8 вересня 2020 р.
Призначені на 25 жовтня місцеві вибори стануть непростим випробуванням для усіх учасників процесу. По-перше, вони пройдуть за принципово новою системою, по-друге, на фоні нової хвилі коронавірусу.
Про те, як розібратися з новими правилами виборів, чи можливо їх скасувати та як тепер будуть карати за підкуп виборців – в інтерв’ю РБК-Україна розповіла координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
– Наскільки реальним є зрив місцевих виборів через зростання захворюваності на коронавірус по всій країні чи в окремих регіонах?
– Виключати не можна нічого, але є чітка передумова: введення правового режиму надзвичайного стану. Інша проблема це те, хто безпосередньо приймає це рішення – парламент. Присутні в Раді політичні сили партизували місцеві вибори і місцеве самоврядування.
Партії влади не вигідно перенесення виборів. Партії опозиції дуже часто ведуть списки на місцях, навіть народні депутати очолюють списки до місцевих рад. Тож будь-яке рішення ближче до виборів буде сприйнято як політично заангажоване.
Парламент в цій історії не є незалежним органом, його представники безпосередньо беруть участь у виборчій кампанії. І вони будуть в першу чергу зважати на рейтинги, наскільки їхні шанси збільшуються чи зменшуються в разі перенесення виборів.
– Мова йде саме про перенесення, не скасування?
– Саме про перенесення, бо вибори в цілому скасувати не можна. Їх можна відтермінувати. Надзвичайний стан на національному рівні можна ввести на 30 днів, з можливістю пролонгації разово ще на 30 днів. Тобто немає жодних правових підстав стверджувати, що ми можемо перенести вибори, наприклад, на півроку. На місцевому рівні такий режим може бути введений на 60 днів плюс пролонгація ще на 30 днів.
Очевидно, якщо виборчий процес буде зупинений, то навряд чи можна буде відновити виборчу кампанію. Її треба буде перезавантажити і оголосити нову, з самого початку. Тому так, юридично, призупинення виборів, відтермінування, переоголошення – можливі. Але чи будуть для цього політичні передумови?
Партія влади рейтинг не здобуває, вона його втрачає. І мова не про цю партію влади, а про будь-яку, яка після “романтичного періоду” починає втрачати рейтинг. Опозиційним партіям, звичайно, дещо легше, але потрібно розуміти, що реальні ресурси на агітацію, промоцію, політичну рекламу вже вкладені. Тобто для всіх це будуть втрати. Також правовий режим встановлює обмеження свобод, що не сприяє підготовці чесних та вільних виборів.
Якщо повернутися до прогнозів – секретар РНБО оприлюднив моделювання про 350 тисяч хворих на кінець жовтня. Потенційно потребуватимуть госпіталізації 38 тисяч хворих. Але чи ці цифри змусять припинити виборчий процес, в якому при явці у 50% братимуть участь до 15 мільйонів виборців, стверджувати важко.
Є проект рішення уряду щодо обмежень і проведення виборів в умовах пандемії, де встановлюється логістика поведінки та правила для виборця на дільниці: дистанціювання, не скупчення в приміщенні для голосування, заборона проведення агітаційних заходів у закритих приміщеннях, обмеження щодо дистрибуції поліграфічної продукції.
– Це для того, щоб люди не передавали одне одному папери, на яких може бути вірус?
– Вірус живе на папері набагато менше, ніж будь-де, і у громадянина є вибір: брати чи не брати листівку чи газету. І чи є сенс забороняти це – питання відкрите.
Також передбачені процедури тестування членів комісій, які працюватимуть на спеціальних виборчих дільницях до дня голосування. І багато інших речей, які дають можливість виділити бюджетні кошти на цей процес: маски для членів комісій, санітайзери тощо.
– Наскільки ці заходи можуть бути результативними, чи не варто чекати спалаху? Тим паче з огляду на те, що українці останні місяці загалом вельми недбало ставляться до заходів особистої безпеки.
