Ігри розуму. Інтерв’ю з Василем Хмельницьким

28 листопада 2019 р.

Бізнесмен Василь Хмельницький, ініціатор Київського міжнародного економічного форуму, вступає в конкуренцію з прогресивною Кремнієвою долиною і з регресивною українською освітою. На менше він не згоден

 

Очевидно, що Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) міцно увійшов у вищу лігу найбільших ділових івентів України. А то й очолив її. Влучний жарт від американського журналіста Джеймса Брука: протягом п’яти попередніх років учасники з’їжджалися на форум на таксі і метро, тепер — все більше з усього світу на літаках.

Ініціював КМЕФ київський бізнесмен Василь Хмельницький, № 27 списку 100 найбагатших українців. Його статок, за підрахунками інвесткомпанії Dragon Capital, — $201 млн. Хмельницький — мажоритарний акціонер UDP та інноваційної локації UNIT. City на Лук’янівці в центрі столиці. Всі бізнеси і соціальні проекти 53-річного підприємця зібрані під брендом UFuture.

НВ зустрічається з Хмельницьким в конгрес-холі Парковий. Сидячи за ноутбуком, він переосмислює щойно завершену бесіду з китайським мультимільярдером Джеком Ма, засновником гіганта інтернет-комерції Alibaba. Під час бесіди з НВ Хмельницький постійно цитує Ма. Між ними і справді є щось спільне. Народилися в один день, але з різницею в два роки. Юність припала на роки голодного комунізму, час, коли приватна власність заперечувалася, підприємництво було не в пошані.

«У мене є хватка, тому що я з бідної сім’ї», —сказав про себе Хмельницький, людина, яка побудувала Новопечерські Липки і володіє аеропортом Київ. Instagram Хмельницького — літопис того, як живе сучасний український великий капіталіст. Тут фото і з відпочинку на Сицилії, і з пробіжки, і з водних атракціонів з дітьми.

Віднедавна він з китайською працездатністю зайнявся модернізацією свого бізнесу і так захопився, що розвернувся на всю країну і навіть вийшов за її межі. У цьому НВ теж вловив легку схожість і в певному сенсі бажання наслідувати найбагатшого китайця, почесного гостя КМЕФ — Джека Ма.

— Ви активно інвестуєте в інновації, технології, зелену енергетику. Навіщо вам це?

— Ми хочемо створювати тренди. Насправді ми багато вчимося, щоб ви розуміли. Ми в Кремнієву долину їздимо щороку. Їздимо з командою. Заходимо в Стенфорд, нам читають лекцію, як змінюється світ. Заходимо в Google — хтось із топ-менеджерів читає нам лекцію, як змінюється Google. Тому ми бачимо, куди рухається світ, і намагаємося це моментально впроваджувати в життя. І найголовніша цінність у світі сьогодні — це не вугілля і не енергетика, а талановиті люди. Нам пощастило, в Україні вони є.

Якщо справа маленького українського бізнесмени не буде вдалою, то й іноземці сюди не підуть
Тому ми створюємо умови, щоб ці талановиті люди досягали успіху в нашій країні. Ми вже відійшли від дріб’язковості підходів, що ось — я хочу заробити три копійки. Сьогодні Джек Ма круто сказав: «Не думайте про гроші. Думайте, як допомогти людям. І ви точно заробите». Чому ми Ма запросили? Я вивчав англійську мову, і я слухав його лекції. Він простою мовою говорить. І я бачу, що він багато говорить з того, що я впроваджую, і навіть про ті помилки, які я роблю.

— Я недавно проїхався по українських регіонах — Запорізька область, Донецька область. І побачив досить-таки сірі картини провінційних міст, куди ні розвиток, ні технології особливо не доходять. Що вас переконує, що це все якось зміниться?

