Вадим Іосуб, фінансовий аналітик: На початку 2020 року варто очікувати продовження зміцнення гривні

24 грудня 2019 р.

Аномальне зміцнення гривні цієї осені стало несподіванкою як для більшості українців, так і для багатьох експертів. Старший аналітик Альпарі Вадим Іосуб в інтерв’ю РБК-Україна спрогнозував курс на початок 2020 року, а також назвав найбільш вигідні для населення інструменти для інвестицій. Про держоблігації, експортерів, виплати за держборгом і багато іншого – читайте в матеріалі.

 

Чи варто очікувати, що і на початку наступного року курс української валюти буде стабільним, як максимум – зміцнюватися до долара?

З початку 2019 року до 23 грудня долар подешевшав з 27,69 до 23,29 грн (-15,9%), євро подешевшав з 31,71 до 25,85 грн (-18,5%). Для тих, хто розуміє, як працює плаваючий валютний курс, зміцнення гривні не стало великим сюрпризом. Саме при фіксованому курсі, коли курс іноземних валют штучно занижується, відбувається стійка девальвація національної валюти. При плаваючому курсі, навпаки, гривня може як зростати, так і знижуватися. В залежності від того, як змінюється попит і пропозицію валюти під впливом безлічі зовнішніх і внутрішніх факторів.

Нині діючий тренд на зміцнення гривні до долара почався з кінця жовтня. А починаючи з грудня гривня на міжбанківському ринку зміцнювалася практично щодня. Основними чинниками зміцнення гривні стали високий приплив коштів нерезидентів для купівлі ОВДП (близько млрд доларів з початку року), високий урожай сільгоспкультур, і сприятливі експортні ціни на них.

До сприятливих факторів варто додати попередні домовленості з МВФ за новою програмою, яка передбачає кредитну підтримку на 5,5 млрд доларів. З останніх новин варто відзначити контракт на п’ять років з транзиту російського газу і згода “Газпрому” сплатити 3 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Виходячи з цього, на початку 2020 року варто очікувати продовження зміцнення гривні, і її досить високої стабільності як мінімум до кінця першого кварталу. Курс долара на кінець першого кварталу ми очікуємо в діапазоні 22,5-23,5 грн, на кінець року при збереженні сприятливої кон’юнктури – не вище 24,5 грн.

Очікуєте збереження інтересу на українські держоблігації в разі зниження ставки за цими позиками?

Інвесторам завжди цікава реальна дохідність фінансових інструментів, тобто перевищення номінальної дохідності над інфляцією. Якщо номінальна прибутковість облігацій знижується слідом за зниженням інфляції, то реальна дохідність при цьому зберігається, і інтерес інвесторів не слабшає, що ми і спостерігали у році, що минає. До речі, з минулого листопада по нинішній листопад, інфляція в Україні в річному вираженні знизилася з 10% до 5,1%.

Крім того, зберігається фінансова стабільність, намічена програма з МВФ, проведені та заплановані реформи, зміцнення гривні дозволяють знижувати так звану “ризик-премію”, очікування підвищеної прибутковості від держоблігацій. Це також дозволяє зберігати попит на ОВДП навіть при зниженні їх реальної прибутковості.

На що варто розраховувати українським експортерам на початку року? Варто готуватися до зміни цін на зовнішніх ринках на товари українського експорту?

На світовому ринку аграрної продукції з середини вересня намітилося зростання цін. Так, ціна пшениці на світових біржах зросла за цей час з 170 до 210 доларів за тонну і має шанси на початку нового року підрости до рівнів початку року, що минає, близько 220 доларів за тонну і вище. Кукурудза відрізняється високою волатильністю ціни, але також зараз знаходиться у фазі росту. З червня по вересень ціна на світових біржах знизилися з 4,5 до 3,4 доларів за бушель, але з тих пір відросла до 3,9 долара за бушель і на початку 2020 року має шанси подолати позначку в 4 долари.

Для залізної руди максимально сприятливим було перше півріччя, за яке ціна зросла з 70 до 120 доларів за тонну. Із середини літа до кінця жовтня послідувала корекція до 80 доларів, але за останній місяць ціна підросла до 90 доларів, і націлилася на планку 100 доларів, яку можна взяти на початку нового року.

Чи є шанс в України пройти пікові виплати за держборгом у 2020 році без нової програми з МВФ?