– В приміщенні для голосування насправді одночасно знаходиться менше людей, ніж у будь-якому великому продуктовому магазині. Але якщо туди ми пускаємо людей, а на дільниці не пускаємо – це буде сприйматися неоднозначно.
Пандемія почалася не вчора, багато країн вже проводили вибори в цих умовах, є напрацьовані рекомендації. Позитивні приклади – Південна Корея і Польща. У Південній Кореї явка була навіть вищою, ніж зазвичай, і спалаху потім не було. Але там дуже дисципліновані та законослухняні люди.
– Безумовно, Польща ближча до наших реалій.
– У них спалаху після виборів теж не було. Скоріше “ковід” там був підставою для певних маніпуляцій щодо часу проведення та форми голосування.
– Уявімо практичну ситуацію: за кілька днів до голосування у одного з членів комісії діагностується коронавірус. Що далі? Всі йдуть на самоізоляцію? Як тоді проводити вибори?
– Поки чіткого механізму немає, потрібно розробити відповідні алгоритми. Наприклад, якщо всі члени комісії йдуть на самоізоляцію, то комісія тоді заблокована. Тому, можливо, варто виділити тести або організувати першочергове тестування членів комісій, які навіть не мають жодних ознак захворювання.
Можливо, їх легше і дешевше державі тестувати, аніж в останні дні проводити перезавантаження комісій, чи йти на зрив голосування. Є система виїзного організованого тестування, яка зараз доступна лише в приватних клініках, можливо, її потрібно забронювати для членів комісій та робити вже зараз розрахунки і виділяти кошти на ці потенційні витрати.
Тим паче перезавантаження не є гарантією, що нові члени комісії не принесуть з собою коронавірус. І ці алгоритми мають бути розроблені якнайшвидше. Найбільша зона ризику – три дні перед голосуванням і кілька днів після.
Якщо злякати членів комісії тим, що захворіли їхні колеги, не маючи навіть доказів і результатів тестування, але пустити цю чутку, то спрацює інстинкт самозбереження. Людина не прийде на роботу в комісію, буде імітувати якісь симптоми. Або партії і самі можуть зловживати неперевіреною інформацією.
– От власне, наскільки високий ризик маніпуляцій з боку партій і кандидатів, які, наприклад, точно будуть розуміти, що вони програють певні вибори і готові на все, щоб їх зірвати? На законодавчому рівні таким маніпуляціям можна запобігти?
– Наскільки я пам’ятаю, парламент ще на початку пандемії ухвалив рішення щодо відповідальності за дезінформацію, пов’язану з хворобою. Це не обов’язково має бути саме в руслі законодавства про вибори.
З іншого боку, ми маємо відповідальність в кримінальному кодексі за невиконання повноважень члена виборчої комісії без поважних причин в день голосування. Тобто, якщо в день виборів член комісії не прийде, скаже, що йому погано, то його потрібно тестувати.
– Буквально в цей же день, бо голосування вже йде.
– До того, якими будуть оці практичні алгоритми, у всіх багато питань. Але тестувати потрібно, щоб попереджувати маніпуляції, першочергово – членів комісій, які відповідають за організацію дня виборів.
З іншого боку, люди звикли до війни і люди вже звикли до коронавірусу, тож реакції такої, як в перші тижні, вже не буде.
– Правила проведення цих виборів суттєво відрізнятимуться від усіх попередніх. Наскільки загалом ці правила поліпшились, і чи заявлені відкриті списки – справді відкриті?
– Законодавство змінилося повністю: нова виборча система, нові виборчі процедури, нові права і нова відповідальність за порушення правил. Це новий тест на швидку реакцію штабів партій, членів комісій і виборців. Ми зможемо виміряти навіть наше суспільне IQ, бо це справді складна задача – провести вибори, організувати голосування і підрахунок голосів.
