Ольга Оніщук, заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації: Реєстраторів “прошкіних” більше не буде

10 грудня 2019 р.

Останнім часом в Україні набуло поширення таке ганебне явище як рейдерство за допомогою фіктивних “чорних” реєстраторів. Користуючись доступом до державних реєстрів, у людей нагло відбирають бізнес, нерухомість, просто переписуючи права власності на інших осіб.  При цьому постраждалі можуть і не здогадуватися, що їхня власність їм вже не належить. За кілька діб рейдер здатен зруйнувати все, що справжній власник створював роками – може вивести гроші з рахунків, вкрасти врожай, вивезти обладнання, продати нерухомість тощо. Чимало горя завдали людям такі схеми. Лише публічність здатна хоча б трохи захистити власників від нахабних рейдерів. В іншому випадку — шансів практично немає. Припинити ці схеми взялася нова команда Мін’юсту, зокрема, заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук налаштована рішуче. В інтерв’ю Укрінформу вона розповіла, яких заходів вживається, щоб відновити репутацію реєстраційної системи.

 

– Подолання такого явища як рейдерство та наведення порядку в сфері реєстрації є ключовими завданнями, яке ставить перед собою ваша команда. Що вже зроблено?

– Майже кожна хвилина мого робочого дня присвячена саме цьому напряму. Нашою командою вже сформовано бачення стратегії та тактики впорядкування системи реєстрації. Зазначений план дій викладений у так званій «дорожній карті». І цей план вже виконується.

Зокрема, нами проведено верифікацію всіх реєстраторів. Суть верифікації була досить простою – реєстратор мав з’явитися до відповідної філії ДП «НАІС» з електронним ключем до реєстрів та відповідним пакетом документів. Працівник НАІС встановлював особу такого реєстратора та проводив фотографування разом з документом, що посвідчує особу, та ключем до реєстрів. Захід виявився дуже ефективним. Особливо відзначилися реєстратори комунальних підприємств – значний їх відсоток взагалі не з’явилися до філій ДП «НАІС» і, як наслідок, їхні ключі було заблоковано.

Також Мін’юст брав активну участь у просуванні законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності № 1056-1. Наразі це вже чинний закон. Незважаючи на те, що в кінцеву редакцію закону були включені не всі наші «антирейдерські ідеї», цей закон вже ефективно працює. Завдяки йому на законодавчому рівні припинено діяльність акредитованих суб’єктів – сумнозвісних комунальних підприємств, що займалися діяльністю в сфері реєстрації.

На нашу думку, саме діяльність таких комунальних підприємства (а раніше ще й їхніх філій) призвела до розквіту рейдерства в Україні. За нашою оцінку, комунальні підприємства та їхні філії фігурували у 95 % історій про рейдерські захоплення і незаконні реєстрації.

Проте зараз маємо іншу проблему. Недобросовісні реєстратори цих КП намагаються працевлаштуватися на посади реєстраторів органів місцевого самоврядування. Ключове завдання Мін’юсту – не допустити «трудової міграції» таких реєстраторів. Тому нами запроваджується ряд запобіжних заходів. Зокрема, ми будемо впроваджувати систему спецперевірки реєстраторів з досвідом роботи у цій сфері, які мають намір працевлаштуватися до органу місцевого самоврядування. При цьому «погоджувати» кандидатуру реєстратора буде не сам реєстратор, а його роботодавець. Вважаємо, що це більш ефективно, адже навряд чи работодавець зацікавлений у працевлаштуванні проблемних кадрів. Загалом, хочу дати пораду недобросовісним реєстраторам – поставити крапку на своїй реєстраційній кар’єрі, адже Мін’юст робить все можливе, щоб горе-реєстратори не отримали ключів доступу до реєстрів.

– Як скоро справи «чорних» реєстраторів, протизаконна діяльність яких широко висвітлювалася в ЗМІ, з’являться в суді? Як розвивається, наприклад, справа «Прошкіна», «Нікітіної», «Сімоника» та інших –  вдалося встановити, хто ці люди насправді?