Україні на погашення та обслуговування валютного держборгу в наступному році треба буде направити близько 9 млрд. Ця сума включає 3,7 млрд доларів за суверенними єврооблігаціями, 2,8 млрд доларів за облігаціями внутрішньої державної позики в іноземній валюті, 1,4 млрд доларів платежів на адресу Міжнародного валютного фонду і ряд більш дрібних платежів.

Міжнародні валютні резерви України на кінець листопада склали близько 21,9 дол. млрд, і зросли з початку року приблизно на 1,1 млрд доларів. На перший погляд, відсутність кредиту МВФ в 5,5 млрд доларів не є зовсім вже критичним, і, очевидно, не призведе до негайного дефолту, грошей для розрахунку з боргами в резервах вистачить.

Але теоретичну можливість залишитися без програми з МВФ не можна розглядати просто як ситуацію, в якій країна могла отримати, але не отримала 5,5 млрд доларів. Треба дивитися, а з яких причин може зірватися програма з МВФ? Це небажання проводити реформи, боротися з корупцією, загроза для банківської системи з боку колишніх власників націоналізованих банків. Самі по собі такі дії влади можуть призвести до зниження кредитних рейтингів країни, зростання дохідності за ОВДП і єврооблігаціями.

Вже наявний борг стане дорожче обслуговувати, а новий – дорожче залучати. Крім того, до кредиту МВФ прив’язані надходження інших міжнародних кредиторів, зокрема, макроекономічна допомога ЄС на €0,5 млрд євро.

Таким чином, акцентуватися треба не стільки на грошах МВФ, скільки на програмі реформ, узгодженої з МВФ. Без грошей їх у короткостроковій перспективі можна протягнути, але відсутність програми буде мати серйозні наслідки, які не обмежуються недоотримання 5,5 млрд дол.

Які із заявлених урядом програм підтримки бізнесу реально можуть оживити економіку в 2020 році? Чи варто розраховувати на ефект від приватизації?

Найважливіше місце в програмі нового уряду повинна грати як “велика” і “мала” приватизація, а також запуск ринку землі. Під ці цілі цілком реально залучення іноземних інвестицій на 50 млрд дол. Але дуже важливо, щоб приватизаційні процеси і запуск ринку землі йшли рука об руку з продовженням судової реформи та боротьби з корупцією.

Приватизація повинна проходити максимально відкрито і прозоро, за чітким і ясним правилами, без всякого виду “договорняків” та інших проявів корупції, і під контролем громадянського суспільства.

Які інструменти будуть найбільш вигідними для населення для інвестицій? Що краще – депозити, ОВДП чи цінні метали?

У році, що минає, безумовна перевага була у інструментів у гривні. До них можна віднести і депозити в гривні, і ОВДП в національній валюті. Однак вихід на ринок держоблігацій вимагає досить пристойного капіталу, тому для дрібного інвестора, якими є більшість громадян, доступніші депозити.

Золото з початку року зросло приблизно з 1280 до 1480 доларів за тройську унцію, або на 15%. Але на стільки ж, навіть трохи більше, подорожчала до долара і гривня, тому золото програло гривневих інструментів. Крім того, велику частину доходу, яка могло б принести вкладення в золото, “з’їла” б різниця між ціною покупки і продажу мірних зливків. Ну і на відміну від депозитів або облігацій, золото взагалі не дає гарантованого доходу, його ціна може як зростати, так і знижуватися.

Крім того, сьогодні одним з оптимальних способів не тільки збереження, але і отримання реальних доходів за рахунок власних інвестицій можна розглянути ПАММ-рахунки. Звичайно, порівняно з банками ризики зростають, але і прибутковість набагато вища. В середньому можна розраховувати на 20-35% річних.

Ідея цього продукту проста: далеко не всі можуть керувати фінансами, продаючи і купуючи активи валютних ринків, але можна заробляти свою частку прибутку, не торгуючи самостійно, вибравши досвідченого керівника ПАММ-рахунку. Сьогодні ПАММ-сервіс користується популярністю в 80 країнах світу, в тому числі в Україні.

В наступаючому році більш привабливими раніше виглядають перспективи гривні. Однак це не привід всі свої заощадження зберігати виключно в національній валюті. На випадок непередбачених обставин є сенс дотримуватися принципу диверсифікації, не зберігати всі яйця в одному кошику, а всі заощадження в одній валюті. Розумним було б тримати 50% коштів на депозиті у гривні, а другу половину поділити порівну між найбільш ліквідними валютами — доларом і євро.

 

 

 

 

Розмовляла Надія Скляренко

 

 

 

Джерело: РБК

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s