Китайська грамота. Інтерв’ю із засновником Alibaba Group Джеком Ма

2 грудня 2019 р.

Вчитися, вчитися і ще раз вчитися, головним чином у локальних гравців і в першу чергу на їх помилках. А що ще заповідав великий Джек Ма, засновник супергіганта Alibaba Group? Про це він розповів студентам IT-школи UNIT Factory

У минулому вчитель англійської мови, а сьогодні засновник Alibaba Group Джек Ма — один з найбільших в світі підприємців у галузі електронної комерції.

 

У нинішньому вересні йому виповнилося 55 років. Зовсім небагато як для уродженця Ханчжоу, розташованого в 180 км від Шанхаю, китайського міста — лідера за середньою тривалістю життя (83,6 року).

Бізнес-клас: Джек Ма в UNIT. City зібрав велику аудиторію майбутніх українських підприємців

Проте два місяці тому Джек Ма пішов з поста виконавчого голови Alibaba, щоб звільнити час для своїх численних добровільних громадських навантажень, серед яких захист навколишнього середовища є його особистим пріоритетом. Активи найбагатшого китайця журнал Forbes оцінює в $39,7 млрд. Це на $5,3 млрд більше, ніж у ста найбагатших українців, за свіжою версією НВ, разом узятих.

Ма Юнь народився в дуже бідній країні та в дуже бідній сім’ї. Але до початку 1970-х так звана культурна революція розвернула країну в новому напрямку — у бік ринкового комунізму, унікальної моделі китайського лібералізму. Тоді ж Джек Ма отримав можливість вивчати англійську мову. Згодом він став проводити безкоштовні екскурсії для зростаючого потоку інтуристів в Піднебесну. Тим було складно вимовити ім’я свого юного гіда, і вони нарекли його Джек.

Чоловіки швидко змінюють мрії. Жінки ж вірять у тебе, вони слідують за тобою Джек Ма, засновник Alibaba Group

Спочатку кар’єра молодого Ма не надто складалася. Йому 30 разів відмовляли в прийомі на роботу. З 24 кандидатів компанія KFC працевлаштувала 23. Тобто всіх, окрім Джека. Невдача не підкосила майбутнього мультимільярдера, а успіх прийшов з несподіваного боку. У 1995 році в США він побачив свій перший в житті комп’ютер. Там же він дізнався, що таке інтернет, і у нього народилася мрія обдарувати можливостями Мережі рідний Китай.

У 1999-му Джек Ма Юнь заснував Alibaba Group — сьогодні найбільший в світі сервіс електронної комерції. Його приклад становлення як бізнесмена транснаціонального масштабу тепер перетворений на китайську ікону стилю. Alibaba вийшов в офлайн через покупку в 2014 році універмагів Intime, в 2015-му були придбані супермаркет Lianhua і магазин техніки Suning. У 2017-му Alibaba придбав за $2,9 млрд третину в компанії Sun Art Retail — оператора мереж продуктових магазинів у Китаї RT-Mart і Auchan.

Тоді ж Ма почав активно інвестувати в стартапи за межами Китаю: Tokopedia, Lazada, Big Basket та індійський платіжний сервіс Paytm. Alibaba інвестував у сервіс із продажу старих автомобілів, доставку їжі, велошерінг. У 2018 році Ма вклав власні кошти, $20 млн, у сервіс Rent the Runway. Зараз тут можна взяти в оренду не тільки вечірню сукню, а й повсякденні речі. Поки неясно, куди ще заведуть мрії Ма, але зараз вони завели його в гості в Україну.

8 листопада Джек Ма в рамках проведення шостого Київського міжнародного економічного форуму зустрівся зі студентами в UNIT.City. Тут китайський бізнесмен відповів на їхні запитання, розповів про те, як пережив епоху бідності і чому краще вчитися на чужих помилках, ніж на чужих успіхах.

