Віра Балабух, кліматолог: Пилові бурі, посуха та пекло влітку: як зміни клімату вплинуть на Україну

1 лютого 2020 р.

Наступив останній місяц зими, яка стала в цьому році аномально теплою. В грудні навіть було встановлено декілька температурних рекордів. Що відбувається з погодою і кліматом на планеті, як буде змінюватися ситуація в Україні і чи готова наша країна до цих змін, в інтерв’ю “Апострофу” розповіла завідуюча відділом прикладної метеорології і кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ВІРА БАЛАБУХ.

 

– Віро Олексіївно, цього року в Україні дійсно надзвичайно тепла зима, було навіть зафіксовано декілька температурних рекордів. Чому склалась така метеорологічна ситуація? Це глобальна тенденція?

– Так, справді зима цього року на всій території України була аномально теплою.2019 рік взагалі був дуже теплим і не лише в Україні. На планеті та в Європі він виявився другим з найтепліших за увесь період інструментальних спостережень, поступившись лише 2016 року, а в Європі 2018 року.

Проте аномально теплими були не лише ці роки. За звітами Всесвітньої метеорологічної організації останні 5 і навіть 10 років були найтеплішими на нашій планеті. Такі аномалії є свідченням зміни кліматичної системи, які істотно проявились з середини минулого століття. Уже з середини 70-х років аномалія середньої річної глобальної температури повітря перевищила 0 градусів відносно середньої температури за ХХ століття. З того часу швидкість її зміни неухильно зростає. У північній півкулі такі зміни також спостерігаються з середини 70-х років, а в Європі – з кінця 80-х років ХХ століття і на початку нового тисячоліття перевищили 1°С.

В Україні так само ми спостерігаємо тенденцію до підвищення температури, а найбільш стрімкий ріст зафіксований з кінця 90-х років. Починаючи з 2007 року в країні температурні аномалії перевищили 1,5 градуси, а у 2019 році середня за рік температура повітря на материковій частині України стала вищою на 2,6 градуси відносно кліматичної норми. Найбільший ріст температури повітря спостерігається зимою та літом. Отже бачимо, що аномально тепла зима цього року є закономірним явищем, яке спостерігалось протягом останніх десятирічь не лише в Україні а й загалом на планеті і для метеорологів це не стало несподіванкою.

– Але є така теорія, так званого, малого льодовикового періоду. Начебто світ рухається до малого льодовикового періоду, тому підвищення температур, які ми спостерігаємо в останні роки, це нормальний процес, циклічний, після якого температури будуть навпаки падати. Як ставитесь до цієї теорії?

– Це проблема масштабів. Зазвичай, про теорію малого льодовикового періоду говорять геологи, які оперують категоріями тисячоліть. Зрозуміло, що клімат завжди змінювався, навіть у наших широтах колись були тропічні ліси. Але проблема не в тому, що температура підвищується, чи знижується протягом якогось досить тривалого періоду. Проблема в дуже стрімких змінах. У швидкості цих змін протягом досить невеликого періоду. Зараз фактично за життя одного покоління, температура змінюється настільки швидко, що раніше для цього було потрібно сотні років.

Віра Балабух: “Клімат завжди змінювався, навіть в наших широтах колись були тропічні ліси”Фото: pixabay.com

Досить часто зміни температури пов’язують також із сонячними циклами, зазначаючи, що ріст температури зумовлений збільшенням сонячної активності. Проте протягом останніх 5 років, коли відмічались найвищі температури, сонячна активність не збільшувалась а, навпаки, зменшувалась! До того ж, якщо така залежність є, то очевидно цей вплив був би меншим у полярних широтах, де тривала полярна ніч. Нічні температури також повинні були б змінюватись повільніше, ніж денні. А ми бачимо протилежний процес. У полярних широтах спостерігається найбільший ріст температури на планеті. Нічні температури також підвищуються більш стрімко, ніж денні, особливо зимою. Тобто повинен бути якийсь інший чинник який зумовлює ці зміни. І таким чинником є людська діяльність, внаслідок якої збільшується концентрація парникових газів, виникає парниковий ефект. Як наслідок під цією парасолькою температура починає підвищуватись. 90 відсотків надлишкового тепла поглинає океан і сам починає інтенсивно нагріватись. У багатьох регіонах він прогрівся до глибини майже 2 кілометрів а цього року спостерігалась найвища температура цього шару. Найтеплішим був Атлантичний океан, а саме він формує погоду в Європі та Україні.

– І що це означає? Десь там в океані підвищилась температура, а як це впливає на нас?

– Стан океану впливає на загальну циркуляцію атмосфери і, зрештою, на погоду. Підвищення температури Атлантичного океану, особливо у північній частині, в холодний період року, провокує активізацію циклонічної діяльності. Це й відбувалось дуже активно цієї зими. На півночі Атлантики утворювались дуже потужні циклони, які іноді навіть досягали сили тропічних ураганів. Їхній вплив поширювався практично до субтропіків де зазвичай переважає область високого тиску, утворюються антициклони. При взаємодії атлантичних циклонів та антициклонів утворювались великі градієнти тиску. Це призводило до утворення потужних південно-західних, західних потоків. Вони не лише захистили Європу від впливу Арктики, але й виносили на її територію тепле і вологе повітря. Ця волога лише зрідка потрапляла до України і ми були бачили тумани, мряку, невеликий дощ або навіть сніг, який відразу танув. Проте частіше надходило тепле і сухе повітря з Азії та Африканського континенту саме ці процеси і зумовили нетипово високі температури.

