Богдан Гудь, історик: Волинь перед Волинню. Де шукати причини трагедії 1943 року

18 липня 2021 р.

У чому різниця між українсько-польським конфліктом у Галичині та на Волині та чи тільки УПА була “організатором” Волинської трагедії – “Локальній історії”розповів Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор Львівського університету, автор книги “З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.” (польськомовний варіант – Ukraińcy i Polacy na Naddnieprzu, Wołyniu i w Galicji Wschodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku).

Ігор Галагіда: Зміна парадигми – з катів на жертви

14 жовтня 2020 р.

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Богдан Гудь, історик: Волинь перед Волинню

27 липня 2020 р.

Де шукати причини Волині-1943, у чому різниця між українсько-польським конфліктом у Галичині та на Волині та чи тільки УПА була “організатором” Волинської трагедії – “Локальній історії” розповів Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор Львівського університету, автор книги “З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.” (польськомовний варіант – Ukraińcy i Polacy na Naddnieprzu, Wołyniu i w Galicji Wschodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku).

Волинська трагедія 1943-го: про причини, цифри, міфи – Іван Патриляк у проекті БЕЗ БРОМУ

8 липня 2020 р.

 

 

Джерело: Локальна історія

Олеся Моргунець-Ісаєнко і Тарас Лазер, режисерка та сценарист: Коли ми стали працювати над документалкою про Грубешівську операцію, зовсім інакше подивилися на історію Другої світової війни

23 січня 2020 р.

Тиждень поспілкувався з Олесею Моргунець-Ісаєнко і Тарасом Лазером, режисеркою та сценаристом документального фільму «Рубіж. Грубешівська операція». Стрічка розповідає про українських і польських повстанців, — упівців та членів Армії Крайової, — які після тривалої ворожнечі та спротиву спершу німецькій, а потім радянській окупації усвідомили безглуздість взаємної боротьби й 1946 року об’єдналися для спільного протистояння СРСР.

Володимир В’ятрович, історик: Ми готові говорити про конкретних командирів УПА, винних у злочинах на Волині, але звинувачувати все українське підпілля – це потурати російській пропаганді

14 липня 2016 р.

Цьогоріч 73-ті роковини Волинської трагедії знову збурили гарячі дискусії, які можуть зашкодити українсько-польським відносинам. 19 липня Сейм може прийняти постанову про вшанування жертв «геноциду поляків, вчиненого ОУН і УПА». Недавно таку ухвалу прийняв Сенат. Також у Сеймі лежить проект закону про те, що заперечення «геноциду» на Волині може каратися ув’язненням до трьох років. У Верховній Раді готують свою відповідь на «геноцид». Наприкінці червня в польському Перемишлі дійшло до штовханини, коли бритоголові молодики під гаслами Волині спробували зупинити церковну ходу українців, що прямувала на військові поховання. А поодинокі українці в Польщі скаржаться на погіршення ставлення до них поляків.

Вітольд Шабловський: Книжку варто писати, коли можеш сказати щось нове

23 жовтня 2017 р.

Волинська трагедія – кривавий епізод українсько-польського протистояння під час Другої світової війни. Ці події в Польщі воліють називати різнею, а в Україні – трагедією або війною. За підрахунками польських дослідників, в 1943-1944 рр. загинуло до 100 тисяч поляків, ще близько 15 тисяч українців – у так званих «акціях відплати» Армії крайової. Українські науковці визначають цифру меншу – понад 35 тисяч поляків та кілька тисяч українців (3:1). У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду».