Одного разу в Multiplex: Віталій Писаренко про аудиторію, Screen X і квоти

25 вересня 2019 р.

Як найбільша мережа кінотеатрів мріє стати інтертейнмент-холдингом, застосовує date і просуває українське кіно.

 

Підійшовши до дверей офісу CEO Multiplex Віталія Писаренка, ми з колегою Дмитром Чичканом побачили табличку «Піка-бос». Ця маленька деталь дуже показова в контексті українських босів. Мало хто з них схильні до самоіронії. І це вкрай важлива характеристика, особливо для людини, яка просуває кінофільми. У кабінеті Віталія Писаренка все видає в ньому завзятого гіка: від крісла-мішка у вигляді Пікачу до колекційних статуеток покемонів. Та аура несерйозності від нестандартного захоплення швидко розвіюється, коли доходить до запитань про бізнес.

Під час інтерв’ю Віталій Писаренко розповів «Телекритиці», що любить кіно і часто відвідує прем’єри. Останній фільм, який йому вдалося подивитися, – «Одного разу в Голлівуді» Квентіна Тарантіно. Найулюбленішим жанром він назвав видовищне кіно та блокбастери, наприклад: «Людина-павук», «Месники» і «Детектив Пікачу».

Виталий Писаренко Мульиплекс

У грудні буде рік, як ви стали гендиректором Multiplex. Розкажіть, будь ласка, як би охарактеризували компанію сьогодні?

Multiplex – мережа кінотеатрів, яка рухається в бік інтертеймент-холдингу. Крім основного бізнесу, пов’язаного з кінотеатрами, ми інвестуємо в кіно. Ми передусім орієнтовані на глядача. Він наш основний клієнт. Хоча, я вважаю, що будь-який бізнес – сервіс-орієнтований. Навіть ті, хто продає унітази, однаково змушені вигадувати сервіси, цікаві покупцеві – доставка, зручний спосіб оплати, застосунок  із доповненою реальністю, щоб «приміряти» покупку на себе, – усе працює на залучення клієнта. Думаю, це єдиний раціональний шлях розвитку.

Зараз в Україні часто обговорюється тема цифрової трансформації бізнесу як необхідності для розвитку в нових економічних умовах. Як вона торкнулася кіномережі?

Щодо технологій, я вважаю, що український бізнес пішов далі багатьох європейських компаній. Індустрія Fintech і IT-сектор – яскравий приклад, як технології швидко впроваджуються в бізнес і повсякденне життя. Щодо Multiplex – наші цифрові сервіси зручні та досить розвинені, часто – більш затребувані, ніж аналогічні сервіси на розвиненіших ринках. Коли ми починали, не було нічого, але нам відразу вдалося вибудувати правильну систему. Погодьтеся, змінювати курс на діджиталізацію, коли твоїй компанії 20 років і всі процеси вже налагоджені, складно.

Якщо говорити про технологічні рішення, у Multiplex є власна СRM-система, як і у всіх великих мереж. Використання такої технології в тривалій перспективі дає змогу значно заощаджувати людський ресурс, а процес стає більш автоматизованим і ефективним. На практиці було так: приходила людина та запускала показ фільму, натискаючи на кнопку Play. Зараз усе те ж саме відбувається більш-менш віддалено. Система безпосередньо не стосується клієнта, але за рахунок автоматизації процесів дає нам змогу поліпшити якість сервісу в цілому.

Ви, напевно, зібрали велику базу, як використовуєте ці дані для бізнесу?

У нашій базі, яку ми накопичували з самого початку, налічується понад 1 мільйон осіб. Ми ще далекі від того, щоб використовувати дані на повну потужність, але вже робимо деякі кроки в цьому напрямку. Уміння працювати з date потребує часу.

Зараз настала та мить зрілості, коли поступово можна починати аналізувати ці дані та надавати більш персоналізовані сервіси нашим клієнтам. До речі, робота з даними – одна з наших стратегічних цілей. Ми віримо, що у нас зібрана найактивніша аудиторія з усієї України, зацікавлена ​​отримувати від нас додаткові пропозиції.

За якістю наша аудиторія цікавіша, ніж у телеканалів. Це люди, у яких є зайві гроші на розваги. Ми можемо точно підрахувати, оцифрувати, відстежити. Телеаудиторія не дає таких можливостей для аналізу, це, швидше, узагальнені висновки.