Домінік Піот, СЕО UNIT. City: Джеку, вітаємо вас у нашій спільноті. У нас у всіх були тисячі питань до вас, і ми вирішили запросити трьох блискучих молодих студентів і підприємців поспілкуватися з вами і виступити в якості голосу нашої спільноти.

Домінік Піот: З Андрієм у нас невелика проблема, тому що йому лише 21 рік. Він уже продав свою першу компанію, а його друга компанія розвивається швидше, ніж ми.

Андрій Бондаренко: Ласкаво просимо до Києва. Моя історія не дуже захоплююча, принаймні не така захоплююча, як ваша. У 17 років я зі своїми колегами заснував першу компанію. Вона була досить успішною. Ми намагалися допомогти компаніям найняти віддалених рекрутерів. І за підсумком переїхали в Кремнієву долину /Verays Investment/ і покинули компанію. Три роки тому я повернувся до України й оголосив про створення компанії під назвою Global Talent. Ми намагаємося допомогти стартапам наймати і розвивати віддалені технічні команди, і наша основна мета відтоді, як я повернувся сюди, полягала в тому, щоб залучити до України найбільш талановитих людей з ключових компаній.

Домінік Піот: З Андрієм у нас невелика проблема, тому що йому лише 21 рік. Він уже продав свою першу компанію, а його друга компанія розвивається швидше, ніж ми.

Андрій: Так, нам потрібно більше місця.

Домінік Піот: У нас ще є Дмитро сьогодні.

Фото: Правильною дорогою йдете, панове: Джек Ма дав напуття трьом Українським студентам UNIT Factory, та й сотням інших, хто слухав його в залі

Дмитро Спиридонов: Якщо говорити про себе, то я маленьким хлопчиком так само, як містер Ма, дуже цікавився англійською мовою. Так я отримав ступінь бакалавра за кваліфікацією перекладач англійської мови. Будучи студентом, я приєднався до невеликої української IT-компанії, працював сервісним інженером, тісно спілкуючись з розробниками програмного забезпечення, допомагаючи їм писати технічні специфікації. Я дуже захопився IT-сферою і розробкою програмного забезпечення. Але я не вмів кодувати. Тому після отримання ступеня бакалавра в галузі перекладу я вирішив вступити в UNIT Factory і почав вчитися на інженера програмного забезпечення. Два роки тому я приєднався до американської компанії тут, в UNIT. City. Вона називається JAD Bridge. Починав у ролі стажера, а зараз я фахівець широкого профілю та акціонер в цій компанії. Ми наймаємо талановитих молодих українців, надаємо наставництво з Кремнієвої долини і дозволяємо їм працювати над проектами великих американських компаній.

Домінік Піот: У мене перше питання, а потім я звернуся до своїх друзів. Я був у Ханчжоу кілька разів. І був дуже радий відвідати Alibaba. Мене вражає екосистема, яку ви змогли побудувати навколо Alibaba. Одяг, підприємці, системи управління. Йдеться не тільки про Alibaba, але і про велику спільноту. Ви знаєте, це те, що ми намагаємося побудувати тут, створюючи спільноту підприємців, венчурних капіталістів, інвесторів. Ми сподіваємося, що станемо місцем, яке, як магнітом, приверне їх. У нас безумовно є таланти. Це взагалі-то і все, що у нас є. Що б ви порадили для створення кращої, більш успішної спільноти підприємців і молодих талантів?

Іноді, коли я ходив до ресторану, люди сплачували мій рахунок з невеликою запискою: «Спасибі, Джеку» Джек Ма, засновник Alibaba Group

Джек: Дякую. По-перше, я хочу сказати: вітаю з високими досягненнями. Я люблю приходити в такі спільноти, тому що я можу «знайти» себе. Я ненавиджу великі компанії. Вони говорять про конкуренцію. Вони говорять про контроль review, але я думаю, що як підприємці ми говоримо про мрії. Ми говоримо про те, у що віримо. У моїй компанії ми віримо, що головний продукт Alibaba — це люди. Все, що ми робимо, ми повинні спочатку зробити так, щоб наші люди почувалися добре. Якщо співробітники почуваються добре, продукт буде хорошим. Якщо у вас працюють непрофесійні співробітники, продукт ніколи не буде хорошим. Так, у нашій компанії на першому місці для нас клієнт, співробітники — на другому місці, ну і пакет акцій посідає третє місце. Це все те, що ненавидять на Уолл-стріт.

