Борис Тарасюк, постійний представник України при Раді Європи: Повернення російської делегації до ПАРЄ – стратегічна помилка

11 лютого 2020 р.

Досвідчений український політик, державний діяч, дипломат Борис Тарасюк прибув до Страсбурга наприкінці січня з місією очолити Постійне представництво України при Раді Європи.

 

Про пріоритети української сторони щодо співробітництва в рамках Ради Європи в умовах глибокої кризи цієї Організації та про зусилля України з відновлення довіри до РЄ посол розповів у першому на цій посаді інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу в Страсбурзі.

УКРАЇНСЬКА СТОРОНА ДОСЯГЛА МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВОГО ЗА ТЕПЕРІШНІХ ОБСТАВИН РЕЗУЛЬТАТУ

– Пане посол, як ви оцінили б результати зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи та роботу під час неї Постійної делегації Верховної Ради України?

– Для мене та переважної частини нашої парламентської делегації це була перша сесія. У 1993-1995 роках я очолював процес вступу України до Ради Європи. Відтак, ця Організація для мене – не нова. Але минулий зимовий сесійний тиждень виявився доволі насиченим і навіть важким для українських парламентаріїв і, якоюсь мірою, також і для мене. Адже я офіційно розпочав виконувати свої функції постійного представника зранку в перший день сесії.

Нагадаю, що цей сесійний тиждень став першим із квітня 2014 року форумом ПАРЄ, в якому українська та російська делегації брали повноцінну участь.

Тому, за психологічним навантаженням ситуація була подібною тій, що спостерігалася у червні минулого року, коли більшість Асамблеї висловилася на користь «відновлення міжпарламентського діалогу» з РФ.

Ми вважаємо це рішення помилковим, однак маємо працювати в його реаліях.

Нам із делегацією Верховної Ради вдалося консолідувати зусилля уряду й парламенту та упоратися з викликами, що перед нами постали.

Говорячи про результати роботи нашої делегації, хочу відзначити, що українська сторона досягла максимально можливого за теперішніх обставин результату. Реалістично оцінюючи ситуацію, беручи до уваги ретроспективу подій, вважаю, що Верховна Рада зробила правильно, коли ухвалила Постанову про позицію щодо участі в ПАРЄ у 2020 році. Це був сигнал для наших партнерів у ПАРЄ, і не тільки. Це був важливий крок, коли український парламент окреслив позиції та рамки діяльності нашої делегації.

ОПТИМІСТИЧНО ДИВЛЮСЯ НА РОБОТУ НАШОЇ НОВОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ

– І все ж таки, якими є основні результати січневої сесії ПАРЄ для України та наших союзників в Асамблеї?

– Українській делегації спільно з партнерами по «Балтик плюс» вдалося внести принципові поправки до низки резолюцій.

Врешті, давайте говорити мовою документів. В ухваленій Резолюції 2325 (2020) прямо говориться про «незаконну анексію (Росією) Криму й військову агресію на сході України».

У схваленому Асамблеєю звіті Моніторингового комітету за 2019 рік були підтверджені всі прийняті до цього резолюції ПАРЄ, що стосуються України та агресії РФ проти нашої країни з 2014 року, а також визнаний факт того, що РФ є стороною Мінських домовленостей.

Чи можемо ми бути впевнені, що відповідні положення були б внесені в ці важливі для нас документи, якщо б українська делегація утрималася від участі у зимовій частині сесії?

Делегація також набула практичного досвіду парламентської дипломатії. Продемонструвала вміння координувати свою роботу із партнерами, там де це доцільно – знаходити компроміси, там де це потрібно – демонструвати жорсткість.

Тому я позитивно оцінюю результати роботи нашої нової делегації.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО: ПАРЄ ВИЗНАЛА РФ СТОРОНОЮ «МІНСЬКА»

– Загалом були оскаржені повноваження дев’яти національних делегацій. Шість – через порушення гендерного балансу; дві – у зв’язку з невідповідністю політичного представництва. Але лише РФ була оскаржена за двома можливими підставами…

– Серед основних питань, на яких наполягала Україна – оскарження повноважень делегації Російської Федерації.