Так у грудні і січні у нас була температура повітря, яка характерна або для середини листопада, або для середини березня. А максимальна температура в грудні становила 15-18 градусів і більше. Найвищі температури спостерігались 19 грудня. Саме вони й були зумовлені отаким потужним виносом тепла з Атлантики. Цей процес дуже подібний до того що спостерігався в червні минулого року. Ми пам’ятаємо, що у Франції тоді температура повітря сягала 46 градусів тепла. Якщо цей процес влітку повториться, то велика ймовірність, що температура повітря у нас буде така ж як у Франції: 40 градусів тепла і вище. І ризик виникнення таких ситуацій зростає все більше і більше.

– Як буде змінюватись ця погода?

– Зараз є перший прогноз на весну, який дали світові кліматичні центри. Ймовірно, що весна цього року також буде теплою. Найвищі температури очікуються у західних областях України. Часом можуть бути й істотні зниження температури, але вони будуть короткочасними. Щодо опадів, то за цим орієнтовним прогнозом, велика кількість малоймовірна, а в південних регіонах можливий дефіцит опадів. Якщо дефіцит опадів, який спостерігався ще з літа, збережеться, то проблема с посухою загостриться. Та по факту весна у нас вже зараз. У січні температура була такою, яка характерна для середини березня. Метеорологічна зима, це коли середня температура за добу нижче 0 градусів і триває п’ять днів і більше. Але цього року, наприклад, в Києві, такий період був тільки в листопаді і тривав лише вісім днів. У січні не було.

Віра Балабух: “Ймовірно, що весна цього року також буде теплою”Фото: pixabay.com

– Така аномальна ситуація це наслідок антропогенного впливу?

– Так, уже не виникає сумніві що причиною безпрецедентних кліматичних змін все ж таки є людська діяльність. Саме людина спричиняє підвищення температури океану та атмосфери, провокує зміну циркуляції повітря. Внесок природних чинників у зміну глобальної температури коливається від -0,1 до +0,1 градуса, у той час як внесок людини в діапазоні 0,5-1,3 градуси, тобто на порядок більший. Значну частину тепла, що виникає, поглинає океан. За рахунок теплового розширення підвищується рівень океану. Його росту сприяє й танення льодовиків за рахунок як більш високої температури повітря та води. Наприклад, в минулому році було дуже інтенсивне танення льодовиків. В Гренландії льодовики розтанули настільки, що такі темпи очікували лише до 2070 року, а це сталося в 2019 році. Одне зачіпає інше і процес стає практично незворотнім. І першою в цьому ланцюжку є людина, адже саме вона спричиняє появу надлишкового тепла, яке прогріває океан і атмосферу.

– Про надзвичайний вплив людини на клімат зараз модно казати серед екоактивістів. На вашу думку, цей рух реально здатен якщо не відвернути, то, хоча б уповільнити зміни клімату? Чи про це повинні все ж таки казати науковці?

– Ну екоактивісти ж беруть інформацію у науковців. Науковці досліджують стан атмосфери, гідросфери, снігового і льодовикового покриву, біосфери. Вивчають процеси, які там спостерігаються, а також їхні причини і наслідки і б’ють на сполох коли виявляють небезпеку для суспільства та природи. Це стосується і зміни клімату. Для того щоб цей голос був почутий ООН створила Міжурядову групу експертів з питань зміни клімату. У ній представлені експерти з усіх країн і територій нашої планети. Вони аналізують дослідження науковців всього світу, узагальнюють їх, узгоджують між собою і пишуть звіти на тисячі сторінок. На основі цих багатотомних видань готуються резюме для політиків. Проте, як бачимо, це не дуже ефективно. Кліматичні саміти і в Парижі, і в Мадриді реального результату не дали. Тоді, можливо потрібні якісь інші формати, для того щоб людство почало діяти? Якщо ми своїми зусиллями так могли змінити атмосферу і світ, то можливо варто їх направити в іншу сторону? Тільки спільними зусиллями науковців, екоактивістів, політиків та й усіх не байдужих ми зможемо зупинити цей процес. А часу у нас, на жаль, уже дуже обмаль.

– Для України яка найбільша біда від таких кліматичних змін? Посуха?

– Не тільки. Посуха одне з таких явищ. Зливи стають більш інтенсивними. Якщо випадає град, то все частіше він має великий діаметр. Більш потужними стають шквали, зростає швидкість вітру при шквалах. Частіше виникають смерчі. Зараз вони спостерігаються уже навіть у березні та вересні. Зростає тривалість періоду з грозами, шквалами, градом. А оскільки ці явища стають більш інтенсивними, то і загроз, пов’язаних з ними також стає більше. Зростає кількість спекотних днів та тривалість спекотного періоду.

