Психоаналітик, есеїст, співзасновник Львівського інституту психоаналізу Юрко Прохасько ставить невтішний діагноз українському суспільству напередодні голосування і міркує про причини суспільного занепаду.
Українцям перед виборами дуже лестять, мовляв, наш народ мудрий, сам вибере найдостойніших, народ не обдуриш. З іншого боку, країна завалена примітивним чорним піаром, фальшивими заявами і пропозиціями продати голос. То який все-таки портрет виборця малюють собі кандидати та працівники їх штабів?
«Мудрий народ» – то є цілковите непорозуміння із самим твердженням. Мені здається, що народ, виборці або громадяни є такою категорією, якій принципово не можна надавати таких атрибутів, як мудрий, дурний, наївний, розбещений, продажний, досвідчений чи неспокушений. То є певне перенесення дуже індивідуальних категорій на абсолютно абстрактні поняття. Традиція і спокуса таких перенесень береться ще з ранньоромантичної традиції 19-го століття – з постулату романтиків про те, що народ є певною субстанцією, яка має душу, х
арактер і мудрість. Тут ми є несвідомими заручниками давньої, дуже непродуктивної традиції, яку давно варто деконструювати.
Мені здається, що народ, виборці або громадяни є такою категорією, якій принципово не можна надавати таких атрибутів, як мудрий, дурний, наївний, розбещений, продажний, досвідчений чи неспокушений
Читати далі →