це монастирська спільнота — є доволі придатним для масового поширення COVID-19, як й інші, де люди між собою близько контактують. Зокрема, чи не найбільшу дискусію щодо гігієнічності викликають форма прийняття Євхаристії чи цілування ікон, реліквій та інших церковних предметів. Читати далі
У чому небезпека самоізоляції під час пандемії коронавірусу? Що містять у собі онлайн-богослужіння на карантині? Чи можливо освятити паску в інтернеті? І чи можна знайти там Бога? Про це в інтерв’ю Крим.Реалії розповів архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент. 
Під час карантину переважна більшість шкіл України перейшли в дистанційний формат. У когось він обмежується переліком сторінок і параграфів підручників у батьківському вайбері, а в когось налагоджене повноцінне онлайн навчання: учителі викладають новий матеріал, опитують учнів, спілкуються на різні теми, проводять тестування і контрольні. А як щодо недільних шкіл при церквах? Швидко опанували новий формат вчителі й учні недільної школи «Чадо» при Михайлівському Золотоверхому монастирі. Уже відбулося три таких онлайн-уроки. 
Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент (Кущ) у вівторок (10.12) оголосив безстрокове голодування біля будинку Кабінету Міністрів України через затягування вирішення питання передання будівлі кафедрального храму святих Володимира і Ольги Кримської єпархії в Сімферополі у власність Православної церкви України (ПЦУ). 
“Це у вас оригінал томосу?” – запитуємо у митрополита Київського і всієї України Епіфанія, заходячи у його у кабінет на території Михайлівського монастиря.
Позачерговий собор ієрархів (зібрання усіх єпископів) Грецької церкви 12 жовтня схвалив рішення про визнання автокефальної Православної церкви України. Елладська церква стала першою після Вселенського патріархату (який надав автокефалію ПЦУ) з-поміж помісних православних церков світу, яка визнала незалежну ПЦУ та вступає з нею у євхаристійне (міжцерковне) спілкування. Про те, як в УПЦ сприйняли дії Елладської церкви, чому у зв’язку з цим над православ’ям в Україні намічається криза, яка роль США в цьому процесі і коли в країні може запанувати мир та гармонія – про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю “Апострофу” розповідає заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви протоієрей Миколай ДАНИЛЕВИЧ. 
Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній щойно завершив візит до Сполучених Штатів, де не тільки відвідав місцеві святині, але й зустрівся з представниками американської влади. Як у Конгресі США, так і в американському уряді почули занепокоєння України щодо утисків свобод віросповідання в окупованих Донбасі й Криму. 
Глава ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній здійснює свій перший візит до США в ролі предстоятеля Православної церкви України. В інтерв’ю «Голосу Америки» він розповів про нагальні виклики для ПЦУ, переслідування священників на окупованих територіях а також про можливості досягнення миру на сході України. Наводимо деякі з найцікавіших моментів інтерв’ю митрополита Епіфанія Мирославі Ґонгадзе. 
Речник Київської митрополії – про роль медіа у створення Православної української церкви, відносини зі ЗМІ, присутність церкви в соцмережах і протидію російській пропаганді.
З предстоятелем Православної церкви України ми проговорили дві години.
«Відроджена Церква: нові виклики». Ця тема простежувалася впородовж усього візиту до Львова Предстоятеля Православної Церкви України Епіфанія, який 12 вересня відвідав тут два університети — «Львівську політехніку» та ЛНУ ім. І. Франка. 
Митрополит Макарій (Малетич) — керівник однієї з двох Церков, які повністю увійшли до ПЦУ. Він був Предстоятелем Церкви, він відмовився від владних амбіцій і не намагався перетягнути ковдру влади на себе. В інтерв’ю він розповідає про теперішню ситуацію в ПЦУ, про переходи громад Московського патріархату, про роль іноземних дипломатів у процесі автокефалії, про спекуляції навколо хіротоній УАПЦ та про деякі закулісні деталі Об’єднавчого собору. 
«Почекайте, – владика зробив строгий зупиняючий жест долонею у відповідь на моє дратівливе хмикання на адресу почесного патріарха Філарета, – щоб не поглиблювати в собі ці почуття, просто згадайте, що юнак обрав шлях служіння церкві ще в час Другої Світової війни, в сталінські часи, коли за це можна було віддати життя». 
Останні пару місяців були тривожними для піврічної Православної Церкви України. 90-річний владика Філарет, який носить титул “почесний патріарх”, попри саморозпуск УПЦ КП заради створення ПЦУ, спробував захопити владу, і відкинув саму “декларацію незалежності” ПЦУ — Томос. 
Архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ, заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ Євстратій Зоря пояснив, чому почесний патріарх Філарет хоче скликати «Собор», чим це загрожує і до чого тут росіяни.
Хто ви, ваше Блаженство митрополит Епіфаній, перший предстоятель Православної церкви України? Це питання ставили собі дуже багато людей і під час церковної передвиборчої кампанії, перед проведенням Об’єднавчого собору, і під час першого Синоду, й у ці перші чотири місяці існування нової церкви. З ланцюга земних подій можна зрозуміти і майбутній небесний задум – ця максима зустрічається у багатьох аскетів та богословів із різних епох. 
Повзучий церковний реванш – так кажуть прихильники Порошенка про позови в Конституційному та Окружному судах, які покликані скасувати й призупинити дію закону, що зобов’язує УПЦ МП вказувати у своїх статутних документах свій зв’язок із Москвою. Втім, ми вирішили розібратися детально, чи існують у двох судових позовах у випадку їхнього задоволення згубні для Єдиної помісної церкви тенденції. Про це ми говоримо з директором юридичного департаменту Українського центру міжнародних гуманітарних програм, кандидатом юридичних наук, автором першої в Україні дисертації, що стосується релігійної безпеки, Юлією Фисун. 