Так, російська делегація потрапила під дві правові підстави оскарження. На жаль, її повноваження не обмежили. Чому? Такий розклад сил, наразі, є в Асамблеї, формувався він упродовж 2017-2019 рр. Але сам факт оскарження повноважень делегації Росії в ПАРЄ – важливий для нас і всієї демократичної спільноти.

Завдяки ініціюванню цієї процедури, українській делегації вдалося провести у рішенні про повноваження російської делегації питання щодо виконання всіх попередніх рішень Асамблеї у відповідь на агресію Росії проти України.

Рішення про те, що РФ є стороною Мінських домовленостей, також вдалося провести.

Повірте, це копітка робота, яку навіть досвідчені, не кажучи вже про аматорів, експерти не можуть оцінити повною мірою.

Окрім того, делегація України та група наших друзів у форматі «Балтик плюс» домоглися поставити під сумнів з першого разу схвалення кандидатури російського представника на пост віцеголови ПАРЄ.

Ці факти засвідчують – в Асамблеї є велика група країн, які, м’яко кажучи, мають сумніви щодо можливості перебування російської делегації у одній з ними залі.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ У ПАРЄ ЗМІНИЛОСЯ

– Доповідь моніторингового комітету Парламентської асамблеї була позитивною для Росії, щоб затвердити її повноваження. Як ви це оцінюєте?

– Зауважу, що Комітет відзначив, що у Росії збільшилася кількість порушень прав людини, а також продовжувалася окупація РФ української території, що супроводжувалося порушеннями прав людини на цих територіях. І це, як я вбачаю, є спільним досягненням нашої делегації в ПАРЄ та друзів України.

Звичайно, не треба бути наївнім, очікуючи, що всі пропозиції делегації України будуть підтримані. Співвідношення сил у ПАРЄ змінилося.

Але хочу наголосити, що проти затвердження повноважень російської делегації виступили із письмовою заявою 40 депутатів із 10 країн-членів Ради Європи. Вони окреслили свою чітку позицію незгоди із таким рішенням. Це також серйозний і вагомий результат.

– Про що, пане посол, це може свідчити, з огляду на нинішній розподіл сил у Раді Європи та в її статутному органі – Парламентській асамблеї?

– Це говорить про те, що у ПАРЄ є здорові сили, які готові жорстко вимагати, щоб Росія виконувала свої зобов’язання як член РЄ і дотримувалася міжнародного права.

Це також свідчить про існування групи впливових держав, які й надалі протистоятимуть намірам піддати санкціям РФ за порушення Статуту РЄ, обстоюючи власні кон’юнктурні політичні та економічні інтереси.

– Але у червні 2019 року, після безумовного повернення делегації РФ, постало питання про відновлення довіри до Ради Європи та реформування організації. Якою є політика і позиція України з цього приводу?

– Сам факт голосування за повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи свідчить про корозію фундаментальних цінностей і принципів, на яких базується, або базувалася, діяльність РЄ.

Рішення про безумовне «прощення» делегації Росії в ПАРЄ йде у розріз зі Статутом Ради Європи. Воно підірвало і продовжує нищити авторитет цієї міжнародної організації.

Крім того, з часу безумовного повернення Росії до ПАРЄ російська сторона своїми діями вже неодноразово довела, що не має намірів змінювати свою протиправну поведінку. Українська сторона вважає, що недалекоглядні дії Ради Європи лише посилюватимуть відчуття безкарності, додатково заохочуватимуть Росію, як й інших потенційних порушників, до ще більш агресивних дій на міжнародній арені, зневаги до верховенства права та нехтування правами і фундаментальними свободами людини.

– Чому так сталося у Європі?