Ми активно розвиваємо наші онлайн-продажі, зокрема через те, що покупка онлайн дає більше технічних можливостей збирати дані про свою аудиторію.

Усі обговорюють big data, але в Україні мало практичних прикладів, коли робота з даними розкрита повністю.

Виталий Писаренко портрет Мультиплекс

Можна стверджувати, що зараз більшість людей віддають перевагу покупкам онлайн? За вашою аудиторією це помітно?

У 2016 році ми продавали лише 5% квитків онлайн, зараз – понад 50%. Насправді, це величезний прогрес. Ми вже експериментуємо та випробовуємо моделі, де 100% продажів відбуваються онлайн. Ми кардинально змінили і поліпшили свої сервіси, завдяки чому в нас стався якісний ривок. Якщо говорити про уподобання аудиторії, то блокбастери – наше все. На прем’єру «Месників», наприклад, квитки були викуплені за 3 тижні.

Ми працюємо для широкої аудиторії. У нас є пропозиції для всіх: контент для сімейного перегляду, блокбастери, інтелектуальне кіно. Для більш молодої та модної аудиторії ми прокатуємо кіберспорт-турніри та музичні концерти.

З грудня 2015 року кількість продаваних квитків зросла з 4 до 10 мільйонів. Зростання частки ринку кінопрокату – з 22% до 35%.

Очевидно, що ми пропонуємо хорошу цінову політику, яка дає змогу привести на перегляд всю сім’ю, купити попкорн, зробити відвідування кінотеатру повноцінним дозвіллям.

Multiplex активно входить у сферу кіновиробництва. Як ви оцінюєте вашу співпрацю з Film.UA?

Film.UA і дистриб’ютор MMD, яким володіє Multiplex, до січня 2020 року випустять цілу низку українських фільмів на кіноекрани, серед них: «Поліна і таємниця кіностудії», «Гарет Джонс», «Фокстер і Макс», «Захар Беркут», «Скажене весілля 2» і «Пульс».

Ми припускали, що «Поліна» буде не касовим проектом. Але у нас ще чотири проекти вийдуть у прокат. Фільм «Захар Беркут», на наш погляд, має все, щоб стати українським мега-блокбастером. Сподіваюся, глядачі зможуть оцінити кіно гідно: цікава патріотична історія, акторський склад, чудовий продакшен, спецефекти.

Ми – лідер ринку. Наше велика перевага – це охоплення ринку: ми можемо зібрати аудиторію в будь-якому місті України. Такий статус добре працює як маркетингове позиціонування і як рекламний інструмент. Однак з точки зору комерції і прокатних умов різниці між нами та іншими гравцями немає. Якщо чесно, нас дуже гальмують макроекономічні чинники. В принципі, ринок не насичений і ми легко могли б подвоїти кількість залів у країні. Але наші колеги девелопери вважають за краще будувати комерційну нерухомість там, де більше платоспроможного населення. Передусім це Київ. Хоча ми цілком готові відкривати по кілька кінотеатрів в інших містах України, але нам не вистачає хороших майданчиків.

Фільм «Гарет Джонс», зроблений у копродукції, – один із проектів, який ми розглядаємо як можливо успішний не тільки в українському, а й у міжнародному прокаті. Команда фільму складається з європейський професіоналів з Польщі, України та Великої Британії: головну роль зіграв британський популярний актор Джеймс Нортон, режисером картини стала Агнешка Голланд. Тема фільму дуже цікава, і ми будемо його представляти в двох версіях: для широкого прокату і для Берлінського кінофестивалю. Ми, до речі, змінили назву фільму на «Ціна правди». Я вважаю, дуже вдало.

Interview Vitaliy Pisarenko Mutliplex

Для реклами фільму дуже важлива омніканальність – правильний мікс каналів комунікації. У людини в голові повинна скластися ціла історія, щоб вона побачила рекламу фільму на бігборді, потім подивилася трейлер на YouTube і зрештою вирішила піти й подивитися фільм. Але, судячи з практики, найкраще працює сарафанне радіо. Якщо людині дійсно сподобалося кіно, то вона з високою ймовірністю розповість про нього своєму оточенню. Особливо це добре працює з національним продуктом.

