Шістдесятники підготували ґрунт для політичної думки України — Радомир Мокрик

21 травня 2023 р.

Мені вдалося зірвати джекпот. Радомир Мокрик про книжку “Бунт проти імперії: українські шістдесятники”

28 квітня 2023 р.

Попри суттєву різницю у віці він міг годинами розмовляти з Євгеном Сверстюком та Іваном Дзюбою. Особисте спілкування з тими, хто увійшов в історію як шістдесятники, стало основою для написання книжки. “Бунт проти імперії: українські шістдесятники” — це живі історії звичайних людей, без “забронзовілості”, з якою часто подають героїв того часу у шкільних підручниках.

Степан Хмара: Юридично ми отримали незалежність, а реалізувати її практично не було кому (повна розмова)

13 квітня 2023 р.

В гостях у «Тижня» український політик, правозахисник, політв’язень радянських концтаборів, борець за незалежність України Степан Хмара.

Про що говорили?

— як народжувалась Українська держава;
— чи могла Україна піти іншим шляхом розвитку і що цьому завадило;
— чому студентська Революція на граніті закінчилася нічим;
— що насправді відбувалося в Біловезькій Пущі у 1991 році;
— як українці відкривали «закритий» режимний Севастополь «Поїздом дружби».

Антоніна Іванівна Гармаш-Литвин: про Василя Литвина, культ пісні і знайомство з Василем Симоненком

15 вересня 2021 р.

Степан Хмара: про відсидку в таборах, важливість парламенту, критику президентів та розвал росії

9 листопада 2022 р.

Живуть чи виживають: Як склалася доля дисидентів в сучасній Україні. Дарка Гірна

14 січня 2023 р.

Дарія Гірна: Ми як суспільство сильно просунулися завдяки нашим дисидентам порівняно з Росією або Білоруссю

26 жовтня 2022 р.

У проєкті «Власні назви» Мирослава Барчук розмовляє з українськими інтелектуалами про те, у якій історичній точці ми перебуваємо, якою хочемо бачити нашу країну після перемоги і як описати тектонічні зрушення сьогодення. Нова гостя ― Дарія Гірна, журналістка і директорка Центру досліджень визвольного руху. З нею говорили про непочутість українських дисидентів, трансформацію їхньої правозахисної ідеї та її зв’язок з теперішньою війною.

Голос спротиву, який не чули! Хто такі шістдесятники та за що вони боролися? Радомир Мокрик

24 липня 2022 р.

Олесь Бердник. Захисник цивілізаційних скарбів. Інтерв’ю з письменником Олесем Бердником, записане 1992 року, звучить актуально і сьогодні

1992 р.

В ці літні дні 2022 року повномасштабної «колоніальної війни» (Тімоті Снайдер) москалів проти України я спробую привернути увагу читачів до постаті українського письменника-фантаста, футуролога і філософа, учасника Другої світової війни, богослова і громадського діяча, двічі судимого за дисидентську діяльність, автора понад двадцять романів і повістей, зокрема таких популярних як «Зоряний корсар», «Вогнесміх», «Стріла часу», «Вогняний вершник», «Камертон Дажбога», Олександра Павловича Бердника (1927-2003 рр.).

Степан Хмара, політв’язень: Москва відчуває свій занепад. Тому відкрито пішла гарячою війною

14 червня 2022 р.

Росія завдала нам руйнувань, які не можна порівняти навіть із Другою світовою. Але перспектив у неї немає, – каже політик, правозахисник і колишній політв’язень радянських концтаборів Степан Хмара.

Жертва політичних репресій Олександр Каліщук: Я тільки зараз можу з того сміятися, а там було не до сміху

16 травня 2022 р.

Комуністичний терор – історії мільйонів українців, покараних ні за що. Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій Катря Гончарук поспілкувалася з одним із тих, хто наважився виступити проти тоталітарних цінностей Радянського Союзу.

Що варто знати про український дисидентський рух сьогодні | Публічне інтерв’ю з Радомиром Мокриком

12 лютого 2022 р.

«Рядовой Стус, выйти из строя!» Спогади Миколи Сенчили до дня народження легендарного поета

26 січня 2022 р.

6 січня – дата, яка ще не так давно була двічі табуйована: святвечір перед світлим святом Різдва Христового та уродини великого українця Василя Стуса. Письменник Микола Сенчило щороку відзначає день народження армійського товариша та наставника в творчості. Портрет Стуса незмінно прикрашає стіну його обійстя: чи то на Донбасі, де не раз замолоду перетиналися їхні шляхи, чи зараз у містечку Пирятині на Полтавщині.

Миколо Єлисейовичу, розкажіть про ваше знайомство із Василем Стусом.

Йосиф Зісельс. Вчися відстоювати власні принципи. Проєкт Цивілізація. Сходинка 2

17 серпня 2021 р.

Йосиф Зісельс про медійні атаки та чому росіянам не можна дозволяти будувати меморіал у Бабиному Яру

9 серпня 2021 р.

Маргарита Довгань, шістдесятниця: Цивілізація давно б уже щезла, якби не було освічених, сильних і чесних людей

18 травня 2021 р.

Справжня дружба – це великий дарунок долі, вища благодать, що дається людям. Така дружба виявляє невидимий, але глибинний сутнісний зв’язок. Свого часу саме така дружба об’єднала дві сім’ї Довганів і Стусів. Ця дружба була особливо цінною в часи тоталітарного режиму, коли постійно потрібно було відстоювати право на свободу бути собою.

Євген Марчук про гвинтокрили над Радою, відхід Путіна, корумпованість Заходу та кінець ілюзій (рос.)

28 січня 2021 р.

Лідія Ласмане-Дороніна, латвійська дисидентка: Під час заслання на Алтаї Микола та Раїса Руденки дуже хотіли “відгодувати” мене

19 грудня 2020 р.

Сьогодні, 19 грудня, сторіччя від дня народження видатного українця Миколи Даниловича Руденка (1920-2004). За своє 83-річне життя він встиг пережити і зробити дуже багато. Фронтовик, письменник і поет, якому загострене почуття правди не залишило шансу бути благополучним «радянським письменником». Руденко став правозахисником, дисидентом, одним із засновників Української Гельсінської групи. Його вірним другом і помічницею була Раїса Руденко (на жаль, пішла від нас 3 жовтня цього року).

Михайло Наєнко: У 1963-му в Києві пошановували Лесю Українку ходою зі смолоскипами

22 грудня 2020 р.

Митці в усі часи були трохи попереду змін. Не виняток — наближення проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Тільки невігласи і маніпулятори можуть стверджувати, що її українцям піднесли «на тарілочці».

Зорян Попадюк: Просто я ніколи не міг повірити, що все зможе закінчитися

18 грудня 2020 р.

Під час Шевченківських днів Зоряна Попадюка відправили до мордовських таборів за антирадянську агітацію і пропаганду після появи листівок з протестом проти заборони святкування ювілею Тараса Шевченка у Львові. Судили його двічі – у 1973 та 1983 роках, а офіційно призначений час його ув’язнення та заслання – 27 років. Після розпаду СРСР його реабілітували.