Головне, щоб всі учасники процесу виконали вчасно свої функції: ЦВК, яка відповідає за просвіту і консультування, та штаби, які напевно, повинні брати людей не просто з вулиці, а так само їх вчити і консультувати. Тобто це питання якісного кадрового ресурсу.
А наскільки ці списки будуть відкритими, залежить від виборців, від того, як вони користуватимуться правом поставити номер кандидата у списку.
– Опоненти відкритих списків завжди апелювали до того, що український виборець просто не розбереться в ситуації. Він звик до того, що йому треба просто поставити одну галочку в бюлетені, а тут ще окрім галочки, треба буде окремо вписувати номер кандидата у відповідне поле. Ці аргументи мають під собою грунт?
– Громадяни мають отримати інформацію про спосіб заповнення бюлетеня, їм не потрібно вивчати процедуру підрахунку голосів чи розподілу мандатів з виборчими квотами і як це все обраховується. Їм необхідно зрозуміти саму логіку, і це відповідальність ЗМІ, експертного середовища, політичних груп.
Я впевнена, що громадяни з цим впораються, якщо не буде свідомої політики ігнорування цієї просвіти, або халатності. 99% виборців не будуть відкривати Виборчий кодекс, шукати статтю про бюлетені і порядок їх заповнення.
Виборці повинні звернути увагу на те, що є дві опції, які треба заповнити: галочка або хрестик навпроти політичної партії і далі – від 5 до 12 кандидатів, які балотуються в конкретному виборчому окрузі. І серед цих кандидатів потрібно обрати одне прізвище і внести цифру, яка стоїть біля цього прізвища, в другий квадратик.
– Можна спрогнозувати, скільки людей дійдуть до фази вибору конкретного кандидата?
– Поки це гадання на кавовій гущі. Політична просвіта ще не стартувала повноцінно. Дуже багато залежить і від кандидатів. Якщо кандидат з номером 8 буде організовувати на вулиці зустрічі з виборцями і говорити: я від такої партії, і мій номер – 8, не забудьте заповнити – то виборці однозначно будуть розуміти, для чого цей номер і куди його вносити.
Ми проводили експеримент, і там зокрема деякі виборці думали, що треба підкреслити прізвище їхнього кандидата, або обвести його номер, а не вписати його індексним способом до спеціального квадратику. Сама логіка індексного вписування теж не всім зрозуміла, особливо молоді.
Якщо партія обере стратегію “не плутати виборців”, просто будуть агітувати за партію, і не буде промоції через ЗМІ, тоді громадяни просто проголосують за партію. Гірше буде, якщо вони проголосують за партію одну, а за кандидата – від іншої. Або тільки за кандидата, а за партію – не поставлять.
Парламент провалив поправки, які б давали більше розуміння комісії, які бюлетені визнавати дійсними, а які ні. Варіантів креативу від виборця є багато: вписали номер кандидата, але не відзначили партію, відзначили партію одну, а номер кандидата зі списку іншої…
– А члени комісій, котрим це вже доведеться обробляти і рахувати – що далеко не так просто – справляться з підрахунком?
– Дільничні комісії точно будуть довше здійснювати підрахунок. Найпесимістичніший сценарій – до середи після дня голосування. Відкритість списків призводить до більш тривалого процесу підрахунку. І якщо члени комісій не будуть навчені, це буде набагато довше.
А якщо в законодавстві не буде чіткої відповіді, які бюлетені дійсні, а які недійсні, то будуть дискусії. Дискусія щодо одного бюлетеня може тривати годинами.
Територіальні виборчі комісії будуть математично обраховувати виборчу квоту і рейтингувати кандидатів у списку. Я дуже сподіваюсь, що до цього будуть розроблені додаткові ІТ-інструменти. Хоча б не для того, щоб офіційні дані видавати, а для здійснення логічних перевірок.
Ця система, наскільки я знаю, розробляється за рахунок технічної підтримки міжнародних організацій. Логічна перевірка мінімізує втрати. Ви вносите дані в протокол – і бачите, де у вас помилка. Якщо будуть ІТ-інструменти, то тривалість цього процесу буде значно меншою, ніж за умов винятково людського фактору, але багато залежить і від цифрової грамотності членів комісій.
