Сергій Кривонос, заступник командувача ССО ЗСУ: Люди, які поповнять склад тероборони матимуть привілеї у навчанні та медичному забезпеченні

31 січня 2020 р.

Хто може стати членом територіальної оборони і який статус матимуть люди, які ввійдуть у склад цих підрозділів, в ефірі Армія ФМ розповів перший заступник командувача ССО ЗСУ, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергій Кривонос.

 

Ірина Зінчук: Як зараховуватимуть добровольців до лав територіальної оборони?

Сергій Кривонос: З урахуванням того, що закон остаточно ще не опрацьований і не ухвалений Верховною Радою, у нас є бачення, що в тероборону можуть звертатися всі громадяни від 16 і до 65 років. Можна і старшим, і молодшим, але це вже за іншими напрямами підготовки. Ця людина повинна бути кимсь рекомендована, кілька людей повинні поручитись. Також людина повинна пройти перевірку. Ходити на тренування згідно з програмою, яку ми напрацюємо. Здобути знання. Отримати сертифікат, щоб потім мати право на зброю, тому що для нас дуже важлива підтримка в Комітеті Верховної Ради, інших силовиків, що зброя членів тероборони при проходженні певної програми, отримання сертифікатів відповідно законодавства, щоб людина мала право зберігати нарізну зброю в себе вдома. Щоб в короткі терміни люди, які відповідають за безпеку території, де проживають, могли взяти цю зброю і виконувати обов’язок. Тому що на даному етапі зброю можна не просто не встигнути отримати, ворог може швидко і мобільно захопити певні території. Час іде на хвилини на деяких територіях нашої країни. Тому йти за стандартом Радянського Союзу, що на 3-5 день всі збираються, отримують зброю – ні. Тут все максимально ефективно і швидко. Чого не хочуть допустити наші вороги. Вони розуміють, наскільки ефективна протидія безкарній діяльності може бути. Тому вони проводять інформаційну кампанію щодо дискредитації тих, хто цим займається, і дискредитації самого розуміння тероборони. Хоча вони також активно вивчають це питання, опрацьовують. І їхні військові наукові видання публікують свої погляди, вони вивчають досвід інших країн також.

Ірина Зінчук: А про яку зброю йде мова?

Сергій Кривонос: Про стрілецьку нарізну зброю. Це гвинтівки, автомати. Можливо, з часом можуть бути і кулемети.

Ірина Зінчук: Як найефективніше готувати підрозділи тероборони –  у межах стрілецьких днів чи бригадних навчань? І як регулярно повинні відбуватись такі заходи?

Сергій Кривонос: Це ще опрацьовується, ми намагаємось врахувати всі зауваження, але знайти золоту середину, яка б чітко і оперативно визначила короткі, але правильні кроки, як цього досягти. Питання поки що не стоїть про бригадні навчання на даному етапі. Не треба тягнутись до великих навчань, не підготувавши низову ланку. Від навченості кожного солдата, кожного члена територіальної оборони залежить успіх. Англійці свого часу казали і кажуть і я, як розвідник з великим досвідом, знаю, що іноді успіх операції залежить від того, чи правильно зав’язав шнурок на черевикові солдат. Тому одиночна стартова підготовка дуже важлива. Це треба робити якісно, не заради процесу, а заради результату. Людина повинна вміти користуватися зброєю, робити певні дії щодо пересування на місцевості, обладнувати, якщо це потрібно, певні інженерні споруди або використовувати місцевість для виконання обов’язків.

Ірина Зінчук: Щодо гендерного питання, чи зможуть жінки вступати в лави територіальної оборони?

Сергій Кривонос: Ми вивчали досвід колег, з якими співпрацюємо певний час. Це і тероборона Естонії, і литовські стрільці. Звичайно, будемо і жінок залучати, і це дуже потрібно. Не обов’язково всі члени тероборони повинні користуватися зброєю. Є дії кінетичні і не кінетичні. І не кінетичні – це безпосередньо ті дії, які забезпечують кінетичні, ведення і виконання бойових завдань. А жінки можуть працювати як в бойових підрозділах, так і в не бойових.

Ірина Зінчук: Тож не кожен член тероборони матиме вдома зброю?

Сергій Кривонос: Питання поки що обговорюється. Він матиме право. З моменту ухвалення закону не значить, що всі наступного дня почнуть отримувати зброю. Людину треба підготувати і фізично, і морально. Зараз триває паралельне опрацювання закону про зброю. У нас тісна співпраця, тому що в тій же Естонії зброя членів Кайтселіту зберігається вдома. Але зберігання – це сейфи, сигналізація. І так само пересування зі зброєю в кейсах або в чохлах. І зброя дістається в місцях проведення навчань з дотриманням заходів безпеки. В законі ми передбачаємо, що саме використання зброї членами тероборони в разі виконання бойових завдань вже за окремими документами.

Ірина Зінчук: Торік був підписаний договір з Естонією про допомогу у створені тероборони. Чим саме естонці допомагатимуть? Чи можливе створення тероборони саме за прикладом естонського Кайтселіту?

Сергій Кривонос: Ми вже довгий час співпрацюємо з естонськими колегами. Вони приїздять до нас, діляться досвідом. Так само і ми їздимо, беремо участь у їхній навчаннях. Результати дивують естонських і взагалі натовських колег, тому що в цих навчаннях беруть участь члени НАТО, і не тільки. Допомога для нас важлива. Але в першу чергу ми зараз опрацьовуємо на законодавчому рівні, вивчаючи їхній досвід. І якщо буде потрібно, інструкторський склад готовий надавати нам допомогу. Ми розглядаємо не тільки військовий компонент, але й щоб колеги працювали з місцевою адміністрацією, органами місцевого самоврядування, державними органами. І те, що нам підходить, ми можемо брати у них.

