Дмитро Кулеба, віцепрем’єр-міністр: Скептики, які стверджують, що ми йдемо на схід, а не на захід, відірвані від реальності

18 вересня 2019 р.

Після президентських виборів керівники європейських держав вітали переможця Володимира Зеленського та наголошували на необхідності незмінності курсу країни. Але в Україні все ще лунають побоювання, що нова команда може уповільнити або, навіть, зупинити цей рух. На цьогорічному форумі YES The page з’ясувало все з перших вуст. В ексклюзивному інтерв’ю віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів, які плани і пріоритети у нового уряду, як Україна йде до Європи і як українцям стати своїми у ЄС.

 

– Прем’єр міністр заявив про промисловий безвіз з Європою. Скажіть, чи він дійсно буде в Україні?

– Ми над цим наполегливо працюємо. І визначили це як один з пріоритетів нашої європейської інтеграції в тактичному плані. Тому що дуже довго в Україні не ухвалювались необхідні закони для того, щоб запровадити так званий промисловий безвіз. По суті, йдеться про визнання Європейським Союзом сертифікатів промислової продукції. Відповідно, ви можете вільно продавати товар на ринках ЄС. Це суттєво скорочує ваші витрати і робить бізнес більш економічно привабливим.

Так само, як і у випадку зі звичайним безвізом для людей, позиція Європейського Союзу щодо цього питання є складною. Але політично він взяв на себе зобов’язання йти цим шляхом. Україна готова йти на ухвалення відповідного законодавства і забезпечення його застосування. Слово за європейськими партнерами. Будемо з ними працювати. Але ми переконані, що промисловий безвіз допоможе досягнути двох принципових цілей. Перше: створити додаткові економічні можливості для українського бізнесу в ЄС. Друге: зміцнити також європейську економіку за рахунок тіснішої інтеграції з Україною. Тобто це взаємовигідна історія, над якою ми працюватимемо.

– Чи будемо ми якось захищати вітчизняних виробників? Виробники молочної продукції скаржаться на те, що зараз у наших супермаркетах більше європейських сирів, ніж українських.

– Тут є два моменти. По-перше, цих продуктів більше, тому що українці їх більше купують. Вони роблять вибір на користь імпортного виробництва. Я не готовий захищати молокопродукцію лише тому, що вона українська, але більш низької якості, ніж імпортна. Тому що це те, що ми з вами п’ємо та їмо. І я не готовий платити здоров’ям за те, щоб підтримувати українського виробника. Якщо відкласти цей момент і припустити, що якість нашої продукції така ж, як і європейської, але через кращі економічні можливості європейська продукція більш популярна в Україні, тоді уряд, безумовно, готовий працювати над тим, щоб допомагати нашим виробникам.

Але й вони мають робити свою роботу, інвестувати в якість власного виробництва. Я до протекціонізму ставлюсь дуже обережно. Ми маємо захищати свою економіку. Це не має бути необдумане відкриття всього просто заради того, щоб відкрити. Але ми маємо залишатись в тих юридичних зобов’язаннях, які ми взяли на себе у світі і в Світовій організації торгівлі, і відповідно до угоди про асоціацію. Тобто нам потрібна гнучка, прагматична політика, спрямована на захист національної економіки, на її розвиток, але, водночас, щоб ми залишались в рамках міжнародного права.

– Скажіть, чи буде уряд захищати наш бізнес, що виходить на європейські ринки? Наприклад, у МХП є якісь проблеми в Європі з квотами на куряче м’ясо.

– МХП – це окрема історія. Я не вважаю, що зараз буде доречно її коментувати. Це дуже велика компанія, яка має величезні ресурси для самозахисту в Європейському Союзі і є доволі успішною в цій справі. Мета нашого уряду полягає в тому, щоб якомога ширше відкрити ринок Європейського Союзу для малого і середнього бізнесу. Ми не можемо зробити лише великий бізнес бенефіціаром угоди про асоціацію, і ми не хочемо цього робити.

Ми маємо забезпечити проникнення цих бізнес-контактів з країнами ЄС в глибинку української економіки. Щоб маленький чи середній бізнесмен з Маріуполя, Херсона, Харкова, Вінниці міг розуміти, як торгувати з ЄС, як знаходити там партнерів, і міг це фактично робити. Ось це наша мета. Великі компанії є достатньо сильними, потужними, мають чудових юристів та лобістів. Ми у цьому плані, звісно, не кидаємо їх напризволяще, але вони теж вміють захищатись.