– Партії і політики завжди намагаються отримати перевагу у виборчих комісіях, легальними і нелегальними методами. У вас є якісь зауваження до складу виборчкомів на цих виборах?
– Законодавство зараз не вимагає партійної пропорційності. ЦВК нічого не порушує, коли віддає керівні посади членам комісій від партій не пропорційно. ЦВК має враховувати фактор досвіду кандидатів. Але вивчити його за кілька днів, опрацьовуючи 27 тисяч подань, дуже непросто.
Немає чітких критеріїв, кому віддають керівні посади: голови, заступника і секретаря комісії. Але поки не буде реєстру, не можна дізнатися навіть, чи немає у людини судимостей.
– А такі інциденти є?
– Так, є факт, до Черкаської обласної ТВК потрапила людина, яка в 2018 році була засуджена за фальшування протоколу підрахунку голосів на виборах до черкаської облради. Хоча б в інтернеті загуглити прізвище – це дуже просто. Але партії цим не займаються.
Партії подали серед цих 27 тисяч кандидатів в ТВК 136 мертвих душ. Це говорить про стандартні підходи партій до процесу на цьому етапі, під час першого подання кандидатів. До 65% із них не допрацюють до дня голосування і будуть замінені.
– Яка партія отримала більшість керівних посад в ТВК?
– По країні по-різному. В ТВК керівні посади отримали парламентські партії, там де у них фокус на електоральну підтримку. Треба розуміти, як ці керівні посади розподіляються. В ЦВК 17 членів, кожен курує якийсь регіон, і готує пропозицію по розподілу керівних посад. Інші не мають часу і можливості перевірити розподіл по іншим регіонам.
– Але домінування партії влади немає?
– За загальною кількістю місць в ТВК “Слуга народу” на першому місці, “Батьківщина” на другому, “Європейська солідарність” на третьому, на четвертому – ОПЗЖ. У всіх них більше тисячі членів комісій, у решти – менше.
По керівних посадах ситуація наступна. “Слуга народу” – 26,7% від загальної кількості поданих партією членів ТВК, “За майбутнє – 23,4%, “Солідарність жінок України”, у якої угода з групою “Довіра” – 22,8%.
– Ці показники “в межах норми” чи можна говорити про перекіс у бік партії влади?
– Звичайно, є певна перевага у партії влади. Якщо йти за цим рейтингом, то можна стверджувати про певну коаліцію керівних посад у партії влади і двох депутатських груп. Я не можу стверджувати, що це якась тотальна зрада, але по окремих регіонах перевага партії влади більш очевидна.
– Після ухвалення рішення про партизацію виборів, місцеві еліти побігли шукати собі якісь партії, зокрема до партії влади?
– Не можна говорити, що всі потягнулися до партії влади. Напередодні виборчої кампанії почався конфлікт між місцевим самоврядуванням і центральною владою. Як наслідок, ті, кому треба було швидко шукати собі партію, не першочергово пішли до партії влади.
Все залежить від конкретного регіону. Якщо там рейтинг партії влади невисокий, то цей конфлікт спрацьовує, на його основі можна побудувати успішну передвиборчу стратегію.
– І це по всій Україні?
– Я не можу сказати, що тотально, але так, це позиціонування присутнє в групах у кожному регіоні. Немає таких регіонів, де домінує одна партія, як це було в минулому. Загалом, зараз будуть одні з найбільш конкурентних виборів.
– Якщо порівнювати з попередніми місцевими?
– Місцеві вибори завжди більш запеклі, ніж національні, просто з Києва це не завжди видно. Учасники цього процесу живуть в одній громаді, мають передісторію взаємодії, групи підтримки, впливають на конкретні локальні медіа чи є їхніми власниками тощо.