Вероніка: Керувати величезною корпорацією складно. Як ви справляєтеся з навантаженням, коли вам здається, що більше немає сил? Що спонукає вас рухатися далі?

Джек: Хороше запитання. Мені випала велика честь працювати з багатьма колегами-жінками в моїй компанії. Я підтримую жіноче лідерство. Жінку дуже складно переконати повірити в свої мрії. Простіше переконати чоловіка. Але чоловіки швидко змінюють мрії. Жінки ж вірять у тебе, вони слідують за тобою. <…>. І жінки з моєї чудової команди говорять: «Джеку, якщо ти віриш в те, що ти говориш, борись за це. Якщо ти розчарований, продовжуй битися». Тому, коли у них поганий настрій, я мотивую їх. Коли у мене поганий настрій, вони мотивують мене. Коли Alibaba трохи піднялася, але у нас все ще не було доходів, ось що надихало нас: щодня я отримував безліч листів подяки від моїх клієнтів. «Джеку, завдяки Alibaba ми продали наші продукти». Та іноді, коли я ходив до ресторану, люди сплачували мій рахунок з невеликою запискою: «Спасибі, Джеку. Ми знаємо, що ви не заробляєте гроші, тому хочемо сплатити рахунок за вас». Ви знаєте, коли ви знаходите роботу, про яку мрієте, ви допомагаєте людям. Це і є мотивація.

Андрій: Передусім хочу сказати, що я дійсно вірю в те, що ви сказали про людей. Я думаю, що Україні дійсно потрібна така велика історія успіху. Хочу запитати: які зовнішні та внутрішні чинники роблять це можливим?

Джек: По-перше, вітаю з продажем вашої компанії в такому юному віці. На початку своєї діяльності я вирушив до Кремнієвої долини. Я намагався заробити грошей там. Люди говорили: «Гей, ви знаєте, Китай — компанія-початківець, забудьте про це». Потім вони говорили: «Дайте нам бізнес-план». Коли я давав бізнес-план, вони просто відповідали: «Забудьте про це». Я сподіваюся, що українці подумають над наступним: мені подобаються інновації, що використовуються в Кремнієвій долині, але мені не подобається, як вони створюють компанії для продажу. Ми повинні будувати компанії на тривалий термін. Якщо ми будуємо компанію на тривалий термін, вона буде успішною. Багато людей будують, щоб продавати, і це стало культурою. <…> Останні 20 років я провів багато часу з двома групами людей. Поперше, моя власна команда. Я сказав їм, про що турбуюся, у що вірю і де бачу можливість, а де ризик. Але я провів більшу частину свого часу, розмовляючи з клієнтами. Більшість людей витрачають багато часу на інвесторів. Не витрачайте занадто багато часу на інвесторів. Інвестори скажуть: «Я довгостроковий інвестор». Немає довгострокових інвесторів. Хороший інвестор не повинен бути довгостроковим, тому що це не його гроші. Довіряйте своїм людям, довіряйте клієнтам, слухайте їх. І ось як я це зробив. Я думаю, ви повинні вірити, але продовжувати змінюватися. Продовжуйте змінюватися — це єдине правило для стартапів. Я сильно змінився. Чесно кажучи, я був іншою людиною 20 років тому. І я сказав своїй команді, що сьогодні Alibaba дуже успішна. Ми повинні весь час змінюватися. Не копіюйте Alibaba, Microso ft, Google. Копіюйте людей по сусідству. Як вони стали успішними? Чому вони успішні? Тільки навчаючись потроху, навчаючись у сусідів, навчаючись у всіх інших підприємців, ми зростаємо. Ось що я думаю.

