15 лютого 2019 р.
Із Романом Балаяном ми зустрілися в ресторані «Вавилон» Київського будинку кінематографістів – місці для багатьох легендарному. Говорили про життя й кіно, про гру випадку й сумніви в собі, про його новий фільм і про фільми старі, серед яких, звісно, знамениті, давно вже класичні «Польоти уві сні та наяву».
Filed under "2014-2020", Балаян Роман
11 жовтня 2013 р.
Культурний шар країни позначений цікавими пагонами “параджаноманії”. Похідне — від прізвища кінорежисера. У прокаті — художній фільм “Параджанов” авторства Олени Фетисової та Сержа Аведікяна, і думки про нього, як глядачів, так і профі, вельми-вельми полярні. А рік прийдешній нам готує 90-річчя з дня народження великого режисера і 50-річчя його геніального фільму “Тіні забутих предків”, знятого 1964-го на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Читати далі
Filed under Балаян Роман
«Усе, що я зняв після 1987-го, міг і не знімати…»
– Пане Романе, за останній час ви отримали не одну солідну кінопремію: російську “Ніку” – за “Найкращий фільм країн СНД і Балтії”, українського “Скіфського оленя” – “за значний внесок у світове кіномистецтво”… Нагороди для вас важливі?
– Про такі призи говорити смішно… Є чотири кінопремії, яких у мене немає, – “Оскар” і головні призи Берлінського, Каннського та Венеціанського фестивалів. Найбільше хотілося б отримати каннську “Золоту пальмову гілку”. Про “Оскар” не надто задумувався, адже, щоб мати шанс на відзначення цією нагородою, потрібно працювати за кордоном. У мене наразі такого бажання немає.
Filed under Балаян Роман
