Відрізняти справжню правду від «правди». Єгор Олесов, продюсер історичного трилера про Голодомор — про важливість фільму і зйомки в Україні

14 листопада 2019 р.

У четвер, 28 листопада, в прокат виходить фільм режисерки Агнешки Голланд Ціна правди про репортера Гарета Джонса, який першим відкрито заговорив у західній пресі про Голодомор в Україні.

 

У створенні історичного трилера Ціна правди взяли участь три країни — Великобританія, Польща і Україна. Чим так зацікавила Польщу і Великобританію трагедія українського народу в 1932—1933 роках, в якій загинули мільйони людей? В першу чергу своїм контекстом і спробою відповісти на питання, чому в центрі Європи в ХХ столітті у, здавалося б, мирний час стала можливою подібна трагедія. Чому про Голодомор світу кричали лише окремі сміливі люди, а набагато більше людей знало, але закривало очі?

Історія валлійського журналіста Гарета Джонса, який здійснив подорож в охоплену голодом Україну і не став про це мовчати, захопила американську журналістку українського походження Андреа Халупу, яка написала сценарій, польську режисерку і голову Європейської кіноакадемії Агнешку Голланд і, безумовно, вона просто не могла не захопити українця Єгора Олесова, продюсера FILM.UA Group і CEO анімаційної студії Animagrad (Незламна, Вкрадена принцеса, Сторожова застава, Захар Беркут).

НВ Style розпитав Єгора Олесова про актуальність фільму в сучасному світовому контексті, дізнався про його прокатну долю за межами України, прем’єру на Берлінале, підступність української зими і особливості роботи із зірковими іноземними акторами і дворазовою номінанткой на Оскар Агнешкою Голланд.

Польський продюсер Станіслав Дзідзіч, Агнешка Холланд і Єгор Олесов на прем’єрі Ціна правди у Варшаві / Фото: @FILM UA
— Єгор, як все почалося з Ціною Правди? Як до вас потрапив сценарій?

— Влітку 2015 року ми познайомилися з американською журналісткою і сценаристом Андреа Халупою. Вона приїхала до Києва з невеликою презентацією проекту свого майбутнього фільму (Тоді назва була Гарет Джонс) в пошуках потенційних партнерів: продакшена, режисера.

Тема мені здалася дуже цікавою, і ми домовилися тримати зв’язок доки не з’явиться повноцінний сценарій. Через якийсь час Андреа домовилася про залучення до проекту Агнешки Голланд, і в наступному році ми зустрілися в Каннах — вже розширеним складом з польськими колегами-продюсерами. Тоді ми і обговорили схему майбутньої ко-продукції.

– На якому етапі Україна приєдналася до роботи над фільмом?

— Офіційно ми стали співпродюсерами фільму після підписання ко-продакшн договору за проектом в 2017 році. До цього проводили невеликий ресерч. Потім ми включилися в підготовку, збираючи різну інформацію — працювали з кінофотоархівом Пшеничного, Інститутом Національної Пам’яті та іншими організаціями. Далі ці матеріали передавали сценаристу і режисеру, продакшн-команді.


Кадр з фільму Ціна правди / Фото: FILM UA
– Світова прем’єра фільму Ціна правди (Mr. Jones) відбулася на Берлінале. Це все ж більше фестивальний чи глядацький фільм? Яка подальша доля фільму після прокату в Україні?

— У Берліні фільм був в основній програмі фестивалю, де показали режисерську версію. Для кінотеатрів потім була зроблена більш коротка версія, що враховує продюсерські коментарі і деякі фідбеки після показу в Берліні. Мені здається, що зараз фільм добре балансує на межі між глядацьким і фестивальним кіно, і я впевнений, він точно знайде свого глядача.

З одного боку, це дуже непроста історія, точно не ентертеймент, до якого звик масовий глядач, але з іншого — це фільм про дуже важливі і глобальні речі. А ще про нас, про наших бабусь і дідусів, батьків, родичів — про нашу історію, нашу країну. Про ці події точно треба знати і пам’ятати. Тому хотілося б, щоб наш глядач поставився відповідально і сходив у кіно.

Також картина буде виходити в різних країнах, права вже придбали Північна Америка, Австралія, Нова Зеландія, скандинавські країни, Японія, Іспанія, Португалія, Греція, Середній Схід, країни колишньої Югославії, Болгарія, Індія. Фільм вже показали в Польщі, в 2020 році буде прокат у Великобританії.

– Агнешка Голланд, хоч і народилася в країні соцтабору, не українка, формально трагедія їй не близька. Чи доводилося українській стороні втручатися в її роботу?

— Ні, вона дуже сильний режисер і мені здається, що вона від самого початку точно знала, який творчий задум хоче втілити на екрані. Ми не особливо втручалися в процес. Швидше тільки допомагали, щось рекомендували, збираючи певні матеріали, референси по костюмах, реквізиту, декораціям і т.д.

Агнешка Холланд і Джеймс Нортон на зйомках фільму / Фото: @FILM UA
– Чи є у вас особиста сімейна історія, пов’язана з Голодомором?

— Так, є кілька історій. Вони різні, деякі з них дуже непрості. Хочеться, щоб таке ніде, ніколи і ні з ким не повторювалося.