Фото: Розуміли на трьох: Вероніка Рудика, Андрій Бондаренко та Дмитро Спиридонов провели блискуче інтерв’ю з Джеком Ма

Дмитро: Продовжуючи нашу тему про навчання і безперервне навчання, ось моє запитання: містере Ма, як ви зустріли своїх перших наставників і яку роль вони зіграли у вашому підприємницькому житті? Як вони вплинули на вас як підприємця?

Джек: У мене було багато наставників, але я ніколи не називав їх наставниками, і вони не знають, що я їхній учень. На початку кар’єри я ходив на безліч конференцій, слухав, перевіряв, і, думаю, мені це подобалося. Мені подобається вчитися на помилках, які роблять люди. Я люблю розглядати приклади, чому люди зазнають невдачі. І коли я вивчаю основні причини невдач, я розповідаю про це своїй команді. Я кажу їм: «Ця компанія зазнала невдачі через це. Ця компанія зазнала невдачі через те». Ми не знаємо, як ми досягнемо успіху, але ми знаємо, що змусить нас потерпіти невдачу. Я дізнався про багато прикладів невдач з інших компаній, навіть тут сьогодні. Коли мене просять сказати: «Ах, цей хлопець домігся успіху», мені це нецікаво, тому що може бути щось, чого я ніколи не дізнаюся. Але я хочу знати, чому хтось зазнає поразки: ви занадто жадібний, занадто агресивний, занадто консервативний, ви не налагоджуєте роботу з командою, ви занадто багато розмовляєте, ви заробляєте занадто багато грошей. Я виявив, що більшість компаній зникло не тому, що у них не було грошей, а тому, що у них було занадто багато грошей. Коли у вас занадто багато грошей, ви починаєте робити помилки. Я ніколи не вкладаю гроші в людей, які говорять: «Джеку, якби у мене було п’ять мільйонів, я б домігся успіху». Ні, не довіряйте цим людям. Ми вчимося на чужих помилках. І ось як я заохочую підприємців. Будь ласка, слідкуйте за помилками інших і думайте, що ви можете зробити, щоб уникнути їх. У світі так багато наставників, але потрібно навчитися самому вирішувати свої проблеми.

У США мені принесли книгу Marketplace: як eBay переміг Yahoo. Отримавши цю книгу, я кинув її в сміття. Якщо бия прочитав її, я б зробив так само Джек Ма, засновник Alibaba Group

Домінік Піот: Коли ви створювали Alibaba, в Китаї практично не було інтернету, точно не було мобільних платежів, не було системи доставки. Мені здається, що в той час це виглядало як дуже погана ідея. Що спонукало вас бути впевненим, що ваша ідея хороша?

Джек: Так, по-перше, 20 років тому я не думав, що Alibaba буде такою великою компанією. Я просто думав, що хочу вижити. Хотів мати достатньо грошей, щоб заплатити своїй команді. Я хотів вижити ще шість місяців. Це все, що я зробив. Люди говорили: «У вас чудове бачення. Як ви могли зробити Alibaba успішною, а потім Alipay, і логістику, і хмарні обчислення?» Я сказав: «Я зробив це не тому, що це принесло б гроші». Я зробив Alipay тому, що, якби не було Alipay, Alibaba не існувало б. Якби у мене не було логістики, не було б Alipay. Якби у мене не було хмарних обчислень, не було б замовників. Я роблю це тому, що нам це потрібно, а не тому, що це принесе багато грошей. Я не обізнаний в технологіях, я не програміст. Я досі не розумію, що означає програміст. Ось чому ми це зробили: виживання, виживання і ще раз виживання. Навіть сьогодні, коли ми настільки виросли, ми знаємо, що ми недостатньо сильні. Дозвольте мені сказати вам одну річ. Мої люди в США принесли мені книгу під назвою Marketplace: як eBay переміг Yahoo. Отримавши цю книгу, я викинув її у смітник. Тому що, якби я прочитав її, я б зробив так само. Я сказав: «Коли-небудь eBay дізнається, як Alibaba переможе eBay». І цю книгу ми повинні прочитати. Коли всі її прочитають, ви думаєте, що всі будуть успішні? Ні. Це можливо тільки при використанні свого розуму і створенні свого образу мислення. Ви такі унікальні, ваші люди такі унікальні. Мрії, яких ви хочете досягти, настільки унікальні. Вчіться на чужих помилках і пам’ятайте їх. Ось що я думаю.