Наприклад, минулого року «Скажене весілля» вийшло в один день із прем’єрою Venum. У перший вікенд розрив у бокс-офісі був удвічі не на користь «Весілля»; на другий вікенд обидва фільми зрівнялися у показниках; третій вікенд показав, що український фільм став лідером. Думаю, такий результат, тому що фільм вийшов по-справжньому народним.

Ще одним вдалим проектом стала «Поліна». Допрем’єрний показ картини відбувся у «Планеті кіно» на відкриття ТЦ River Mall. Дехто здивувався, що не в нашій мережі, але я не бачу в цьому нічого страшного. Фільм створювався для широкого прокату. Ми, як інвестори, не забираємо на себе рішення з просування фільмів, ми готові ділитися. Чим більше людей будуть мати можливість побачити наш кінопродукт, тим краще.

В Одесі відкривається ваш зал з ультрасучасною технологією Screen X. Чому зайти з таким панорамним форматом ви вирішили саме з Одеси?

Ми хотіли якомога швидше запуститися після підписання контракту і зручною локацією стала Одеса. Ми переобладнали звичайний зал, зробивши його з розрахунком на 226 місць. Технологія Screen X унікальна 270-градусним панорамним форматом зображення нового покоління. Ефекту повного занурення вдається домогтися завдяки 5 проекторам, кожен із яких відображає зображення на окрему зону. На сьогодні у світі 220 таких залів, зокрема 90 екранів у Південній Кореї, 73 екрани в Китаї, 20 – у Сполучених Штатах, 12 – у Англії, 4 – в Туреччині, 4 – у Японії, 3 – у Швейцарії, 3 – у Франції , 2 – у В’єтнамі та по 1 екрану в Іспанії, Угорщині, ОАЕ, Кувейті, Таїланді, Індонезії, Ізраїлі, Канаді та Польщі. А тепер перший зал відкрився в новому ТРЦ Retroville в Одесі. Ми готові розширюватися, але для старту тестуємо спочатку Одесу, а далі Київ.

У Screen X я встиг подивитися «Богемська рапсодія», і мені сподобалося, хоча я був скептично налаштований. Повне відчуття присутності – весь периферичний зір задіяний за рахунок бічних екранів. Я змінив думку про успішність технології якраз після перегляду. Такий формат змінює відчуття, він по-справжньому зачаровує. І найважливіше – його неможливо порівняти з IMAX. Для мене IMAX – золотий стандарт класичного перегляду, коли ти дивишся фільм у максимальній якості.

Ми вважаємо, що технологія Screen X буде комерційно успішною. Поки найвужче місце – невелика кількість контенту. Корейська компанія, яка вигадала цю технологію, має більший комітмент, щоб виробляти власний контент під технологію Screen X. Велика частина їхнього бізнесу – це мережа кінотеатрів (приблизно 4000), за допомогою якої вони популяризують свою технологію, що робить Screen X цікавішою для інших мереж і студій. Я не вважаю цю технологію конкурентом 3D. Думаю, вони зможуть розвиватися паралельно.

Яка доля експерименту з VR-кінотеатром у ТЦ Lavina Mall? Буде продовження?

Це був успішний проект з комерційної точки зору, а також ми отримали багато практичного досвіду з VR (віртуальна реальність. – Ред). Проте стало очевидно, що розвивати цю історію у форматі кіномережі недоцільно. Тому ми закрили цей експеримент у Lavina Mall.

Одного разу в Multiplex: Віталій Писаренко про аудиторію, Screen X і квоти

Ви казали, що рухаєтеся в бік інтертейнмент-холдингу. Як ще плануєте диверсифікувати свою діяльність?

Нещодавно ми запустили власний комп’ютерний клуб як пілотний проект. Ми зробили дослідження в цьому напрямку ринку і побачили, що в Україні є комп’ютерні клуби, але якість їхнього сервісу погана. Може, це несподіване рішення для 2019 року, оскільки клуби більше асоціюються з дев’яностими, але зараз, як мені здається, у них з’явився другий шанс на популяризацію. Оскільки велика частина функцій комп’ютера перейшла в смартфон, багато людей відмовляються від десктопа вдома. До того ж сучасні ігри більш вимогливі до технічних можливостей комп’ютера, які є не у кожного домашнього пристрою. Тому цей вид дозвілля повертається.

