Костянтин Сігов, філософ: Москва ніколи не повернеться до колишнього впливу

14 листопада 2019  р.

Президент США Рональд Рейган 1987-го у виступі біля Бранденбурзьких воріт із нагоди 750-річчя Берліна закликав генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова знести берлінський мур: “Якщо ви шукаєте миру та процвітання для Радянського Союзу і Східної Європи, відкрийте ці ворота! Зруйнуйте мур!” Чому процвітання СРСР залежало від стіни в Берліні? 

– Це був символ радянського ізоляціонізму. І згода на знесення берлінського муру була умовою, щоб країна відкрилася для світу. Сильна позиція Рейгана зіграла ту роль, якої сьогодні бракує Заходу відносно Росії.

Автор: фото: independent.co.uk
Прикордонники Східної Німеччини дивляться через отвір у Берлінській стіні після того, як демонстранти зірвали фрагмент муру біля Бранденбурзьких воріт, 11 листопада 1989 року
Прикордонники Східної Німеччини дивляться через отвір у Берлінській стіні після того, як демонстранти зірвали фрагмент муру біля Бранденбурзьких воріт, 11 листопада 1989 року

У ніч на 10 листопада 1989 року радянські військові дозволили людям перетинати кордон між Східним і Західним Берліном. Ця подія зібрала сотні тисяч німців, транслювалася по телебаченню. Яке значення це мало для Німеччини і для світу?

– Рішення про будівництво стіни приймали в Кремлі. Зводилась навколо американської, британської та французької зон Берліна. Була завдовжки 155 кілометрів. Її охороняли 14 тисяч солдатів із кулеметами. Вони відкривали вогонь по тих, хто намагався перетнути кордон. Останнього німця, який пробував перебратися у вільну Західну Німеччину, вбили в лютому 1989-го. Тоді в СРСР уже почалися “перебудова” і “гласність”. Люди не могли дочекатися падіння стіни. Їм нічим було дихати в тому гетто. Знали, що на Заході не тільки свобода, а й простір гідності.

Вже йшла хвиля звільнення народів Східної Європи. Було зрозуміло, що Радянський Союз не може втримати ні Німеччину, ні Польщу, ні інші країни Варшавського блоку. З іншого боку, кожна подія, що нищила стару систему, дивувала режим. Це ламало кригу. Зупинити цей процес Кремль не міг. Москва ніколи не повернеться до колишнього впливу.

Як виправдовували наявність Берлінської стіни?

– Брехали. Вона була втіленням двомислення. Стіни будують, щоб захищатися. Але із Заходу ніхто мур не атакував. Однак у підконтрольній Москві Німецькій Демократичній Республіці нагнітали атмосферу обложеної фортеці.

Берлінський мур перегороджував шлях своїм, які не могли терпіти радянські накази.

Костянтин СІГОВ, 57 років, філософ. Народився в Києві 31 травня 1962-го. Батьки були викладачами математики й технічних наук. З 1988 по 1991 рік – аспірант Інституту філософії імені Григорія Сковороди. Захистив кандидатську дисертацію “Гра як проблема філософської антропології”. 1991-го стажувався в College de France в Парижі. У 1992–1994 роках викладав як асоційований професор у паризькій Вищій школі соціальних досліджень. Працював у Національному університеті ”Києво-Могилянська академія”. Створив і очолив видавництво ”Дух і літера”. Головний редактор однойменного культурологічного журналу. Керує Центром європейських гуманітарних досліджень. У Могилянці читає авторський курс лекцій ”Європейська культура: конфлікт інтерпретацій”. Є кавалером відзнаки ”За інтелектуальну відвагу” (Львів) та Ордена академічних пальм (Париж). Член Українського ПЕН-клубу. Автор понад 50 наукових праць із філософії та історії культури, філософської антропології, етики й мистецтвознавства. Одружений з художником та дизайнеркою книжок видавництва ”Дух і літера” Іриною Пастернак. Має трьох дітей: Олексій – філософ, Роман – соціолог на стажуванні у Німеччині, Марія – психолог, працює в ІТ-компанії Infopuls. Захоплюється класичною музикою
Костянтин СІГОВ, 57 років, філософ. Народився в Києві 31 травня 1962-го. Батьки були викладачами математики й технічних наук. З 1988 по 1991 рік – аспірант Інституту філософії імені Григорія Сковороди. Захистив кандидатську дисертацію “Гра як проблема філософської антропології”. 1991-го стажувався в College de France в Парижі. У 1992–1994 роках викладав як асоційований професор у паризькій Вищій школі соціальних досліджень. Працював у Національному університеті ”Києво-Могилянська академія”. Створив і очолив видавництво ”Дух і літера”. Головний редактор однойменного культурологічного журналу. Керує Центром європейських гуманітарних досліджень. У Могилянці читає авторський курс лекцій ”Європейська культура: конфлікт інтерпретацій”. Є кавалером відзнаки ”За інтелектуальну відвагу” (Львів) та Ордена академічних пальм (Париж). Член Українського ПЕН-клубу. Автор понад 50 наукових праць із філософії та історії культури, філософської антропології, етики й мистецтвознавства. Одружений з художником та дизайнеркою книжок видавництва ”Дух і літера” Іриною Пастернак. Має трьох дітей: Олексій – філософ, Роман – соціолог на стажуванні у Німеччині, Марія – психолог, працює в ІТ-компанії Infopuls. Захоплюється класичною музикою

За три роки до його падіння сталася Чорнобильська катастрофа. Вибух 26 квітня призвів до найбільшого викиду радіації в історії ядерної енергетики. Західні радіостанції в СРСР глушили, людей в Україні вивели на першотравневі демонстрації. А 2 травня Україну та Білорусь охопила паніка, коли дізналися, що радянська номенклатура евакуювала свої сім’ї. За вказівкою Кремля людей позбавили права знати правду про смертельну небезпеку.