— Знаєте, я хоч трохи, але виправлю ситуацію. І це мене драйвить. Я взагалі не думаю про проблему. Мені кажуть: криза скоро буде, що ви будете робити? Я кажу: слухайте, я працюю. Буде криза — буду з нею справлятися, шукати можливості в кризу. Я не зупиняюся. Я будую 18 об’єктів. Але врешті-решт я хочу такий же UNIT. City разом з бізнес-освітою побудувати в Запоріжжі, Черкасах. І нехай це будуть точки зростання. Тобто я не зупиняюся. І зауважте, Ма сказав, що супервеликі можливості там, де люди скаржаться і нічого не роблять. Подивіться, яка можливість у нас в Україні. Ми ось уже зовсім скоро в Харкові відкриваємо UNIT.City. Там буде університет, там буде акселератор, школа бізнесу. Ви все побачите. Ви приїдете до Харкова і здивуєтеся, що такого навіть у Кремнієвій долині не бачили. Я вас запрошу — ми зараз відкриваємо фізично, а презентацію робимо в березні. Чи заробили там гроші? Поки що ні. А колись точно заробимо.

— Ви очікуєте якихось іноземних інвестицій в Україну?

— По-перше, у мене є іноземні інвестори — іспанські, катарські. Вони для мене більше як ментори, тому що вони приносять свої знання, і ми на цьому вчимося. Але насправді я вважаю, що ставка повинна бути на українського підприємця. Що іноземці? Вони дивляться, як розвивається малий і середній бізнес, і якщо добре, то вони інвестують в українські активи. Тема про те, що давайте наших [інвесторів] не будемо чіпати, а створимо умови для іноземних, мені не зрозуміла. Іноземні інвестори рахують ризики. І якщо справа маленького українського бізнесмена не буде вдалою, то і іноземці сюди не підуть. Тому у нас і є школа малого і середнього бізнесу. У нас є акселератор, який допомагає малому та середньому бізнесу.

Фото: КМЕФ
— UNIT Factory — досить велике явище в освітньому світі Києва та України. Завжди вважалося що, напевно, найкраща технологічна освіта в країні — в Київському політехнічному інституті (КПІ). Але ви руйнуєте класичну модель освіти — дипломи, лекції, семінари, пропонуючи замість них просто skills, просто знання. Це усвідомлена дія?

— По-перше, ми ні з ким не боремося. Ми точно не боремося з нашими класичними інститутами. У нас є інша модель — вчимося на практиці. Реальні бізнесмени читають кейси. Ми вчимо IT на практиці. Молодий хлопець прийшов — і відразу ж розв’язує кейс і вчиться на ньому. У ХПІ, до речі, ми вже впроваджуємо в наступному році нашу методику як основний курс. Цим самим, я вважаю, ми просуваємо освіту. Прийде Львівський політех — я їм теж дам свою методику, нехай вони вибирають, що їм комфортно. Нехай споживач вибирає, якщо наш курс краще — нехай бере і вчиться.

— Вам не прикро, що айтівці закінчать школу в UNIT. City і поїдуть в Кремнієву долину, в Канаду, в Австралію або ще кудись? А Україна залишається без талантів.

— Прикро. Тому ми будуємо екосистему, в якій створимо такі ж умови, як у Кремнієвій долині, щоб вони залишилися тут. При рівних умовах я гарантую, що 95% не будуть їхати. Тому що тут друзі, батьки, тут ми розуміємо один одного. І я хочу створити це все. А якщо людина все-таки поїхала — значить щось я не створив, для мене це виклик.

«Все залежить від нас», це і є ключовий меседж форуму

Ми від Радянського Союзу отримали непогані математичні знання, непогані інженерні знання. У нас не було підприємництва, не було бізнесу, не було підприємницького управління. Тому хлопці добре пишуть, але не можуть управляти. І у нас реально в країні стартапів дуже мало. Якісь є, але в порівнянні з іншими країнами дуже мало. Тому що немає знання про підприємництво. Тому ми зараз і зробили школу підприємництва, в якій даємо нові знання. Але чесно скажу: ми можемо зробити там на 0,2% від необхідного для країни, в цілому це проблема держави. І якраз я хочу показати цю проблему і свої знання віддати державі.

— Я недавно відкрив програму технологічного розвитку Китаю до 2025 року і був вражений амбітністю завдань, які ставить перед собою ця країна. Виявляється, Китай тільки за минулий рік вклав у дослідження і розробку $300 млрд. Це і держава, і приватний сектор. У цій гонці дуже складно наздогнати лідерів. Чи не так?

— Гроші — похідна. Насправді я часто чую: не треба мене вчити — дайте грошей. У нас немає грошей. У нас немає грошей, тому що у нас немає знань.