До речі, ми понад три роки показуємо у себе в кінотеатрах кіберспортивні турніри з різних дисциплін і гра Dota2 користується найбільшою популярністю. Незважаючи на те що найуспішніший час для українських команд закінчився, попит на покази трансляцій дуже високий. Я і сам раніше грав у Dota2, а зараз мені дуже подобається Zelda.

А про інвестиції у стартапи ви не думали?

Ми інвестували в стартап FANDER – сервіс, який допомагає дібрати фільми та серіали для перегляду, дає можливість обговорювати кіно, читати новини тощо. Тобто це соціально орієнтована платформа для тих, хто цікавиться кіно та серіалами. FANDER розвивається і з точки зору своєї експертизи він досить успішний. Проект повноцінно працює на українському ринку з перспективою виходу на найближчі ринки. Скоро він запуститься у Білорусі.

 

Багато великих українських компаній розглядають європейські ринки, як можливість масштабувати власний бізнес. Є у планах вивести Multiplex у сусідні країни?

Для кінотеатрів вийти на новий ринок – дуже складно. Колись ми розглядали можливість розширення бізнесу в Білорусь, але з певних причин нам не вдалося. Насправді в нашому бізнесі дуже важливі локації. Якщо ми розуміємо, що протягом кількох років можемо відкрити кілька кінотеатрів, тоді історія для нас цікава. Поки що ми не бачимо можливості масштабуватися, наприклад, у Східну Європу.

Хоча ми дуже конкурентноздатні для виходу на інші ринки, враховуючи, як складно будувати успішний тривалий бізнес в Україні. У нас дуже низька ціна квитка, тому що платоспроможність населення невисока. Це дуже важливий аспект при побудові стратегії бізнесу. Ми, як компанія, постійно функціонуємо в умовах, коли нам потрібно бути дуже адаптивними і повсякчас задовольняти потреби наших глядачів, залишаючись у певному ціновому сегменті. Пропонувати глядачеві об’єктивну цінність, яка зрозуміла та по кишені. Наприклад, щоб вони пішли не на шашлики, а в кіно. Наш глядач повинен вийти з кіно з думкою, що було круто і йому все сподобалося. Та найголовніше – без відчуття, що цей похід був критичним для його бюджету. Ми працюємо в такій парадигмі.

Ви відомі як противник кінотеатральних квот на національний продукт. Яку альтернативу ви можете запропонувати цій системі?

Я противник квот, тому що вважаю це неефективним способом підтримки і розкрутки українського кіно. Якщо це робиться для того, щоб розвивати культуру та творчий рівень нашого кінематографа, тоді варто це робити за допомогою фестивалів, премій. Якщо ми говоримо про комерційний продукт, тоді давайте ставити цілі з бокс-офісу. Але тоді й формат продукту має бути комерційним. У нас не вистачає чіткого визначення мети. Наприклад, українські фестивальні фільми розраховують на великі каси, а все відбувається зовсім навпаки. Тому що люди краще дивляться голлівудське кіно та блокбастери. І це не секрет. Давайте згадаємо, що Голлівуду понад 100 років, на території України глядачі дивляться американські фільми майже 30 років. Коли український кінематограф був у занепаді, глядачі продовжували ходити в кінотеатри і дивилися голлівудські блокбастери. Ми ще на початковій стадії розвитку. У нас банально немає своїх кінозірок. І зрозуміло, що попит на український прокат набагато менший. Ось саме в цьому моменті держава повинна допомагати українським фільмам – популяризуючи їх, фінансуючи просування та рекламу.

До речі, історія про відсутність кінозірок вона двояка. Продюсери та режисери шукають популярні обличчя у суміжних сферах – на телебаченні та в шоу-бізнесі, тим самим не розкручуючи акторів, які могли б стати зірками. Тому що для касового успіху кіно та для залучення глядача популярна особа дуже важлива умова.

Зараз відбуваються зміни в усіх органах виконавчої влади, зокрема й у тих, які відповідальні за питання просування українського кіно. І ми розраховуємо на діалог і сподіваємося, що зовсім скоро українські фільми знайдуть стабільну аудиторію, а також власних зірок.

 

 

 

 

Розмовляли: Ксенія Ліснича, Дмитро Чичкан 

Фото: Олександра Йорк

 

 

 

 

 

Джерело: Телекритика

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s