Це може стосуватись конфлікту керівника ОСББ, який йде в списку якоїсь партії, з міським головою. І цей конфлікт буде відображатись у виборчій кампанії. Більшість учасників мала персональні історії взаємодії, спільні скандали, інтриги та розслідування.
Це відрізняється від національних виборів, які більш узагальнені з точки зору порядку денного: куди ми рухаємось, з ким ми дружимо, як ми вирішуємо питання Донбасу тощо. А тут на порядку денному питання: як ми живемо тут і сьогодні.
Я не бачу рівня конфліктності, нетипового для місцевих виборів. Я пам’ятаю місцеві вибори 2010 року, ми щодо них давали дуже негативну оцінку, вони суперечили міжнародним стандартам навіть на рівні норм закону.
Тоді пачками кандидатам скасовували реєстрацію, коли кандидатів забирали в СІЗО із зустрічі з виборцями, і там вони писали заяву про відмову від балотування. Я дуже сподіваюсь, що зараз такого не буде, і конкуренція не переросте у фазу адміністративного тиску.
– На цей час, наскільки активно використовується адмінресурс?
– Ми ще розбираємося з цим питанням. Є турне президента регіонами. Він є політичною фігурою, він має право заявляти про свої політичні вподобання, але з певними обмеженнями.
– Він може представляти конкретних кандидатів від “Слуги народу” у регіонах?
– Це все може бути, якщо в період виборів захід оплачений з виборчого фонду. Якщо цього фонду ще немає, то він не може бути оплаченим за кошти державного чи місцевих бюджетів напряму, чи опосередковано. Крім того, не може використовуватись територія, яка доступна лише через адміністративний вплив, тому що це вже суперечить принципу політичної нейтральності органів влади.
Ключовим є питання не стільки того, кого підтримує президент, а коли він це робить, за чиї гроші організовуються заходи, чи залучаються працівники виконавчої вертикалі. Зловживанням є використання бюджету, людей в їх робочий час, змішування офіційних повідомлень з агітаційними, тобто, зловживання медійними ресурсами.
– Наприклад, в будівлі ОДА не можна проводити такі заходи.
– Так. Не можна, бо це прямо заборонено законодавством про вибори, яке діє з 5 вересня та встановлює нерівні умови для всіх учасників процесу.
– Під час турне президента залучались ці ресурси?
– Ми зробили запити в Офіс президента, в партію “Слуга народу” і в обласні адміністрації. Нас цікавить декілька аспектів: хто організовував заходи і хто їх фінансував – саме ту частину візиту, на якій були презентовані кандидати, хто брав участь, зокрема, чи посадовці брали участь у робочий час.
Перші відповіді, які ми отримали, що ОДА це не організовували, реєстрація журналістів була єдина для всіх заходів (у нас є докази, що в окремих регіонах саме ОДА займалася акредитацією на партійну частину). Також стверджують, що окремі працівники ОДА були у відпустках.
– І добровільно взяли участь у заходах?
– Так, добровільно взяли участь у заходах, бо приїхав президент. Поки цих відповідей недостатньо, щоб зробити обґрунтовані фактажні висновки. У нас голова ОДА не є державним службовцем, це політична особа, їх вивели з цієї частини законодавства про державну службу. Ці візити я би розцінила як порушення міжнародних стандартів як мінімум.
– Підкуп виборців буде вагомим на цих виборах?
– На цих виборах дещо по-іншому підкуп ідентифікується та досліджується, ніж раніше. Підкупом ми можемо називати практично все, що буде передаватися у вигляді матеріальних благ, при використанні назви партії, імені кандидата, його зображення, логотипу тощо.
Зокрема і продуктів харчування, тютюнових, алкогольних виробів, подарункових сертифікатів тощо. Навіть сувенірна продукція вартістю від 1,02 грн вважатиметься непрямим підкупом. Депутати мали можливість змінити цю вартість до більш лояльної, але не скористались цим шансом на початку вересня.
