Художник Дмитро Кривонос про образливі карикатури, свою інтернет-славу та “Тома і Джеррі”

серпень 2019 р.

Як це — перемальовувати волосся героїні мультика 100 разів, чому на його карикатури іноді ображаються та як це — коли твої роботи стають хітом у мережі — про це та багато іншого нам розповів художник Дмитро Кривонос. 

 

Завжди цікаво, як людина прийшла до творчості. Яким був ваш шлях, аби стати художником?

Ще як був малим, малював просто постійно в зошитах, у щоденнику просто на уроках ( замість того, щоб навчатись, звісно). Дуже любив мультфільми! (та й зараз люблю). Досі пам’ятаю свої відчуття, коли вперше побачив у відеосалоні “Тома і Джеррі”. Це було щось просто приголомшливе! Я цілий місяць потім ходив наче під гіпнозом, в голові крутилося: “А що, так можна малювати??” Власне, займатися малюванням було дуже цікаво, аж поки мене не віддали до художнього гуртка. Гіпсові куби, кулі та старовинні праски — ми це переносили на папір ледь не щодня. І це було, м’яко кажучи, не дуже цікаво. Щоправда, були там ще опудальця качки та ворони. Вони трохи надихали. Я зрозумів, що хочу займатися мистецтвом професійно і вступив до Національної Академії Образотворчих Мистецтв та Архітектури. Саме там я почав малювати шаржі та карикатури. Потяг до того, аби малювати в шаржованій манері, не полишає мене й досі. Частенько роблю шаржі на своїх знайомих та друзів.

Дмитро за ще однією роботою – художнім розписом стін

Що цікавого для вас у карикатурі?

Коли вона талановито зроблена, то часто буває більш схожа на людину, ніж його власна світлина. Та й загалом мені просто нецікаво малювати когось таким, яким він є у житті. Це можна зробити й просто за допомогою фотокамери. Я ставлю перед собою задачу зобразити персону так, щоби вона водночас була і не такою як у житті, і одразу впізнаваною.

Друзі часто ображаються на ваші шаржі?

Буває й таке. Але не треба забувати, що карикатура — це не обов’язково щось образливе. Звісно, вона може бути такою, але це не правило. Це скоріше просто манера, пошук образу, що найбільш був би притаманний конкретній людині з точки зору художника. Частенько за такими портретами одразу видно ставлення митця до зображуваного персонажа. Ось тому часто бувають карикатури не тільки на недругів, але й на друзів. Та все ж частіше товариші самі просять намалювати їх.

Ваша дитяча мрія збулася: ви працюєте над створенням мультфільмів. У чому суть вашої роботи?

Власне анімацією я не займаюся, я — художник з концептів у студії “Анімаград”. Моя робота полягає в тому, аби намалювати персонажа, який буде фігурувати в мультфільмі. У виробництві мультфільмів художник з концептів стоїть майже на початку творчого процесу: треба намалювати героя, який прописаний в сценарії. Для цього я створюю багато-багато різних варіантів, аж доки якийсь з них не задовольнить режисера, головного художника, сценариста та продюсерів. Звісно, намалювати те, що подобається всім-всім-всім, досить важко. Тому варантів я роблю дуже багато. Тоді й колір волосся персонажа обговорюється, і очей, і зріст. Кожна деталь одягу та риса персонажа проходить довгу стадію затвердження. Ну, а коли вже всі визначаться з виглядом героя, тоді над ним починають працювати інші спеціалісти – моделлери, текстурники, аніматори та багато інших.

Над чим саме зараз працюєте?

Зараз наша студія розробляє анімаційний фільм “Мавка”. Одних тільки зачісок для головної героїні було намальовано більше сотні! Ми вигадували, який вигляд матимуть різні магічні стоворіння, фантазійні локації — є де розгулятися художнику. Під час роботи я надихався світлинами з нашою чарівною українською природою, адже у ній є все — і гарне, і потворне. І, хоч робота займає досить багато часу, після неї я намагаюся якомога більше малювати для себе. Малювання для мене — і робота, і найкращий відпочинок.

Нещодавно мережу просто “підірвала” серія ваших робіт “Нове українське поетичне кіно”(за кілька днів постом Yabl з роботами Дмитра поділилися 2500 разів!). Як виник задум такого проекту? 

Ідея зробити постери до кінострічок з українським колоритом мені “муляла” вже давно. Мабуть роки три чи чотири, але руки дійшли втілити це все тільки минулоріч. Саме міксування відомого фільму та української пісні мені здалося цікавим ходом. Таке собі поєднання непоєднуваного. Особливо кльово, коли це поєднання виходить найбільш неочевидним, кумедним та провокативним — майже бурлеском.

1/7

Років шість тому щось подібне робив український художник Андрій Єрмоленко у своїй серії “Зоряна Україна”, де він зобразив “в українському ключі” персонажів з кіноепопеї “Зоряні війни”. Мене та його серія дуже надихнула. Коли я вже придумав перший сюжет фейкового постеру на мотив стрічки “Сяйво”, подумав, що тема перспективна, адже фільмів вже стільки назнімали — за все життя не передивитися, та й народних пісень у нас чимало на будь-які теми. Уже навигадував ідей собі ще на рік роботи і лупаю сю скалу!

Як ви сприйняли раптову інтернет-славу після публікації серії постерів на Yabl?

До публікацій в соцмережах я ставлюся як до певної картинної галереї. А ще краще те, що Інтернет надає змогу інтерактивного спілкування з глядачами. Ну і, звісно, мені сподобалася увага до моєї творчості. Це надихає!

 

 

 

 

 

Розмовляла Ірина Красуцька

 

 

 

 

 

Джерело: YAbl

Залишити коментар

Filed under "2014-2020"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s