Андрій Садовий, мер Львова: Результати розслідувань щодо сміттєвої блокади будуть шокуючими»

27 вересня 2019 р.

Львів — одне з найуспішніших міст України. Щороку його відвідують більше 2 мільйонів гостей, і 9 з 10 бажають повернутися знов. Як зробити з міста туристичну картинку, відбудувати інфраструктуру, стати домівкою для західних IT-компаній і улюбленцем інвесторів, а також почати сортувати сміття, як це роблять в країнах ЄС, в ексклюзивному інтерв’ю The Page розповів мер Львова Андрій Садовий.

 

— Як вам вдалося зробити Львів великим туристичним центром?

Сьогодні ми маємо до 2,5 мільйонів туристів. Кожен лишає щодня орієнтовно $85, а приїжджає до Львова на два з половиною дні. Отже, виходить порядка $500 мільйонів.

— Ми історично маємо дуже багато речей, які хоче бачити світ. Це треба зрозуміти самим: Україна має величезний туристичний потенціал. Але чомусь у влади ніколи не було цього розуміння, а також вміння це використовувати. Ми у Львові це змогли. У 2006 році, коли я почав працювати мером, було близько 100 тисяч туристів, а сьогодні маємо до 2,5 мільйонів. І тут треба рахувати, тому що кожен турист лишає щодня орієнтовно $85, а приїжджає до Львова на два з половиною дні. Отже, виходить близько $500 мільйонів.

В Україні можна у такий спосіб створити мільйони нових робочих місць і зробити це достатньо швидко; і взагалі об’єднати країну. Якщо ви подивитесь на те, як Львів сполучений з містами України і містами світу, будете шоковані. Тому що зі Львова є тільки одне авіасполучення в українське місто – до Києва. І зі Львова є десятки рейсів закордон: сім сполучень з польськими містами, з Німеччиною, Італією, Іспанією, Англією. Тому ми дивимося на туризм як на економіку. Це робочі місця для мешканців міста. А що є критерієм будь-якого керівника? Кількість робочих місць, які він створив.

— А чому туристи їдуть саме до Львова?

— Тому що тут є івенти, кожного тижня щось відбувається. Наприклад, книжковий форум. На ньому заробляють видавці, готельєри, ресторатори, люди, які роблять сувеніри. Leopolis Jazz Fest – це взагалі сьогодні подія № 1 в Європі з точки зору джазу. Цього року на фестиваль до Львова приїхали видатні музиканти – 40 статуеток «Греммі». На фестиваль LvivMozArt, який організовує диригент опери з Грацу Оксана Линів, також приїжджають знаменитості з цілого світу. Але тим всім треба займатися. Повторюся: це економіка і робочі місця.

— Але ж у Львові й гарна інфраструктура. Тут красиві готелі, чудові ресторани. Що було первинне – туристичний попит чи саме інфраструктура?

Що таке у Львові ремонтувати дороги? 20% — це те, що видно, а 80% — колектори, яких не видно. Ми робимо все системно. Коли є інфраструктура, є й інвестиції. Інвестор не буде за свої кошти будувати дорогу.

— Первинним було розуміння можливості інвестицій в інфраструктуру: ремонти доріг, колекторів, мереж, хідників. І ми в це вклали сотні мільйонів. Нас мало хто розумів. Що таке у Львові ремонтувати дороги? 20% — це те, що видно, а 80% — колектори, яких не видно. В Україні часто таке не роблять, бо це не для піару. А ми робимо все правильно, системно. В такому разі, коли є інфраструктура, люди інвестують кошти, будують готелі, відкривають ресторани. Інвестор не буде за свої кошти будувати дорогу.

Той самий аеропорт – це наша гордість. Найкращий аеропорт в Україні. Думаю, цього року там вже буде до двох мільйонів пасажирів. Я на це все дивлюсь як на можливість створювати робочі місця. Ми є найбільшим партнером Європейського банку реконструкції та розвитку, який нам помагає. Співпраця з нами дає історію успіху, реалізовані проекти. Фактично все те, що зробив сьогодні Львів, можна масштабувати в рамках країни – результат буде дуже позитивним.

— Як ви вважаєте, чи є такий потенціал у кожного українського міста?

