Євген Грицяк: спогади про Норильське повстання та деталі з життя в’язнів ГУЛАГу

23 лютого 2015 р.

Інтерв’ю з Головою Проводу ОУН, прем’єр-міністром України (1941) та Головою Антибільшовицького Блоку Народів Ярославом Стецьком / An Interview with Yaroslav Stetsko (англ.)

20 листопада 1983 р

Інтерв’ю англійською мовою з Головою Проводу ОУН, прем’єр-міністром України (1941) та Головою Антибільшовицького Блоку Народів Ярославом Стецьком. В цьому інтерв’ю Я.Стецько розповідає про своє дитинство, участь в підпіллі ОУН та революційну й політичну боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу. В розмові він згадує обставини проголошення Акту Відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року, свого арешту нацистами та ув’язнення в німецькому концтаборі Заксенгаузен. Окремо він торкається теми створення та діяльності Антибільшовицького Блоку Народів – АБН, його боротьби за свободу Націй і Людини, дипломатичної роботи з представниками поневолених Росією народів. Інтерв’ю було дане з нагоди відвідування Українського культурного центру «Вестфілд Брадфорд» (Англія) 20.11.1983 р. Джерело: Архів ОУН. Ф.33, оп.3, од. зб.18, од.обл.1

Філіп Шухевич, останній представник родини в Україні: Бути патріотом — це дбати про економічний розвиток країни

11 квітня 2023 р.

Філіп Шухевич — останній представник родини в Україні, який має це прізвище. Його дідусь Степан Шухевич — львівський адвокат, учасник багатьох гучних політичних процесів. Коли СРСР захопив край, залишатися тут було небезпечно. Філіп Шухевич народився в Бельгії, довгий час жив у США. Він розповів “Локальній історії”, чому переїхав в Україну, тільки-но вона відновила незалежність, та чому не плаче під час виконання державного гімну.

Інтерв’ю з Мирославом Симчичем “Кривоносом”. До 100-річчя Героя України

Останнє інтерв’ю Юрія Шухевича. In memoriam

22 листопада 2022 р.

“Юрку, ми приречені, але то є наш національний обов’язок”. Цю фразу Роман Шухевич промовив, коли його 14-річний син попросився у підпілля. “А хто ж через 15–20 років буде піднімати цей народ знову на боротьбу, якщо такі, як ти, загинуть?”, – додав батько. Юрій Шухевич сприйняв напутні слова як святий заповіт, який має виконати. 31 рік він провів у в’язницях і таборах, ще п’ять – на засланні. Терміни сипалися на нього один за одним. Але найгіршою була заборона повертатися в Україну.

Спогади Юрія Шухевича в 10 частинах від Ярослава Тинченка

28 листопада 2022 р.

Син командарма Української Повстанської Армії, багатолітній в’язень радянських концтаборів та український політик пан Юрій Шухевич не був публічною особою. Йому дались взнаки 38 років за гратами: зламане здоров’я, втрачений зір, а ще – пан Юрій звик до того, що мав триматись у тіні, ховатись від режиму, який його переслідував більшість життя. І ще один фактор спричинив до того, що пан Юрій не став публічним політиком. Розповідаючи про стосунки в ув’язненні з «новою генерацією» дисидентів-шестидесятників, він обмовився: «Тертя мимоволі були, бо вони себе тримали трохи зверхньо… Як один з них сказав: «То вам не буде цікаво, бо ви не інтелігенція…» Але, як на мене, то ті хлопці, що стара генерація, стояли набагато вище шістдесятників. Особливо, як я тепер дивлюся на цих депутатів-шістедсятників. Значно вище».

Любов Загоровська, письменниця, волонтерка: “Моя УПА” – це про московську окупацію, масові депортації, арешти й катівні

16 листопада 2022 р.

Боротьба України з російськими поневолювачами триває щонайменше чотири сотні років. Вісімдесят літ тому утворилася Українська Повстанська Армія, яку люто дискредитувала московитсько-радянська влада з перших днів її діяльності, не шкодуючи брехні і маніпуляцій. Тому й донині часто ще деякі люди насторожено сприймають слово «УПА».

Ігор Бігун, історик: Метою Української повстанської армії була соборна Україна зі столицею в Києві

11 жовтня 2022 р.

Напад Росії змусив багатьох переосмислити минуле.

Інтерв’ю з останнім командиром УПА Василем Куком “Лемішем”

2000-ні роки

Васи́ль Степа́нович Кук (псевдо: «Василь Коваль», «Юрко Леміш», «Ле», «Медвідь»; 11 січня 1913, Красне, нині Буського району Львівської області — 9 вересня 2007, Київ) — генерал-хорунжий, Головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Романа Шухевича). 1954 р. узятий у полон військами МДБ СРСР та без вироку суду провів у в’язницях 6 років. В останні роки свого життя мешкав у Києві.

 

Історик відкрив таємницю 20-го сторіччя. Володимир В’ятрович на імені Т.Г. Шевченка

10 липня 2022 р.