– Прізвище “Прошкін” настільки часто згадувалося у сюжетах про рейдерство, що навіть стало загальною назвою для недобросовісних реєстраторів. З боку Мін’юсту щодо Олександра Прошкіна вже вжито всіх можливих засобів реагування. З його реєстраційною кар’єрою покінчено назавжди. Ключ доступу до реєстрів, виданий на прізвище «Прошкін», заблоковано, відкрито кримінальне впровадження. Також у кримінальному проваджені фігурує і колишній очільник комунального підприємства (КП) «Правочин» Віталій Романчук, який, ймовірно, входив за допомогою ключа доступу Прошкіна до реєстрів для внесення протиправних змін. Мін’юст має надію, що скоро ми побачимо судовий вирок щодо Романчука та його спільників.

Реєстратор Юлія Нікітіна також назавжди попрощалася із професією «держаний реєстратор». Акредитацію КП, де «працювала» Юлія Нікітіна, скасовано. Ключ доступу до реєстру Нікітіною заблоковано. Тепер справа за правоохоронними органами. На наш погляд, в діях Нікітіної та її спільників явно вбачається склад злочину. Сподіваємося, що справу буде доведено до суду і вирок також буде винесено.

Що стосується Ярослава Сімоника, то пов’язані з ним «кейси» зовсім нещодавно знаходилися на розгляді Мін’юсту. Я вже говорила про проблему трудової міграції колишніх працівників комунальних підприємств до органів місцевого самоврядування. Сімоник – яскравий приклад подібних мігрантів. Він пройшов верифікацію і спромігся влаштуватися на роботу до Глинської сільської ради Вінницької області, де продовжив реалізовувати свої реєстраторські злодіяння. Станом на сьогодні йому назавжди анульовано доступ до реєстрів. Мін’юст направив до Національної поліції України заяву-повідомлення про злочин. Тепер доля Сімоника вже залежить від правоохоронних органів.

– То про “чорних” чи віртуальних реєстраторів ми більше не почуємо?

– Ми пропонуємо ряд заходів, які зроблять неможливим існування віртуальних реєстраторів. Наприклад, проведення верифікацій. Враховуючи стан справ в сфері реєстрації, Мін’юст має повне право на проведення повторних верифікацій у будь-який момент. Також до таких заходів належить налагодження системи взаємодії з органами місцевого самоврядування, які беруть участь у контрольних заходах за діяльністю реєстраторів та повинні бути зацікавлені в тому, щоб в них працювали чесні кадри. Це й впровадження механізму спецперевірки реєстраторів – своєрідного фільтру, який допоможе виявити недобросовісного реєстратора. Деталей поки що не називаю, оскільки вони знаходяться у розробці.

– Широко відомі випадки, коли скаржники зверталися до Антирейдерської комісії попереднього складу і отримували від неї формальну відмову, побороти яку можна було лише хабарем (швидко і гарантовано), або в суді (довго і не гарантовано). То чи можуть ці люди тепер знову звернутися до нової Комісії зі своїми скаргами на дії “чорних” реєстраторів?

– Повторна скарга – це не зовсім правильно з точки зору закону та логіки. Так можна заблокувати роботу Комісії, засипавши її повторними зверненнями та по суті заблокувати роботу департаменту.

Звертаю також увагу і на строки для подачі скарги. Згідно законодавства, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

– Які заходи вживаються для упередження корупції довкола Комісії?