Ірина Зінчук: В кожній області буде по одній бригаді тероборони чи  по кілька?

Сергій Кривонос: Питання наразі відкрите. Ми розуміємо, що в певних регіонах одної бригади буде замало. Система управління будь-яким військовим організмом успішна, якщо кількість керованих організмів не більше 7-8. Тому на кожну область бригада є відповідно наявних документів, але, можливо, ми розглядаємо, великі міста матимуть окремі бригади. Наприклад, щоб бригада київська працювала, повинна бути обласна бригада і повинна бути мінімум одна бригада, можливо і дві – одна на лівому, друга на правому березі – для Києва.

Ірина Зінчук: Перевага надаватиметься учасникам АТО чи вони не матимуть привілеїв?

Сергій Кривонос: Ми передбачаємо, що членами тероборони будуть громадяни, які відповідають вже вище зазначеним критеріям. Ми будем раді тим, хто пройшов шалений вишкіл на фронті у війні проти Росії.

Ірина Зінчук: А який статус матимуть тероборонівці?

Сергій Кривонос: Це питання в обговоренні. Ми вивчали досвід і нацгвардії США. У них є сайт нацгвардії США, де можна читати їхні програми. Усі охочі можуть побачити, а що вони отримають в результаті того, що вони там побули в складі цієї організації протягом 3, 5,15 років. І розуміє, які вони привілеї отримають, коли підуть на пенсію. Тому ми також це вивчаємо. І ми розуміємо, що бюджет тероборони повинен покладатися не тільки на центральну владу, але й на місцеві бюджети. Це треба враховувати. Гроші, які виділяються, повинні забезпечувати і підготовку людей, і реалізацію занять. Це все ресурси. Тероборона націлена на виконання завдань в інтересах громад, які проживають у маленьких містах, селах. Всі повинні брати участь як у людському, так і фінансовому ресурсі для досягнення результатів. Це якраз отой мікс роботи народу і влади, який дасть результат безпеки країни.

Ірина Зінчук: Люди можуть очікувати на грошове забезпечення?

Сергій Кривонос: Ми поки що не піднімаємо питання грошового забезпечення. Ми піднімаємо питання про забезпечення діяльності. У нас бюджет країни не такий великий, щоб це забезпечити. Вже є певна пропозиція, яка саме форма повинна бути, яка символіка. Це процес творчий. Сподіваюсь, багато людей братиме в цьому участь. Це поле для творчості і польоту думок будь-якого громадянина України.

Ірина Зінчук: Тобто можна буде укласти контракт на певний період?

Сергій Кривонос: Ми передбачаємо укладення контрактів. Це також обговорюється. В цих контрактах вже буде розкладено по поличках напрямки відповідальності обох сторін як з боку того, хто укладає контракт, так і з боку держави.

Ірина Зінчук: Як зацікавити людей вступати в лави тероборони?

Сергій Кривонос: Питання було найбільш обговорюване на комітеті. Пропозицій багато. Це ще не вирішено остаточно. Ми готові до пропозицій, але будемо враховувати, чи зможемо ми реально забезпечити те, що ми можемо прописати. Тому іноді краще менше написати і забезпечити, ніж сто пунктів, з яких буде виконано 5. Ми передбачаємо, що участь в теробороні даватиме певні квоти і щодо навчання, і щодо медичного забезпечення, щодо інших питань.

Ірина Зінчук: Якою Ви бачите людину, яка вступить в лави тероборони?

Сергій Кривонос: Це фізично і психічно здорова людина, яка може виконувати певні дії щодо певних завдань на певній території. Але наголошую, члени тероборони – це не обов’язково всі ті, хто триматиме зброю в руках. Хтось повинен їх забезпечувати і їжею, і зв’язком, і разом із ними обслуговувати техніку, і навчати людей, які хочуть брати участь в теробороні. Спектр дуже широкий. Також передбачаємо, що буде свій інформаційний напрям в теробороні. З огляду на досвід, ми знаємо, що безпосередньо від народу інформація надходитиме швидше.

Ірина Зінчук: Якщо оцінювати ситуацію в Україні, на Вашу думку, через який час все запрацює?

Сергій Кривонос: Враховуючи досвід, який вже у нас був, ми розуміємо, що потрібен час. Рік. Ми плануємо, що весною закон повинен бути винесений на розгляд Верховної ради. Розуміємо, що там буде багато обговорення. Декому не до душі намагання це зробити, дехто боїться якихось приватних, містечкових армій. Я кажу, цим вже займається величезна кількість людей, то ж давайте очолимо. Держава повинна процес очолити, захистити, визначити правила, за якими всі будуть грати. Рік – для початкової організації. І протягом трьох років, щоб це вивести на рівні держави, тоді буде результат. Ми передбачаємо, що певні області будуть визначені як пілотні проекти, в першу чергу які є прикордонними. І знову ж, все буде залежати від фінансування. Будь-який процес успішний за 3 факторів: гроші, люди, час. Люди в нас є мотивовані, часу не так багато і питання в грошах. Чим більше грошей буде вкладено, тим буде швидше. Польща за останні 4 роки витрачає шалені гроші, сотні мільйонів доларів, які йдуть на організацію тероборони. Вони розуміють небезпеку від північного сусіда і розуміють, що армія Російської Федерації дуже потужна і сили Польщі не такі великі. Тому вони виділяють кошти на це, у них навіть не в арифметичній, в геометричній прогресії є нарощування результатів і досягнення цілей, які вони ставлять.

 

 

 

 

 

Джерело: Армія ФМ

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Третя російсько-українська війна

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s