Дарія Гусяк, звязкова Шухевича: Ніколи не жаліла про те, чим займалася

4 лютого 2022 р.

Фото: Володимир Бонішко

98-річна зв’язкова командира УПА Романа Шухевича – про життя, схоже на суцільний детектив, принципи конспірації у підпіллі та головні свої завдання.

Давід Свобода, чеський історик: ОУН виникла тоді, коли нормою було насильство, а не пацифізм

3 лютого 2022 р.

Фото: Оксана Долга

Чеський історик Давід Свобода з Інституту досліджень тоталітарних режимів у Празі багато років вивчає український націоналізм. Для Чехії – невдячна тема. Адже словом “бандерівці” спекулюють не лише пропагандисти, а й головні політики, серед яких і президент Земан. Ми зустрілися з паном Свободою на філософському факультеті Карлового університету, щоб поговорити про його майбутню книгу “Яблуко зі сталі”.

Сергій Волянюк, історик: Найбільший архів підпілля ОУН

24 грудня 2021 р.

Фотоапарат, у котрому досі може знаходитись плівка із повстанськими світлинами. Чорна вишивана сорочка українського підпільника. Унікальні роботи підпільного художника Ніла Хасевича. Цілий ряд досі невідомих документів українського підпілля. Це лише невелика частина знахідок, що цьогоріч виявили на Тернопільщині та передали до музею. Де і як був знайдений цей архів? Хто його заховав 70 років тому? Та які білі плями нашої історії можна буде закрити завдяки його матеріалам?

Україна націоналістів, еволюція Бандери, смерть угодовцям. Олександр Зайцев у проєкті Без брому

26 жовтня 2021 р.

Як виникла УПА, портрет повстанця, скільки було упівців. Володимир Бірчак у проєкті Без брому

12 жовтня 2021 р.

Аліна Понипаляк, історик: Покоління Василя Кука досі не проговорене

9 вересня 2021 р.

Василь Кук – головнокомандувач УПА, біографія якого заслуговує на сценарій найгостросюжетнішого фільму. За його життєписом зручно розповідати про українську історію усього ХХ століття. Народився в Австро-Угорщині, воював з поляками, совєтами, встиг пожити в тій країні, за яку боровся. Однак досі особу Кука майже не досліджували. 

«Яблуко зі сталі»: Історія ОУН Давіда Свободи

2 вересня 2021 р.

Покоління, про яке я пишу, не пізнало нічого окрім воєн та соціальних злиднів. Це покоління зіткнулося з дилемами, які сьогоднішнім «суддям» важко відчути та зрозуміти. Це не означає, що герої моєї книги автоматично заслуговують на всепрощення, але варто зрозуміти їхні мотиви (завжди, зрештою, актуально, що між тим, хто тисне на курок та його жертвою знаходиться лиш надособове Сумління).

Якби не смерть Сталіна, повстання не було б – політв’язень Євген Грицяк

9 серпня 2021 р.

Євген Грицяк. Фото: hromadske.ua

Євген Грицяк (1926–2017) за допомогу повстанцям був засуджений до 25 років таборів. Відбув у неволі трохи менше половини терміну. Був одним із лідерів Норильського повстання 1953 року – першого й наймасовішого спротиву політв’язнів ГУЛАГу. Звільнившись із табору, не міг влаштуватися на роботу й залишався під наглядом КДБ. Ще в 1970-х він дав велике інтерв’ю про той здвиг кореспонденту газети The Chicago Tribune. Його спогади потрапили за кордон і вийшли друком в американському видавництві “Смолоскип”. За рік до смерти пана Грицяка “Локальна історія” записала з ним інтерв’ю.

Володимир Синякевич, інженер-конструктор: Дядька арештували. Тітку закрили в хаті й підпалили

15 липня 2021 р.

Німців сприймали як рятівників від радянської влади.

Восени 1939-го в село прийшли “асвабадітєлі”. Мені тоді йшов сьомий рік. Наша хата стояла біля лісу – тато був лісничим. Зайшли троє чоловіків у формі. Запам’ятав одного – високий, блідий, мав непривітне й негарне обличчя. Вони забрали в батька пістолет, який йому видав пан для служби, й подалися до лісу.

“На фірі привезли поранених. Так багато крові бачила вперше” – ексклюзивні спогади ветеранки УПА Катерини Щерби

24 червня 2021 р.

 Я народилася в сім’ї Бережанських. Батько співпрацював з Організацією українських націоналістів із 1932 року, мав псевдо “Окунь”, – розповідає журналу Катерина ЩЕРБА, 93 роки, зв’язкова Української повстанської армії. – З його ініціативи в нашому селі 1934 року створили актив Організації українських націо­налістів. До приходу більшовиків тато завідував “Просвітою”. Вдома зупинялися його однодумці з товариства, “Союзу українок”, “Пласту”. 1942‑го батьківська хата стала повітовою станицею ОУН і підпільною друкарнею. Наступні два роки – станицею крайового проводу організації.