– А як ви будете допомагати середньому та малому бізнесу? І хто це насамперед? Виробники продуктів харчування?

– Ви знаєте, що зараз у нас домінує сільськогосподарський експорт до Європейського Союзу. Ми тому і зайнялись якраз промисловим безвізом, щоб створити додаткові інструменти вирівнювання ситуації і відкрити потенціал для збалансування цієї структури торгівлі. Я проти патерналізму і проти того, щоб розбалувати бізнес до того, щоб вони сиділи і нічого не робили, а ми мали все їм забезпечити.

Уряд, безумовно, має зробити свою роботу: провести ефективні переговори з ЄС і створити гарні умови для торгівлі; створити правильну законодавчу рамку для того, щоб український бізнес мав доступ до грошей і мав розуміння того, яким чином торгувати з ЄС. Але й бізнес так само має інвестувати в підготовку себе до торгівлі. Це підвищення якості своєї продукції, запровадження сертифікатів, інвестиції в маркетинг, інвестиції в налагодження контактів з бізнесом країн ЄС. Тобто це той шлях, який влада і бізнес мають пройти, тримаючи один одного за руку. Тому що лише так можна досягти успіху.

– Україна буде інтегруватись до європейської енергетичної системи?

– Це один з найбільш успішних сегментів нашої інтеграції. Інтеграція України в енергетичний ринок ЄС є потягом, який зараз на високій швидкості рухається у західному напрямку. Ми очікуємо дуже серйозний прогрес реформі Нафтогазу, так званому анбандлінгу, який відповідає європейським стандартам. І наші інтереси в енергетичній сфері з Європейським Союзом збігаються. У нас є дуже серйозна глибина проникнення і дуже серйозний рівень спільного інтересу у подальшій інтеграції.

– А щодо законів. Плануєте підводити законодавство під європейське?

– За останні п’ять років тут було досягнуто суттєвого прогресу. Але ті законопроекти, які зараз визначені президентом Зеленським як невідкладні, які реєструються у Верховній Раді, ухвалюються у першому читанні або за основу, ціла низка з них спрямовані на те, щоб запровадити ще більше європейських стандартів в українське законодавство. Я запевняю, що ця робота продовжиться, і економіка України від цього лише виграє.

– Як ви ставитесь до скептиків, які кажуть, що Україна не йде в Європу, а йде на схід? Якщо ми йдемо в Європу, то коли ми там будемо?

– Скептики, які стверджують, що ми йдемо на схід, а не на захід, відірвані від реальності. Насправді, якщо подивимось на динаміку останніх років, на ті економічні закони, які були ухвалені за останній тиждень у Верховній Раді, ми побачимо, що це ті закони, які якраз наближають нас до західної економічної моделі, які відповідають угоді про асоціацію з Європейським Союзом, які роблять українську економіку більш зрозумілою і ефективною саме для наших західних партнерів. Тому я не розумію, звідки це береться. Можливо, просто переважають емоції над здоровим глуздом.

Щодо часових рамок, то я пропоную не займатись будівництвом комунізму. В Радянському Союзі постійно обіцяли: ми побудуємо комунізм через 10 років, ми побудуємо через 20 років. Так і не побудували. Не треба ставити часових рамок щодо того, коли ми будемо в ЄС. Треба працювати таким чином, щоб максимально інтегрувати економіки України і Європейського Союзу, максимально розширити міжлюдські зв’язки, щоб нас сприймали як своїх у Європейському Союзі, щоб громадян ЄС, які приїжджають в Україну, так само сприймали як своїх. І питання політичної інтеграції буде тоді вирішено в один клік. Не треба ставити часові рамки. Треба ставити чітку стратегічну мету, а це, безумовно, членство в Європейському Союзі. І потрібно не метатись, не зупинятись, не розвертатись, а рухатись лише вперед. Саме цим зараз ми і займаємось.

– У нового уряду така мета стоїть?

– Членство в Європейському Союзі залишається стратегічною метою України. Це закріплено в Конституції України. Ми всі маємо виконувати Конституцію. В уряді є чітке розуміння того, що ми маємо рухатись у цьому напрямку і маємо робити це ефективно. Тому будуть ухвалюватися відповідні закони, нормативні акти і ми будемо вести ефективні переговори з ЄС.

– Безвіз не відмінять?

– Поки що я не бачу загроз скасування безвізового режиму.

 

 

 

 

Розмовляла Яна Панюшкіна

 

 

 

Джерело: The Page

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s