Через кліматичні зміни частіше виникають смерчіФото: pixabay.com

Особливо небезпечні такі явища у великих містах. Адже місто додатково створює острів тепла за рахунок великої забудови, великої кількості автомобілів та заасфальтованих територій, малого відсотку зелених зон. Цей ефект острову тепла додатково нам дає 10 і більше градусів. І якщо ми говоримо про температуру +46, яка спостерігалася у Франції, то це в тіні і на метеомайданчику, де зелена зона. А в місті до цього показника треба додати 10, а то і 15 градусів. І це температура на висоті 2 метрів. Чим ближче до землі, тим вище температура. І тепер уявіть, як будуть себе почувати діти і тварини за таких умов.

– Та все ж таки, зміни клімату в Україні не такі відчутні та катастрофічні, як, наприклад, в країнах Африки. Чи означає це, що в нашу державу, років через 50, кинуться сотні тисяч кліматичних біженців, чи все ж таки їм буде комфортніше в більш розвинених країнах і нам нічого боятись?

– Дійсно, порівняно з іншими країнами, Україна може стати тією країною, куди будуть приїжджати кліматичні біженці. І по мірі того, як процеси змін клімату будуть погіршуватись, Україна може бути не тільки транзитним регіоном, через який біженці потрапляють до Європи, а багато з них залишаться і в нас, адже в Європі також велика кількість таких природних катаклізмів.

– Мережею гуляють різноманітні карти і дослідження громадських організацій які показують, що внаслідок підвищення рівня світового океану біля 1 мільйону гектарів території України піде під воду до 2100 року. Начебто затопить великі міста: Одесу, Маріуполь, Херсон. Такі дослідження мають під собою наукове підґрунтя?

– Однозначно рівень світового океану, а разом з ним рівень Чорного та Азовського моря буде підвищуватися. Це буде призводити до ерозії берегової лінії і підтоплення значних частин території України. Я думаю, що це реальний факт.

– Якщо антропогенний фактор – головний чинник стрімких змін клімату, що потрібно робити? Скорочувати викиди парникових газів? Це єдиний шлях?

– Так, ми повинні вплинути на концентрацію парникових газів: зменшити викиди і вивести частину парникових газів, які вже накопичились в атмосфері.

Якщо ми кажемо про зменшення, то найбільше викидів провокує енергетика: спалювання газу та вугілля призводить до найбільших викидів CO2. Проте зараз, звісно, ми не зможемо відмовитись від електроенергії. Тому альтернативний шлях – відновлювальна енергетика, енергозбереження.

Якщо говоримо про виведення існуючих парникових газів з атмосфери, то це відновлення лісів, та створення зелених зон особливо в містах. Саме в містах, за рахунок острова тепла температура зростає найбільш суттєво, тому зелені насадження дозволяють не лише виділити додаткову частку кисню, але і знизити температуру. Змінюючи мікроклімат на певній території, ми поступово можемо змінити клімат на планеті. Але на планеті значна частка лісів була знищена. На місці екваторіальних лісів, які вбирали значну частину вуглекислого газу, зараз великий промисел з вирощування пальм. Багато лісів згоріло під час пожеж. Ще один спосіб – геоінженерінг, коли за рахунок інженерних заходів можливо вивести вуглекислий газ з атмосфери.

Віра Балабух: “На планеті значна частина лісів була знищена”Фото: pixabay.com

До речі, в Україні був вже досвід позитивного впливу на клімат. В 60-70-х роках Україна потерпала від пилових бурь. Явище було катастрофічне, коли протягом декількох годин весь родючий шар ґрунту зносився з величезних територій. Втрачався не тільки врожай, а і можливість вирощувати його на цій території. Що було зроблено: оточили поля лісосмугами таким чином, була суттєво зменшена швидкість вітрів, зросла вологість ґрунту. Та, нажаль, зараз ці лісосмуги знищуються і ми стоїмо на порозі, коли в Україну знову повернуться пилові бурі.

– Чи є в Україні якісь кліматичні програми, які б сприяли сповільненню змін клімату?

В різних галузях і різних регіонах у нас багато стратегій по адаптації до змін клімату. Але це все окремі, локальні речі. Навіть в Росії прийнята кліматична доктрина, кліматична програма, де, що, коли планується робити в різних галузях економіки, на різних територіях. В Україні все навпаки. На державному рівні ніхто цими питаннями не переймається. У нас була державна гідрометеорологічна служба – організація, яка безпосередньо займається моніторингом змін клімату, робить прогнозування. Але зараз статус цієї організації – управління в структурі ДСНС. Тоді як в усьому світі це міжгалузева структура. Ми ліквідуємо, чомусь все те позитивне, що у нас було, наприклад, мережу спостережень. В Японії 1300 радіолокаторів, які спостерігають за станом атмосфери. Знаєте скільки їх в Україні?

– Близько ста?

– Два. Але ж площа України значно більша, ніж площа Японії. Якщо ми ще щось можемо сказати про стан атмосфери біля земної поверхні, то з`ясувати, що відбувається у верхніх шарах атмосфери, ми вже не можемо. Два радіолокатори не дозволяють нам все побачити.

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s