У нас немає іноді навіть розуміння того, як знання отримати, як їх впровадити в життя. Тому я вважаю, що перш за все — знання. Якщо у нас будуть знання, репутація і надійність — грошей у світі предостатньо.

Більш того, модель Китаю у нас вже не спрацює. Китайці спрацювали на тому, що вони створювали робочі місця. А сьогодні технології вбивають робочі місця. Сьогодні, якщо я в Європі кажу: приходьте в Україну, де дешева робоча сила, то вони кажуть: слухай, у вас там такі ризики. Скажімо, у мене, на заводі працює 40 осіб, оборот 70 млн євро. Навіщо мені йти в Україну? Ми повинні перестрибнути це. Ми повинні зайнятися технологіями, новими підходами в управлінні. Тому ми і створюємо форум, де люди зустрічаються, обмінюються знаннями, шукають партнерство.

Фото: КМЕФ
— Але я так розумію, ви як бізнесмен все одно хеджуєте ризики. Ви не йдете усіма своїми грошима, інвестиціями в технології та інновації. У вас є класична складова портфеля активів — нерухомість. Страшнувато повністю вкластися в технології?

— Слухайте, я рахуюю ризики, рахую можливості. Сьогодні добре Ма сказав: заробив гроші — і займайся благодійністю. Я точно так само думаю, як він. Заробити гроші, а потім займатися імпакт-інвестиціями. Тому що, якщо я нічого не заробив і пропоную іншим людям витратити їх гроші, — це не працює. Якщо ти нічого не заробив, ніхто тобі не дасть.

— Як вам, до речі, на нинішньому етапі взаємодія з держорганами і з державним середовищем в Україні?

— Ми намагаємося не взаємодіяти, не торкатися до бюджетних грошей.

Це принципово. Тому що навіть якщо там можна три копійки заробити, то потім скандалів буде більше. Але і чудова новина — нам ніхто не заважає. І я за це вдячний владі.

Дружити з головою

Василь Хмельницький представив інтелектуальне шоу у вигляді голографічної презентації української та світової економіки майбутнього. «Я часто думаю про майбутнє, — відкриває презентацію Хмельницький. — Я шукаю для себе відповідь на запитання, як досягати успіху в світі, який постійно змінюється».

Шоу тривало 12 хвилин. В повітрі з’являлися і зникали цифри, тексти, смисли. Родзинка програми — інтерв’ю Хмельницького з голограмою у вигляді голови, попередньо нафаршированою великою базою даних, звідки цей штучний розум і черпав інформацію для своїх відповідей. Її створила група аналітиків акселератора INDAX, резидентів UNIT.City.

— Сьогодні ми управляємо машинами, вони допомагають нам працювати і швидко знаходити відповіді. Але в той же час штучний інтелект перевершує людину в багатьох сферах, — завершує своє шоу Хмельницький. — Можливо, він зможе зупинити забруднення довкілля і війни, усуне головну причину проблеми — саме людство. Що скажеш?

— Я всього лише алгоритм, створений людиною, — відповідає голова «но ім’я» INDAX, що плаває в повітрі. — Мої дії повністю залежать від її задумів. Якщо мій творець — хороша людина, буду творити добро, якщо погана — доведеться зруйнувати світ. Все залежить від вас.

«Все залежить від нас», це і є ключовий меседж форуму.

Всю презентацію підготувала українська компанія Front Pictures, відома завдяки візуальним рішенням для масштабних шоу, серед яких America’s Got Talent, World’s Got Talent, BRIT Awards, відео переможного виступу Jamala на Євробаченні. Для створення 3D-голограми на КМЕФ її творці використовували єдину в Україні голографічну плівку розміром 10 на 4 метри і LED-екран з надвисокою роздільною здатністю.

«Зазвичай 3D-голограми такого рівня реалістичності використовуються на концертних шоу і в парках розваг, — каже Юрій Костенко, гендиректор Front Pictures. — Нам цікаво створювати видовищні мультимедійні проекти, які не тільки захоплюють, але й висвітлюють прогрес України в IT-сфері, надихають і наближають майбутнє».

 

 

 

 

 

 

Джерело: НВ 

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s