21 квiтня 2009 р.
Я свідомо відклав публікацію цього інтерв’ю, бо надто високим був вал інформації про Великий Голод. Тим часом фільм відомого українського документаліста Сергія Буковського «Живі» без перебільшення можна назвати художньо найпереконливішим твором про Голодомор за останній час. Однак те саме можна сказати і про інші cтрічки пана Сергія на такі ж складні, неоднозначні теми: присвячений Голокосту «Назви своє ім’я по буквах», документальний серіал «Війна. Український рахунок» (трагедія України у Другій світовій) і ранню елегію про Віру Холодну «Знак тире», — режисер береться за найскладніший матеріал і створює на його основі самодостатнє художнє висловлювання, не втрачаючи при цьому драматичності першоджерела. Читати далі
Advertisements
Отже, ми це зробили! До кінця 27 травня кількість підписів під електронною Петицією на сайті німецького Бундестагу про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом сягнула 56 847 при необхідних 50 тисячах. Причому нові голоси надходили буквально до останньої секунди перед північчю. Просто неймовірно, як на очах мінялися цифри! 
Що може розповісти про Голодомор фото «торгзіну», радянський агітаційний плакат, карикатура на «куркуля»? Як використовувати ці історичні джерела в освітньому процесі? 
Першими гинули немовлята. 
Опухлій від голоду Вірі Квят дали довідку про запалення легень 
Минула чергова річниця Голодомору – жахливого злочину радянської влади проти українського народу. “Апостроф” поспілкувався з генеральним директором Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” ОЛЕСЕЮ СТАСЮК. 
Корову, теля і свиней відібрали 
Маємо навчитися завершувати свої справи. Для мене виклик – добудувати Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору в Києві, – каже співголова Громадського комітету зі вшанування пам’яті жертв Голодомору, колишній віце-прем’єр Іван Васюник 
Цього року в Україні відзначають чорний ювілей Голодомору 1932-1933 рр. Про його наслідки говорять багато. А владика ДИМИТРІЙ (Рудюк), митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП, як історик досліджував цю тему і звертає увагу, що Голодомор мав свою церковну передісторію. Ще до фізичного винищення комуністичний режим зруйнував духовність і гідність українців. Детальніше — в інтерв’ю з владикою Димитрієм. 
Без сумніву це був один із найбільших злочинів наших часів, не менший, ніж єврейська катастрофа чи вірменська масакра. Але мене завжди вражає, як люди, говорячи про великі страхіття нашого століття – Аушвіц, Хіросіму та інші, ніколи не згадують голод в Україні. Якось після всіх тих років ще не усвідомлено того факту, що Сталін у 1930-х роках убив набагато більше людей, ніж Гітлер винищив євреїв. 
Затверджена минулого тижня Сенатом США резолюція, що визнає Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу, є не поодиноким актом, який класифікував цю трагедію саме в такий категоричний спосіб. Адже ще на початку 1980-х років українська громада в США добилася офіційного розслідування цих подій, висновками якого стало пряме визнання: Йосип Сталін чинив геноцид проти українців. З того часу формулювання зі словом “геноцид” зустрічало різний політичний опір у Конгресі й адміністрації Сполучених Штатів, втім саме зараз було офіційно підтверджено резолюцією Сенату. Про те, які зусилля докладалися в боротьбі за визнання правди, в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів Орест Дейчаківський, який має 35-річний досвід роботи в Гельсінській комісії при американському Конгресі. 
Наприкінці літа “Україна модерна” запросила до розмови знану дослідницю Гулагу і Голодомору Енн Епплбом. Журналістка та історикиня розповіла про подібність та успішне поєднання двох свої покликань, про підтримку з боку батьків та родини, про несподівані життєві рішення та виникнення інтересу до Східної Європи, про важкі дослідницькі теми та способи емоційного розвантаження, а також поділилася таємницями майстерності і порадами, як вдало обрати тему для історичного дослідження та написати хорошу історичну працю. 
Директор Інституту українських досліджень та викладач історії Гарвардського університету, колишній киянин Сергій Плохій видав уже другу книгу, присвячену українській історії для закордонної аудиторії за останні два роки. Перша, 
Цими днями в Україні вшановується 84-та річниця пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. Попри те, що від цієї трагічної дати минуло багато часу, Україні лише зараз, ламаючи шалений опір Кремля, вдається правдиво і повною мірою розповісти про жахіття сталінського терору проти українців. Черговий шанс оживити історію на екранах і показати світові страшні події Голодомору випаде вже незабаром, завдяки кінопрокату фільму “Гарет Джонс”. Стрічка – про валійського журналіста, який першим на Заході написав правду про штучний голод в Україні. 
25 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору. Цього року історики запропонували зробити акцент на тому, що геноцид був реакцією комуністичного режиму на спробу відродження Української держави, помстою за прагнення до свободи. Про перспективу притягнути до суду в Гаазі наступницю Радянського Союзу – Росію, про те, чи вдасться колись відкрити архіви КДБ, і чому дотепер лише 15 країн світу визнали Голодомор геноцидом українського народу – в інтерв’ю Володимира В’ятровича кореспондентові Укрінформу. 
Чи знали про Голодомор 1932-33-го років у Західній Україні, як намагалися зупинити трагедію Наддніпрянщини українські патріоти, та як на цинічне знищення людей реагувала Європа – про це кореспондент Укрінформу розпитав у директора інституту політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктора історичних наук, професора Миколи Кугутяка напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів. 
Головне місце пам’яті страшного голоду 1932-1933 років – Меморіал жертв Голодомору у Києві. Підземний музей на узбережжі Дніпра вінчає споруда у формі свічки, як згадка про всіх, хто не зміг пережити роки штучного голоду.
На сьогодні Голодомор геноцидом визнали 14 дружніх до нас країн