Нема механізмів, які б могли зупинити зло: шість думок Тараса Прохаська про війну

5 вересня 2022 р.

Письменник та журналіст, представник літературної резиденції “Станіславський феномен” та лауреат Шевченківської премії Тарас Прохасько в інтерв’ю Лізі Цареградській для Суспільне Культура розповів про відчуття війни, задавнені травми росіян, свободу молодого покоління українців та про необхідне вміння нації домовлятися і дотримуватися суспільного договору. Наводимо стислий переказ розмови у шести тезах.

Тарас Прохасько, письменник: Було б добре, якби ми раз і назавжди так перемогли, щоб це стало тріумфом цілої нації

18 червня 2022 р.

Початок війни для письменника та лауреата Шевченківської премії Тараса Прохаська став великою несподіванкою, попри те, що він розумів її неминучість. Тепер, каже, українці відійшли від початкового переляку і переживають війну на тактичному рівні: думають про те, аби було менше жертв і втрат на полі бою. Та найголовнішим, вважає письменник, залишається завдання – зберегти правдиву історію про цей трагічний період, бо лише від цього буде залежати післявоєнна Україна. Роздумами про міфи, які вже впали, і ті, які мають відійти назавжди, про справжню причину російської агресії Тарас Прохасько поділився з кореспонденткою Укрінформу.

Війна за Київські гори, батьківство та задавнені травми росіян – Тарас Прохасько

26 квітня 2022 р.

З письменником Тарасом Прохаськом говоримо про відчуття війни, задавнені травми росіян, свободу молодого покоління українців, та про необхідне вміння нації домовлятись і дотримуватись суспільного договору. Розмову з Лізою Цареградською – дивіться на Суспільне Культура.

Тарас Прохасько: Українці вміють цінувати своє й чуже життя. А росіянам все по*уй

28 квітня 2022 р.

Тарас Прохасько – один із найпопулярніших сучасних українських письменників. 

Без перебільшення, він є символом сьогоднішнього Івано-Франківська. Міста, яке стало прихистком для десятків тисяч вимушених переселенців.

Тарас Прохасько, письменник: Письменнику, якого може змінити нагорода, треба ще зі собою працювати

22 березня 2020 р.

Письменник та журналіст, представник літературної резиденції “Станіславський феномен” Тарас Прохасько цього року став лауреатом Шевченківської премії. Про те, чи змінилося життя у статусі лауреата, як він ставиться до соцмереж та до рутинної праці творця текстів, – в інтерв’ю Суспільному Карпати.

Тарас Прохасько. Письменник

квітень 2021 р.

Серед атмосферних осінніх вулиць Франківська, ми зустрілись і поговорили з письменником Тарасом Прохаськом: про творче та побутове, вміння знаходити натхнення у часи душевної напруги та правдиве сприйняття реальності. Сподіваємось, наш підхід не обуденнить письменника в вашій уяві, а навпаки зблизить з ним, як зближують спільні переживання та рани.

Тарас Прохасько: Література – справа самотня

23 грудня 2020 р.

Фото Оксана Брошнівська

Діяльність: письменник, член українського ПЕН-клубу

Нагороди: Дитяча книга року ВВС, Національна Шевченківська премія з літератури

Родинна історія Галичини. Тарас Прохасько у проекті Без брому

13 листопада 2020 р.

Тарас Прохасько, письменник: Поява української літературної попси – позитивне явище

11 червня 2013 р.

Прохасько подорожує велосипедом по бездоріжжю, медитує у карпатській хатині, займається айкідо і, разом з тим, пише філософські, вдумливі, «неквапливі» тексти.

Тарас Прохасько, письменник: Бачу життя, як літературу

29 липня 2010 р.

Людина має достатньо багато підстав бути щасливою, переконаний Тарас Прохасько, івано-франківський письменник. Про це його якось навіть не випадає питати, тобто вимагати аргументів, бо він просто виглядає щасливим безсумнівно, безальтернативно й органічно.

Тарас Прохасько, письменник, лауреат Шевченківської премії: Українському письменнику годі мріяти про те, щоб бути просто митцем, який грається життям і словами

14 березня 2020 р.

Розмову з лауреатом Шевченківської премії Тарасом Прохаськом вдалося записати ще напередодні церемонії нагородження. Жодних умов чи вимог для цього у письменника не було. Єдине, що побажав – аби інтерв’ю записувати не на центральній вулиці Івано-Франківська, а в одному з малолюдних провулків. Очевидно, їхні тиша й забутість імпонують письменникові більше, аніж гучні місця чи кав’ярні.