Підкуп виборців віднедавна, від липня, став тяжким і особливо тяжким злочином, тому поліція може вдаватись до негласних слідчо-оперативних дій, щоб зібрати доказову базу. Грошовий підкуп – це взагалі інша історія. Закон дає можливість виходити на кінцевого бенефіціара.
Будь-який поліцейський як таємний агент може прийти, отримати ці кошти, усе зафіксувати на засоби прихованої зйомки, в юридично належний спосіб і передати до суду справу після завершення розслідування. Зачепить не лише нижній рівень “сітки”, тих, хто безпосередньо роздавав, а й тих, хто це замовив. Від відповідальності, до речі, звільняється особа, яка першою повідомила правоохоронців про підкуп, але крім організаторів та замовників.
– А загалом на місцевих виборах підкуп працює, якщо порівнювати з мажоритарними виборами до парламенту, де “гречка” була завжди і повсюди?
– На місцевих виборах це вже все є. У нас є цукор, у нас є цукрова вата, у нас є круасани і шампанське, продуктові набори. Цікаво, що цукор – це специфічна річ для Луганщини. Якщо по всій Україні роздають крупи, олію, консерви, то там саме цукор. Цілі фури з цукром їдуть туди задобрювати виборців. Деякі з них зупиняють, поліція каже, що це “превентивні заходи”.
Тим не менше, виборці звикли отримувати “подарунки”. На місцевих виборах це працює так, як і на національних, ще й більш системно. На місцеві вибори йдуть бізнесмени, у когось є плиточний завод, у когось – цукровий, у когось пекарня і так далі.
Одні кандидати хочуть цим “поділитись” з виборцем. А інші, розуміючи, що гречка програє грошам, можуть вдатися до підкупу у грошовій формі. Це буде, але масштаб залежить від того, як поліція діятиме на перших етапах. Якщо буде видно, що це все присікається, відкриваються кримінальні провадження, ведуться слідчі дії тощо, то кандидати не будуть починати таку активність, або її згортатимуть.
Раніше до кандидата не можна було прив’язати благодійний фонд, який роздавав “подарунки”, навіть якщо цей фонд мав у назві прізвище кандидата, його символіку тощо. Зараз це все не важливо – Кримінальний кодекс відтепер дуже широко тлумачить порушення і враховує нашу українську специфіку.
Політична діяльність благодійних фондів під час виборів, в засновниках, членах, назвах яких є ім’я кандидата, заборонена. Але дуже важлива ще й кваліфікація і мотивація правоохоронців. Правоохоронці заявили, що у них мотивація працювати ще більше, ніж у 2019 році, як справи з кваліфікацією – побачимо.
– Навіщо влада просуває ідеї з соцопитуванням у день виборів? Як це може виглядати – щось на кшталт екзит-полу на виходах з дільниць? Які ризики в такої ініціативи?
– Практика організації опитувань на замовлення ЦВК є в різних країнах світу. Але в наших реаліях, будь-яке опитування в приміщенні для голосування організувати відповідно до Виборчого кодексу зараз неможливо. Запропонована поправка не дозволяє розширити перелік осіб, які мають право бути в приміщенні для голосування.
Також вона не дозволяє наділяти членів ДВК, наприклад, повноваженнями проводити опитування замість виконання ними своїх безпосередніх функцій. Опитування на виході з дільниць цілком можливе та законне, але потребує як залучення професійної соціологічної структури, так і додаткових бюджетних видатків. В іншому випадку “опитування” перетвориться на жорстку маніпуляцію.
Виходячи з цього, парламент планує наділяти ЦВК повноваженнями замовити соціологічне опитування, яке можна провести лише біля дільниць, а не в них. Якщо ж депутати хотіли чогось іншого, то їм потрібно вносити зміни не лише до закону про ЦВК, а і до Виборчого кодексу.
Опитування самі по собі не є проблемою, вони нею стануть лише, якщо підмінятимуть собою передбачені законом процедури. Не можу стверджувати, але так виглядає, що партія влади вбачає можливість мобілізації виборців навколо теми, яке може виноситись на опитування.
