Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру: Ринок землі – це ще один крок у правильному напрямку. Що працює в західному світі, працюватиме й у нас

1 листопада 2019  р.

В уявленні українців з давніх-давен земля – сакральна. Ми за походженням глибоко аграрна нація. У роки комуністичного режиму українців від землі відчужували, а приватну власність ліквідували. Коли ріллю зробили “спільною, загальною”, це призвело до її страшного занепаду. З дитинства пам’ятаю бабине антирадянське прислів’я: “Гуртове – чортове”, – каже 46-річний Євген Дикий, екс-командир роти батальйону “Айдар”, директор Національного антарктичного наукового центру. 

Що сформувало негативне ставлення до продажу землі?

– Багаторічна спекуляція політиків на цій темі. Приватну власність на землю треба було запроваджувати ще в 1990-ті. Як це було із житлом. Не зробили. Далі два десятиліття людей накачували. Ніби земля – останнє, що в них лишилося. Якщо віддати, її скуплять чи олігархи, чи іноземці. Ширилася брехлива агітація. Наче зараз землю не контролюють ті самі олігархи й агрохолдинги. Визискують її по повній програмі, не зацікавлені у збереженні та інвестуванні.

Автор: УНІАН
Пастух збирає череду на пасовище у селі Смоляне Запорізького району 17 червня 2018 року. Тут мешкають 152 людей. Це одне з найдрібніших сіл у Біленківській територіальній громаді. Завдяки децентралізації виникають нові місця тяжіння, крім обласних центрів. З’являються ближчі ринки збуту сільгосппродукції і, відповідно, перспективи для селян
Пастух збирає череду на пасовище у селі Смоляне Запорізького району 17 червня 2018 року. Тут мешкають 152 людей. Це одне з найдрібніших сіл у Біленківській територіальній громаді. Завдяки децентралізації виникають нові місця тяжіння, крім обласних центрів. З’являються ближчі ринки збуту сільгосппродукції і, відповідно, перспективи для селян

Як подолати негатив?

– Є сподівання на “слуг народу” в парламенті. Мають звичку голосувати в турборежимі, не озираючись на суспільну думку. А за рік-другий і громадськість звикне.

Як ринок землі змінить країну?

– Так само, як свого часу її змінила приватизація підприємств і житла. Зробимо ще один вагомий крок у правильному напрямку, до нормального світу.

Чи є ризики?

– Неприємні наслідки будуть. Наживуться багато ділків, як це було з приватизаціями. Однак набагато переважатиме те, що земля стане “чийною”. І байдуже, хто буде власником – іноземці чи ні. Навіть якщо власник – із-за кордону, він із собою землю в кишеню не забере, не вивезе. Це не кошти, які можна перекинути в офшор. Буде зацікавлений, щоб ґрунти лишалися родючі через 30, 50, 100 років. Інвестуватиме у власність і берегтиме її. Бо зараз землю хижацько експлуатують як чужий ресурс.

Як маємо переосмислити життєві принципи?

– Насамперед треба перестати винаходити велосипеди й шукати якісь треті шляхи. Спитай будь-якого українця: “Скажи, дорогенький, ти хотів би жити так, як живуть у США, Великій Британії, Німеччині чи Франції?” Щонайменше 73 відсотки скажуть: “Звісно, так”. Емігрують саме туди, а не до Північної Кореї. Слід перестати гратися в російські ігри про “свій особливий шлях”. І визнати: українці такі самі, як решта. Відповідно те, що працює в західному світі, працюватиме й у нас. Доказ цьому – медична реформа Уляни Супрун. Коли припинили ігри в совкові шляхи й запровадили те, що нормально на Заході. Необхідно перестати думати, що ми хитріші чи мудріші за інших. Беремо моделі, які себе виправдали, і запроваджуємо в себе.

Що заважатиме на шляху до ринку землі?

– Якщо проголосують, знайдеться багато політичних сил – від правого спрямування до російської ОПЗЖ, які можуть розхитати ситуацію. Пригадую 6 і 14 жовтня, коли до виступів проти капітуляції “Свобода” пробувала прив’язати питання землі. Качання вже йде.

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s