— Є, навіть ще більший. Кожен українець має побачити Полтаву, Харків, Дніпро. Чи, наприклад, Нікополь, де було чотири Січі. Я був на могилі Сірка в Нікополі; там така енергетика – просто фонить. Це треба бачити. Ми не знаємо Україну. У мене в родині є така програма «Люби та знай свій рідний край». Ми стараємося кожного місяця їхати кудись в інше українське місто, щоб побачити його і пізнати. Я всім пропоную робити так само. Внутрішній туризм створює робочі місця, гроші лишаються в країні.

— Може, варто створити якийсь союз мерів?

— Кожен мер має дуже багато своїх справ, якими треба займатися. Це має бути відповідальність на рівні уряду — займатися розвитком інфраструктури і туризму, бо це дуже специфічна галузь. Без держави дуже важко. Я пам’ятаю, колись один міністр говорив: «Не треба нам багато залізничного сполучення, тому що це невигідно – возити людей, це дотації». А як тоді об’єднувати країну? Якщо люди між собою не спілкуються, як мати єдину країну? Якщо не літають з одного міста в інше, як розвивати малий, середній бізнес? Дивіться приклади інших країн. Треба ремонтувати дороги, в кожному обласному місті має запрацювати аеропорт з якісними сполученнями, треба дати залізниці новий драйв. Ще й закуповувати українські вагони, давати замовлення українським заводам на громадський транспорт, а не купувати в Туреччині, Білорусі, Польщі. Треба тут давати роботу людям. Все має працювати в синергії, а для цього потрібне державницьке бачення.

— А як Львів став ІТ-кластером? Тут базується багато ІТ-компаній.

Чому ІТ-компаніям вигідно бути у Львові? Тому що тут комфортно, є хороші ресторани, гарне житло, якісне сполучення зі світом. Головна задача влади – не заважати.

— А чому їм вигідно бути у Львові? Тому що тут комфортно, є хороші ресторани, гарне житло, якісне сполучення зі світом. Сьогодні зі Львова можна без проблем полетіти в будь-яку точку Європи. Головна задача влади – не заважати. Заходять нові компанії, а з ними нові інвестиції. Компанія Brookfield, яка інвестує в ІТ-парк у Львові, – найбільший девелопер світу. Вони починають будувати ІТ-парк цього року, а це ще плюс 14 тисяч нових робочих місць, які буде створено в галузі ІТ. Це мегаважливо. Найближче місто, де є Brookfield, – Берлін. Їх нема в пострадянських країнах, а до Львова вони зайшли.

— Децентралізація якось вплинула на ці процеси?

— Що таке децентралізація? Ми отримали можливість мати трошки більше фінансового ресурсу. Але цей фінансовий ресурс має своє призначення. Ви подивіться на сьогоднішній стан інфраструктури: на дороги, мережі, комунікації, колектори. Часто це критичний стан. У все це треба інвестувати. Тому шлях, який почався у 2015 році з питань децентралізації, треба продовжувати. А тут важливо ще й робити зміни в самому сприйнятті місцевого самоврядування. Я зараз, наприклад, підтримую рішення зменшити кількість депутатів Верховної Ради до 300. Я б зменшував кількість депутатів в органах місцевого самоврядування. У нас забагато депутатів. Як ви думаєте, чому люди хочуть бути депутатами місцевих рад? Там за це не платять гроші.

— Не знаю.

Потрібне перезавантаження правоохоронної системи, щоб бандити були не в органах влади, а там, де вони мають бути після вироків суду.

— Тому що вони хочуть на тому щось заробити. Тому треба зменшити наполовину – вже буде великий плюс, я вважаю. Мало хто про це говорить, але сьогодні до 80% міст знаходяться під впливом криміналітету. Треба видавлювати цей криміналітет, а для цього треба зробити перезавантаження правоохоронної системи, щоби запрацювала поліція, запрацювали спеціальні служби, щоб бандити були не в органах влади, а були там, де вони мають бути після вироків суду.

— Але ці зміни також можливі лише на рівні держави.

— Тільки на рівні держави. Перед урядом і президентом стоять мегазадачі. Треба зробити те, що не робилося десятиліттями. Сьогодні унікальна можливість, тому що є довіра. Якщо люди довіряють, це все можна і треба робити — всі будуть підтримувати.

— Скажіть, а та проблема зі сміттям, що була у Львові, більше не загрожує?