– Цьому сприяла кардинальна зміна позицій провідних європейських країн, зокрема, Франції та Німеччини. Це засвідчило появу нової політичної реалії, у тому числі в одній із провідних міжнародних організацій, яка об’єднує європейські країни.

ФРАНЦІЯ, ЯК ЛОКОМОТИВ ДІАЛОГУ З РОСІЄЮ

– На вашу думку, чому Франція і Німеччина хочуть дружити із Путіним, а також – це, зокрема, відносно позиції французького президента Еммануеля Макрона – розбудовувати нову архітектуру європейської безпеки спільно із РФ? Чи можливо, що «стара Європа» хоче залишатися у зоні комфорту та не дратувати Москву?

– Це питання, яке виходить далеко за межі Ради Європи. На мою думку, тут певну роль зіграли внутрішні політичні процеси, зокрема, у самій Франції. Також йдеться про історичний контекст прагнення виступити локомотивом діалогу з Росією.

На нашу думку – це помилкова позиція. Але ми повинні зважати на таку політику.

Однак вбачаю, що згода на повернення російської делегації – це була стратегічна помилка з боку провідних європейських країн. В результаті це не зупинить Росію. Вона й надалі буде використовувати цей факт як привід для продовження «вести справи як завжди» й не звертати увагу на численні рішення міжнародних організацій, включаючи ООН, а також ПАРЄ, щодо засудження агресії Росії проти України та протиправних спроб анексії українського Криму.

Це вже нагадує певний період, кінця 30-х років минулого століття, який знає історія Європи.

РАДА ЄВРОПИ ПЕРЕБУВАЄ У КРИЗІ

– Нині Рада Європи перебуває в інституційний кризі – враховуючи безумовне повернення російської делегації до статутного органу організації – Парламентської асамблеї. Які реформи ви вбачаєте у РЄ?

– Той факт, що Рада Європи перебуває у кризі – об’єктивна реальність. Так, деякі держави-члени її будуть публічно заперечувати, але загальновідомі факти говорять самі про себе.

Нині помітне прагнення керівництва організації, зокрема генеральної секретарки й секретаріату, знайти шляхи реформування Організації, щоб покращити імідж РЄ.

Ця негативна репутація потребує виправлення після повернення без будь-яких умов російської делегації до ПАРЄ.

Напередодні я взяв участь у неформальному засіданні на чолі з генеральною секретаркою щодо реформування організації. Були висловлені десятки ідей про це.

Побачимо, як вони будуть сформульовані.

УКРАЇНА ПРИНЦИПОВО ВИСТУПАЄ ЗА РЕФОРМУВАННЯ РЄ

– Які пропозиції має Україна відносно реформування Ради Європи?

– Наші пропозиції сформульовані у рамках Комітету міністрів, а також ПАРЄ.

Відносно Асамблеї – це, зокрема, рішення Верховної Ради від 16 січня.

У КМРЄ Україна виступає за посилення, активізацію ролі Ради Європи у моніторингу захисту прав людини й стану функціонування демократії. Це для нас – фундаментальні засади. Це шлях до того, щоб допомогти РЄ виконувати свої власні статутні цілі та цінності.

Наразі ми є свідками де-факто перегляду Статуту РЄ поза належних правових процедур. Яскравий цьому приклад – ухвалені нещодавно в ПАРЄ та в КМРЄ рішення про запровадження так званої компліментарної процедури реагування на порушення державами-членами своїх зобов’язань.

Саме проти такої тенденції послідовно виступає українська делегація.

У нас також є низка пропозицій, які ще маємо опрацювати з нашими партнерами.

У будь-якому разі, позиція української сторони буде прагматичною, а у разі потреби – жорсткою.

Україна зацікавлена повернути Раді Європи її основну роль в утвердженні прав людини і демократії.

Це є наша принципова позиція.

 

 

 

 

Розмовляв Андрій Лавренюк, Страсбург

Фото: Постійне представництво України при Раді Європи, Укрінформ

 

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s