Історик Дмитро Білий: Неосмислена історична психічна травма руйнує зсередини

8 грудня 2022 р.

Винищення українців росіяни практикували протягом усієї історії. Піком був Голодомор, – каже історик Дмитро Білий.

Дмитро Білий: Донецьк та Донбас або повернуться в стан Дикого поля, або стануть новою Каліфорнією (рос.)

21 лютого 2015 р.

Известный писатель, доктор исторических наук, долгое время преподававший в Донецком юридическом институте – сегодня вынужден был покинуть родной город. Его взгляд на настоящее и будущее Донецка и Донбасса по-научному беспристрастен и по-писательски ярок и метафоричен.

– Предполагал ли ты, коренной дончанин, что тебе вместе с семьей внезапно придется бросить дом и уехать из Донецка на неопределенное время? Насколько предсказуемо было подобное развитие событий?

Дмитро Білий: Немає панцира від долі

10 березня 2015 р.

Сьогодні маємо чудову нагоду порозмовляти з автором-містиком Дмитром Білим про письменницький провіденціалізм, творчу лабораторію Тексту та …вестерн.

Дмитро Білий: Галичани на Донбасі: еволюція ідентичностей

19 квітня 2013 р.

 

Розмовляємо з Дмитром Білим – кубанським козаком, письменником, доктором історичних наук, доцентом кафедри українознавства Донецького юридичного інституту. Він стверджує, що приблизно чверть населення Донбасу – галичани за походженням.

 

Дмитро Білий: На Кубані всіх українців записали росіянами

 23 вересня 012 р.

 Дмитро БІЛИЙ, 45 років, доктор історичних наук. Народився в місті Макіївка. На Донбас батьки переїхали з Кубані. Закінчив історичний факультет Донецького державного університету. З 1989-го до 1997-го працював там викладачем. Від 1997 року – викладач історії в Донецькому юридичному інституті. 2010-го захистив дисертацію ”Українці Кубані в 1792 – 1921 роках. Еволюція соціальних ідентичностей”. Викладає в Донецькому юридичному інституті. Автор романів ”Басаврюк XX”, ”Заложна душа”, ”Чорне крило”, ”Козацький Оберіг”, ”Шлях Срібного Яструба”. Член Донецького літературного об’єднання ”OST” та Асоціації українських письменників. Володіє українською, англійською, німецькою, польською та російською мовами. Одружений. Має двох дітей – 18-річну Любов та 5-річного Олексу

220 років тому на Кубань прибула перша партія українських переселенців. Як колишні запорожці спочатку стали чорноморцями, а потім – кубанськими козаками? Чому колонізовані ними землі не були приєднані до України? Розповідає історик Дмитро Білий із Донецька, кубанець за походженням.

Дмитро Білий: Донбас – надзвичайно складний регіон, тут треба мудро поводитися

15-07-12 р.

– Я просто пояснював, що для того, щоб зрозуміти українську, знаючи російську, потрібна там якась різниця у 2-3 IQ інтелекту. Якщо у вас немає цього запасу, то що ви тоді взагалі робите у вищій школі.

 

Дмитро Білий – донецький письменник, доктор історичних наук, багатолітній дослідник історії Кубані. Нещодавно він побував у Львові зі службовим відрядженням, чим скористався ZAXID.NET, щоб узяти інтерв’ю. Ідентичність сучасних кубанців, козацтво в нинішній Україні, українська мова і україномовні письменники на Донбасі – ось далеко не повний перелік тем, порушених під час розмови

– Ви вважаєте себе більше письменником чи істориком?

– Мені здається, що одне іншому не заважає, а навпаки, допомагає. У ХІХ столітті багато сперечалися: історія – це мистецтво, жанр літератури чи таки наука? Коли проводиш академічні дослідження, то перебуваєш у певних межах, від тебе вимагають дотримання жорстких принципів роботи з джерелами, інтерпретації цих джерел, побудови наукового наративу. Водночас під час опрацювання джерел відчуваєш, що щось випадає, якась складова історичного процесу, яка ніяк не вписується у наші усталені норми наукового дослідження. А праця над художнім твором дозволяє подати цю більш емоційну складову.

Дмитро Білий захищав донських козаків від ОМОНу

1 листопада 2007 р.

 

40-річний Дмитро Білий із Донецька пише історичні твори про Україну. Останній роман ”Козацький оберіг” за два роки розійшовся 17-тисячним накладом. Як запевняє Білий, переважно на Донбасі.

— А ”Басаврюка-ХХ” видавництво ”Донбасс” ще й переклало російською. Кілька примірників повіз знайомим у Росію. Там їх сканують і передають одне одному, як підривну літературу, — усміхається Дмитро. Поправляє окуляри в тонкій оправі. Розмовляємо в центрі Києва, куди письменник приїхав у справах.

— У Донецьку з роботи я їжджу повз один кіоск. Горілка там, цигарки, народ відповідний, — розповідає Дмитро. — Якось висовується з кіоска пика класична. ”Ето ти — Білий?” — Я. — ”Ану зайди”.

Продавець кіоска, згадує Дмитро, дістав щось загорнуте в газету. Довго розгортав.
— Показує мені мого ”Басаврюка”. ”Це ти написав?” — Я. — ”Пива хочеш? Чи горілки?”. Коротше, я вже два роки в нього пригощаюся пивом безкоштовно.

Чому пишеш про козаків?