Берлін дізнався правду. Інформація дійшла до мільйонів. Ця хвиля охопила радянський простір і, по суті, змела берлінський мур. Комуністична система втратила легітимність в очах людей. Вони зрозуміли: їхнє життя для неї нічого не варте.

Велика роль у руйнуванні радянської системи належить і польській “Солідарності”, оксамитовим революціям у Центральній Європі.

Чому досі є ностальгія серед колишніх східних німців?

– Залежить від віку, освіти. Не думаю, що ностальгують ті, хто знає, чим були КДБ і Штазі (міністерство держбезпеки у Німецькій Демократичній Республіці у 1950–­ 1989 роках. – Країна), і на собі відчули його роботу. Або ті, хто бачив фільм “Життя інших” – про міністра культури, який хотів зґвалтувати найкращу акторку країни. Насильство над культурою і було головним завданням режиму.

Інша річ, що інерцію радянського окупаційного режиму важко подолати. Багато людей співпрацювали зі Штазі, були агентами.

Ті давні зв’язки впливають на відносини Німеччини з теперішнім Кремлем? Що це означає для України?

– Історично це вже інша реальність. Зараз скоріше йдеться про купівлю таких людей, як Герхард Шредер (був канцлером Німеччини у 1998–2005 роках, член правління російського Газпрому. – Країна) олігархічними структурами. Це важливий важіль впливу. Німецький славіст Карл Шлегель у книзі “Український виклик” виступає на захист України проти авторитетних німецьких політиків. Канцлер Ангела Меркель радила читати її всім дипломатам, які працюють зі Східною Європою.

Падіння Берлінської стіни називали початком краху авторитарних режимів та суцільної демократизації. Чому цього не сталося?

– Був момент ейфорії. Зникла радянська імперія, і ми всі відчули – відбулося незворотне. Тоді відкрили архіви Комуністичної партії. Згодом їх знову закрили. Режим нео­радянської пропаганди існуватиме доти, доки не відбудеться другий Нюрнберзький процес – над комуністами. З усіма юридичними наслідками. Це унікальний випадок, коли в осуді нацистської системи брала участь інша тоталітарна держава. Відтоді правда замовчується. Важливо скористатися нагодою 30-ліття падіння берлінської стіни для роздумів про історичну асиметрію – засудження гітлерівського режиму після 1945 року та закриття очей на сталінський, хрущовський і брєжнєвський.

Автор: picture-alliance.com
Клаус-Майкл фон Кюсслер прокладає тунель під Берлінською стіною влітку 1963 року. Йому вдалося вирити підземний хід довжиною 145 метрів і втекти з радянської зони окупації. За роки існування муру до Західного Берліна перебралися 175 287 людей. Прикордонники мали наказ стріляти в тих, хто намагався перетнути кордон. Вбили 190 осіб, за підрахунками Музею Берлінського муру
Клаус-Майкл фон Кюсслер прокладає тунель під Берлінською стіною влітку 1963 року. Йому вдалося вирити підземний хід довжиною 145 метрів і втекти з радянської зони окупації. За роки існування муру до Західного Берліна перебралися 175 287 людей. Прикордонники мали наказ стріляти в тих, хто намагався перетнути кордон. Вбили 190 осіб, за підрахунками Музею Берлінського муру

Чого може навчити об’єднання західних і східних німців у контексті повернення наших окупованих Криму й Донбасу?

– Ситуації різні. Це не був збройний конфлікт із тисячами вбитих.

Конрад Аденауер (канцлер Федеративної Республіки Німеччина у 1949–1963 роках. – Країна) відмовив Йосипу Сталіну на пропозицію об’єднати Німеччину. Сказав: краще вільна частина країни, ніж ціла, але невільна. Натомість практикував “магнетичний ефект”. Зробили так, щоб Західна Німеччина притягувала до себе. Будували житло для східних німців, які хотіли перебратися, пропонували соціальний пакет. Створювали умови.

Чи ефективною була декомунізація НДР. Чи можна порівняти її з українською?

– У нас хвиля декомунізації відбулася після Майдану 2014-го. В Німеччині її провели одразу. Після 1991 року вплив гебістських структур послабився. Робили все для звільнення освітніх, економічних, соціальних, безпекових структур від впливу комуністів. Україні не вистачає таких знакових фільмів, як “Життя інших”. У ньому пояснювали східним німцям, де вони жили і що з ними було. Щоб дій­шло навіть до найзакритіших і відсторонених від політики.

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s