Фото: Велика компанія: You will never walk alone. Рядок з гімну фанатів ФК Ліврпуль, ідеально характеризує цю фотографію. Джек Ма в звичному оточенні

Вероніка: Ви, можливо, знаєте, що таке UNIT. City заснував UNIT Factory — школи, де ми почали вивчати програмування. Ми вчимося шляхом самонавчання і навчання на основі завдань. Так що, оскільки це відбувається тут і зараз, у всьому світі багато хто використовує цю систему. Як ви думаєте, чи буде освіта рухатися в цьому напрямку? Чи виникне щось нове в цій галузі? Якою ви бачите освітню галузь майбутньому?

Джек: UNIT. City — дуже цікавий досвід, і він дуже інноваційний. Коли ви збираєте всіх розумних людей разом, кидаєте виклик один одному, вчитеся один в одного, допомагаєте один одному. Підприємці дуже самотні, ми всі дуже самотні. Не вірте, що інші люди зроблять вам добре і затишно. Ви повинні зробити це самі. Тому, коли у вас є така група людей, це відмінний шанс. А з приводу нинішньої системи освіти у мене багато сумнівів. З мого досвіду, я не думаю, що з дипломом Джека Ма можна розраховувати на більшість шкіл, університетів і великих компаній сьогодні. Я ніколи не читаю резюме, коли проводжу співбесіду. Тому що знаю: якщо я надам своє резюме, мене відкинуть.

Домінік Піот: Вас відкинули… кілька разів.

Джек: Я звик бути відкинутим. Ми повинні звикнути до думки, що нас можуть відкинути. Ми повинні звикнути до відмов. Коли мене відкидають, я говорю: «Я знаю, що мене відкинуть». Якщо мене беруть, я кажу: «Вау, мене прийняли, я краще, ніж я думав». Чому люди ма ють вам допомагати? Скажіть мені! Рідко в яких випадках люди допомагають. Дуже часто люди не допомагають. Правильно? Ми повинні йти своїм шляхом. Підприємці, йдеться про мужність. Не вірте численним експертам. Є тільки експерти вчорашнього дня, немає експертів завтрашнього дня. Вчіться, довіряйте молодим людям, своїй команді. Ми повинні мріяти про велике, але ми повинні почати з малого. Ми повинні бути реалістами. Повинні думати про те, як ми можемо вижити. Коли ви виживете, тоді ви можете думати більше. Я сподіваюся, що у вас є бойовий дух бути відкинутим, поважати і цінувати, бути вдячним за тих людей, які допомагають вам. І якщо ви вдячні, вам пощастить, тому що це люди, яким ви допомогли і які допоможуть вам. Ось що я думаю. Так що не хвилюйтеся, це великий виклик. Освіта повинна вчити людей бути більш людяними. Освіта повинна вчити людей новаторському, творчому, конструктивному мисленню, тому, що роботи ніколи не зможуть зробити. Ви, хлопці, як підприємці можете робити те, чого не може машина. Машина може робити речі як професійний менеджер, але ми підприємці. Це те, що я думаю.

 

 

 

Джерело: НВ

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s