23 лютого 2015 р.

Filed under "2014-2020", Грицяк Євген, Норильське повстання, ГУЛАГ, ОУН, УПА
9 серпня 2021 р.
Євген Грицяк (1926–2017) за допомогу повстанцям був засуджений до 25 років таборів. Відбув у неволі трохи менше половини терміну. Був одним із лідерів Норильського повстання 1953 року – першого й наймасовішого спротиву політв’язнів ГУЛАГу. Звільнившись із табору, не міг влаштуватися на роботу й залишався під наглядом КДБ. Ще в 1970-х він дав велике інтерв’ю про той здвиг кореспонденту газети The Chicago Tribune. Його спогади потрапили за кордон і вийшли друком в американському видавництві “Смолоскип”. За рік до смерти пана Грицяка “Локальна історія” записала з ним інтерв’ю.
Filed under "2021-2025", Грицяк Євген, Норильське повстання, ГУЛАГ, ОУН, УПА
8 червня 2021 р.
Воркутинське повстання – одне з найбільших, що відбулося в системі ГУЛАГу. Свою назву воно отримало від міста Воркута. Саме там було облаштовано Речлаг – найбільший табір суворого режиму у СРСР. Від 19 липня до 1 серпня 1953 року його політв’язні протестували проти нелюдських умов утримання. Повстання змусило владу до поступок. Тоді ж змінили систему ув’язнення, переглянули справи, багатьох звільнили. Ціною стали життя 62 страйкарів, розстріляних 1 серпня. Більшість із них були українцями. Це результати дослідження фінського журналіста й письменника Юкки Рислаккі. У книзі “Воркута! Повстання у виправно-трудовому таборі” він закцентував увагу на організації виступів і їхніх лідерах.
Filed under "2021-2025", Норильське повстання, ГУЛАГ
5 червня 2020 р.
Про ув’язнення в таборах ГУЛАГу, національно-визвольну боротьбу на Закарпатті й повороти своєї медичної кар’єри Тижню розповів дисидент Іван Коршинський. Читати далі
Filed under "2014-2020", Норильське повстання, ГУЛАГ, ОУН, УПА
3 лютого 2000 р.
Filed under "1996-2000", Норильське повстання, ГУЛАГ, ОУН, УПА
8 жовтня 2019 р.
Filed under "2014-2020", Норильське повстання, ГУЛАГ
6 серпня 2019 р.
Filed under "2014-2020", Норильське повстання, ГУЛАГ
7 лютого 2015 р.
Ось уже 60 років цей чоловік живе на чужині – у польському місті Зелена Гура. Його справжнє прізвище – Драницький – знали тільки найближчі друзі, родичі й односельчани у Гаразджі Луцького району. Коли далекого 1944-го НКВС заарештував Степана, то мав при собі документи на прізвище Семенюка. З ним і доживає віку один з останніх провідників ОУН на Волині
28 травня 2013 р.
«Усі бачили, що я відкрито йду на смерть. Тому слухали мене», – пояснює лідер страйкарв, те як вдалося стримати колишніх підпільників від застосування сили. «Адміністрація провокувала насилля. В табір завезли холодну зброю: лопати, сокири, ломи. Деякі гарячі голови закликали щось підпалити. Усе це відбувалося не без допомоги провокаторів. Повстання потрібно було стримати від найменших силових ексцесів, бо вони завершилися розстрілами. Нам це вдалося.»
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.