– Чому ви не подали фільм на здобуття премії Оскар від України?

— Ми не могли подавати фільм від України в номінацію Найкращий фільм іноземною мовою, бо він не відповідає критеріям відбору оскарівського комітету — фільм знятий англійською мовою.

– У своєму інтерв’ю сценарист картини Андреа Халупа згадала, що побоювалася знімати фільм в Україні, пославшись на корупцію і «безліч жахливих історій», які вона чула. Чи були складності, з якими команда зіткнулася під час зйомок в Україні?

— Так, дійсно, на жаль, досі у нашої країни не дуже хороший імідж, і нам весь час доводиться ламати подібні стереотипи і в певній мірі доводити протилежне.

В цілому зйомки пройшли досить спокійно і на гідному рівні. Деякі складнощі були, але точно не пов’язані з корупцією. В основному це були важкі погодні умови: морози, дуже багато снігу, ожеледь і непроста логістика. Знімали по всій Україні – Київ, Житомирська область, Чернігівська область, Харків.

Але складні погодні умови додали кадрам фільму правдоподібності, драматичності і обсягу. Були певні питання з перекриттям для зйомок площі Свободи в Харкові, особливо в зимові снігопади це зробити виявилося дуже непросто, але з рештою ми все вирішили.

Кадр з фільму Ціна правди / Фото: @FILM UA
– Що виявилося несподівано легко?

— Ось прямо зовсім легко точно не було. Але те, що, можливо, спочатку трохи здивувало — це легкість і невимушеність у роботі з акторами-зірками. Всій команді з ними було легко і комфортно працювати.

– У фільмі дійсно ціле сузір’я іменитих акторів. Чим Вам запам’яталася робота з ними?

— Актори викладалися по повній. Іноді перебуваючи в дуже складних умовах. Наприклад, в одній зі сцен Джеймсу [Нортону] довелося просидіти досить довго високо на дереві при температурі повітря мінус 20. Після цього він трохи захворів, але на наступний день вийшов на майданчик і не скиглив. Всі бачили, що йому не дуже комфортно, намагалися максимально допомогти і підбадьорити. І Джеймс, і Ванесса [Кірбі] виявилися дуже комунікабельними і простими в спілкуванні, що мені здається дуже важливо для правильної командної роботи. З Пітером [Сарсгаардом] ми не перетиналися, бо його персонаж не був задіяний в українському блоці.

Джеймс Нортон на зйомках фільму / Фото: @FILM UA
– Фільм створено у копродукції з Польщею і Великобританією. Як розподілилися обов’язки? Чи можете ви назвати бюджет фільму? І що виявилося найдорожчим?

— Бюджет фільму 8.3 млн євро. У кожній країні знімали свій блок. 14 днів в Україні, 19 — в Польщі і 8 — в Шотландії. Найдорожчими були зйомки в Шотландії, в Единбурзі.

– У Польщі найбільша частка у фільмі, при цьому фільм до Польщі жодного стосунку не має. Як ви гадаєте, чому Польща взялася за тему Голодомору в Україні?

— Це універсальна тема і історія. Фільм не тільки про Голодомор. Корумповані журналісти існували і будуть існувати. Влада у всіх країнах світу продовжує використовувати ЗМІ, щоб маніпулювати суспільством. Ти не можеш бути впевнений, чи можна довіряти інформації в газетах і з телевізора.

Думаю, спрацював відразу ряд чинників — відомий польський режисер, великі міжнародні актори, теми фільму, потенціал міжнародної дистрибуції і т.д.

Кадр з фільму Ціна правди / Фото: @FILM UA
– Ваш улюблений фільм Агнешки Голланд?

— Як Бетховен з Едом Харрісом і Даяною Крюгер. Дуже зворушливий і емоційний фільм, особливо фінал. Він про творчість і натхнення, про злети й падіння.

– У серіалі Netflix Чорнобиль за реквізит відповідала українська компанія. Хто відповідав за реквізит і декорації у фільмі Ціна правди?

— За всю подібну роботу відповідав основний художник-постановник фільму Гжегож Пьонтковський. З боку української групи — художник Влад Дудко. Разом з Гжегошем вони готували і працювали над українським блоком зйомок.

Кадр з фільму Ціна правди / Фото: @FILM UA
– Ми звернули увагу, що всюди в синопсисі зазначено, що Гарет Джонс не британський, а саме валлійський журналіст. Чому?

— Гарет Джонс народився в Уельсі, там жила його сім’я, він говорив валлійською мовою. Мені здається, така згадка в синопсисі дає більш філігранну характеристику і додає автентичності головному герою. У подібних історіях це важливо. У фільмі є епізоди, де герої говорять з валлійським акцентом.

– Чому, на ваш погляд, саме зараз такий важливий вихід цього фільму?

— Зараз дуже непростий час. Ми щодня стикаємося з досить великою кількістю інформаційних фейків, різних маніпуляцій, а іноді і просто відвертою брехнею. Хочеться вірити, що це якийсь перехідний період і людство коли-небудь прийде до іншого, більш гармонійного існування. Але поки ми повинні навчитися відрізняти справжню правду від «правди», штучно створеної в чиїхось інтересах, та й самі намагатися говорити правду.

Loading video

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Голодомори України

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s