Тарас Прохасько про нову збірку “Так, але…”

5 жовтня 2019 р.

Джерело: НВ

Тарас Прохасько, письменник: Для дітей щезають заборони без пояснення

26 грудня 2019 р.

Тарас Прохасько отримав премію Книга року ВВС 2019 за книжку “Так, але”. В інтерв’ю у Мистецькому Арсеналі він розповідає про те, хто найбільше надихав писати, хто найбільше заважав (це та сама людина), та як це знову бути татом, коли ти – письменник і філософ.

Тарас Прохасько, письменник: У сучасних людей є сильна потреба зовнішнього мерехтіння, страх не залишатися на самоті з собою

30 вересня 2019 р.

Розмовляти з Тарасом Прохаськом — ніби плисти в морі. Вільно і довго, аж поки не втомишся. Його історії заспокоюють, додають відчуття «тут і тепер». Можливо, тому за його книжкою читачі  вишиковуються у чергу зі сотні людей? Остання — «Так, але…», видана у Meridian Czernowitz — збірка колумністики, як і попередня. Ми вже добре знаємо Тараса Прохаська та його мотиви. Що цього разу він хотів нам сказати? Ми порозмовляли з ним про спокій серед шуму, мандри, комсомол та кухню. 

Тарас Прохасько, письменник: Українська література є поки що на рівні літератури внутрішнього вжитку

27 червня 2007 р.

40-річний прозаїк Тарас Прохасько належить до письменників так званого «Станіславівського феномену». Він один із не багатьох представників сучасної української літератури, чиї твори після Юрія Андруховича, Сергія Жадана та Юрія Іздрика є зрозумілі читачеві Західної Європи саме через ту «середньоєвропейськість», яка відчувається не тільки в топонімах, а й у проблематиці його повістей, що вийшли книжками «Інші дні Анни», «FM-Галичина», «Непрості», «Лексикон», «З цього можна зробити кілька оповідань».

Тарас Прохасько: Я не міг собі уявити, що буду радянським письменником…

2 березня 2006 р.

– Яким був твій шлях у літературу? Чому і як саме ти став письменником? 

Інтерв’ю з Тарасом Прохаськом про місто Ялівець

15 травня 2010 р.

РЕАЛЬНЕ

Сьогодні йтиметься про місто, яке ви не знайдете на жодній мапі. Однак воно все ж існує — на сторінках роману «НепрОсті» одного з найкращих вітчизняних літераторів Тараса Прохаська. Зрештою, кожне місто — не тільки певна географія, це ще й образ людського співіснування, тож чи так важливо, з якого матеріалу побудовано його вулиці — з каменю, з дерева чи з письменницької фантазії?

Тарас Прохасько, письменник: Нічого немає поза Україною і все, що в мені є – це Україна

6 квiтня 2008 р.

«Луцьк неймовірно фотографічне місто. І ваш клуб «Майдан» також, я вже встиг зробити для себе стільки фотографій подумки. А ще мені найбільше подобається те, що мені тут легко й добре, у мене ні за що не болить серце, я не маю родичів, які жили б тут, не маю ніяких зобов’язань і уподобань – це фантастичні відчуття. У Львові і Франику усе зовсім по-іншому», – розповідає Тарас Прохасько, що зголосився приїхати до Луцька, щоб провести літературний вечір.

Тарас Прохасько, письменник: Вінценз. Єдиний субконтинент

12 лютого 2019 р.

Станіслав Вінценз побудував літературний монумент колосальної, герметичної, особливої монокультури Східних Карпат. Філософ, есеїст, гуманіст центральноєвропейського літературного канону, Вінценз жив в епоху великих геополітичних змін у тій частині Європи, крізь яку неодноразово проходив кордон, змінюючи політику, релігію, абетку, змішуючи культурні коди. В монументальній тетралогії «На високій полонині» йому вдалося зафіксувати унікальний час, коли перетиналися і змішувалися цивілізації. Він описав субконтинент Центрально-Східної Європи, з його найважливішою ознакою – близькістю культур.

Олегу Лишезі виповнилося б 69: Прохасько поділився спогадами

30 жовтня 2018 р.

Олег Лишега – прикарпатський поет, драматург, прозаїк і перекладач, який творив постшісдесятництво. Його творчість, без перебільшення – унікальне явище світової культури, оскільки поєднує розмаїті філософські підходи: від дзен-буддизму до виразних впливів Григорія Сковороди.