Женя Сугак, The Village Білорусь: До директорки прийшли з обшуком, засновника затримали, рахунок заблокували

24 вересня 2020 р.

Женя Сугак розповіла «Телекритиці» про затримання засновника, обшук директора, роботу редакції та про те, чому виїхала з Мінська.

 

Женя, розкажіть, коли ви переїхали в Україну і чому?

Я все ще не вважаю, що переїхала в Україну, як би приємно тут не було, і сподіваюся незабаром повернутися додому – там зараз як ніколи круто і цікаво. Але мені доводиться чекати. Я приїхала до Києва на кілька днів місяць тому, але вже на третій мій день тут відбувся ряд подій, які сигналізують мені про те, що моє перебування у Мінську зараз – небезпечне. До нашої директорки Саші Романової прийшли з обшуком, нашого засновника затримали, і зараз він знаходиться в СІЗО, наш рахунок заблокували. До цього моменту сайт The Village Білорусь, головною редакторкою якого я є, вже був заблокований два тижні на вимогу правоохоронних органів.

Я правильно розумію, що Мінськ залишила не вся редакція? Поїхали тільки ви й Саша Романова? Ви боїтеся за безпеку колег? Може, варто було виїхати всією редакцією? Такий варіант не розглядали?

Наша директорка Саша Романова теж завдяки щасливому випадку опинилася не в країні у момент, коли їй хотіли виламувати двері у квартиру, якщо вона не відкриє. Редакція The Village знаходиться у Мінську. Ми були зобов’язані запропонувати колегам можливість виїхати з країни, але вони відмовилися. Я це дуже ціную і дуже цим пишаюся. Чи боюся я за їх безпеку? Ми зараз всі боїмося. Але оскільки боятися нам доводиться досить довго, то поріг страху знижується. Ще нещодавно поїздка в автозаку здавалася білорусам катастрофою, тепер уже кілька діб в ізоляторі перестають бачитися чимось незвичайним. Кожному з нас доводиться чимось жертвувати й платити якусь ціну за нашу загальну майбутню свободу. На жаль, чиясь ціна виявляється незрівнянно високою.

Як це позначилося на роботі редакції?

На роботі редакції не позначається нічого – ні те, що сайт на території Білорусі вже понад місяцю відкривається тільки з VPN, ні відсутність головного редактора у Мінську. Ми робимо ту ж кількість матеріалів, що й раніше. Підіймаємо ті ж важливі й цікаві теми, що й раніше. Жартуємо. Дуже шкода, що наш траф природним чином упав через блокування (до виборів це було 1 300 000 уніків і 5 000 000 переглядів на місяць). Але все більше білорусів починають користуватися VPN, так що ми не сумуємо.

Сайт видання і рахунок зазнали блокування. Розкажіть, як ви працювали у цей період і чи не виникають складнощі зараз?

Нас заблокували на території Білорусі першими, майже відразу після виборів. Спочатку нам не давали офіційного підтвердження, говорили, що ми незаблоковані, і пускали нас колом з провайдерів. Нам вдалося розблокуватися на пів дня, але товариші швидко схаменулися, і ми знову перестали відкриватися. Ми втратили значну частину трафу, але продовжили працювати у тому ж обсязі, що й раніше. Через днів десять Міністерство інформації викотило список заблокованих ресурсів, серед яких був і the-village.me. Компанія у цьому списку прекрасна – «Радіо Свобода», «Єврорадіо», «Наша Ніва», «Белсат» та інші.

Наскільки активно ви висвітлюєте події, які зараз відбуваються у Білорусі?

На 97%. 3% ми залишаємо на новини про трамвай і оплату проїзду картою.

Раніше, до виборів і протестів, ви відчували тиск від влади або кого-небудь ще? Якщо так, то розкажіть детальніше?

Ну, наприклад, ще в липні мене і мого друга й засновника Сашу Василевича затримали у будівлі КДБ, коли ми просто тихо і мирно віднесли клопотання за Віктора Бабарика. Прямо з кабінету нас вивели у внутрішній двір, засунули в автозак у клітки й відвезли в РУВС. Мене випустили через три години, а Саші пощастило менше – йому дали 14 діб, придумавши, що він нібито стояв біля будівлі КДБ о 17:30 і кричав «Свободу Бабарику!». У нас був запис з камер в офісі, де видно, що Саша у цей час знаходився в офісі. Я була свідком на суді, де розповіла, що біля будівлі КДБ ми не стояли й нічого не кричали, а мовчки пройшли всередину і ввічливо запитали, куди подати клопотання, після чого нас уже зустрічали шість осіб у балаклавах. Але суддя визнала Сашу винним.

Ви й ваші колеги пишуть про Сашу Василевича. Його затримали на протестах? Розкажіть подробиці.

У кінці серпня Сашу затримали повторно, вже у власному офісі, куди прийшов обшук. Зараз Саша знаходиться у СІЗО, йому висувають кримінальне обвинувачення. Правозахисники визнали його політичним в’язнем.

Як загалом оцінюєте ситуацію зі свободою слова в Білорусі?

Погано. Це очевидно зі списку заблокованих ресурсів, зараз там близько 80 назв. Більшість незалежних ЗМІ пишуть, що вважають за потрібне і важливе не займатися самоцензурою, але потім нам прилітають листи щастя з Мінінформу з вимогою прибрати ту чи іншу інформацію, блокування або ще щось гірше – мій колега, головний редактор «Нашої Ніви» підозрюваний у кримінальній справі про наклеп.

Як ви оцінюєте «впровадження» журналістів RT у медіапростір Білорусі, і як це може відбитися на ситуації в країні?

На ситуацію у країні журналісти RT не впливають, як би вони цього не хотіли чи не уявляли собі. Державні канали зараз опустилися до такого низького рівня відвертих фейків і брехні, що потрібно мати певний ступінь кретинізму, щоб вірити у все це. Катувань та побиття з боку силовиків, на їхню думку, не було; всім протестом керують ляльковики з Польщі та Литви; БЧБ – фашистський прапор; люди на протестах – суцільно наркомани й повії; Тихановська пропонує бомбити Білорусь; у будь-якої людини, яка висловила мирну незгоду, з’являється кримінальне минуле й замовники. У загальному й цілому, мотиви людей, які словами з рота вимовляють цю брехню, які монтують ці сюжети, які тримають світло або пишуть для них титри – мені до кінця незрозумілі.

Деякі ваші колеги, які працювали у держЗМІ, звільнилися. Чи не схоже це на втечу з корабля, який йде на дно?

Звичайно, було б крутіше, якби вони зробили це раніше. Але все одно це правильно і добре. А ось затирачу у стилі – «я аполітичний, я нейтральний, я веду спортивну передачу» – ніхто вже навіть слухати не буде. Це як прибиральник у концтаборі. Так, ти не ведеш людей за руку в піч, але ти підмітаєш їх волосся.

З якими складнощами ви зіткнулися в Україні, і чи потрібна вам будь-яка допомога?

Мені пощастило мати хороших друзів в Києві, які добрі до мене і допомагають за можливості. Андрій і Ксюша, привіт!

Ви плануєте повернутися у Білорусь?

Звісно.

 

 

 

Розмовляла Юлія Шестакова

 

 

 

Джерело: Телекритика

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s