— Ви знаєте, після виборів помінялися очільники обласної адміністрації, президент – тиск знявся, проблеми немає, почали рекультивацію полігону. Фактично, це найбільший полігон в європейському масштабі. Ми використовуємо нові технології. Цього року починаємо будувати завод. Це буде перший завод в Україні. Те, що ми пережили тиск, і те, що була сміттєва блокада, — зараз цим займаються спеціальні служби, проводять розслідування. Вони жахнулися, коли побачили державний масштаб блокування міста Львова, де були задіяні сотні, тисячі чиновників, правоохоронні органи. І це все працювало, щоб нас задавити, щоб принизити львів’ян. Я думаю, результати розслідувань будуть шокуючими.

— Лвів’яни кажуть, що згуртувалися, почали цілими будинками сортувати сміття.

У нас багато прикладів, де люди сортують сміття. Збираємо пластик і переробляємо його. Починаємо другий етап: окремо збиратимемо органіку, окремо — інші відходи. Фактично, Львів є пілотним містом. Приїжджайте — ми розкажемо.

— У нас дуже багато прикладів (особливо там, де є ОСББ), де люди, дійсно, сортують сміття. Сьогодні ми починаємо другий великий етап: окремо збиратимемо органіку, окремо — інші відходи. Зараз окремо збираємо пластик, переробляємо його. В цьому плані є багато інновацій. Фактично, ми є пілотне місто, а потім всі ці речі можна буде використовувати в інших містах України. Бо навіть закон, який вже прийнятий, зобов’язує всіх сортувати сміття перед переробкою. І, власне, ми готові ділитися нашим досвідом з усіма містами. Приїжджайте — ми розкажемо, бо це дуже довга дорога. Навіть процеси проектування, технологія, яку краще вибирати, – ми все на собі пройшли.

— А де ще Львів на першому місці?

— Система ProZorro показує, що більшість всіх закупівель в Україні відбувається у Львові. Рекордні продажі: за метр нерухомості ми отримуємо орієнтовно $17 тисяч доларів. І це все йде в бюджет: можна фінансувати освіту, купувати нове обладнання. З точки зору прозорості, відкритості для мене це виклик. Якщо можеш щось зробити, то роби. Хоча львів’яни, напевно, хочуть кращого, бо ми бачимо Відень, Прагу, Барселону. Я дивлюся на все як на можливість. Приїжджаю в будь-яке українське місто і я бачу, скільки там можна доброго зробити, якщо є гарне управління і, власне, якщо держава хоча б трошки підтримуватиме. Сьогодні для міст важлива ця підтримка. Потрібна стратегія держави на наступні 20-30 років, і в тій стратегії мають бути вписані стратегії кожного міста окремо. Це держава має робити глобально, щоб ми всі рухалися в одному чіткому фарватері.

— Це буде зроблено, як ви вважаєте?

— Я це буду робити, де би я не працював, тому що мені це цікаво. В 2000 році, ще перед тим, як іти працювати мером, я створив Інститут розвитку міста. Займався стратегію міста. Зараз мені цікаві питання стратегії держави, бо я хочу, щоб Україна була успішною. Тут треба дивитися, що я можу зробити, що ви можете зробити. Не чекати, що хтось за нас це зробить. Є бажання, є потенція – вперед. Свої напрацювання даватиму всім охочим. Будь ласка, робіть, впроваджуйте.

— А що може кожен українець зробити зараз?

Треба з себе починати. Наприклад, якщо в місті якісь проблеми, то я винуватий. Значить, я щось не зробив, щось не організував; це моя проблема. Коли я так ставлю питання – набагато простіше, нема крайніх.

— Насправді, почати з себе. Хочеш змін – зміни себе. Будь хорошим татом, май час на своїх дітей, будь відповідальним за своїх батьків, поважай їх, шануй, будь чесним робітником, не кради, будь чесним директором, вчасно плати людям зарплату, плати більшу зарплату, взагалі плати податки. У нас же в державі половина економіки знаходиться в тіні, а ми вимагаємо, щоб держава давала більше грошей на різні галузі. А ми не хочемо платити податки, розумієте? Тобто треба з себе починати. Якщо, наприклад, в місті якісь проблеми, то я винуватий. Значить, я щось не зробив, щось не організував; це моя проблема. Коли я так ставлю питання – набагато простіше, нема крайніх.

 

 

 

 

Розмовляла Яна Панюшкіна

 

 

 

 

Джерело: The Page

Залишити коментар

Filed under "2014-2020", Садовий Андрій

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s