– Чи очікується більш висока явка, за рахунок того, що переселенцям дозволили голосувати?
– Була винайдена прийнятна форма: переселенці не мають переваг у порівнянні з іншими громадянами, тому ми надаємо право змінювати виборчу адресу всім, хто не живе за адресою реєстрації. Є групи політиків чи технологи, які використовують це як аргумент проти чесних виборів.
Але стверджувати про підготовку масових фальсифікацій я би не стала. Станом на зараз менше 30 тисяч громадян по всій країні змінили виборчу адресу. Це число може ще зрости, але в будь-якому разі, більше 50 тисяч такою процедурою не скористаються, і це замала цифра, щоби вплинути на вибори в масштабах країни.
Є три невеликі громади, де ми та правоохоронці помічали суттєвий приріст, але після звернення ЦВК до поліції він припинився. Карати потрібно тих, хто зловживає, і інструменти для цього є, а не позбавляти прав мільйони, через десятки недобросовісних шахраїв.
– Тобто вже немає такого ажіотажу, як на минулорічних виборах?
– Ця процедура була адвокатована не під ці конкретні вибори. Громадянин змінює свою виборчу адресу у міжвиборчий період і голосує на всіх виборах у громадах. По-перше, минулого року деякі партії цілі челенджі на цю тему влаштовували, по-друге, це була не зміна виборчої адреси, а тимчасового місця голосування, по-третє, та процедура була можлива за 5 днів до дня голосування, коли вже пік політичної конкуренції. Зараз цього немає. Виборці, які живуть в громаді і хочуть бути частиною політичного життя громади, можуть змінити виборчу адресу.
– Причина скасування виборів на окремих прифронтових територіях – партія влади розуміє слабкість своїх шансів ?
– У нас вибори на прифронтових територіях завжди в заручниках того, що відсутні чіткі критерії безпеки/небезпеки. У нас військово-цивільна адміністрація (ВЦА) надсилає до ЦВК листом перелік дільниць, на яких не можна організувати вибори 25 жовтня, в розрізі громад. Серед цих громад є ті, де в 2015 році проводилися місцеві, а в 2019 – парламентські та президентські вибори, зокрема це Лисичанськ і Сєвєродонецьк. ЦВК не може перевіряти факти, бо фактів немає – є висновок, що неможливо провести вибори на конкретних дільницях 25 жовтня, і все.
Тобто весь підхід має бути змінений. Вибори 2015, 2015, 2019, 2020 років відбуваються в одних і тих самих умовах. Але зараз вони десь призначаються, а десь ні. Чи є це політичним інструментом – однозначно, так. Я не можу сказати, в чиїх конкретно інтересах було прийнято рішення не проводити вибори, але конкретні військово-цивільні адміністрації було створено фактично за місяць до того.
Це свідчить, що зв’язка між Офісом президента і місцевими елітами наявна. Але в умовах, коли у нас режим припинення вогню, менша кількість обстрілів, стверджувати, що от саме зараз, влітку 2020 року, а не влітку 2015 року, треба створити ВЦА – це нонсенс.
Також немає відповіді на питання, чому не проводяться вибори до Луганської та Донецької облрад, тоді як до районних рад без повноважень – проводяться. От візьмемо Сєвєродонецький район – там тільки 30% виборців підуть голосувати, решта території – це ВЦА. Може виникнути ситуація, коли мандати отримають кандидати, за яких проголосувало нуль виборців.
– Це як?
– На виборах в районну раду будуть округи, в яких голосування не відбуватиметься, але закріплені за цим округом кандидати будуть. Вони включатимуться до списку в єдиному багатомандатному окрузі, а більшість округу припадатиме на громади, де голосування не відбуватиметься. Тобто, виборча квота, цілий мандат буде розподілено по списку, за який не голосували виборці для партії, яка подолала 5% бар’єр.
Розмовляв Мілан Лєліч
Інтерв'ю з України 
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.