Перше, що зробив Міністр (Денис Малюська – Ред.) – це провів зміни в персональному складі Комісії. Зміна складу Комісії – це простий і дієвий крок для руйнування можливих корупційних зв’язків. Зараз комісію очолює Перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець – людина принципова, чесна та професійна. Друге – всі накази про задоволення скарги чи відмову у задоволенні підписує Міністр особисто. Він уважно вивчає кожну справу, не дивлячись на щоденне надмірне навантаження. Скарги, які на його думку недостатньо вивчені та проаналізовані комісією, він повертає на повторний розгляд іще до підписання наказу. Отже кожен співробітник розуміє, що жодного сенсу щось приховувати при підготовці документів немає, оскільки на кожному етапі є «фільтри». Перед засіданням комісії скарги ретельно перевіряю я, потім комісія на чолі з головуючим, потім Міністр перед підписанням наказу. Навряд чи щось чорне чи навіть напівсіре зможе пробратися крізь потрійний фільтр.

– В оприлюдненому у вересні цього року звіті Департаменту державної реєстрації та нотаріату згадується, що загалом Комісія ухвалила низку принципових рішень про захист законних власників та іноземних інвесторів. Про які конкретно випадки йдеться?

– Дійсно, таких рішень було немало. Всі випадки я перелічувати не буду. Зупинюся на найбільш гучних справах. Це і повернення земельних ділянок на Одещині французькому інвесторові – групі компаній Ашан. Про цей випадок немало написано в мережі Інтернет.

Також ми повернули нерухоме майно, а саме адміністративно-виробничий комплекс площею майже 21 тис кв.м. одному з найбільших банків України – «Укргазбанку».

Ще один гучний випадок – рейдерське захоплення будівлі Верховної Ради, яка була перереєстрована на фізичну особу з Луганської області. За кілька днів нам разом з парламентом вдалося повернути будівлю державі. У власність держави була повернута і Калуська ТЕЦ. «Антирейдерська комісія» скасувала незаконну перереєстрацію цієї ТЕЦ та заблокувала державному реєстратору доступ до реєстру.

І таких випадків багато.

– Міністр заявив, що до кінця року планується впровадити можливість розгляду найбільш складних рейдерських кейсів протягом 24 годин. Які будуть критерії віднесення кейсів до «складних»?

– Ідея Міністра дуже слушна. Адже в роботі Комісії важлива оперативність. При рейдерських захопленнях час іде на години. І мета Комісії – забезпечити оперативний захист. За кілька діб рейдер здатен зруйнувати все, що справжній власник створював роками – може вивести гроші з рахунків, вкрасти врожай, вивезти обладнання тощо. Звичайно ж, права власника будуть відновлені, проте він може зазнати значних збитків через господарювання рейдера. Наша команда це розуміє. І готова впровадити механізми надшвидкого реагування. Я поки не можу зазначити критерії розмежування кейсів до тієї чи іншої категорії, оскільки це буде тільки моє бачення, тоді як нам потрібно сформувати командне бачення. У будь-якому випадку, ми будемо реагувати на кричущі випадки, де є прямі ознаки зловживань, що не потрібно доводити.

Наприклад, коли Комісія бачить, що реєстратор вчиняє реєстраційні дії з порушенням територіальності. Комісія має швидко зреагувати – оскільки дуже дивно, коли реєстраційні зміни щодо столичної компанії вносяться, наприклад, через Глинську сільську раду Вінницької області. Пояснення псевдо-учасників у такому випадку чи реєстратора Глинської сільської ради на думку комісії точно не вплинуть. Адже грубо порушено норму закону і в таких випадках реєстраційний запис потрібно негайно скасовувати.

– На зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією Міністр Денис Малюська заявив, що паралельно з реформування судової системи Мінюст працює над розвитком альтернативних інструментів вирішення спорів. Зокрема про запровадження інституту незалежних арбітражників. В чому полягатиме суть інструменту?

– Дійсно, Міністр юстиції абсолютно чітко заявляє про необхідність створення альтернативи державним судам. Також він наголошує на необхідності створення системи медіації, третейських судів та арбітражів, конкурентів державним судам.

Особисто я підтримую дану ідею. Приклад з власної практики. До приходу на посаду заступника Міністра я протягом більш ніж 15 років працювала приватним нотаріусом. Зараз нотаріат України неможливо уявити без приватного нотаріату. «Приватний» нотаріус зараз сприймається абсолютно логічно і природно, хоча спершу цю новацію не сприймали. При цьому, приватний нотаріус виконує ряд повноважень, що делеговані йому державою.

Так само люди не відразу сприймали і появу інституту приватних виконавців. А в країнах Європи більшість судових рішень виконується саме приватними виконавцями. Пройшло кілька років від реформи і українці вже почали позитивно і звично сприймати приватних виконавців. Так само має бути із третейськими судами. Зараз державні суди просто завалені справами. А більшість з цих справ могла би бути розглянута третейськими судами! Водночас сторонам спору також вигідна передача їхніх справ на розгляд третейських судів з огляду на те, що даний суд може приділити більше уваги пошуку шляхів примирення сторін. Також Україні дуже важливо впроваджувати медіацію. На моє переконання, медіація значно розвантажила б судову систему. Дуже багато українців звертаються до суду, не знаючи, що їх проблему можна вирішити у позасудовий спосіб.

– Розкажіть докладніше про Експертний офіс з питань держреєстрації – чим він буде займатися, які повноваження матиме?

– Експертний офіс має об’єднати найкваліфікованіших фахівців. Розраховуємо, що на створення офісу виділять кошти донори – зараз ведуться переговори з іноземними та українськими партнерами. Люди, які працюватимуть в офісі, мають отримувати гідну оплату. Це і профілактика корупції, і можливість вимагати високих, якісних показників їхньої роботи. Планується, що в офісі будуть працювати 16 професіоналів – 10 з них працюватимуть з матеріалами скарг у сфері реєстрації, 6 фахівців ймовірно увійдуть до складу Комісії з питань розгляду скарг. Водночас хочу акцентувати увагу, що Експертний офіс не тотожний Антирейдерській Комісії і його повноваження не зводяться до забезпечення діяльності цієї Комісії! Мета Експертного офісу – сприяти побудові ідеальної системи реєстрації, сприяння захисту прав людей. В Офісі буде створена дієва телефонна гаряча лінія та система оперативного зворотнього зв’язку електронними засобами (месенджери, електронна пошта, тощо). Відповідати на дзвінки та меседжі буде не секретар, а саме фаховий юрист, який відразу надасть людям професійну пораду щодо захисту їхніх прав в сфері реєстрації. Такий спеціаліст повинен мати бажання вирішити проблему людини, яка звертається за допомогою. При цьому, незалежно від того, чи це компетенція Мін’юсту, чи ні. Офіс має допомагати громадянам у захисті їхніх прав – наприклад, може надати фахову консультацію щодо оптимального вибору способу захисту свого права.

– Президентський Указ №837 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави” передбачає позбавлення Мінюсту повноважень у питаннях скасування реєстраційних дій і перехід виключно до судового порядку оскарження рішень? Це означає, що Антирейдерська комісія більше не знадобиться?

– Комісія – явище тимчасове. Її необхідність викликана певними обставинами сьогодення, які мають зникнути. Я про рейдерство і про порушення законодавства в сфері реєстрації. Коли ми наведемо порядок в сфері реєстрації, коли рейдерство зникне або буде зведено до мінімуму – потреба у Комісії відпаде.

Указ Президента цілком логічний з огляду на перспективу. Маємо надію, що невдовзі Комісія стане явищем історичним. І будь-які питання реєстрації будуть розглядатися саме судами. Однак Експертний офіс продовжить своє існування, адже до його повноважень входить не тільки виконання функцій Комісії, а й напрацювання шляхів удосконалення сфери реєстрації.  Ми зробимо все можливе, щоб Україна перейшла на європейські стандарти вирішення спорів – через суд, третейській суд чи медіацію. І маємо надію, що сторінку історії з існуванням Антирейдерської комісії ми невдовзі перегорнемо.

 

 

 

Розмовляла Оксана Поліщук

 

 

 

Джерело: Укрінформ

 

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s